Профілактика хірургічної інфекції

1.

Тема лекції: Профілактика хірургічної інфекції.
План
І. Роль мікробної флори в розвитку хірургічної інфекції.
ІІ. Асептика. Боротьба з повітряно-крапельною інфекцією.
ІІІ. Методи стерилізації.
ІУ. Стерилізація інструментів.
У. Стерилізація перев'язочного матеріалу, білизни.
УІ. Стерилізація шовного матеріалу.
УІІ. Хірургічна дезінфекція рук.
УІІІ. Одягання стерильного одягу.
ІХ. Підготовка операційного поля.

2.

Роль мікробної флори в розвитку хірургічної інфекції.
Стан мікроорганізму
Шлях проникнення
Екзогенний: повітрянокрапельний, пиловий,
контактний, аліментарний.
Стан макроорганізму
Ендогенний: гематогенний,
лімфогенний.
Вхідні ворота – це місце проникнення інфекції в організм (рана,
хронічне вогнище інфекції… .
Внутрішньо-лікарняна інфекція – це гнійно-запальні процеси,
що ускладнюють перебіг післяопераційного періоду, в розвитку, яких
суттєву роль відіграє мікрофлора шпитальних біотипів.
Профілактика
Причини
1. Необгрунтоване використання АБ;
2. Резистентність мікроорганізмів;
3. Порушення асептики і антисептики;
4. Імунодепресія хворих;
5. Наявність носіїв патогенних штамів
серед хворих.
1. Асептика і антисептика.
2. Дезінфекція і стерилізація.
3. Ізоляція хворих.
4. Санація носіїв патогенних штамів.
5. Адекватна антибіотикотерапія.
6. Контроль стерильності.

3.

Асептика – це комплекс иетодів спрямованих на попередження потрапляння
мікроорганізмів у рану, створення безмікробних стерильних умов для
хірургічної роботи за допомогою використання організаційних заходів,
технічних засобів, хімічних і фізичних факторів.
Мета асептики: знищення мікробів на всіх предметах, інструментах,
перев'язочному матеріалі, які контактують з раною
Боротьба з повітряно-крапельною інфекцією
Правильне планування та
організація хірургічного відділення
Поділ палат на чисті і гнійні
Ізоляція операційного блоку
Вентиляція приміщення
Систематичне планове вологе прибирання і дезінфекція
операційної, перев'язочної і інших приміщень хірургічного
відділення
Види прибирання операційної
1. Поточне прибирання під час і після операції.
2. Щоденне прибирання зранку і наприкінці робочого дня.
3. Генеральне прибирання щотижня у вільний від операцій день.

4.

Профілактика контактної та імплантаційної інфекції
Фізичні засоби
Термічна стерилізація
1. Стерилізація кипятінням.
2. Стерилізація парою під тиском.
3. Сухожарова стерилізація.
Променева
стерилізація
Стерилізація
ультразвуком
Хімічні засоби
Використовують оксид етилен, надоцтову кислоту, перекис водню,
розчин тергіциду, гібітану, хлоргексидину.
Режим роботи автоклаву
Режим роботи сухожарової шафи
1. Тиск 1 атм – 120 С – 45 хв.
2. Тиск 1.5 атм – 127 С – 30 хв.
3. Тиск 2 атм – 132 С – 20 хв.
1. 160 С – 150 хв.
2. 180 С – 60 хв.
3. 200 С – 15 хв.
Контроль роботи повітряних і парових стерилізаторів проводять,
використовуючи хімічні тести – індикатори, які при певній температурі
змінюють забарвлення. Також контроль стерилізації здійснюється за
допомогою термометра.

5.

Будова автоклаву
1. Нагрівач; 2. Стерилізаційна камера; 3. Кожух; 4. Манометр.

6.

Стерилізація шовного матеріалу
Види шовного матеріалу: кетгут, шовк, капрон, лавсан, дексон, вікрил, дріт,
кінський волос
Методи стерилізації шовного матеріалу
Кип'ятіння
Холодова стерилізація
Стерилізація шовку
Метод Кохера
Стерилізація парою
під тиском
Стерилізація кетгуту
Метод Клаудіуса –
у волному розчині
Люголя
Підготовка операційного поля
Напередодні операції операційне поле
голять, шкіру протирають спиртом. Перед
операцією операційне поле обробляють
стерильними тампонами змоченими в 1%
розчин йодонату двічі. Після закінчення
операції шкіру обробляють ще два рази –
до і після накладання швів. Всього 4 рази.
Метод Губарєва у спиртовому
розчині Люголя
Метод
Ситківського

7.

Хірургічна дезінфекція рук
Методи обробки рук хірурга
Метод
Фюбрінгера
Метод Спасокукоцького Кочергіна
Обробка розчином
хлоргексидину біглюконату
Обробка ритосептом
Метод Альфельда
Обробка розчином дегміну
Обробка діоцидом
Обробка препаратом
С-4 (первомуром)
Обробка рук без води
Метод Брауна
Метод Заблудівського
Дезінфекція – це комплекс заходів спрямованих на знищення
патогенних мікроорганізмів на інструментах, предметах
навколишнього середовища.