Конституційні засади економічної, політичної, правової та соціальної систем суспільства. Конституційні принципи духовного життя

1. ТЕМА 3.

Конституційні засади економічної,
політичної, правової та соціальної
систем суспільства. Конституційні
принципи духовного життя суспільства.

2. Межі конституційного регулювання суспільних відносин

• громадянське суспільство;
• права людини;
• організація державної влади

3. Конституційні основи економічних відносин в державі

• фашистська концепція тоталітарного регулювання
економіки при збереженні ринку;
• неоліберальна концепція з використанням елементів
державного регулювання із вільним підприємництвом
та соціальною відповідальністю бізнесових структур;
• соціал-демократична концепція регулювання
економічних відносин у державі із наголосом на
соціальну функцію держави;
• соціалістична модель тотального державного
регулювання господарської діяльності

4. Основні положення конституцій щодо економічних основ суспільства

• відносини у сфері власності (в т.ч. націоналізації
і аграрної реформи, свобода конкуренції, елементи державного
регулювання економіки – планування та прогнозування
);
• відносини у сфері праці;
• відносини у сфері перерозподілу;

5. Конституційні положення про основи соціальної системи суспільства

• класова структура
;
• межа бідності;
• вороги народу;
• торгівці, ремісники, кочівники тощо...
(Ірландія 1937 р., Чилі 1926 р., В'єтнам 1992 р.)

6. Конституційні основи політичної системи

• Політична система:
у політології – сукупність політичних
інститутів, залучених до реалізації
владних відносин у суспільстві
у конституційному праві – сукупність
правових норм, що встановлюють
конституційно-правовий статус
політичних інститутів суспільства

7. Ознаки політичної партії

• вільно створювана організація громадян, яка діє на засадах
самоуправління;
стійкість;
об'єднання на основі ідеологічних критеріїв, визначених у
програмних документах;
некомерційний характер діяльності;
сприяння формуванню та вираженню політичної волі народу;
організація діяльності на засадах демократії, гласності,
публічності та відкритості;
намагання набути державної влади конституційним шляхом, а
також приймати участь у її реалізації конституційними
способами

8. Політична партія - це

добровільне й організаційно оформлене
об'єднання громадян, яке виражає
інтереси частини суспільства і прагне їх
задовольнити шляхом здобуття, утримання й використання державної влади

9. Конституційні обмеження при створенні політичних партій

• інтереси державної або громадської безпеки,
громадського порядку;
• охорона здоров’я, моралі;
• захист прав і свобод людини;
• мілітаристські партії;
• обмеження у використанні назв, символіки
тощо;
• заборона створення політичних партій в
органах державної влади (за винятком
представницьких органів).

10. Створення партії

• громадянство членів партії;
• індивідуальний характер членства;
• установчі збори

11. Види політичних партій

за характером членства: з індивідуальним або колективним членством;
за характером обліку членів: з фіксованим або нефіксованим членством;
за органами, що здійснюють реєстрацію: в органах державної виконавчої влади, в судових
органах, в муніципальних органах, в спеціально створених органах;
за строками реєстрації: автоматично зареєстровані та неавтоматично зареєстровані;
за часовим критерієм: умовно зареєстровані та остаточно зареєстровані
за ідеологічним критерієм (консервативні, релігійні, ліберальні, реформістські, радикальні);
за організаційною структурою (кадрові, масові та партії-рухи);
за юридичним статусом (легальні та нелегальні).
Національні партії – партії із особливим впливом у суспільстві. Критерії віднесення партії до кола
національних: кількість голосів, кількість голосів по територіальних одиницях держави,
період участі у виборах.
Права-привілеї національних партій: перевага при висуненні кандидатів на виборах, переваги
під час участі у виборчих кампанія;
Додаткові зобов'язання: додаткове оприлюднення інформації, наявність партійних освітніх
центрів тощо.