Чума

1.

Предмет: «Інфектологія»
Курс: 3
Спеціальність : ”Лікувальна справа”

2.

Актуальність вивчення чуми
обумовлена ​можливістю завезення з
країн ендемічних з цієї хвороби
(Південно-Східна Азія, Африка), а
також можливістю зараження нею в
природних осередках на території
республік Середньої Азії.

3.

Знати ( а-ІІ):
•визначання захворювання;
•етіологію та епідеміологію чуми;
•патогенез чуми;
•клінічні форми чуми;
•клініку чуми;
•діагностику чуми;
•специфічну лабораторну діагностику;
•диференційну діагностику;
•принципи лікування та догляд за хворими;
•Профілактику чуми.

4.

Виховати:
•дисциплінованість фельдшерів при
обслуговуванні хворих на чуму;
•тактовність до пацієнтів;
•почуття відповідальності за свої
професійні дії при роботі з хворими на
чуму.

5.

Чумаце особливо небезпечна інфекційна хвороба з
групи бактеріальних зоонозів, яка
спричиняється чумною паличкою,
передається людині трансмісивним ( через
бліх), повітряно-крапельним, контактнопобутовим непрямим, аліменетарним
шляхами і характеризується гарячкою,
тяжкою інтоксикацією, геморагічнонекротичними змінами в лімфатичних
вузлах, шкірі, легенях та інших органах.

6.

Костюм лікаря в давнину

7.

Епідемії
чуми в
давнину

8.

Збудник чуми -Yersinia pestis
Належить до роду ієрсіній. Це паличка, джгутиків не
має, не рухлива, утворює капсулу, грам “+”
Стійка у зовнішньому середовищі: низькі
температури переносить добре, у трупах гризунів
зберігається до 6 міс, у норах гризунів – до року, у воді
– до 4 міс.
Чутливі до висушування УФП – вбирають через 2-3
години, 100°С загибель миттєва.
Дезінфікуючи розчини вбивають через 5-10 хвилин.
Особливо чутливі до карболової кислоти, лізолу.

9.

Yersinia
pestis

10.

Джерело інфекції:
• Гризуни
( більше 200 видів)
• хвора людина,
• верблюди.

11.

Шляхи передачі:
• трансмісивний,
• Контактно - побутовий
непрямий,
• Повітряно - крапельний,
• аліментарний (харчовий)
Сприятливість: висока.
Сезонність: залежить від
біології того чи іншого гризуна,
від умов розмноження бліх.

12.

Збудник чуми проникає в організм людини через шкіру , слизові оболонки очей ,
рота , дихальних шляхів , шлунково -кишкового тракту.

13.

Клінічні форми чуми
• Шкірна;
• Бубонна;
• Шкірно- бубонна;
• Легенева(первинна, вторинна);
• Септична( первинна, вторинна);
• Кишкова.

14.

КЛІНІКА
Інкубаційний період від 1 до 6 днів.
Початок гострий.
Підвищення температури тіла до 3940°С, супроводжується ознобом.
Головний біль.
Біль у м’язах.
Нудота, блювання.
Хворі неспокійні.
Виникає відчуття страху.
Обличчя одутле.

15.

Язик обкладений білим нальотом з
усіх боків- “крейдяний язик”.
Слизові оболонки сухі.
Хитка хода.
Мова невиразна.
Порушена координація рухів
Печінка і селезінка збільшені.
На тулубі може бути геморагічний
висип.

16.

У місці проникнення збудника
з’являється пляма
папула
везикула
пустула.
Пустула оточена гіперемією,
наповнена кров’янисто гнійним вмістом. Поступово
перетворюється у виразку з
інфільтрованим жовтим дном,
покривається чорним струпом.
Шкіра рубцюється.

17.

ШКІРНА
ФОРМА
ЧУМИ

18.

Характеризується сильним болем в регіонарних лімфатичних
вузлах.
Утворюється невелике дуже болюче ущільнення, яке згодом
збільшується до 6-8 см.
Якщо рядом є інші лімфатичні вузли,перший лімфатичний
вузол спаюється з ними і підшкірною клітковиною,
утворюється конгломерат.
Контури бубона згладжені, межі не чіткі, бубон не рухливий.
Шкірі яскраво гіперемейована, блискуча.
На 6-8 день шкіра синьо - бура. В центрі бубона флюктуація.
На 8-12 день бубон проривається.
Виділяється серозно- геморагічна рідина.

19.

БУБОННА
ФОРМА
ЧУМИ

20.

У місці проникнення збудника з’являється
пляма
папула
везикула
пустула.
Пустула оточена гіперемією, наповнена
кров’янисто - гнійним вмістом. Поступово
перетворюється у виразку з інфільтрованим
жовтим дном, покривається чорним струпом.
Шкіра рубцюється.

21.

Характеризується сильним болем в регіонарних
лімфатичних вузлах.
Утворюється невелике дуже болюче ущільнення,
яке згодом збільшується до 6-8 см.
Якщо рядом є інші лімфатичні вузли,перший
лімфатичний вузол спаюється з ними і
підшкірною клітковиною, утворюється
конгломерат.
Контури бубона згладжені, межі не чіткі, бубон
не рухливий.
Шкірі яскраво гіперемейована, блискуча.
На 6-8 день шкіра синьо - бура. В центрі бубона флюктуація.
На 8-12 день бубон проривається.
Виділяється серозно- геморагічна рідина.

22.

Первинна форма: раптовий початок.
Тяжка картина. Швидко дає колапс,
геморагічний синдром, що
характеризується масивними
крововиливами в шкіру і слизові
оболонки, ШКТ, легеневими або
матковими кровотечами. Швидко
настає смерть.
Вторинна форма: є ускладненням
інших форм. Має дуже тяжкий
перебіг. Характеризується утворенням
вторинних бубонів.

23.

Первинна форма: має найтяжчий перебіг.
Починається із загальних симптомів.
Наприкінці першої доби виникає ріжучий біль у грудях.
Кашель з виділенням пінистого харкотиння( спочатку
прозорого, потім кров’янистого) кількістю 30-80 мл до 1
літра.
АТ швидко падає.
На шкірі петехії.
Масивні крововиливи.
Смерть на 3-5 добу.
Вторинна форма: розвивиється з бубонної або шкірнобубонної. Перебіг тяжкий.

24.

ЛЕГЕНЕВА
ФОРМА
ЧУМИ

25.

Спостерігається рідко.
Початок гострий.
Нудота, блювання.
Пронос з домішками слизу і крові, що
супроводжується різким болем в животі.
Швидке зневоднення.
Смерть в результаті інфекційно - токсичного
шоку.

26.

• Інфекційно –токсичний шок;
• Набряк легень;
• Синдром ДВЗ крові;
• Гіпостатична пневмонія;
• Набряк головного мозку;
• Менінгіт тощо.

27.

На основі клініки
хвороби;
Допомагає в постановці
діагноза епідеміологічний
анамнез;
Лабораторна діагностика.

28.

Матеріал для дослідження:
Вміст везикул, пустул, виділення
виразок ( при шкірній та шкірнобубонній формі).
Пунктат з бубона ( при бубонній
формі ).
Кров ( при септичній формі).
Харкотиння ( при легеневій формі).

29.

Бактеріологічний;
Бактеріоскопічний;
Серологічний;
Біологічний.

30.

Виявлення при мікроскопії в мазках з гною,
харкотиння біполярно пофарбованих
грамнегативних паличок дає підставу підозрювати
чуму

31.

Основний метод.
Виділяють чисту культуру збудника,
яку в подальшому ідентифікують

32.

Для експрес-діагностики
використовують: метод
імунофлуоресценції зі
специфічним антитільним
діагностикумом. РПГА та інші
реакції використовують для
ретроспективного діагнозу і
обстеження природних осередків.
Розроблений високочутливий
імуноферментний метод.

33.

Заражають
досліджуваним
матеріалом
лабораторних
тварин мишей і
гвінейських свинок.

34.

Сибірка

35.

Туляремія

36.

Госпіталізація в протичумний госпіталь;
Режим ліжковий. Дієти залежно від форми.
Етіотропне лікування ( Стрептоміцин,Тетрацикліни,
Цефалоспорини, Фторхінолони.).
Дезинтоксикаційна терапія(в/в 40% розчин глюкози в
кількості 20-40 мл або 500-1000 мл 5% розчину глюкози
в/в крапельно, фізрозчин).
Глюкокортикоїди ( Преднізолон, Дексамітозон).
Симптоматичне лікування (при порушенні діяльності
серцево-судинної системи, призначають кордіамін, кофеїн,
камфору, еффедрін, адреналін.Для поліпшення вітамінного
забезпечення- вітаміни - В1, В12, аскорбінову кислоту).
Реконвалесцентів виписують через 4-6 тижнів нормальної
температури.
Диспансерне спостереження 3 місяці.

37.

• Виявлення хворих і госпіталізація їх у
спеціальні лікарні в палати – бокси;
• Виявлення та ізоляція всіх осіб , які
спілкувалися із хворими;
• Встановлення територіального карантину;
• Дератизація і дезинсекція на території
населених пунктів;
• Заключна дезінфекція в осередку.

38.

1. Дайте характеристику збудника чуми.
2. Як можна заразитися чумою.
3. Основні клінічні прояви локалізованих форм
4.
5.
6.
7.
хвороби.
Як підтвердити діагноз чуми.
Особливості догляду за хворими.
Основні медикаментозні засоби для лікування
хворих.
Які протиепідемічні заходи необхідно провести
в осередку.

39.

В інфекційне відділення доставлено хворого у
тяжкому стані зі скаргами на гарячку з ознобом,
різкий біль у правій паховій ділянці,
запаморочення ,блювання. Лице і кон'юнктиви
яскраво-червоні, язик сухий, вкритий білим
нальотом. У правій паховій ділянці різко болючий
бубон, шкіра над ним червона, блискуча. З
анамнезу відомо, що він 2 дні назад повернувся з
Монголії. Яке захворювання можна запідозрити

40.

В інфекційне відділення доставлено хворого в
тяжкому стані зі скаргами на гарячку, з ознобом,
різкий біль у правій паховій ділянці,
запаморочення, головний біль, блювання,
обличчя і нон’юктиви яскраво-червоні, язик
“крейдяний”. Мова не виразна, хода хитка. В
правій паховій ділянці різко болючий бубон,
шкіра над ним червона, блискуча, межі бубона
не читки, бубон не рухливий. З епід анамнезу
відомо що він 2 дні тому повернувся з Монголії.
Про яке захворювання іде мова?

41.

Хворий госпіталізований на 10 день хвороби. Зліва
на шиї пальпується лімфатичний вузол, розміром
з куряче яйце, помірно болючий, рухливий,
шкіра навколо не змінена. Працює
дератизатором в місцевій СЕС. Про що слід
подумати?

42.

Фельдшера ФАПу викликали до хворого що
працює зоотехніком. Хворий скаржиться на
гарячку, головний біль, наявність виразки на
правій руці, температура тіла 37,8°С. При огляді
фельдшер побачив на тильній поверхні правої
кисті значний набряк, в центрі якого є виразка,
покрита чорним струпом з припухлими краями,
не болюча. Навколо виразки гіперемійований
вінчик і по цьому вінчику, на якому є декілька
пухирчиків, заповнених жовтою рідиною. Ваш
попередній клінічний діагноз?

43.

Вивчити: М. А. Андрейчин, О. Л. Івахів
«Медсестринство при інфекційних хворобах».
Тернопіль. «Укрмедкнига» 2011 р. Стр. 312-320.
Конспект лекції.