Медикаментозна алергія: провокуючі фактори ризику, лікування і профілактика

1.

Медикаментозна алергія:
провокуючі фактори ризику,
лікування і профілактика
Підготував
студент групи 9218
Ольховик Олександр

2.

Медикаментозна алергія – це патологічна
реакція на лікарські засоби, в основі якої
лежать імунологічні механізми.

3.

ФАКТОРИ РИЗИКУ
МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ АЛЕРГІЇ:
І. Лов 'язані з лікарським препаратом.
II. Пов'язані із супутніми захворюваннями.
1. Високі алергенні властивості конкре 1. Бронхіальна астма.
тного препарату.
2. Інфекція, спричинена EBV.
2. Можливість конкретного препарату
активувати або модулюватиефекторні 3. Порушення функції печінки.
системи.
4. СНІД
3. Шляхи введення
5. Наявність хронічних інфекційних захвор
ювань, що потребуютьтривалого і
4. Доза і тривалість терапії.
(або) частого застосування медикаментів; м
5. Частота курсів терапії.
ікози шкіри,слизових оболонок тощо.
ІІІ. Пов 'язані з організмом хворого.
1. Наявність супутніх атопічних захворювань.
2. Генетичні фактори
3. Індивідуальна схильність

4.

Механізм розвитку
медикаментозної алергії
включає такі етапи:
1. Сенсибілізація: Перший контакт з лікарським засобом може вести до сенсибілізації, коли
імунна система виробляє антитіла (наприклад, IgE антитіла) до компонентів лікарського
препарату. Цей процес може відбуватися навіть без виявлення алергічних симптомів.
2. Вторинна експозиція: Під час наступних контактів з тим самим лікарським засобом або
подібними ліками, імунна система вже "пам'ятає" цей алерген і швидко реагує на нього,
виробляючи антитіла та інші хімічні реакції.
3. Алергічна реакція: Під час вторинної експозиції лікарському засобу, антитіла, такі як IgE,
можуть взаємодіяти з ліками, що призводить до вивільнення хімічних речовин, таких як
гістамін, в кров. Це викликає алергічну реакцію, яка може мати різні прояви, включаючи
шкірні висипи, свербіж, сльозотечу, набряк, кашель, нудоту тощо. У важких випадках ця
реакція може призвести до анафілактичкого шоку, який є надзвичайно небезпечним і може
призвести до загрози життю.
4. Меморія імунної системи: Після пережитої алергічної реакції імунна система може
запам'ятовувати цей алерген. Це означає, що при подальших контактах з цим ліком або
подібними алергенами ризик розвитку алергічної реакції залишається високим.

5.

Клінічна класифікація алергічних
реакцій на лікарські засоби:
1. За типом алергічної реакції:
A. Шкірні реакції:
1) алергічний дерматит: запалення шкіри, яке супроводжується свербіжем, червоними висипами,
вологими ділянками шкіри та покраснінням.
2) контактний дерматит: реакція шкіри, яка виникає в результаті контакту з ліками, такими як мазі,
креми або ліки для зовнішнього застосування.
B. Респіраторні реакції:
Астма: спазми бронхів, утруднене дихання та кашель від реакції на ліки, зазвичай вдихувані ліки або
аерозолі.
C. Гастроінтестинальні реакції:
Гастроінтестинальні симптоми: включають в себе блювоту, діарею, біль у животі та інші
гастроінтестинальні симптоми від реакції на перорально вживані ліки.
D. Системні реакції: анафілаксія: надзвичайно серйозна і потенційно летальна системна реакція, яка
включає в себе низький артеріальний тиск, утруднене дихання, свербіж, нудоту та інші симптоми.
2. За важкістю алергічної реакції:
Легкі: алергічні симптоми, які не загрожують життю та не вимагають негайної медичної допомоги.
Середньої важкості: симптоми, які можуть бути дисфункціональними, але не загрожують життю.
Важкі: алергічні реакції, які можуть призводити до анафілактичного шоку та інших небезпечних
станів і вимагають негайної медичної допомоги.
3. За часом появи реакції:
Негайна реакція: реакція відбувається негайно після прийому лікарського засобу.
Затримана реакція: реакція може виникнути години, дні або навіть тижні після прийому лікарського
засобу.

6.

Лікування ускладнень
медикаментозної алергії зазвичай
вимагається в тих випадках, коли
алергічна реакція на медикаменти
стала серйозною та може
загрожувати життю. Ускладнення
можуть включати анафілактичкий
шок, сильний алергічний дерматит,
гіпотензію (низький артеріальний
тиск), дихальні проблеми та інші
серйозні стани.

7.

Тактика лікування і ведення пацієнта з
медикаментозною алергією
складається з таких кроків:
• надання невідкладної допомоги при
анафілаксії;
• елімінація ЛЗ алергенів (відміна всіх
ЛЗ, за винятком -життєво необхідних);
• лабораторне тестування з ЛЗ;
• призначення засобів (найменш
імовірних щодо причин медикаментозної
алергії) з урахуванням їхніх можливих
перехресних властивостей;
• мінімізація впливу інших алергенів
(гіпоалергенна дієта, безлатексне
середовище тощо).
• обов’язкова фіксація даних про
розвиток алергії у медичній документації.

8.

Що стосується алгоритму надання медичної допомоги при анафілаксії
Першою лінією є введення адреналіну, другою –
внутрішньовенна інфузія колоїдних та кристалоїдних розчинів, треть
ою використання антигістамінних препаратів і системних глюкокортикої
дів.
Швидкою допомогою при гострих проявах алергії може бути препарат
хлоропірамін у формі ін’єкцій (третя лінія надання допомоги) чи в таб
летках; його використання доцільне при системних анафілактичних ре
акціях та наявності ангіоневротичного набряку. Також за всіх типів мед
икаментозних алергічних реакцій доцільним є використання дексаметаз
ону, при тривалих IgE-залежних реакціях –
неседативних антигістамінних препаратів.
Інші заходи: інгаляційна терапія кортикостероїдами й бета-2агоністами при бронхообструкції; ендоназальні кортикостероїди при заг
остренні алергічного риніту; антагоністи лейкотрієнів за показаннями;
циклоспорин (за обмеженими показаннями –
3 мг/кг); топічна терапія уражених ділянок шкіри та слизових оболоно
к; у разі алергічних реакцій, котрі розвиваються здебільшого за ІІІ типо
м (наприклад, сироваткова хвороба), показані тривалий прийом кортико
стероїдів, інгібіторів протеаз, гемосорбція, ентеросорбція

9.

10.

Профілактика медикаментозних алергій дуже важлива, оскільки це може допомогти
уникнути неприємних і небезпечних алергічних реакцій на ліки. Ось кілька кроків,
які можна вжити для попередження медикаментозних алергій:
1) Інформуйте свого лікаря про свою
алергічну історію: Призначаючи
будь-які ліки або лікування, завжди
інформуйте свого лікаря про будь-які
алергії на ліки, які ви мали раніше.
Лікар зможе обрати безпечний
аналог або врахувати цю
інформацію при призначенні.
2) Спитайте про можливі
альтернативи: Якщо у вас є алергія
на певний лік, запитайте свого
лікаря, чи існують альтернативні
препарати або методи лікування, які
можуть бути менш алергічними.
3) Будьте обережні зі старими
ліками: Якщо ви берете старі ліки
або ліки без рецепту, пам'ятайте, що
їх склад може змінюватися з часом.
Перевіряйте інструкції та рецепти, і
бережно використовуйте ліки.
4) Додержуйтеся дозування: Завжди
дотримуйтеся рекомендованого
дозування лікарських препаратів. Не
збільшуйте або не зменшуйте дозу
без лікарської консультації.
5) Тести на алергію: У деяких
випадках лікар може порадити
провести тести на алергію на певні
ліки, щоб визначити вашу алергічну
схильність.
6) Помічайте алергічні реакції: Якщо
ви спостерігаєте будь-які алергічні
симптоми після прийому лікарського
засобу, припиніть його вживання та
негайно зверніться до лікаря.
7) Паспорт алергіків: Важливо мати
при собі інформацію про ваші
алергії, особливо якщо ви вдома не
можете говорити. Медична браслет
або карта алергіка можуть бути
корисними.
8) Уникайте самолікування: Не
самолікуйтесь без консультації з
лікарем, особливо якщо у вас є
алергія на ліки. Самолікування може
призвести до небезпечних
алергічних реакцій.

11.

Дякую за Увагу!