Військові завоювання Риму пунічні війни

1.

2.

Рим від самого
заснування вів постійні
війни за нові землі.
Потреба
в
них
зумовлювалася тим, що
землю розподіляли між
воїнами.
А
оскільки
воїнами
були
всі
громадяни (чоловіки), то
землі завжди не вистачало.
Понад 200 років
Рим воював із сусідніми
племенами, які населяли
Апеннінський
півострів,
доки не об’єднав їх під
своєю владою.

3.

Рим підкорив багато земель. Із переможеними племенами
укладали так звані союзницькі угоди, за якими ці племена мали
забезпечувати римське військо воїнами.
Римські завоювання можна розділити на три періоди.
I. У 500—250 рр. до н. е. Рим захопив увесь Апеннінський півострів.
II. У 264—146 рр. до н. е. Рим воював із Карфагеном — містом у
Північній Африці, яке мало великий вплив у Середземномор’ї.
III. Між II ст. до н. е. та II ст. н. е. римляни захопили Грецію та Східне
Середземномор’я. Також у цей час вони завершили завоювання
Іспанії, Галлії і Британії та окремих земель у Центральній Європі.

4.

5.

«Піррова перемога» - «Ще одна така перемога і я
залишуся без війська».
Означає перемога, яка дістається дуже великою ціною,
або перемога, рівносильна поразці.
У ході війни грецьких колоній з Римом,
Пірр, цар Епіру, у 279 році до н. е. зійшовся з
ним під Аскулумом, де здобув перемогу ціною
таких великих втрат, що був змушений
відступити у Сицилію.
Через чотири роки він здійснив ще одну
спробу утвердитись у Південній Італії, проте і
на цей раз успіху не досягнув.

6.

Після
підкорення
Італії
римська експансія
вийшла за межі
Апеннінського
півострова.
Тут римлянам
довелося зіткнутися
з
однією
з
найбільших держав
Західного
Середземномор'я —
Карфагеном.

7.

8.

Перша Пунічна Друга Пунічна
війна
війна
Причина
Привід
Тривалість війни
Основні події
Результати
Третя Пунічна
війна

9.

Зіткнення двох великих держав
було неминучим.
Три Пунічні війни між Римом
та Карфагеном (карфагенян римляни
називали
пунами)
тривали
з
перервами протягом 264-146 рр. до
н. е.
Карфаген зазнав поразки і був
перетворений
на
провінцію Риму.

10.

Перша Пунічна війна (264—241 рр. до н. е.).
Перша Пунічна війна тривала 23 роки, військові дії відбувалися як
на суші так на морі. Вона розгорнулася на морі за володіння островом
Сицилія, де на той час розташовувалися карфагенські колонії.
Безстрашний Гамількар Барка (Блискавка), батько Ганнібала –
керівник карфагенського війська, викликав повагу навіть римлян.
Потужною силою був карфагенський флот
Ситуація змінилася тільки тоді, коли римляни великою напругою
сил (введення надзвичайного податку) побудували новий флот. У березні
241 до н. е. цей флот розбив ескадру Карфагена поблизу Егатських
островів.
В результаті Першої Пунічної війни Римська республіка
перетворилася на сильну державу Західного Середземномор'я.

11.

12.

Провінція — залежна від
Риму
територія,
розташована за межами
Апеннінського півострова
(Італії).
Експансія (у перекладі з
латинської — поширення) —
територіальне, географічне
розширення зони впливу окремої
держави, народу, культури.

13.

Друга Пунічна війна (218–201 рр. до н. е.)
Перша Пунічна війна не
зламала могутності Карфагена, і
нове зіткнення було неминучим.
У
238
до
н.
е.,
скориставшись
громадянською
війною в Карфагені, римляни
відібрали у нього Сардинію і
анексували Корсику.
Друга
Пунічна
війна
розпочалася
через
прагнення
Карфагена повернути втрачене.
Його
військом
командував
талановитий
полководець
Ганнібал.

14.

Ганнібал
Публій Корнелій
Сципіон Африканський

15.

Під
час
переходу
через Альпи Ганнібал
зазнав дуже важких втрат
(близько половини всіх
військ) — через суворі
умови переходу і через
галльське
плем'я
аллоброгів, що постійно
влаштовували йому засідки
по шляху проходження.
Спуск з перевалу
обійшовся війську навіть
важче за підйом.

16.

Найбільшою битвою Другої
Пунічної війни стала битва
поблизу Канн (216 р. до н. е.).
Римське
військо
кількісно
майже
вдвічі
переважало сили карфагенян.
Усе
вирішило
розташування військ.

17.

Навесні 202 р. до н. е. в битві при
містечку Зама (на південь від Карфагена)
Ганнібал був розбитий вперше й востаннє
у своєму житті.
Вирішальну роль в перемозі над
Ганнібалом зіграла нумідійськая кіннота,
очолена царем Масиніссою, що перейшов
на сторону римлян.
Ганнібал думав переломити римську
лаву своєю піхотою, але це були вже не
його давні ветерани, а збиранина різних
полків. Військо його не витримало наступу
римських легіонерів, і бій під Замою
остаточно закінчився перемогою Сципіона.
Так завершилася війна.

18.

Карфагенці мусили тепер прийняти римські умови миру.
Вони зреклися всіх своїх володінь поза Африкою, отже, також Іспанії,
видали римлянам свій флот (окрім 10 кораблів)
зобов'язалися заплатити 10000 талантів контрибуції і не вести бойових дій без
дозволу римського сенату.
Сципіон відбув знову тріумфальний в'їзд до Рима, де сенат дав йому почесне
прізвище «Африканського». Його заслуги були справді незвичайні: завдяки йому
Рим став гегемоном на заході аж по Атлантичний океан.
Так закінчилася друга Пунічна війна, яка привела до краху колоніальної держави
Карфагена і остаточно зломила його військово-політичну потугу. Для Риму перемога
в цій війні мала величезні наслідки. З великої італійської держави Рим
перетворюється тепер на могутню рабовласницьку державу, яка після витіснення
Карфагена займає становище безумовного гегемона всього Західного
Середземномор'я.

19.

Контрибуція - примусові
післявоєнні платежі, які
сплачує держава, що зазнала
поразки у війні, державампереможницям;
Гегемонія — провідна роль
якоїсь держави, міста у
відносинах з іншими

20.

Війни з елліністичними державами
Маючи наметі захопити всі землі узбережжя Середземного моря, Рим
одночасно вів війни з іншими претендентами на ці території. Найсильнішими серед
них були елліністичні держави Македонія і Сирія.
У 197 р. до н.е. римляни після успішних бойових дій уклали мирну угоду з
македонським царем Філіппом V і змусили його віддати флот та виплатити велику
контрибуцію.
Поблизу гори Сипіл (190 р. до н.е.) римляни здолали союзника Македонії —
сирійського царя Антіоха III.
У 168 р. до н.е. римляни біля міста Підни перемогли македонського царя
Персея, сина Філіппа V Македонія була поділена на чотири провінції, які увійшли
до складу Риму.
Тепер Рим міг зосередити сили для остаточної перемоги над своїм
наймогутнішим ворогом — Карфагеном.

21.

Третя Пунічна війна (149-146 рр. до н. е.).
Карфаген повинен бути зруйнований - означає наполегливий заклик
до боротьби з ворогом або перешкодою.

22.

Сенат і громадяни Риму

23.

24.

25.

Скорпіон, був раннім арбалетом
облогові вежі мали висоту до 20 метрів

26.

27.

Підручник з Всесвітньої історії. Історії України. 6 клас. Гісем - Нова програма
Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Мороз
Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Сорочинська
Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Щупак
Історія стародавнього світу. Історія середніх віків. 6—7 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк.— К.; Х.: Веста, 2006.
https://uk.wikipedia.org/wiki
https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Year=-279
https://imtw.ru/topic/11636-armii-i-voiny-karfagena/page__st__40__p__1613535#entry1613535
https://geomap.com.ua/uk-wh6/1142.html
https://historyofyesterday.com/roman-legionary-a439d8493c5f