Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові

1.

2.

3.

— це посилення голосу на
одному зі складів. Коли в слові є два або
більше складів, то один з них вимовляємо
з більшою силою й довготою, ніж інші.
Наприклад, у слові мирний з більшою
силою й довготою вимовляємо перший
склад, у слові долина - другий,
у слові садівник — третій.

4.

Звук і склад, на які падає наголос, називаємо
наголошеними,
всі інші голосні звуки й склади в слові —
ненаголошеними
Голосні під наголосом звучать
чітко, тому сумнівні
ненаголошені звуки,
наприклад, е та и, перевіряємо
наголосом.
.
Не мають наголосу односкладові службові слова

5.

Наголос в українській мові
,
бо він не закріплений за якимось постійним
місцем у словах.
В одних словах він падає на перший склад, в
інших — на другий, третій або четвертий.

6.

У межах окремого слова наголос в українській мові може
бути: рухомий (може змінювати своє місце в різних формах
слова: село — сіл, поле — поля, сторінка — сторінки);
• постійний (у всіх формах слова припадає на той самий
склад: фабрика, фабрику, фабрикам).

7.

• Числівників:
одинАдцять, чотирнаАдцять;
• одиниць виміру (під впливом розмовної
мови): кіломЕтр, децимЕтр, мілімЕтр;
• віддієслівних іменників на -ання: чекАння,
читАння, питАння;

8.

Складних слів: (перевіряйте за орфографічним словником):
рукОпис, перЕпис;
Дієслів: (під впливом говорів):
роблЮ, ношУ, везтИ,
беремО, чЕрствіти;
Прикметників : новИй, текстовИй,
порядкОвий, рИнковий;
іншомовних слів: майонЕз,
металУргія, кулінАрія.

9. Основні принципи наголошування

10.

Іменники:
- віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у
яких більше двох складів, мають наголос, як
правило, на суфіксі:
навчАння, завдАння, запитАння, читАння,
визнАння, видАння, пізнАння, послАння
(але: нЕхтування від нЕхтувати,
бІгання від бІгати (тут по-іншому не скажеш).

11.

У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у
множині наголос переходить на закінчення:
вказІвка — вказівкИ, учИтелька — учителькИ
(АЛЕ: рОдичка —рОдички, сусІдка — сусІдки;
більшість іменників у множині має наголос на
закінченні: листкИ, сторінкИ тощо.
на останній склад наголошуємо такі слова на позначення
мір довжин: мілімЕтр,сантимЕтр, кіломЕтр
(АЛЕ: барОметр, термОметр)

12.

Прикметники:
• у більшості двоскладових прикметників
наголос падає на закінчення: гіркИй, тонкИй,
новИй, тіснИй, вузькИй тощо (так само
котрИй);
завжди наголошеним є пестливий суфік Еньк-:
добрЕнький, тонЕнький, легЕнький тощо.

13.

Дієслова:
дієслово бути: бУти, бУдемо, але у минулому
часі: булА, булО, булИ;
наголос на останньому складі мають
дієслова вестИ, нестИ і под.;
у дієслівних закінченнях -емо, -имо, -ете, -ите
наголошуємо останній склад: несемО, несетЕ
(а не несЕмо, несЕте),
ідемО, ідетЕ (а не ідЕмо, ідЕте),
підемО, підетЕ тощо
(АЛЕ: бУдемо, гуркОчемо, залИшите).

14.

• 4. Числівники
• наголос на -адцять:
одинАдцять, чотирнАдцять;
• наголос на -десят:
сімдесЯт, вісімдесЯт.

15.

16.

Наголос ЗАВЖДИ на першому складі у словах:
дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка,
вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна,
цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва,
зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній,
пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка

17.

Наголос ЗАВЖДИ на другому складі складі у
словах:
фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де,
аджЕ, абИколи, анІж, рондО (шрифт),
рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій,

18.

пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка,
вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти,
зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік,
тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл,
налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив,
оптОвий, отАман, індУстрія.

19.

Наголос ЗАВЖДИ на третьому, четвертому складі у
словах:
розв’язАння, сільськогосподАрський,
сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр,
ідемО, беремО, абИяк, ідетЕ, асиметрІя,
бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА,
болотИстий, валовИй, ветеринАрія,
інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг,
осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний,
кулінАрія.

20.

Слова із ПОДВІЙНИМ
наголосом:
пОмИлка,
зАвждИ,
назАвждИ, правОпИсний, прОстИй,
слІзьмИ, рОзбІр, алфАвІт,
веснЯнИй, доповІдАч, дОговОру,
жАлібнИй, м ‘ЯзовИй,
пЕрвІсний, перЕстАрок,
тАкОж.

21.

22.

Опрацюйте поданий матеріал, вивчіть найскладніші випадки наголошення
Створіть 10 речень зі складними випадками наголошення
ЗНО на 200 балів
1. Багато-багато разів перечитайте слова! Тільки читайте вголос!
2. «Пограйте у картки»: з одного боку картки напиши слово без виділення наголосу,
а з іншого – з виділенням наголошеного складу. Поки робитимеш картки, вже
багато запам’ятаєш!
3. Ті слова, що ніяк не можеш запам’ятати, напиши на папірцях та приклей вдома
на місця, куди часто дивишся – наприклад, на холодильник.
4. Слова з наголосом, що ти запам’ятав, намагайся застосовувати
в мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в твоїй пам’яті