Вступ до філософії Сьорена К'єркегора

1.

Стадії
Три
Людини
у
С. К'єркегора
Становл
ення
Штучко
Артем
ДП-22-3

2.

Вступ до філософії Сьорена К'єркегора
Сьорен Ааб'є К'єркегор (1813-1855) данський філософ, теолог і письменник, якого
часто вважають першим екзистенціалістським
філософом. Його роботи зосереджені на
питаннях індивідуального буття, свободи та
суб'єктивності. К'єркегор вважається однією з
найвпливовіших постатей у західній філософії,
і його ідеї мали значний вплив на філософію,
теологію та психологію.
Майже схожі

3.

Ключові моменти
К'єркегора часто згадують як одного з попередників
екзистенціалізму, з його фокусом на
індивідуальному існуванні та виборі.
Він виокремлює три основні "стадії на життєвому
шляху" - естетичну, етичну та релігійну, кожна з яких
представляє різні способи сприйняття життя і
пошуку сенсу.
Його ідеї про внутрішню боротьбу, віру та
індивідуальність справили глибокий вплив на
наступні покоління мислителів і письменників.

4.

Естетична стадія за К'єркегором
Естетична стадія є першою з трьох стадій на шляху життя людини за
К'єркегором. Ця стадія характеризується прагненням до насолоди,
чуттєвого задоволення та естетичного задоволення. Людина на цій стадії
живе в моменті, шукає нові й збуджувальні переживання, часто уникаючи
зобов'язань і глибоких емоційних зв'язків.

5.

Естетична стадія за К'єркегором
Ключові аспекти
Пошук насолод: Основний фокус на отриманні чуттєвих задоволень та естетичних
насолод.
Поверхневі стосунки: Стосунки з іншими людьми часто мають поверхневий,
егоцентричний характер.
Уникнення зобов'язань: Прагнення до свободи й уникнення довгострокових
зобов'язань і відповідальності.
Конфлікт і незадоволеність: Постійний пошук новизни може призвести до
внутрішнього конфлікту і почуття незадоволеності.

6.

Етична стадія за К'єркегором
Етична стадія - це друга стадія в концепції трьох стадій життя людини у
К'єркегора. На цій стадії людина починає усвідомлювати важливість
моральних принципів, соціальних зобов'язань та особистої
відповідальності. Це час переосмислення і пошуку глибшого сенсу в житті,
що веде до відходу від суто естетичного сприйняття світу.

7.

Етична стадія за К'єркегором
Ключові аспекти
Мораль і відповідальність: Прийняття моральних цінностей і соціальних норм як
основи життєвих рішень.
Самопожертва і обов'язок: Визнання важливості самопожертви, обов'язку і
зобов'язань перед іншими.
Самоаналіз і самокритика: Розвиток здатності до самоаналізу і самокритики, що
веде до глибшого самопізнання.
Перехід від естетичного до етичного: Еволюція від пошуку чуттєвих задоволень до
прагнення до етичного способу життя.

8.

Релігійна стадія за К'єркегором
Релігійна стадія є третьою й останньою в концепції К'єркегора про стадії
життя людини. На цій стадії людина переходить до глибоких релігійних і
духовних пошуків, прагнучи віднайти універсальний і абсолютний сенс
життя. Це період, коли індивідуальні переконання та віра набувають
центрального значення, перевищуючи естетичні та етичні аспекти.

9.

Релігійна стадія за К'єркегором
Ключові аспекти
Духовний пошук: Глибока зайнятість релігійними та духовними питаннями.
Індивідуальна віра: Перехід від суспільно прийнятих норм до особистої віри та
духовного досвіду.
Перевищення розуму: Спроба перевершити межі розумного і логічного розуміння
світу.
Криза і зіткнення: Внутрішні конфлікти і зіткнення між вірою і розумом.

10.

Відповідно до цих стадій Сорен К’єркегор ділить людей на такі чотири види
1) обиватель ("громадянин") = інстинктивний, "стадний" - людина, що живе "за
долею";
2) людина краси (“естетик”) = людина задоволень / насолод / радості / інтересу;
3+4) людина взаємин або пізнання (“етик”) = відповідальна (“вільна”) людина або
розумна (раціональна) людина;
5) духовна (релігійна) людина = прагне до досконалості (“вища” людина).

11.

Відповідно до цих стадій Сорен К’єркегор ділить людей на такі чотири види
1) Обиватель живе так, як оточення («більшість»): він намагається пересічно
працювати, створити “звичайну сім’ю”, як всі добре одягатися, говорити і так
далі. Він дотримується стадного інстинкту, пливе за течією і упокорюється
обставинам; він виживає. Він не думає про те, що можна щось змінити в своєму
житті. Він просто не знає, що у нього є свобода вибору.
2) Людина задоволень і краси — “естетик” — знає, що у нього є якийсь вибір. Він знає, що йому не
потрібно прямувати за всіма. Він вибирає і намагається жити так, щоб отримувати якомога більше
задоволень, насолоди, цікавого, приємного; наприклад, йому подобається хороша їжа, вино, жінки. Він не
думає ні про почуття обов’язку, ні про відповідальність. Йому не важливо “що є добре і що є погано”. Він
живе “сьогоднішнім днем” і намагається насолоджуватися життям. Якщо для нього немає нічого цікавого,
то йому стає нудно (“його життя порожніє”).
Людина може перейти через проживання “відчаю” на наступний рівень усвідомлення існування – на
“етичну” стадію. Тоді його вчинками керує почуття відповідальності або розум.

12.

Відповідно до цих стадій Сорен К’єркегор ділить людей на такі чотири види
3) Людина правил (етики і моральності) та взаємин — відповідальний “етик” — не відчуває, що його
життя “порожнє”, тобто заради задоволень. У нього розвинуте почуття відповідальності, розуміння
обов’язків, моральність, бажання взаємин з іншими людьми і відповідальності за відносини. Він відрізняє
“де добро і де зло”, “що таке добре і що таке погано” (що гідно і що негідно). Він вважає, що потрібно
жити в шлюбі з жінкою і брати відповідальність. Йому хочеться здійснювати тільки “хороші” (порядні)
вчинки і не чинити нічого “поганого” (нечесного). На цій першій “етичній” (правильній) стадії “естетична”
(«приємна») стадія не зникає, а в людині відбувається коливання між “естетичним” і “етичним” (між
насолодами і відповідальністю).
4) Людина пізнання і раціональності (розумний "етик") - раціональна розумна людина - не тільки знає, що
живе не заради задоволень і відповідає за свої стосунки з іншими людьми, а й свою свободу спрямовує на
пізнання правил "добра і зла", на пізнання закономірностей взаємовідносин, зокрема, та законів,
принципів Навколишнього середовища (Всесвіту) взагалі. На розвиненій етичній стадії естетична стадія
вже не відволікає.
Далі, людина може прийти до усвідомлення обмеженості як "естетичного" (людина, що
насолоджується/"людина приємного"), так і "етичного" (правильного/достойного) способу життя, знову
зазнавши відчаю. Тоді через "фазовий перехід" у її свідомості може відбутися "прорив" на наступну духовну
стадію.

13.

Відповідно до цих стадій Сорен К’єркегор ділить людей на такі чотири види
5) Духовною людиною керує вищий і розвинений стан свідомості як Вищий Обов'язок
("Віра/Вище"), що не підвладний ні чуттєвості ("естетика" / насолода), ні розуму ("етика" /
правильність). Це є стан Знання. Досконала (духовна) людина розуміє, що вона не досконала,
але в ній є Дух (частинка Бога), який є бездоганним. Така людина знає, що потребує Вищої Сили
(досвіду Сили Буття, Бога). Вона знає, що Вища Сила (Вище Буття) - Бог - абсолютна і досконала.

14.

Кінець