6.36M
Category: informaticsinformatics

Комплексні системи захисту інформації в оточенні технічних розвідок

1.

Заняття 1. КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В
ОТОЧЕННІ ТЕХНІЧНИХ РОЗВІДОК.
Презентацію створено на базі
інформаційних джерел держави агресора.
МДТУ ім. М.Э. Баумана.
Вступ
Питання 1. Оптична розвідка.
Питання 2. Радіорозвідка.
Питання 3. Акустична розвідка.
Питання 4. Радіаційна розвідка.
Питання 5. Хімічна розвідка.
Питання 6. Сейсмічна розвідка.
Питання 7. Комп'ютерна розвідка.
Питання 8. Вимірювально-сигнатурна розвідка.

2.

Поняття інформаційної загрози нерозривно пов'язане
із каналом витоку інформації (КВІ).
У дилетантському середовищі під КВІ мають на увазі:
сукупність джерела інформації (об'єкта розвідки),
технічного засобу розвідки, за допомогою якого
видобувається інформація про об'єкт та фізичне
середовище, де поширюється інформаційний сигнал.
Професіонали під КВІ розуміють паразитний
(небажаний) ланцюжок носіїв інформації, один або кілька
з яких є (можуть бути) правопорушником або його
спеціальною апаратурою.

3.

Поняття інформаційної загрози нерозривно пов'язане із
каналом витоку інформації (КВІ).
У дилетантському середовищі під КВІ мають на увазі:
1-сукупність джерела інформації (об'єкта розвідки),
2-технічного засобу розвідки, за допомогою якого
видобувається інформація про об'єкт та
3-фізичне середовище, де поширюється інформаційний
сигнал.
Професіонали під КВІ розуміють паразитний (небажаний)
ланцюг носіїв інформації, один або кілька з яких є (може
бути)
правопорушником
або
його
спеціальною
апаратурою.

4.

5.

Завдання військової технічної розвідки – добування та подальша обробка
відомостей: − про зміст стратегічних та оперативних планів збройних сил, їх
боєздатність та мобілізаційну готовність, створення та використання мобілізаційних
ресурсів;
− про напрями розвитку озброєння та військової техніки, науково-дослідні та
дослідно-конструкторські роботи зі створення та модернізаціїзразків озброєння та
військової техніки;
− про кількість, пристрій та технологію виробництва ядерної та спеціальної зброї;−
про тактико-технічні характеристики та можливості бойового застосування озброєння
та військової техніки;
− про дислокацію, чисельність та технічну оснащеність збройних сил;
− про рівень підготовки території країни до ведення бойових дій;
− про обсяги поставок та запаси стратегічних видів сировини та матеріальних
ресурсів;
− про функціонування промисловості, транспорту та зв'язку;
− про обсяги, плани державного оборонного замовлення, випуск та постачання
озброєння, військової техніки та іншої оборонної продукції;
− про науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи;
− про технології, що мають важливе оборонне чи економічне значення;
− про сільське господарство, фінанси, торгівлю;
− про зовнішньополітичну та економічну діяльність держави;
− про систему урядової та інших видів спеціального зв'язку, про державні шифри.

6.

ОПТИЧНА РОЗВІДКА
Під оптичною розвідкою розуміється добування інформації
за допомогою оптичних засобів, що забезпечують прийом
електромагнітних коливань ультрафіолетового, видимого
та інфрачервоного діапазонів, випромінюваних або
відбитих об'єктами та предметами навколишньої
місцевості.
Оптична розвідка поділяється на візуально-оптичну
розвідку (ЗР) та фотографічну розвідку (ФР).

7.

Повітряні та наземні РТК

8.

Типовий зразок
РТК.
Диспетчерський пункт
управління, контролю та
обробки інформації.

9.

Перший ударний БПЛА
розвідувальний MQ-1 Predator
оснащений ракетами AGM-114C
Hellfire.
Безпілотний літальний апарат
Switchblade є
літаком-камікадзе.

10.

Переносний комплекс електромагнітного придушення БПЛА «Ступор»

11.

Оптична розвідка дозволяє вирішувати такі завдання:
− пошук військових (В) та військово-промислових об'єктів (ВПО)
та визначення їх координат;
− виявлення початку будівництва В та ВПО, періодичне
спостереження за ним з метою визначення призначення;
− з'ясування профілю оборонних підприємств, виду продукції та
виробничої потужності;
− контроль за виконанням договорів та угод з обмеження
стратегічних озброєнь;
− періодичне спостереження за комунікаціями для виявлення
великих перевезень військової техніки та вантажів;
− зйомка території для картографування місцевості;
− виявлення проведених навчань, маневрів військ та сил флоту,
а також випробувань озброєння (В) та військової техніки (ВТ).

12.

Візуально-оптична розвідка.
Візуально-оптична розвідка – це процес отримання інформації при
безпосередньому спостереженні об'єктів неозброєним оком та з
використанням оптичних спостережних приладів.
Візуальне спостереження може використовуватися у всіх видах розвідки:
наземної, морської, повітряної та космічної.
Повітряне спостереження з передачею даних по радіо вважається
найбільш оперативним способом розвідки, який дозволяє отримувати
розвідувальні відомості про війська та їхні дії на велику глибину та в
найкоротші терміни.
Наземне спостереження ведеться зі спостережних постів у будь-якій
обстановці та є важливим способом видобутку розвідданих.
Візуальне спостереження є одним із основних способів ведення розвідки
при діях диверсійно-розвідувальних груп та агентури.
Ефективність його пов'язані з характеристиками зорового сприйняття.

13.

14.

ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННА РОЗВІДКА
Під оптико-електронною розвідкою (ОЕР) розуміється процес добування
інформації за допомогою засобів, що включають вхідну оптичну систему з
фотоприймачем та електронні схеми обробки електричного сигналу, які
забезпечують прийом та аналіз електромагнітних хвиль видимого та
інфрачервоного діапазонів, випромінюваних або відбитих об'єктами та
місцевістю.
ОЕР призначена для вирішення наступних завдань:
− виявлення військових та військово-промислових об'єктів;
− визначення їх форми, розмірів, стану та боєздатності;
− розкриття характеру продукції, що випускається, її обсягу та ін;
− зйомки територій з метою картографування місцевості;
− розвідки метеообстановки у заданих районах.
ОЕР поділяють на телевізійну розвідку (ТЛВР), інфрачервону розвідку (ІЧР),
лазерну розвідку (ЛР) та розвідку лазерних випромінювань (РЛВ).
Апаратура ОЕР встановлюється на космічних та повітряних носіях, а також
може застосовуватись у наземних умовах, наприклад, під час технічної
розвідки.

15.

16.

РАДІОРОЗВІДКА
вид технічної розвідки, в якому інформація про противника видобувається
шляхом перехоплення та аналізу його радіопередач та радіопеленгування
працюючих радіостанцій. Дальність радіорозвідки обумовлюється відстанню,
на якій радіовипромінювання можуть бути виявлені та зафіксовані
радіорозвідувальною апаратурою, і залежить від типів і потужності
радіозасобів противника, чутливості своїх засобів радіорозвідки, а також від
умов проходження радіохвиль.

17.

Радиотехнічна розвідка
Радіотехнічна розвідкаРТР - вид розвідувальної діяльності
метою якого є збирання та обробка інформації, одержуваної за
допомогою радіоелектронних засобів про радіоелектронні
системи, у тому числі комп'ютерні та комп'ютеризовані, за їх
власними випромінюваннями та подальша їх обробка з метою
отримання інформації про розташування джерела
випромінювання, його швидкості, наявність даних у
випромінюваних сигналах, змістовний сенс сигналів
повідомлення.

18.

РАДІОЕЛЕКТРОННА РОЗВІДКА
Радіоелектронна розвідка (РЕР) – це процес отримання інформації в
результаті прийому та аналізу електромагнітних випромінювань (ЕМВ)
радіодіапазону, створюваних працюючими радіоелектронними засобами
(РЕЗ).
ЕМВ, створювані об'єктами розвідки, можуть бути первинними
(власними) чи вторинними (відбитими).
Випромінювання РЕЗ – це насамперед їх основні (власні)
випромінювання, що забезпечують функціонування РЕЗ.
Особливість основних випромінювань – детермінований характер їх
просторової, тимчасової та спектральної структури (діаграма
спрямованості випромінювання, тривалість та період слідування
випромінюваних імпульсів, частота, вид амплітудного та фазового
спектрів, ширина спектра тощо). Вторинні ЕМІ - це випромінювання,
що
виникають
в
результаті
відображення
(розсіювання)
електромагнітних хвиль (ЕМХ), що опромінюють об'єкт.

19.

20.

ГІДРОАКУСТИЧНА РОЗВІДКА
Під гідроакустичною розвідкою (ГАР) розуміється отримання
інформації шляхом прийому та аналізу акустичних сигналів
інфразвукового, звукового та ультразвукового діапазонів, що
поширюються у водному середовищі від надводних та підводних
об'єктів.
За
принципом
використання
енергії
акустичного
випромінювання засоби ГАР поділяються на активні
(гідролокатори) та пасивні.
Гідролокатор працює на принципі випромінювання у водному
середовищі зондувальних акустичних сигналів з наступним
прийомом та аналізом відбитих від об'єктів та морського дна
ехосигналів.
При веденні пасивної ГАР використовують
шумопеленгатори, які приймають і аналізують шумові
акустичні випромінювання у водному середовищі, що
виникають при роботі двигунів, гребних гвинтів та ін. ін.

21.

22.

ГАР вирішує такі основні завдання:
- визначення параметрів первинних шумових полів об'єктів, що функціонують
у водному середовищі, з метою виявлення їх класифікаційних ознак;
- визначення параметрів випромінювання активних гідроакустичних засобів
(ГАС) кораблів мінно-торпедної зброї та засобів гідроакустичного
придушення з метою отримання даних, необхідних для організації
гідроакустичного придушення;
- визначення рівня розвитку гідроакустичної техніки, виявлення профілю
ППО та напрямки робіт, що проводяться в прибережних районах;
- визначення гідролокаційних характеристик підводного човна, мінноторпедного озброєння ін.;
- перехоплення інформації, що передається каналами гідроакустичного
зв'язку;
- картографування рельєфу дна на підходах до узбережжя, проток та
фарватерів, військово-морських баз, а також виявлення місць встановлення
та елементів конструкцій підводних стаціонарних споруд;
- виявлення дислокації та маршрутів переміщення об'єктів ВМС за їх
шумовими полями та сигналами активних ГАС;
- виявлення підводних стартів ракет і торпед, визначення їх місць, глибини та
кількості.

23.

АКУСТИЧНА РОЗВІДКА
Під акустичною розвідкою розуміється отримання інформації
шляхом
прийому
та
аналізу
акустичних
сигналів
інфразвукового, звукового, ультразвукового діапазонів, що
розповсюджуються у повітряному середовищі від об'єктів
розвідки.
Акустична розвідка (АР) забезпечує одержання інформації, що
міститься безпосередньо у вимовному або відтворюваному
мовленні (акустична мовна розвідка), а також у параметрах
акустичних сигналів, що супроводжують роботу комп’ютерів
озброєння та військової техніки, механічних пристроїв
оргтехніки та інших технічних систем (акустична сигнальна
розвідка).

24.

25.

АР вирішує такі завдання:
− дистанційне перехоплення смислової мовної інформації;
− визначення технічних та тактичних характеристик озброєння (О) та військової
техніки (ВТ) (оцінка потужності вибухів боєприпасів та вибухових речовин при
випробуваннях, визначення параметрів авіаційних та ракетних двигунів при
стендових випробуваннях тощо);
− визначення характеру та спрямованості робіт на військово-промислових об'єктах;
− визначення шумових сигнатур В та ВТ.
Для вирішення зазначених завдань АР використовує портативну апаратуру прийому
та реєстрації акустичних сигналів та стаціонарну апаратуру їх обробки та аналізу.
Апаратура АР спирається використанні властивостей середовища передавати звукові
коливання.

26.

Для АР можливими каналами витоку інформації можуть бути [1]:
− повітряне середовище, через яке поширюються як мовні сигнали, що
виникають при веденні розмов, так і шумове акустичне випромінювання, що
створюється працюючими двигунами, військовою технікою, озброєнням,
вибухами тощо;
− вібраційні канали, у яких середовищем поширення акустичних сигналів є
конструкції будівель, споруд (стіни, стелі, підлоги), труби водопостачання,
опалення, каналізація і т. д.;
− канали електроакустичного типу, пов'язані з перетворенням акустичних
сигналів в електричних елементах різних допоміжних технічних засобів та
систем (ДТЗС), наприклад, електромагніти вторинного електрогодинника,
дзвінкові ланцюги телефонних апаратів, трансляційні динаміки;
− канали оптико-акустичного типу, в яких за допомогою зондувального
лазерного променю здійснюється знімання інформації з тонких поверхонь, що
вібрують в акустичному полі, (віконного скла, тощо).

27.

РАДІАЦІЙНА РОЗВЕДКА
Під радіаційною розвідкою (РдР) розуміють процес отримання інформації в
результаті аналізу радіоактивних випромінювань, пов'язаних з викидами та
відходами атомного виробництва, зберіганням і транспортуванням
матеріалів, що розщеплюються, ядерних зарядів і боєприпасів,
виробництвом і експлуатацією реакторів, двигунів і радіоактивним
зараженням місцевості.
За допомогою РдР визначають:
− дозові характеристики навколо об'єкта розвідки та їх зміни у часі;
− маршрути перевезення джерел радіоактивних випромінювань;
− райони з підвищеним рівнем радіації;
− джерела радіоактивних випромінювань у транспортному засобі;
− вміст окремих видів ізотопів у навколишньому середовищі (грунт,
повітряхе, природних та промислових водоймах);
− ізотопний склад випромінювачів, типи джерел випромінювання, а також
ведуть дозиметричний контроль атмосфери Землі.

28.

Мобільна система радіаційного
мониторингу з γ-локатором

29.

Радіоактивність це мимовільний розпад ядер атомів,
підпорядкованих певному статистичному закону.
Радіоактивні перетворення протікають із зміною будови, складу та
енергетичного стану ядра і супроводжуються випромінюванням
або захопленням заряджених частинок та виділенням
короткохвильового випромінювання електромагнітної природи (γвипромінювання).
Залежно від роду частинок, що випромінюються або поглинаються
ядром, розрізняють:
1) альфа-розпад;
2) бета-розпад, електронний та позитронний;
3) електронне захоплення.

30.

ХІМІЧНЕ РОЗВІДКА
Під хімічною розвідкою (ХР) розуміється добування інформації шляхом
контактного або дистанційного аналізу змін хімічних властивостей
складу навколишнього середовища під впливом викидів та відходів
виробництва, роботи двигунів, внаслідок вибухів та пострілів,
навмисного розсіювання хімічних речовин, випробувань та застосувань
хімічної зброї. ХР вирішує такі основні завдання:
− виявлення та аналіз хімічного складу навколишнього середовища з
метоювизначення дислокацій підприємств із виробництва хімічної продукції
військового призначення;
− вимірювання концентрації хімічних речовин у повітрі з метою визначення профілю
виробництва, проведених наукових досліджень та випробувань, а також
характеристик О, ВТ та їх елементів (палива, вибухових речовин тощо).
− отримання інформації про хімічне зараження місцевості в умовах можливого
застосування хімічної зброї;
− контроль хімічного складу навколишнього середовища на підприємствах
промисловості для забезпечення безпеки персоналу.

31.

32.

СЕЙСМІЧНА РОЗВІДКА
Під сейсмічною розвідкою (СР) розуміється добування інформації
шляхом виявлення та аналізу деформаційних та зсувних полів у земній
поверхні, що виникають під впливом на ґрунт механічних пристроїв та
різних вибухів. Тут під терміном виявлення розуміється встановлення за
сейсмічними даними розвідуваного об'єкта факту та часу виникнення
сейсмічного явища, координат об'єкта, епіцентру та визначення його
енергії (або магнітуди).
Під терміном ідентифікація розуміється встановлення сукупності характеристик
зареєстрованих сейсмічних хвиль явища: виду техніки, землетрусу, підземного,
підводного, контактного чи повітряного вибуху.
Сейсмічна розвідка є складною динамічною системою. У ній відбуваються процеси
перетворення енергії та інформації, найважливішими з яких є збудження сейсмічним
джерелом первинних хвиль, поширення їх у геологічному середовищі з утворенням на
неоднорідностях вторинних хвиль, прийом та запис пружних коливань у точках
спостереження, обробка та інтерпретація сейсмічних записів.

33.

МАГНІТОМЕТРИЧНА РОЗВІДКА
Під магнітометричною розвідкою (ММР) розуміється добування
інформації шляхом виявлення та аналізу локальних змін магнітного поля
Землі під впливом об'єктів з великою магнітною масою.
ММР вирішує такі завдання:
− виявлення та визначення об'єктів, що знаходяться на землі, у землі та у
водному середовищі;
− визначення «магнітних портретів» об'єктів та проведення їх
класифікації.
Оскільки основним джерелом інформації для засобів ММР є локальні
зміни магнітного поля Землі, доцільно попередньо розглянути деякі
загальні положення.

34.

КОМП'ЮТЕРНА РОЗВІДКА
Поняття комп'ютерна розвідка (КР) та інформаційна війна (ІВ) тісно
пов'язані.
Вперше термін інформаційна війна з'явився у звіті Томаса Рона
"Системи зброї та інформаційна війна", підготовленому ним у 1976 р. для
компанії "Боїнг".
У ньому автор, зокрема, вказував, що інформаційна інфраструктура стає
ключовим фактором економіки США, але вона одночасно
перетворюється на вразливу мету як у воєнний, так і мирний час. Сама
постановка проблеми дуже зацікавила тих американських фахівців, які
пов'язані із секретними матеріалами.
До 1980 вже склалося загальне уявлення про те, що інформація може бути
як метою, так і зброєю.
У зв'язку з появою нових завдань після закінчення холодної війни термін
інформаційну війну було введено в документи міністерства оборони
США.

35.

36.

37.

Наприкінці 1996 р. Роберт Банкер, експерт Пентагону, одному з
симпозіумів представив доповідь, присвячений нову програму
будівництва та бойового застосування збройних сил США ХХI
століття (концепція Force 21).
В її основу було покладено поділ всього театру бойових дій на дві
складові традиційний і кіберпростір, причому останній має навіть
більш важливе значення.
Банкер запропонував доктрину «кіберманевру», яка має стати
природним доповненням традиційних військових концепцій, які
мають на меті нейтралізації або подавлення збройних сил
противника.
Таким чином, до сфер ведення бойових дій крім Землі, моря, повітря
та космосу тепер включена інфосфера. Як наголошують військові
експерти, основними об'єктами поразки у нових війнах будуть
інформаційна інфраструктура та психіка супротивника (з'явився
навіть термін human network).

38.

У жовтні 1998 р. міністерство оборони США вводить у дію
Об'єднану доктрину інформаційних операцій (спочатку вона
називалася «Об'єднана доктрина інформаційної війни»), що було
пов'язано з необхідністю розрізнення понять «інформаційна
операція» та «інформаційна війна», які були сформульовані слідом.
Інформаційна операція – це дії, що вживаються з метою утруднення
збору, обробки, передачі та зберігання інформації системами
супротивника під час захисту власної інформації та систем.
Інформаційна
війна

комплексний
вплив
(сукупність
інформаційних операцій) на систему державного та військового
управління
протилежної
сторони,
її
військово-політичне
керівництво та ін.

39.

ВИМІРЮВАЛЬНО-СИГНАТУРНА РОЗВІДКА
Обставини, пов'язані з загибеллю атомного підводного човна
«Курськ» виявили новий напрямок в американській технічній
розвідці МАСИНТ (MASINT – Measurement And Signature
INTelligence) [1].
США вдалися до нього під час спостереження за АПЛ «Курськ» під
час навчань Північного флоту ВМФ РФ.
Власне об'єктом спостереження була сама АПЛ, а остання версія
якісно нової торпеди «Шквал», носіями якої є АПЛ типу «Курск».
Розвідувальна система МАСИНТ є багатоспрямованою - найбільш
інформативним напрямом технічної розвідки. Вона дає змогу
повніше реалізувати найважливіший принцип комплексності
ведення технічної розвідки.

40.

41.

Відповідно до опублікованих документів ідеологія та цілі цього
напряму технічної розвідки формулюються наступним чином:
«Вимірювально-сигнатурна розвідка ведеться в інтересах забезпечення
успіху військових операцій збройних сил США, створення нових
поколінь озброєння та військової техніки, визначення напрямків
модернізації збройних сил, контролю за поширенням зброї , довкіллям, а
також виконанням військових договорів».Сутність розвідки МАСИНТ
полягає в комплексному характері збору розвідувальної інформації: поперше, вимірювання геометричних розмірів і співвідношень статичних,
динамічних та інших фізичних характеристик об'єктів (стаціонарних і
рухомих), що розвідуються, і, по-друге, реєстрація сигнатур характерних
фізичних полів, створюваних цими об'єктами ( електромагнітних,
магнітних, радіаційних, акустичних, сейсмічних та інших), а також
виявлення хімічних та біологічних агентів і навіть складу
конструкційних матеріалів об'єктів та їх елементів.

42.

Используются все существующие датчики: оптические,
радиолокационные, лазерные, радиочастотные, акустические,
сейсмические, радиационные, химические, оптико-электронной и
радиолокационной съемки с перекрытием практически всего
спектра электромагнитных колебаний.
Следует иметь в виду, что физические измерения и снятие сигнатур
не являются самоцелью разведки МАСИНТ. Главное в ней
выявление назначения, тактики применения, возможностей и
основных характеристик, а также уязвимых мест разведываемого
объекта.

43.

ГРАВИТАЦИОННАЯ РАЗВЕДКА
ГРАВИТАЦИОННАЯ РАЗВЕДКА, один из геофизических методов разведки, используемый
для поисков полезных ископаемых и изучения геологич. строения Земли. Заключается в
дистанционном исследовании плотности горных пород в их естественном залегании на основе анализа распределения гравитационного поля Земли в пространстве. В Г. р. выделяют
два осн. этапа работ: измерение распределения в пространстве некоторых элементов гравитац. поля (гравиметрич. съёмка) и геологич. истолкование результатов съёмки (интерпретация).
Основной измеряемый параметр гравитац. поля Земли (поля силы тяжести) – ускорение
силы тяжести, являющееся первой производной потенциала силы тяжести. Измеряют также вторые производные потенциала, называемые градиентами силы тяжести и кривизнами. Первые характеризуют изменения ускорения силы тяжести в пространстве, вторые –
форму (кривизну) поверхности равного потенциала силы тяжести (уровенной поверхности)
в пункте измерения.

44.

Список литературы:
1. Thomas P. Rona. Weapons System and Information War. Boeing Airspace Co. – Seattle, WA, 1976.
2. Гриняев С. Концепция ведения информационной войны в некоторых странах мира // Зарубеж. воен.
обозрение. 2002. № 2.
3. Joint Pub 3-13. «Information Operations». DOD US. December, 1998.
4. Jet Info: Информационный бюллетень. 1997. № 9–10.
5. Модестов С., Сокут С. Байты вместо пуль: Пентагон воплощает доктрину информационных
операций // Независимое воен. обозрение. 1999. № 13.
6. Батурин Ю. Модестов С. Виртуальная разведка // Независимое воен. обозрение. 1998. № 37.
7. Open source intelligence resources for the intelligence professional. The 43th military intelligence
detachment
(strategic),
200
wintergreen
avenue.
New
Haven,
ct
06515,
http://www/eajardines.com/434mid.html.
8. Тайли Э. Безопасность компьютера. – Минск.: Попурри, 1997.
9. Абалмазов Э.И. Методы и инженерно-технические средства противодействия информационным
угрозам. – М.: Гротек, 1997.
10. Каторин Ю.Ф., Куренков Е.В., Лысов А.В., Остапенко А.Н. Энциклопедия промышленного
шпионажа. СПб.: ООО «Изд-во “Полигон”», 1999.
English     Русский Rules