Механізм держави

1.

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ
Кафедра загальноправових дисциплін
Інститут права ЛьвДУВС
Тополевський Руслан
к.ю.н., доцент
tg: @rtopole
2023
Телеграм-канал з ТДП
tdp_2023
t.me/tdp_2023

2.

Поняття механізму держави.
Поняття апарату держави та його
ознаки.
2. Поняття органів держави, їхні
ознаки та класифікація.
3. Державна служба. Державний
службовець і посадова особа.
4. Концепція розподілу влади.
Система стримувань та противаг за
Конституцією України.
1.

3.

1.
2.
3.
4.
Поняття механізму держави. Поняття
апарату держави та його ознаки.
Поняття органів держави, їхні ознаки та
класифікація.
Державна служба. Державний
службовець і посадова особа.
Концепція розподілу влади. Система
стримувань та противаг за Конституцією
України.

4.

Нормативні акти:
Конституція України
Ст. 6; Ст. 17 ч. 2,3; Ст. 75; Ст. 92 ч. 1 п. 12, п. 14;
Ст. 98:, Ст. 101; Ст. 102; Ст. 113; Ст. 118; Ст. 124;
Ст. 125; ст. 131; ст.1311; ст. 140; Ст.147.
Закон України "Про державну службу" (від 10
грудня 2015 року № 889-VIII)
Закон «Про судоустрій і статус суддів
від 02.06.2016
Закон України "Про місцеве самоврядування в
Україні" від 21.05.1997р /зі змінами/

5.

1.Поняття механізму
держави. Поняття
апарату держави та
його ознаки.

6.

Механізм держави цілісна ієрархічна система
державних органів, що здійснюють
державну владу, а також установ,
підприємств, за допомогою яких
виконуються завдання і функції
держави.

7.

Структура механізму
держави:
- органи державної влади
(державний апарат)
- державні установи
- державні підприємства

8.

1) державні органи – це вид
державних організацій, які наділені
чітко визначеними державновладними повноваженнями та
необхідними матеріально-технічними
засобами для виконання конкретних
завдань і функцій держави в певній
сфері суспільних відносин;

9.

2)державні
підприємства –
це вид державних організацій, які безпосередньо
реалізують завдання і функції держави у сфері
матеріального виробництва або надання послуг .
Вони створюються на основі державної власності,
мають самостійний баланс і статус юридичної
особи, є суб’єктами підприємницької діяльності і
несуть самостійну майнову відповідальність.

10.

Корпоратизація
державних підприємств
Акціонерні товариства
Конкурс вакансій
Наглядова рада

11.

Д/з:
1.
2.
3.
4.
5.
Визначити, в яких сферах здійснюють
діяльність державні підприємства
Навести приклади.
Що таке «казенне підприємство»
Чи можна вважати державним підприємство, в
якому частка держави становить 50%? А від
25 до 50%?
Наведіть приклади, коли міноритарний
приватний власник контролював підприємства
з часткою власності держави більше 50%

12.

3) державні установи –
це вид державних організацій, які
безпосередньо реалізують завдання і функції
держави у сфері нематеріального виробництва
(освіта, культура, виховання, наука, соціальне
забезпечення).
Вони (як правило) не є прибутковими і
функціонують за рахунок коштів державного
бюджету. До них слід віднести державні
дошкільні дитячі установи, школи, вищі
навчальні заклади, лікарні.

13.

Механізм держави
створюється для виконання
функцій держави.
Між державним механізмом
і функціями держави існує
тісний зворотний зв'язок.

14.

Функції сучасної Української держави
здійснюються, одержують своє
реальне втілення, втілюються в
життя за допомогою державного
механізму, через діяльність всієї
системи об'єднаних і
взаємозв'язаних між собою
державних органів у взаємодії з
державними установами та
державними підприємствами.

15.

В той же час, від функцій держави
залежить структура державного
механізму

16.

Державні підприємства і державні
установи не можна віднести до
державних органів.
Вони відрізняються від державних
органів перш за все відсутністю
державно-владних повноважень

17.

Апарат сучасної
держави
це з'єднана єдиними, нормативно
закріпленими принципами та засадами,
система органів держави, що спирається
на принцип „розподілу влад” і має в
своєму розпорядженні необхідну
структуру матеріальних і
організаційних засобів, за допомогою
яких реалізуються задачі і функції
держави.

18.

Апарат держави = система органів державної влади

19.

Ознаки апарату держави:
1) створюються і функціонують на основі
єдиних принципів організації та
функціонування;
2) наділені спеціальними державновладними повноваженнями (компетенція
держ.органу);
3) поділені на відокремлені ланки та
підрозділи відповідно до принципу
розподілу державної влади на
законодавчу, виконавчу та судову;

20.

Ознаки апарату держави(2):
4) наявність у державному апараті державних
службовців;
5) наділені матеріально-технічними та
організаційними засобами, що забезпечують
реалізацію їх повноважень;
6) наявність нормативно закріпленої структури
та законодавчо визначених повноважень;
7) функціонування державних органів
здійснюється у межах і в порядку,
встановлених чинним законодавством, тобто в
певних правових формах.

21.

2. Поняття органів
держави, їхні ознаки та
класифікація.

22.

Орган держави —
це структурний елемент апарату
держави, створений державою чи
обраний безпосередньо народом
колектив державних службовців, які
наділені державно-владними
повноваженнями та необхідними
матеріально-технічними засобами
для виконання завдань і функцій
держави.

23.

Публічні органи =
Органи державної влади
+
Органи місцевого самоврядування
==================
Органи місцевого самоврядування (ОМС)
не є органами державної влади, але
можуть виконувати низку їхніх функцій

24.

Орган держави
або
орган державної влади
– це частина державного апарату,
його основна ланка, що володіє
певними специфічними ознаками:

25.

Орган державної влади
(ознаки):
1) формується державою або
безпосередньо народом (наприклад,
парламент) відповідно до закону і
функціонує на його основі;
2) має передбачені конституцією або
іншими законами спеціальні функції, які
він здійснює від імені держави;

26.

3)
має державно-владні
повноваження, що дозволяють йому
здійснювати юридично-обов'язкові дії:
а) видає нормативні та індивідуальні
акти;
б) здійснює контроль за точним і
неухильним виконанням вимог,
передбачених цими актами;
в) забезпечує і захищає ці вимоги від
порушень шляхом застосування заходів
виховання, переконання, стимулювання,
у разі потреби — державного примусу;

27.

Державний орган наділений
владними повноваженнями.
Іншими словами, він наділений
юридично закріпленими
можливостями здійснювати
державну владу, ухвалювати від
імені держави юридично значущі
рішення і забезпечувати їх
реалізацію.

28.

При цьому, державновладне повноваження
характеризується тим, що:
а) порядок формування і діяльності
органу, його структура і компетенція (має
права і обов'язки) закріплюються
нормами права;
б) орган держави наділений правом
видання юридичних актів, що містять
обов'язкові загальні і індивідуальні
правові розпорядження;

29.

в) дані розпорядження забезпечуються
системою спеціальних заходів і
гарантій, перш за все, економічного
характеру (стимулювання, заохочення),
виховного (приклад, переконання), а
крім того, заходами примусу;

30.

г) державний орган спирається на
матеріальне забезпечення своїх
розпоряджень, завдяки можливості
розпоряджатися певною частиною засобів
з державного бюджету. В змісті поняття
державно-владні повноваження наочно
виявляється тісний органічний зв'язок
держави і права, механізму держави в
цілому і окремого державного органу.

31.

Сам факт наявності у певної організації,
установи або іншої структури позначених
вище характеристик, що формують в
своєму взаємозв'язку поняття державновладні повноваження, дає підставу
називати їх державними органами.

32.

Таким чином, наявність
державно-владних
повноважень – найважливіша
ознака державного органу.

33.

Орган державної влади завжди
володіє певною організаційною і
економічною відокремленістю і
самостійністю.

34.

Всі державні органи відповідно до своєї
компетенції, здійснюють властиві їм функції.
Державний апарат здійснює свої задачі за
допомогою впливу на конкретні державні
органи.
державні функції в цілому здійснюються через
функції окремих державних органів. У свою
чергу державний орган, здійснюючи свої
функції, одночасно бере участь в реалізації
різних функцій держави.

35.

Зовнішнім фізичним
втіленням державних
органів є люди:
сукупність спеціально підготовлених, професійних
управлінців, що здійснюють державно-владну
діяльність в системі державного механізму, на
виборній, конкурсній основі або за призначенням і
діяльність яких оплачувана з державного бюджету.
При цьому, велика частина з них визначаються як
посадовці, що наділені спеціальними
повноваженнями, правами, обов'язками і
спеціальною відповідальністю.

36.

Орган держави —
частина державного апарату — група осіб
або одна особа, що має юридично
визначену державно-владну компетенцію
для виконання завдань і функцій
держави.
Кожний орган держави створюється для здійснення
певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет
діяльності, завдання і функції.

37.

Правові форми
діяльності державного
апарату
правотворча,
правозастосовна,
правоохоронна,
контрольно-наглядова,
установча.

38.

Правотворча діяльність
форма діяльності компетентних органів
держави зі встановлення, зміни або
скасування правових норм. Ця діяльність
охоплює підготовку проектів нормативних
юридичних актів, їх прийняття та
видання.

39.

Правоохоронна
діяльність
форма діяльності компетентних
органів держави з попередження
правопорушень і притягнення
правопорушників до юридичної
відповідальності.
Вона здійснюється з метою охорони і захисту
правових норм шляхом застосування заходів
юридичного впливу до правопорушників

40.

Правозастосовна
діяльність
форма діяльності компетентних
органів держави з реалізації
правових норм.
Ця діяльність охоплює організацію і
контроль за додержанням правових
норм.

41.

Контрольно-наглядова діяльність –
??????? (д/з - записати)
Установча діяльність –
?????? (д/з - записати)

42.

Види органів державної
влади
Державні органи, що мають владні
повноваження, можуть бути поділені за
різними критеріями.
• За способом утворення: виборні
(представницькі органи);
призначувані (наприклад, органи
прокуратури, виконавчо-розпорядчі
органи);
що успадковуються (спадковий монарх).

43.

За строком функціонування:
постійні — створюються без обмеження строку
дії;
тимчасові — створюються для досягнення
короткострокових цілей.
• За територією дії:
загальні (загальнофедеральні у федеративній
державі) — поширюються на всю територію
держави;
суб'єктів федерації — у федеративній державі;
місцеві — діють в адміністративнотериторіальних одиницях.

44.

• За характером компетенції:
органи загальної компетенції — уряд;
органи спеціальної компетенції — міністерства
тощо.
• За порядком здійснення компетенції:
колегіальні — парламент (Верховна Рада);
єдиноначальні — президент.
• За правовими формами діяльності:
правотворчі;
правозастосовні;
правоохоронні;
контрольно-наглядові;
установчі.

45.

За принципом поділу влади:
законодавчі;
виконавчі;
судові.
• За характером і змістом діяльності:
законодавчі (парламент);
виконавчі (уряд);
правоохоронні (поліція, органи безпеки);
судові (суди — вищі і місцеві);
контрольно-наглядові (прокуратура,
державні інспекції).

46.

3. Державна служба.
Державний службовець
і посадова особа

47.

Державна служба
Закон Україну про державну службу
(2015 р.)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88
9-19#Text

48.

Для державного апарату
потрібні спеціально підготовлені
кадри чиновників-у правлінців,
які мають необхідну
кваліфікацію і професіоналізм.

49.

Прошарок людей, зайнятих на роботі в
апараті держави, визначають як
бюрократію (бюрократ — грец.
столоначальник).
Даний термін вживають і для негативної
характеристики таких проявів у діяльності
державного апарату, як формалізм,
тяганина, кар'єризм, прагнення до
особистої вигоди, корумпованість,
байдужість до людей та їх потреб.

50.

Стаття 1 ЗДС
Державна служба - це публічна,
професійна, політично
неупереджена діяльність із
практичного виконання завдань і
функцій держави, зокрема щодо:

51.

1) аналізу державної політики на
загальнодержавному, галузевому і
регіональному рівнях та підготовки пропозицій
стосовно її формування, у тому числі
розроблення та проведення експертизи
проектів програм, концепцій, стратегій,
проектів законів та інших нормативноправових актів, проектів міжнародних
договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики,
виконання загальнодержавних, галузевих і
регіональних програм, виконання законів та
інших нормативно-правових актів;

52.

3) забезпечення надання доступних
і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду
та контролю за дотриманням
законодавства;

53.

5) управління державними
фінансовими ресурсами, майном та
контролю за їх використанням;
6) управління персоналом
державних органів;
7) реалізації інших повноважень
державного органу, визначених
законодавством.

54.

Державний службовець
це громадянин України, який займає посаду
державної служби в органі державної влади,
іншому державному органі, його апараті
(секретаріаті) (далі - державний орган),
одержує заробітн у плату за рахунок коштів
державного бюджету та здійснює встановлені
для цієї посади повноваження, безпосередньо
пов’язані з виконанням завдань і функцій
такого державного органу, а також
дотримується принципів державної служби.

55.

Принципи державної
служби (ст.4 ЗДС)
Державна служба здійснюється з дотриманням
таких принципів:

56.

1) верховенства права - забезпечення пріоритету
прав і свобод людини і громадянина відповідно
до Конституції України, що визначають зміст та
спрямованість діяльності державного службовця під
час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов’язок державного службовця діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об’єктивне і
неупереджене виконання посадових обов’язків,
постійне підвищення державним службовцем рівня
своєї професійної компетентності, вільне володіння
державною мовою і, за потреби, регіональною мовою
або мовою національних меншин, визначеною
відповідно до закону;

57.

4) патріотизму - відданість та вірне служіння
Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного
службовця на захист публічних інтересів та відмова
державного службовця від превалювання приватного
інтересу під час здійснення наданих йому
повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне
використання ресурсів для досягнення цілей
державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби
- заборона всіх форм та проявів дискримінації,
відсутність необґрунтованих обмежень або надання
необґрунтованих переваг певним категоріям громадян
під час вступу на державну службу та її проходження;

58.

8) політичної неупередженості - недопущення
впливу політичних поглядів на дії та рішення
державного службовця, а також утримання від
демонстрації свого ставлення до політичних
партій, демонстрації власних політичних поглядів
під час виконання посадових обов’язків;
9) прозорості - відкритість інформації про
діяльність державного службовця, крім випадків,
визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних
службовців безстроково, крім випадків, визначених
законом, незалежність персонального складу
державної служби від змін політичного керівництва
держави та державних органів.

59.

«посадові особи юридичних
осіб публічного права»
працівники юридичних осіб публічного
права, які наділені посадовими
повноваженнями здійснювати організаційнорозпорядчі чи адміністративно-господарські
функції.
Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного
працівника.
(п.3 Роз’яснення НАЗК щодо застосування окремих
положень Закону про запобігання корупції стосовно заходів
фінансового контролю і затвердив їх своїм рішенням №3 від
11.08.2016 )

60.

Адміністративно-господарські
функції (обов’язки)
це обов'язки з управління або розпорядження
державним, комунальним майном (установлення
порядку його зберігання, переробки, реалізації
забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників плановогосподарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб,
завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників,
керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів
тощо.

61.

Організаційно-розпорядчі функції
(обов'язки)
це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю
промисловості, трудовим колективом, ділянкою
роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на
підприємствах, в установах чи організаціях незалежно
від форм власності.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних
підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники
структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами,
лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують
ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

62.

Службові особи
Примітка до ст.364 КК
особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням
здійснюють функції представників влади чи місцевого
самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово
в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на
державних чи комунальних підприємствах, в установах чи
організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційнорозпорядчих ч и адміністративно-господарських функцій,
або виконують такі функції за спеціальним
повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом
державної влади, органом місцевого самоврядування,
центральним органом державного управління із спеціальним
статусом, повноважним органом чи повноважною особою
підприємства, установи, організації, судом або законом.

63.

Для цілей статей 364, 368, 3685, 369 Кримінального Кодексу до державних та
комунальних підприємств прирівнюються
юридичні особи, у статутному фонді яких
відповідно державна чи комунальна частка
перевищує 50 відсотків або становить величину,
що забезпечує державі чи територіальній
громаді право вирішального впливу на
господарську діяльність такого підприємства.

64.

Д/з:
хто такі
Посадові особи???
Службові особи???
Це те саме чи ні?
Якщо так, то чому різна назва?
Якщо ні, то в чому різниця?
В яких законах згадуються посадові та службові
особи?
Спробувати знайти визначення посадової особи в
Законі про державну службу

65.

4. Принцип поділу
влади та система
стримувань та противаг

66.

Передбачено розподіл державно-
владних повноважень між
законодавчою, виконавчою та
судовою гілками влади.
Насправді ділиться не влада, яка є
неподільною, а повноваження
розподіляються за певними
блоками.

67.

Основна мета концепції розподілу
(поділу) влади – запобігання
узурпації влади з боку однієї з гілок
влади.

68.

Державні
органи
Законодавчі
органи
Виконавчі
органи
Судові
органи

69.

Принцип поділу влади
складається із системи
вимог:
1) поділ функцій і повноважень (компетенції)
між державними органами;
2) закріплення певної самостійності кожного
органу влади при здійсненні своїх повноважень,
недопустимість втручання в прерогативи один
одного і їх злиття;
3) наділення кожного органу можливістю
протиставляти свою думку рішенню іншого
органу і виключення зосередження всієї повноти
влади в одній із гілок;
4) наявність у органів влади взаємного
контролю дій один одного і неможливість зміни
компетенції органів держави позаконституційним шляхом.

70.

Юридичний прояв єдності і гармонійності
влади полягає у тому, що:
1) органи державної влади в сукупності
мають компетенцію, необхідну для
здійснення функцій і виконання завдань
держави;
2) різні органи держави не можуть
приписувати тим самим суб'єктам за тих
самих обставин взаємовиключні правила
поведінки.

71.

Принцип поділу влади доповнюється системою
«стримувань і противаг».
Зазначена система допускає конкуренцію різних
органів влади, наявність засобів для їх взаємного
стримування і підтримування відносної рівноваги
сил.
«Стримування» і «противаги», з одного боку,
сприяють співробітництву і взаємному
пристосуванню органів влади, а з іншого боку -створюють потенціал для конфліктів, які
найчастіше вирішуються шляхом переговорів,
угод і компромісів.

72.

У Конституції України
передбачені такі інститути
системи «стримувань і
противаг»:
1) право «вето» Президента на законопроект,
прийнятий Верховною Радою;
2) імпічмент Президента з боку Верховної Ради,
що призводить до його усунення з поста;
3) прийняття Верховною Радою резолюції
недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком
його відставку;
4) участь Верховної Ради, президента та з’їзду
суддів у формуванні Конституційного Суду
(призначення третини складу);

73.

5) контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції
законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента,
Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки
Крим;
6) парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з
прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних
прав і свобод людини та ін.
7) повноваження Президента в певних випадках розпустити
парламент;
8) діяльність Рахункової палати
9) діяльність парламентських слідчих комісій
10) діяльність адміністративних судів
Д/з:
1) знайти і вказати відповідні статті Конституції
2) доповнити перелік іншими елементами системи
стримування і противаг

74.

Дякую за увагу!