8.49M

Category:

history

Давньоримське право міжнародних договорів

1.

ДАВНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО
МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
Дорошенко, Козлова, Павлюченко
Група МП22-2

Найзмістовнішими історичними джерелами які дозволяють висвітлитихарактерні риси,
притаманні стародавньому міжнародному праву, є договори, що укладалися Римом
з іншимидержавами.
Більшість з
тих, які нині відомі, збереглися завдяки в
икладу їхнього змісту та обставин уклад
ення
в працях давньоримських авторів.

3.

ТИТ ЛІВІЙ НАДАВАВ НАСТУПНУ КЛАСИФІКАЦІЮ ТРЬ
ОХОСНОВНИХ ТИПІВ
МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ:
Перший різновид
коли закони приписуються
переможеним у війні; тоді
хто силою зброї
отримав гору, той
і отримує все
Другий різновид
коли сили виявилися рівними і сторон
и вступають у рівний договір про мир
та дружбу
Третій різновид
Коли ті, хто
раніше ніколи не були ворогами,
зійшлися для укладення між
собою спільного договору про
дружбу

4.

У СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ НАЙЧАСТІШЕ ЗГАДУЮТЬ ПРО
ДВА ВИДИ ДОГОВОРІВ:
1) договори миру і дружби (pax amicitia)
2) союзницькі договори
Мирні договори Рим укладав з різною метою: за для припинення
воєнних дій, встановлення мирних стосунків, а також для забезпечення
особистої та майнової безпеки своїм громадянам в іноземній державі.

5.

Договори, укладені під час війни,
могли мати двоїстий характер:
Звичайний міжнародний договір, укладений «навічно» fodeus
ПРЕЛІМІНАРНИЙ АБО ОСТАТОЧНИЙ.
У ПЕРШОМУ ВИПАДКУ
МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР
ВСТАНОВЛЮВАВ ПЕРЕМИР’Я, АЛЕ
НЕ ПРИПИНЯВ ВІЙНИ.
Слово «foedus» інколи використовується
римськими авторами як
загальний термін для позначення будьякогодоговору, незалежно від
його виду; так само порушники будьякої угоди називалися просто
«foedifragi».

6.

ДРУГИЙ НІСІБІСЬКИЙ ДОГОВІР
МІЖ РИМЛЯНАМИ І
ПЕРСАМИ, УКЛАДЕНИЙ У 363 РОЦІ

7.

1) передачу Персії п’яти римських областей у Верхній Месопотамії
(Арзанени, Моксоєни, Забдіцени, Регімени та Кордуени)
2) відмову Риму від надання підтримки Вірменії. Римське населення
переданих Персії земель виганялося з місць свогомешкання.
Договір був
підписаний на 30 років і підкріплений знатними
заручниками з обох
боків.

8.

SPONSIO – ОБІЦЯНКИ ПІД ПРИСЯГОЮ

9.

ГАЙ ЛУТАЦІЯ КАТУЛ

10.

ГАМІЛЬКАР БАРКА – ВИДАТНИЙ
КАРФАГЕНСЬКИЙ ВОЄНАЧАЛЬНИК

11.

УМОВИ МИРУ:
1) Сицилія (окрім Сиракуз) передавалася
римлянам;
2) карфагеняни не могли вести війну проти Сиракуз та їхніх
союзників;
3) карфагеняни зобов’язувалися повернути римських бранців
без викупу;
4) на Карфаген накладалася контрибуція в розмірі 2200 евбейських
талантів сріблом, яку він зобов’язувався сплатити протягом 20 років.

12.

ДОГОВОРИ ПРО СОЮЗ.
FOEDUS SOCIALE ВСТАНОВЛЮВАВ МІЖ
ДВОМА НАРОДАМИ НЕ ЛИШЕ МИР І ДРУЖБУ,
АЛЕ Й ПОРОДЖУВАВ ОБОВ’ЯЗОК НАДАВАТИ
АКТИВНУ ДОПОМОГУ В БОРОТЬБІ ЗІ
СПІЛЬНИМИ ВОРОГАМИ.

13.

Отже, міжнародні договори, що укладалися Римом з іншими
державами, також поділяються на дві категорії:
1) foedera aequa, в яких ще зберігався принцип рівності та взаємності (такий, наприклад, договір
Риму з Лаціумом 493 р. до н.е.), і
2) foedera iniqua або non aequa.

14.

СУБ’ЄКТИ
ДОГОВОРІВ
Міжнародні договори, як раніше, так і нині, є
актами державної ваги:
● вони встановлюють права, які належать цілій державі,
● вони накладають обов’язки, які покладаються на весь народ.
В Римі до періоду домінанту суверенітет належав народу, і від імені римського народу говорили та діяли, вели
дипломатичні переговори і укладали договори римські посли, сенатори та командувачі військами. Народу в принципі
належало право укладати договори, але це право він міг реалізувати безпосередньо (в коміціях) або непрямо, через
посередництво особливих осіб і установ.

15.

УЧАСТЬ СЕНАТУ В УКЛАДАННІ
ДОГОВОРІВ
• Роль сенату бути суддею в тих випадках, коли римському народу було завдано образи, а також
вирішувати питання про способи компенсації завданої шкоди, відкривала для нього можливість
брати участь і в укладанні договорів.

Давньоримське право міжнародних договорів

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.