Анафілаксія

1.

АНАФІЛАКСІЯ
Діагноз клінічно: Раптова поява генералізованої кропив’янки, ангіоневротичний набряк, припливи, свербіж).
Ознаки небезпеки Швидке прогресування симптомів, респіраторний дистрес (наприклад, стридор, хрипи, задишка,
посилене дихання, постійний кашель, ціаноз), блювання, біль у животі, гіпотензія, порушення ритму, біль у грудях, колапс.
1. Негайно: Епінефрин в/м (препарат 1 мг/мл) –
введіть адреналін від 0,3 до 0,5 мг в/м у середню
зовнішню частину стегна. Можна повторювати кожні
5-15 хвилин (або частіше), для дітей доза становить
0,1–0,3 мл
2. Покладіть пацієнта в положення лежачи , якщо він
переноситься, і підніміть нижні кінцівки.
3. Кисень – подайте від 8 до 10 л/хв через маску або до
100% кисню.Екстренна крикотереоїдотомія при набряку
дих.шляхів або інтубація гнучким
відеоларингоскопом.Жорстким — під седацією
4. Швидкий болюс звичайного фізіологічного розчину –
Лікуйте гіпотензію швидкою інфузією 1–2 літрів
внутрішньовенно.Контроль діурезу.
5. Альбутерол (сальбутамол) – при бронхоспазмі,
резистентному до внутрішньом’язового адреналіну,
дайте 2,5–5 мг у 3 мл фізіологічного розчину за
допомогою небулайзера або 2–3 вдихання за
допомогою дозованого інгалятора. За потреби повторіть.
При рефрактерності до попередніх дії:
Інфузія адреналіну -- безперервна інфузія
адреналіну, починаючи з 0,1 мкг/кг/хв за
допомогою інфузійного насоса . Постійно титруйте
дозу відповідно до артеріального тиску, частоти та
функції серця та оксигенації
або 1 мг адреналіну розбавляють 100 мл 5%
розчину глюкози.Швидкість інфузії становить 12–60
мл на годину.
Вазопресори – Деяким пацієнтам може
знадобитися другий вазопресор (на додаток до
адреналіну)
Глюкагон. Пацієнти, які приймають бетаблокатори, можуть не реагувати на адреналін, їм
можна вводити глюкагон від 1 до 5 мг
внутрішньовенно протягом 5 хвилин з подальшою
інфузією від 5 до 15 мікрограмів/хвилину. Швидке
введення глюкагону може викликати блювоту.
Додаткова терапія:Внутрішньовенні глюкокортикоїди
Для дорослого метилпреднізолон 80–250 мг, для дитини —2 мг/кг внутрішньовенно. Альтернативно гідрокортизон
250–1000 мг для дорослого та 10 мг/кг для дитини внутрішньовенно. Загальна доза для дитини не повинна перевищувати дозу для
дорослого.Ефект починається повільно.
◦ Преднізо(ло)н 30–50 мг перорально, продовжують ще протягом декількох днів (не запобігає рецидиву).
H1 антигістамінний препарат * – Розгляньте можливість введення цетиризину 10 мг внутрішньовенно (протягом 2 хвилин) або
димедролу 25–50 мг внутрішньовенно (протягом 5 хвилин) – лише для полегшення кропив’янки та свербежу.
H2 антигістамінний * – Розгляньте можливість введення фамотидину 20 мг внутрішньовенно (протягом 2 хвилин).
Глюкокортикоїд * – Розгляньте можливість призначення метилпреднізолону 125 мг в/в.
Моніторинг – слід проводити постійний неінвазивний моніторинг гемодинаміки та моніторинг пульсоксиметрії. Необхідно контролювати
виділення сечі у пацієнтів, які отримують внутрішньовенне введення рідини у зв’язку з тяжкою гіпотензією або шоком.