Некласична філософія ХІХ-поч.ХХст

1. Некласична філософія ХІХ-поч.ХХст.

У 1819р. вийшов
друком 1 том праці
А. Шопенгауера
“Світ як воля та
уявлення”,
яку вважають першою
працею некласичної
флософії.

2. Відмінності

Класична
Буття є цілісне,
глибокоузасаднене,
внутрішньоконцентро
-ване
Некласична
Говорити про буття
безвідносно до
людського
сприйняття й
уявлення безглуздо,
ми можемо судити
лише про те, що
увійшло в контекст
нашого сприйняття і
знання;
поза цим питання
про буття
залишається
відкритим

3.

Класична
Некласична
На перший план у
людській психіці
виходять чинники, які
за своєю природою не
розумні, а
Розум є вищою і
найціннішою
частиною людської
психіки
Розум здатний
висвітлити глибини й
орозумнити їх
За допомогою розуму
людина спроможна
належним чином
організувати своє
життя і взаємини з
буттям
позарозумні,
масштабами й силою дії
вони перевершують
розум.
Оскільки нерозумні
чинники психіки
потужніші, то розум
нездатний їх
опанувати.
Розум не лише не
сприяє гармонізації
людського життя, а
іноді заважає цьому.

4. Людиноцентричний ірраціоналізм

Засновник
некласичної
філософії
Артур
Шопенгауер
(1788-1860)

5.

Світ не можна розуміти як щось, що
існує десь за межами нашого
сприйняття
Світом ми називаємо,те, що
сприймаємо як дійсність
наше уявлення про світ у стані
стабільності утримує те, що світ
водночас постає і як воля

6.

Все, що являє себе як таке, що
існує, тримається на пориві до
самоздійснення.
Воля не підлягає розумовому
поясненню, це просто сліпе
поривання,оскільки все просякнуте
волею, світ являє собою нещадну
боротьбу за існування,
На рівні людини воля усвідомлена
(але не стає розумною)

7.

8.

Сьорен
К’єркегор
(Кіркегор)
(1813-1855)

9.

Першим і єдиним предметом, гідним
уваги філософії, може бути тільки
людина.
Пізнати людину узагальнюючими
засобами науки неможливо, оскільки
кожна людина унікальна і неповторна.
Людина може осягнути себе через
внутрішнє переживання та
самозаглиблення

10. Кожна людина проходить три стадії самопізнання та самотворення:

1.естетична, коли людина прагне
здобувати все нові й нові життєві
враження
2.етична, коли людина стабілізує своє
життя,дотримуючись моральних норм
3.релігійна,коли відчуваючи
виправданість своєї індивідуальності
прямим відношенням до Бога, людина діє
на цій засаді, не знаючи ніяких соціальних
чи моральних обмежень

11.

К’єркегор уперше використав термін
”екзистенція” для позначення
таких особливостей людського
буття, як як неузасадненість та
вихід за всі і всілякі межі.
Слово”екзистенція”
перекладається з латини як
”існування”, але у вихідному
значенні воно вказує на вихід за
межі усталеного, встановленого.

12.

Отже,Шопенгауер і
К’єркегор є
ірраціоналістами, тобто
тлумачення людини як
істоти,що діє переважно під
впливом не розуму,
а почуттів, емоцій, волі
тощо.

13. Позитивізм

Огюст
Конт
(1798-1857).
Пізнання
повинно бути
спрямоване на
вивчення
позитивного

14.

Позитивне - це спостережуване (на
відміну від не спостережуваного)
Реальне – (на відміну від химерного,
ілюзорного)
Корисне (на відміну від шкідливого)
Достовірне (на відміну від сумнівного)
Конструктруктивне (на відміну від
руйнівного)

15. Обгрунтував “закон 3-х стадій” у розвитку знань людства:

Релігійна – пошуки
абсолютних знань про явища,
які постають продуктом дій
надприродних сил
Метафізична – пошуки
абсолютних знань шляхом
виведення реальних подій із
абстрактних,всезагальних
сутностей
Позитивна(наукова) – відмова
від абсолютних знань,
зосередження зусиль на
виведення законів
спостережуваних явищ

16. Марксизм

Заснував
Розвинув
К.Маркс
Ф.Енгельс

17.

Джерелом розвитку матерії вважають її
внутрішні суперечності, таку концепцію
назвали ”Діалектичний матеріалізм”
Розгляд економічних і соціальнополітичних проблем:
1.Теорія класової боротьби
2.Праця “Капітал” – походження приватної
власності,її сутність,суспільство вищої
справедливості – комунізм
Памятник Марксу и Енгельсу в Берліні ...

18. Природничий матеріалізм.

Л.Бюхнер
К.Фогт
Я.Молешот

19.

Стверджували ,що
систематизована і з’єднана в
одне ціле наука стає
справжньою філософією,
окреслюючи науково всі
основні процеси
світу,починаючи від руху атомів
і закінчуючи духовними
рухами.

20. Філософія життя

Фрідріх Ніцше
(1844-1900)
Воля являє собою
”воля до волі”,
тобто поривання
до самовиявлення
у будь-який спосіб.

21.

Воля виявляє себе насамперед через життя,
яке для Ніцше постає першою і єдиною
реальністю.
Всесвіт,природа,почуття тощо – усе це є лише
елементи життя.
• Оскільки життя рухає волевиявлення, у
ньому панує боротьба за виживання
1. У ній перемагає найсильніший.
2.Завдяки такій перемозі життя може
зміцнюватись.
3.Слабким людям не слід ні співчувати
окремо,ні допомагати,бо підтримка слабих
веде до виснаження і виродження життя.

22. “Мораль – це засіб боротьби слабких проти сильних”

Свою позицію позначає не як аморальність
(неморальність), а як “імморалізм”
(позаморальність)
Мораль на його думку тримається на
авторитеті і залякуванні (в першу чергу –
релігійному, але він стверджує, що Бог
помер…)
Стати надлюдиною-(це справжнє
виявлення сили життя)
Постає проти розуму,як засобу організації
людського життя(сліпа сила)…

23.

«Філософія життя“