Зміст та закономірності психічного розвитку (лекція 3)

1. Зміст та закономірності психічного розвитку

1.
2.
3.
4.
План
Сутність дитячого розвитку
Умови психічного розвитку
Роль навчання і виховання у психічному
розвиткові.
Вік як психологічна категорія

2. Опрацювати

Кутішенко В. Вікова та педагогічна
психологія (п.1.2)
Павелків Р., Цигипало О. Дитяча
психологія (п.1.3 до періодизації
психічного розвитку; п. 3.5)
Дуткевич Т. Дитяча психологія (Т.3, п.4;
Т.5, п.1)
Савчин М., Василенко Л. Вікова психологія
(п.1.2)
Опрацювати

3.

Психічний розвиток – закономірна
зміна психічних процесів в часі, що
виражається в їх кількісних, якісних і
структурних перетвореннях.

4. Типи розвитку (Л. Виготський)

Преформований
Непреформований
у такому типі розвитку
шлях розвитку не
зафіксовані, задані, і
стадії, які організм
(явище) буде
проходити, і кінцевий
результат
(н-д, ембріональний
розвиток)
передбачений
завчасно;
з моменту народження
дитини не дані ні ті
стадії, через які вона
повинна пройти, ні
той результат, якого
вона повинна
досягнути
Типи розвитку (Л. Виготський)

5.

Дитячий розвиток – це непреформований тип
розвитку.
Розвиток як процес детермінований формою
практичної та теоретичної діяльності, яка існує
на цьому рівні розвитку суспільства.
Особливість дитячого розвитку полягає в
тому, що його кінцеві форми не дані, а задані.
Людський розвиток іде за зразком, який існує у
суспільстві.
Людина успадковує лише програму дозрівання
свого організму і задатки загальних і
специфічних здібностей.

6.

Дійсний розвиток полягає у засвоєнні
соціального досвіду, культури, способів
різних видів діяльності, форм спілкування
(відомий як процес соціалізації).
У процесі засвоєння цього досвіду за
допомогою дорослих, під час навчання і
виховання у дитини розвивається вища
форма психіки – свідомість і
самосвідомість.

7.

Рушійними силами психічного розвитку є
суперечності між протилежними
тенденціями розвитку («вихід із зони
комфорту»).
У розвитку дитини дошкільного віку
основними є такі суперечності:
між новими потребами і рівнем розвитку
можливостей;
між вимогами середовища і вимогами, які
визнає й приймає дитина;
між новими завданнями і звичними для
дитини способами мислення, поведінки.

8. Взаємопов’язані лінії психічного розвитку:

Типологічна
дитина у своєму
розвиткові закономірно
проходить через низку
періодів;
у кожен з цих періодів
дитина є найбільш
сензитивною до
становлення і засвоєння
певного виду діяльності,
до розвитку тих чи інших
здібностей;
перехід від одного періоду
до іншого полягає у
якісних змінах.
Індивідуальна
під впливом різних
зовнішніх і внутрішніх
чинників відбувається
становлення
індивідуальності
Взаємопов’язані лінії психічного розвитку:

9. Умови психічного розвитку

Ми не є ні іграшкою наших генів, а ні
"продуктом середовища", ми є і те, і інше, а
крім цього, ми потенційні і свідомі творці,
активні суб’єкти власного розвитку
Гюнтер Клаус
Умови психічного розвитку

10.

Умови психічного розвитку
Внутрішні і зовнішні умови – це протилежності, які
забезпечують розвиток. Зовнішні умови необхідні для
життєдіяльності організму, але вони реалізуються лише
через внутрішні умови
(С.Рубінштейн).
Впливають на розвиток лише ті зовнішні умови, з
якими вона вступає в активний зв'язок, діє.
В міру розвитку дитини її активність ускладнюється,
змінюються форми, дії (тягнеться до іграшки –
наслідує дії дорослого (спілкування) – засвоює
предметний світ – гра – навчання – праця).
З часом середовище дитини не лише розширюється
територіально, але й збагачується його зміст.

11.

Закони психічного розвитку (Л.Виготський):
Дитячий розвиток має складну організацію у часі: свій
ритм і свій темп, який змінюється у різні роки життя (рік
життя немовляти не відповідає року життя у юності).
Закон метаморфози (перетворення) у дитячому розвитку:
розвиток – це ланцюг якісних змін. Дитина не просто
маленький дорослий, який менше знає або менше вміє, а
істота, що має якісно відмінну психіку.
Закон нерівномірності психічного розвитку: кожний
елемент психіки має свій оптимальний період розвитку
(сензитивний). Дитина 1,5-3 роки сензитивна до розвитку
мови, дошкільний вік – до розвитку творчої уяви, молодший
шкільний вік – до розвитку пам'яті тощо. Ці процеси
розвиваються і в інші вікові періоди, але в цьому віці вони
змінюються інтенсивніше, якісно.
Закон розвитку вищих психічних функцій. Вищі психічні
функції виникають спочатку як форма співпраці з іншими і
тільки потім вони стають внутрішніми, індивідуальними
функціями самої дитини.

12. Роль навчання та виховання у розвиткові

Психічні функції формуються у процесі
функціонування і суттєво залежать від того
об’єктивного змісту, на якому вони формуються.
У дитини це функціонування пов’язане
з засвоєнням:
по-перше, змісту людської культури
(навчання),
по-друге, системи міжлюдських ставлень у
суспільстві (виховання).
Роль навчання та виховання у розвиткові

13.

Вихідні тези:
навчання починається задовго до шкільного навчання, з
перших днів життя дитини. Спочатку вона навчається
стихійно, вступаючи у контакти з дорослими,
наслідуючи дії дорослих, маніпулюючи з предметами,
включаючись в ігри, потім у систематичне навчання;
у процесі навчання на першому місці має бути не обсяг
інформації, а її структура: системність, єдність
отриманих знань;
у центрі процесу навчання перебуває особистість
дитини, формування спрямованості її особистості
(інтереси, мотиви, потреби), становлення
психологічної структури діяльності (цілі, мотиви,
операції, уміння, навики, етапи діяльності), розвиток
механізмів свідомості.

14. Вік як психологічна категорія

За Л.С.Виготським, вік – це епоха, цикл або ступінь
розвитку, відносно замкнений на собі і якісно
своєрідний.
При переході з одного вікового періоду до іншого
виникають новоутворення, які не існували на
попередній стадії розвитку, змінюється сам хід
розвитку.
Вік як психологічна категорія

15.

Особливості віку визначаються за такими
параметрами:
умови життя й вимоги, які дорослі ставлять
перед дитиною на цьому етапі;
сутність ставлення дитини до оточення
(соціальна позиція);
рівень розвитку психологічних структур
(пам'ять, увага, мислення ....);
особливості діяльності;
способи засвоєння знань.

16.

Критерії виокремлення віку
(Д.Ельконін)
1.
2.
3.
4.
Особлива соціальна ситуація розвитку
(взаємини в системі «дитина – дорослий»,
«дитина – дитина»)
Провідний вид діяльності.
Новоутворення віку
Криза
Крім того, важливо враховувати:
1. Суперечності віку
2. Зміни у пізнавальній, емоційно-вольовій та
особистісній сферах.

17. Яку інформацію використати з вікової психології?

поняття: «зона актуального розвитку», «зона
найближчого розвитку»;
взаємозв’язок навчання та розвитку
Яку інформацію використати з вікової психології?