Результати проходження навчально-діагностичної практики

1.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ
НАВЧАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОЇ
ПРАКТИКИ
ПІДГОТУВАЛА БОРИСОВА ОЛЬГА

2.

Психодіагностика особистості
Проблематика:
Дослідження самооцінки
Фото зроблене під час проведення
інструктажу
з
проходження
психодіагностичних методик, також
проведена бесіда та додаткове
опитування онлайн, для більш
повного збору особистих даних

3.

Психодіагностичні методики особистості:
1. 16-ти факторний особистісний опитувальник Кеттела
2. Тест на визначення типу темпераменту за Айзенком
3. Колірна діагностика Макса Люшера
Вік: 19 років
Проблематика була обрана щодо набуття
актуальності заниження самооцінки серед
вікової категорії 15-20

4.

Результати досліджень:
Отже, підсумовуючи результати першої методики,
можна сказати про те, що з 16 факторних
досліджуваних ознак, наявні лише 4 ознаки, що
вказують на патологічний прояв у визначенні
самооцінки, що в свою чергу свідчить про те, що
загальне відсоткове співвідношення патології можна
визначити як 25%, на противагу адекватність
самооцінки оцінюємо у 75%. Таким чином,
комплексний аналіз дослідницької діяльності виявив
чітку
залежність
відсоткового
співвідношення
факторних домінантних індивідуально-психологічних
ознак особистості та адекватності/патології її
самооцінки.

5.

Методика №2:
Тест на визначення типу темпераменту за Айзенком
Прока
зник
Екстраверсія
Емоційна
стабільність
Тип
темпераменту
Тип НС
Значна
Висока
Відсоткове
співвідношення
інтенсивності
прояву
83,3%
90%
Сир
ий
бал
15
9
Сангвінік
Сильний, врівноважений, рухливий
Результати проведеного дослідження свідчать
про те, що досліжденому притаманний тим
темпераменту – сангвінік, екстравертований та
емоційно
стабільний.
Відповідно,
досліджуваному
притаманні
наступні
особливості. Притаманна урівноваженість, часом
може здаватися неспокійним, але всередині
зберігає
спокій.
Висока
працездатність,
досліджуваний
може
тривалий
час
концентрувати увагу на поставленому завданні й
легко переключатися з одного завдання на інше,
однак при вирішенні питань схильний виявляти
поверховість.
Притаманна екологічна адаптивність до будь-яких нововведень, адже у підопічного чітко виражений
сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи. Відповідно до набору таких особливостей та
результатів дослідження, можна з упевненістю сказати, що досліджуваному притаманна адекватна
самооцінка.

6.

Виражена схильність до уникнення конфліктних ситуацій, за умови неможливості уникнення,
дипломатичне їхнє вирішення. Співвідносячи дану інтерпретацію актуальних настроїв досліджуваного з
визначенням самооцінки, доцільно сказати, що патологічної тенденції до падіння адекватної самооцінки
не спостерігається. Натомість песимістичні тенденції спостерігаються, прямої кореляції з падінням
самооцінки немає, але за умов довготривалого перебування у такому стані, може призвести до цього,
наразі, доцільно буде сказати про те, що у досліджуваного адекватна самооцінка.

7.

Отже, результати даного дослідження показали, актуальні настрої, прагнення, стани та особливості реагування
підопічного на зовнішні та внутрішні подразники чинники опору, також можна було прослідкувати емоційний
супровід під час проходження стресових подій в житті досліджуваного. Досить помітним є те, що підопічний
намагається подолати наростаючу напругу, вивільнити надлишковий стрес, адже є перешкоджаючі події з якими
наполегливо він намагається впоратись, але не завжди в змозі зробити це екологічно для себе, тому
відбуваються різкі сплески активності, які можуть швидко змінюватись фазою пасивності, наче ривки за
допомогою яких, особистість хоче вирватись зі стресового стану та знаходить в собі достатньо мотивації для
того, щоб досягати поставлених цілей, не дивлячись на емоційну фрустрацію, яка простежується в його поведінці,
перебуває на межі нервового виснаження. Такі ознаки є патологічними для нормального психічного стану
особистості¸ що можуть слугувати приводом до заниження самооцінки, але яскравих ознак наявності тенденції
до зниження адекватної самооцінки немає.

8.

Психолого-педагогічної характеристики досліджуваного
Висновки:
Відповідно до результатів індивідуального дослідження, можна сказати, що підопічний є досить
цікавою та нетиповою людиною, якій притаманна самосвідомість, самоповага та самоцінність, в
суспільстві, приналежність до групи свідчить про достатній рівень соціалізації та комунікативності,
навичках вибудовування екологічних міжособистісних відносин, дипломатичності та раціональності,
досліджуваному притаманні цілі, механізм досягання цілі, він може вмотивувати себе на потрібну
діяльності, може знайти в собі сили для виконання обов’язків, є відповідальним та критичним.
Стосовно ліній корекції, тоді, в першу чергу потрібно звернути увагу на прокрастинацію та
переналаштувати власне сприйняття та намагатися дисциплінувати себе та привчити до
розпридівення великої задачі та виконання по частинам. Далі, потрібно попрацювати з емоційним
станом, навчитися розвантажуватися та екологічно виходити зі стресоваого стану, тренінги по
саморегуляції емоційного стану, лекції та література, також можна спробувати медитаційні підходи,
з фахівцем, спробувати йогу або пілатес для розслаблення та нормалізації емоційного стану . Або
спробувати творчу діяльність, ліпка глиною або малювання, як спосіб нормалізації емоційного стану

9.

Психопрофілактичний захід

10.

Психодіагностичне дослідження групи
Був
проведений
інструктаж,
щодо
проходження
психодіагностичних методик та бесіда стосовно нашої спільної
мети.
Вік: 37-45 років
5 жінок та 2 чоловіка
Щодо вікової категорії було обрано актуальну проблематику –
ціннісні орієнтації групи

11.

12.

Отже, проглядається тенденція у колективі конкретної групи, до спільності переконань, компромісності
та відносного однодумства, зважаючи на те, що ці люди вже більше року переслідують спільну ціль,
кожного дня провадячи разом час на шляху до її досягнення, (ходять на курси німецької мови) та на
вихідних часто збираються для того, щоб разом провести час, можна стверджувати, що
внутрішньогруповий клімат є досить сприятливим, де кожен з учасників групи зможе наслідувати
власні життєві принципи та переконання і ніхто його за це не осудить, або ж не буде нав’язуватися
чиясь думка на противагу чиїйсь. Існує тенденція щодо збільшення спільних переконань за час
спілкування та перебування респондентів в цій групі.