Освіта і наука як фактор розвиток суспільства

1.

2.

«Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить,
той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і
здавався бездіяльним»
Г.Сковорода

3.

Освіта і наука відіграють велику роль у
розвитку суспільства.

4.

* Що спричиняє
постійну динаміку
суспільства?
*Чим обумовлюється
постійний розвиток
науки?
* Що становить основу
прогресу суспільства?

5.

Історично наука пройшла довгий і складний
шлях розвитку
В історичному розвитку науки виділяють такі етапи:
пранауки;
античності;
наука середньовіччя;
класична наука;
некласична наука;
постнеокласична наука.

6.

Пранаука
*Суто практичний характер.
*Поліпшення умов життя за рахунок пізнання і деякого перетворювання оточуючого його світу.
Античність
*Предмет вивчення - природа
*Мала риси натурфілософії (метод наївної діалектики і стихійного матеріалізму).
*Розпочався процес диференціації науки(математика,фізика та ін.)
«Математика выявляет порядок, симметрию и определённость,
а это – важнейшие виды прекрасного.»
Аристотель

7.

Середньовіччя
*Розвиток природознавства як науки.
*Накопичення фактичного матеріалу про природу.
*Видатні відкриття в точних науках.
*Зміна поглядів на дійсність:
1)
Перший етап революції - за видимістю явищ
існує дійсність, яку наука і покликана
висвітлювати.
2)
Другий етап революції - крах поглядів, згідно
з якими природа з її предметами і зв’язками
вважалася незмінною і такою, що рухається
вічно в одному і тому самому колі
Відкриття:
*Геліоцентрична побудова світу (М.Коперник, Г.Галілей – XVI-XVH ст.)
*Закони всесвітнього тяжіння (І. Ньютон – кінець XVII ст.)
*Еволюційна теорія (Ч. Дарвін)
*Збереження і перетворення енергії.

8.

XVI-XVII, XIX та друга половина XX століття
Наука почала перетворюватися на галузь суспільного виробництва, яка добуває
необхідну для суспільства нову інформацію.
Процес виробництва нової інформації набув характеру прискореного
відтворення, і наука стала бурхливо розвиватися, що означало початок епохи
науково-технічної революції.

9.

Класична (передіндустріальне суспільство)
(XVII – XVIII століття)
*Виникла в умовах боротьби зі схоластикою і авторитарністю середньовічного мислення,
в основу якого було взято методи вимірювання об´єкту пізнання,.
*Біля 800 наук декларували свою спрямованість на захист інтересів людини.
Індустріальна
(індустріальне суспільство)
(XIX – середина XX століття).
*Концентрація виробництва і населення.
*Урбанізація.
*Формування системи цінностей, орієнтованих на ефективність.
*Руйніний для біосфери розвиток економіки.
*Зростає злиденність.
*Втрачаються духовні цінності.

10.

Постіндустріальна
(інформаційне суспільство)
(1960 – 1990 роки)
*Знання та інформаційні технології, поєднані з високою духовністю.
*«Людиновимірність».
*Необхідність здобуття та трансформації нових знань.
*Вся наука, людські пізнання спрямовані на досягнення достовірних знань
.
Белл визначає постіндустріальне суспільство так:
«Суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов
від переважного виробництва товарів до
виробництва послуг, проведення досліджень,
організації системи освіти і підвищення якості життя,
в якому клас технічних спеціалістів став основною
професійною групою і, що найважливіше, в якому
впровадження нововведень все більшою мірою
залежить від досягнення теоретичних знань.»

11.

Абсолютизація ролі техніки та фахівців у суспільному розвитку призводить до
недооцінки ролі інших важливих факторів в житті суспільства.
Наприклад, духовної культури, впливу на людину, розвитку її життєвої сфери
біологічних, природних факторів.
Біологічне в людині - умова і передумова тяги до удосконалння.
Прибічники неодарвіністської течії зводять закони суспільного розвитку
до біологічних закономірностей природного добору виживання найбільш пристосованих.
Вони вважають, що саме виробництво матеріальних благ,
Також слід звернути увагу на всю
праця спричинили виділення людини з тваринного царства і досягнення нею успіхів в
багатогранну діяльність людей з
оволодінні силами природи та розвитку культури.
виробництва, розподілу, обміну,
споживання і зберігання духовних
цінностей.
Під духовними цінностями розуміються
ідеї, уявлення, наукові знання, ідеали,
виробництво яких здійснюється за
допомогою певних соціальних
інститутів.
Культурно-історичним результатом
духовного виробництва є нові духовні,
інтелектуальні та фізичні якості людини,
насамперед наука та мистецтво.

12.

Наука та мистецтво як сфери виробництва людських сил реалізують себе насамперед
шляхом взаємодії між собою, а також з іншими сферами цього виробництва.

13.

Отже, виникнення науки як сфери людської діяльності, тісно
пов´язане з природним процесом розподілу суспільної праці,
зростанням інтелекту людей, прагненням їх до пізнання невідомого,
всього сущого, що складає основу їх буття