ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ
Класифікація розміров ЩЗ (ВООЗ, 1992), прийнята на V з'їзді ендокринологів України
Термінологія:
Параклінічні: Обов'язкові
Лікування
Гіпотиреоз – це синдром, обумовлений зниженням дії Т3 і Т4 на тканини - мішені
Критерії діагностики: 1. Клінічні:
Лікування
АУТОІМУННИЙ ТИРЕОІДИТ
Діагноз та рекомендовані клінічні дослідження
Терапія гормонами ЩЗ
499.00K
Category: medicinemedicine

Патологія щитоподібної залози у дітей

1. ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
ПАТОЛОГІЯ
ЩИТОПОДІБНОЇ
ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ
Подзаголовок слайду

2.

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
РЕГУЛЯЦІЯ СИНТЕЗУ ГОРМОНІВ
В ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ
СИСТЕМІ
ГІПОТАЛАМУС
-
дофамін
+ тироліберин
-
соматостатин
-
соматотропний
гормон
АДЕНОГІПОФІЗ
+ тіреотропний
-
гормон
глюкокортикоїди
+ эстрогены
-
Т3 , Т4
ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА
+ - Стимулюючий ефект
-
- Гальмуючий ефект

3. Класифікація розміров ЩЗ (ВООЗ, 1992), прийнята на V з'їзді ендокринологів України

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
• 0 – щитоподібна залоза не пальпується або
пальпується, але об'єм долей не перевищує розмірів
конечной фаланги большого пальца пациента
• Іа ступінь - щитоподібна залоза збільшена
(пальпується), розмір долей більше, ніж розмір кінцевої
фаланги, але не візуалізується;
• Іб ступінь - щитоподібна залоза візуалізується при
закиданні голови назад;
• ІІ ступінь - щитоподібна залоза візуалізується при
нормальному положенні голови;
• ІІІ ступінь - щитоподібна залоза візуалізується на
відстані 5 м і більше

4. Термінологія:

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Термінологія:
• Гіпертиреоз – патологічний стан
щитоподібної залози, для якого
характерно стійке і значне підвищення
рівня гормонів щитоподібної залози в
крові.
• Тиреотоксикоз - синдром, обумовлений
підвищеним утворенням тиреоїдних
гормонів.

5.

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
ХВОРОБА ГРЕЙВСА
дифузний токсичний зоб.
(екзофтальм, широке
розкриття очних щілин,
смужка склери над
райдужкою - с.
Дальримпля, вираз
переляку на обличчі)
-

6. Параклінічні: Обов'язкові

© П.Ф.Литвицкий, 2004
Параклінічні:
Обов'язкові
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Зниження в крові рівня ТТГ,
підвищення вТ4 і/або ВТ3 (при
субклінічному тиреотоксикозі нормальні рівні вТ4 і ВТ3).
УЗД: дифузне збільшення ЩЗ (не є
обов'язковим критерієм діагнозу), при
кольоровому доплеровському
картуванні - посилення кровотоку по
всій ЩЗ.
Тест толерантності до вуглеводів може бути діабетоїдна цукрова крива,
або порушення толерантності до
вуглеводів або цукровий діабет.

7. Лікування

© П.Ф.Литвицкий, 2004
Лікування
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
• Тиреостатичні препарати - тіонаміди:
(мерказоліл, тіамазол, метизол, тірозол, і
ін).
• Початкова доза - 0,3-0,5 мг/кг/добу - в
залежності від тяжкості тиреотоксикозу.
Доза разделяетя на 2-3 прийоми. При
клінічному поліпшенні стану (нормальний
пульс, відсутність клінічних проявів
тиреотоксикозу) - в середньому через 14 21 днів - далі кожні 10-16 днів дозу
знижують на 2,5-5 мг до підтримуючої.
• Середня підтримуюча доза - 2,5-7,5
мг/добу (приблизно 50% від початкової) - 1
раз

8. Гіпотиреоз – це синдром, обумовлений зниженням дії Т3 і Т4 на тканини - мішені

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Гіпотиреоз – це синдром, обумовлений
зниженням дії Т3 і Т4 на тканини - мішені
Класифікація:
А. За рівнем ураження:
Первинний (тиреогенний)
Вторинний (гіпофізарний), третинний
(гіпоталамічний)
– Пангіпопітуїтаризм
– Ізольований дефіцит СТГ
– Аномалії гіпоталамо-гіпофізарної ділянки
• Тканинний (транспортний, периферичний)
- резистентність до гормонів ЩЗ;
гіпотиреоз при нефротичному синдромі

9. Критерії діагностики: 1. Клінічні:

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Критерії діагностики:
1. Клінічні:
• В неонатальному періоді:
• Велика маса тіла новонародженої
дитини (понад 3 500 г)
• Тривала жовтяниця
• Бліда, суха шкіра
• Щільні набряки на тильних поверхнях
кисті, ступнів, в надключичних ямках
• Набряк обличчя
• Напіввідкритий рот, збільшений в
розмірах язик і губи

10. Лікування

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Лікування
• Довічна замісна терапія
тироксином під контролем ТТГ і
Т4

11. АУТОІМУННИЙ ТИРЕОІДИТ

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
АУТОІМУННИЙ ТИРЕОІДИТ
• АІТ – це запалення щитоподібної залози на
імунній основі, обумовлене кількісним та/або
якісним порушенням Т-лімфоцитів супресорів, в
результаті якого розвивається стійкий гіпотиреоз.
Класифікація:
• ГІПЕРТРОФІЧНИЙ (зоб Хашимото)
• АТРОФІЧНИЙ

12. Діагноз та рекомендовані клінічні дослідження

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Діагноз та рекомендовані
клінічні дослідження
• Клінічний огляд та пальпація ЩЗ
• Визначення рівня ТТГ і тиреоїдних
гормонів в крові
• Виявлення антитіл до тканини ЩЗ:
підвищений рівень антитіл до ТГ, ТПО,
рідко до рецептора ТТГ
• УЗД ЩЗ: дифузне зниження ехогенності
тканини
• Тонкоголкова аспіраційна біопсія ЩЗ

13. Терапія гормонами ЩЗ

© П.Ф.Литвицкий, 2004
© ГЭОТАР-МЕД, 2004
Терапія гормонами ЩЗ
• Терапія левотироксином показана:
– Дітям з явним гіпотиреозом
– Дітям з субклінічним гіпотиреозом
(нормальні рівні Т4 і підвищені рівні ТТГ)
– Дітям із значним збільшенням обсягу ЩЗ
(більш ніж на 30% від верхньої межі
норми) при нормальних показниках Т4 і
рівні ТТГ понад 2 мОД/л
• Для ліквідації та/або попередження
прогресування росту зоба
• Для профілактики синдрому компресії і
(псевдо) вузлоутворення
• Як підготовку до репродуктивного періоду і
вагітності
English     Русский Rules