Історія розвитку хірургії. Асептика, антисептика

1. Історія розвитку хірургії Асептика, антисептика.

Проф. І.М. Дейкало
професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною
анатомією, травматологією та ортопедією

2. Визначення хірургії

Хірургія — один з основних разділів
клінічної медицини, що вивчає хвороби і
пошкодження при діагностиці і лікуванні
яких застосовуються методи, які в тій чи
іншій мірі супроводжуються порушенням
цілості покривних тканин організму.
Хірургія — терапія, доведена до відчаю.

3. Сьогодення і майбутнє хірургії

- лікування травматичних пошкоджень
органів та тканин;
- хіругія невідкладних станів;
- хірургія гострих захворювань органів
черевної порожнини і других систем;
- відновна хірургія (імплантації);
- трансплантаційна хірургія;
- хірургія доброякісних і злоякісних пухлин;
- хірургія ускладнень хронічних захворювань.

4. Місце і значення хірургії в медичній науці

Хірургія – як наука, об’єднує в собі всі галузі і спеціальні науки
біології, генетики, фізики, математики, хімії і біохімії,терапевтичні
дисципліни і багато інших
Особливості професії хірурга
-
Хірург повинен завжди ходити в терапевтичних штанах;
- Хірург повинен володіти зором сокола, руками дівчини,
мудрістю змії та серцем лева;
-
Фізична кондиція;
-
Хірург повинен володіти здатністю розпізнавати хворобу, створювати з
окремих різноманітних ознак та симптомів струнку картину, мистецтвом
аналізувати та намічати логічно вірний шлях; вибирати з арсеналу
численних лікувальних методик одну, найкращу для даного хворого.

5. Хірургічні школи України

- Київська
(М.І.Коломійченко, М.М.Амосов, О.М.Авілова,
Г.М.Матяшин, В.Д.Братусь, О.О.Шалімов),
- Харківська ( В.Е.Цейтлін, О.О.Шалімов, В.Т.Зайцев),
- Львівська (Г.Г.Караванов, М.В.Даниленко, М.П.Павловський)
- Тернопільська (Ю.Т.Коморовський, П.О.Огій,
Л.Я.Ковальчук, І.Я.Дзюбановський)
- Запоріжжя (О.С.Ніконенко)

6. Організація хірургічної допомоги в Україні

- Центральний профільний НДІ,
- Профільні НДІ,
- Хірургічні відділи обласних і відомчих
центральних лікарень,
- хірургічні відділи міських і районних лікарень,
- клініки вищих медичнихнавчальних закладів

7. АСЕПТИКА

Асептика – сукупність методів, направлених на
попередження попадання інфекції в рану.
Принципи:
1. Все, що доторкується до рани повинне бути
стерильним;
2. Розділення потоків хворих на чистих і гнійних

8. Шляхи попадання інфекції в рану

Ендогенний шлях:
- мікроорганізми шкіри хворого;
- мікрофлора кишечника, дихальної системи,
сечовивідних шляхів, біліарної системи
2. Екзогенний шлях:
- імплантаційний (шовний, пластичний матеріал,
протези);
- контактна інфекція (білизна, інструменти,руки
хірургічної бригади, шкіра пацієнта, перев’язувальний
матеріал);
- повітряно-крапельний шлях (повітря, пилюка, краплі
рідини)
1.

9. Попередження повітряно-крапельної інфекції

Попередження повітрянокрапельної інфекції
- використання масок;
- бактерицидні лампи;
- вентиляція приміщень;
- особиста гігієна хворих та медичного
персоналу;
- палати з абактеріальним середовищем;

10. Профілактика контактної інфекції

Стерилізація хірургічного
інструментарію
1. Передстерилізаційна підготовка;
- знезаражування;
- миття;
- висушування;
- контроль якості передстерилізаційної
обробки;
2. Власне стерилізація (ріжучого, неріжучого
металічних інструментів, оптичних
інструментів, синтетичних виробів)

11. Стерилізація хірургічного інструментарію

Стерилізація білизни і
перев’язувального матеріалу
Проводиться автоклавуванням за
методами:
- універсальної укладки;
- цілеспрямованої укладки;
- видового укладання

12. Стерилізація білизни і перев’язувального матеріалу

Стерилізація рук хірургічної
бригади
- механічна і хімічна обробка (миття);
- обробка антисептичними середниками;
- сучасні методи обробки рук:
- первомуром,
- хлоргексидином,
- дегміном, дегміцидом,
- церигелем,
- євросептом

13. Стерилізація рук хірургічної бригади

Обробка шкіри пацієнта
- гігієнічна ванна;
- зміна натільної білизни.
Принципи обробки під час операції
- застосування клеючих плівок;
- обробка хімічними антисептиками
- багаторазовість,
- широке поле (площа),
- від центра до периферії,
- забруднені ділянки обробляються в останню
чергу.

14. Обробка шкіри пацієнта

Профілактика імплантаційної
інфекції
- використання одноразових, серійно
заготовлених матеріалів;
- ретельний догляд за дренажами;
- дотримання стерильності, правил
заготовки і зберігання трансплантатів;
- разове використання імплантаційних
матеріалів.

15. Профілактика імплантаційної інфекції

Профілактика ендогенної
інфекції
- при невідкладній операції;
- при плановій операції
Профілактика госпітальної
інфекції
- скорочення доопераційного ліжкодня,
- рання виписка з стаціонару,
- раціональне призначення і використання
антибіотиків,
- розмежування “чистих” і “гнійних” хворих,
- санітарний ремонт та “відпочинок” приміщення

16. Профілактика ендогенної інфекції

Антисептика
Це система заходів, направлених
на знищення інфекції в рані,
тканинах, організмі в цілому.
Розрізняють такі види:
- механічна,
- фізична,
- хімічна,
- біологічна.

17. Антисептика

Механічна антисептика
- туалет рани,
- первинная хірургічна обробка рани,
- вторинна хірургічна обробка,
- операції і маніпуляції (розкриття і
дренування гнійників (uvi pus – ubi
es), тощо)

18. Механічна антисептика

Фізична антисептика
- гігроскопічний перев’язувальний матеріал,
- гіпертонічні розчини,
- сорбенти,
- дренування ран (методи),
- технічні засоби (ультразвук, лазер, рентген
опромінювання, промивання під тиском,
пульсуючий струмінь, висушування рани
струменем повітря),

19. Фізична антисептика

Хімічна антисептика
Досягається за рахунок застосування:
- дезинфікуючих засобів,
- антисептичних середників,
- хіміотерапевтичних препаратів.
Групи хімічних антисептиків:
- галоїди, солі важких металів,спирти, альдегіди,
феноли, барвники, кислоти, луги, окислювачі,
детергенти, препарати нітрофурану, хіноксаліну,
нітроімідазолу, антисептики рослинного
походження, сульфаніламіди, смоли, дьогті.

20. Хімічна антисептика

Біологічна антисептика
Розділяється на два види:
- прямої дії і досягається речовинами біологічного
походження, що безпосередньо впливають на
мікроорганізми (антибіотики, протеолітичні ферменти, засоби
специфічної пасивної імунізації – сироватки, бактеріофаги, імунна плазма);
- опосередкованої дії препаратів, що стимулюють організм
до захисту від мікроорганізмів (УФО, кварцування, переливання
препаратів крові, лазерне опромінення), стимулятори
неспецифічного імунітету (вітаміни, продігіозан, лізоцим,
інтерлейкіни), препарати для стимуляції специфічного
імунітету (вакцини, анатоксини).