Щитовидна залоза

1.

2.

Гіпофіз
Паращитоподібні
залози
Наднирники
Щитоподібна
залоза
Підшлункова
залоза
Яєчники
(жінка)
Яєчка
(чоловік)

3.

Гормон
Трийодтиронін (Т3)
Тетрайодтиронін або
тироксин (Т4)
Функції
Регулюють інтенсивність обміну
речовин у всіх органах і тканинах
людського організму
Тирокальцитонін
Разом з паратгормоном приймає участь
в механізмі регулювання обміну кальцію
Тиреоглобулін (ТГ)
Депонує йодовані гормони

4.

5.

Гіпертиреоз – синдром,
обумовлений підвищеною
активністю ЩЗ
Вузловий зоб
Дифузний тиреотоксичний зоб,
базедова хвороба
Гіпотиреоз
Мікседема
Ендемічний зоб
Кретинізм – уповільнення
розвитку головного мозку,
зниження розумових
здібностей, затримка росту,
втрата репродуктивної функції
Основні діагностичні обстеження
Біохімічне дослідження крові на вміст гормонів,
йодовмісних сполук
УЗД щитоподібної залози
Пункція ЩЗ

6.

– захворювання, в основі якого лежить гіперфункція щитоподібної залози, її
гіперплазія та гіпертрофія.
спадковість;
психотравма;
інфекції (грип, ангіна, ТВС, скарлатина – зниження функції Тсупресорів).
Фактори ризику: перегрівання на сонці, вагітність, клімакс.
Залоза поглинає багато йоду, забагато синтезує тироксину й
трийодтироніну. Їх накопичення сприяє накопиченню енергії, що
виділяється у вигляді тепла. Прискорюється розпад й знижується
синтез білка, всмоктування вуглеводів з кишківника (гіперглікемія),
жиру (схуднення), дегідратація.

7.

0 ст. – залоза не пальпується;
І ст. – залоза пальпується, може визначатися
візуально;
ІІ ст. – залоза визначається візуально при
нормальному положенні голови;
ІІІ ст. – залоза великих розмірів.
легка форма – частота пульсу близько 100/хв., втрата маси тіла не
більше 3-5 кг, показники основного обміну перевищують нормальні не
більше ніж на 30%, працездатність збережена;
середньотяжка форма частота пульсу 100-120/хв., втрата маси тіла 610 кг, основний обмін підвищений на 30-60% вище нормальних
показників, працездатність знижена;
тяжкий перебіг: різке схуднення хворого до кахексії, тахікардія
перевищує 120/хв., показники основного обміну вище норми більш ніж
на 60%, часто уражується печінка, спостерігається миготлива аритмія,
можуть приєднатися і надниркова серцева недостатність, працездатність
втрачена.

8.

Початок поступовий до кількох місяців, років.
Скарги на швидку втомлюваність,
дратівливість, плаксивість, безпричинне
хвилювання, схуднення, непереносимість
спеки (симптом простирадла), субфебрільну
температуру тіла, облисіння (алопеція).
Ураження нервово-психічної сфери: тремтіння кінцівок (симптом Марі)
та тіла (симптом телеграфного стовпа), стійкий дермографізм (виражена
реакція шкіри на подразники), м’язова слабкість, гіпергідроз.
Ураження ССС: стійка й постійна тахікардія (під час сну, у спокої,
задишка, «незадоволення вдихом»), підвищення систолічного АТ,
розвиток мерехтливої аритмії, ІХС (рідко).
Ураження нервово-м’язової системи: м’язова слабкість (міастенія),
сухожильні рефлекси підвищені.
Ураження статевої системи: у жінок безпліддя, дисменорея, зниження
лібідо, потенції.
Ураження ШКТ: проноси без болю, втрата апетиту, блювання,
порушення функції печінки, підшлункової залози.
Офтальмопатія.

9.

екзофтальм (витрішкуватість), який буває
двостороннім, рідше одностороннім та
супроводжується підвищеним блиском очей;
симптом Дельримпля – широке розкриття очної
щілини, вираз застиглого гніву, здивування;
симптом Штельвага – рідке миготіння;
симптом Грефе – відставання верхньої повіки від
райдужної оболонки при погляді вниз;
симптом Мебіуса – слабкість конвергенції;
симптом Кохера – оголення ділянки склери при
фіксації зором предмета, яка переміщується вгору;
симптом Розенбаха – тремор закритих повік;
симптом Доффруа – неможливість наморщити лоб
при погляді догори;
симптом Елінека – гіперпігментація шкіри повік.

10.

11.

Обидві руки лікаря
розташовуються перед
проєкцією щитовидної
залози
Великі пальці рук лікаря
розташовуються
горизонтально на верхньому
краї щитовидної залози
Пацієнта просять ковтати слину (воду).
Пальці лікаря ковзають на поверхні щитовидної залози
Оцінюється: рухливість, консистенція, ступінь збільшення,
наявність або відсутність ущільнення

12.

13.

1. Тиреотоксичний криз:
нервове збудження, безсоння, явища гострого психозу;
нудота, безперервне блювання, пронос;
гіпертермія до 40°С і вище, профузне потовиділення;
різка м'язова слабість до повної адинамії і прострації;
тахікардія (200 і більше за 1 хв), пароксизмальна форма
миготливої аритмії, екстрасистолія, гостра серцева
недостатність, значно знижується артеріальний тиск;
порушення функціі нирок (олігурія, анурія);
надалі збудження змінюється ступором і втратою свідомості,
розвитком клінічної картини коми.
2. Гіпертонічний криз.
3. Гостра ниркова недостатність.
4. Офтальмопатія – кератит, виразки рогівки і її помутніння,
виражені трофічні зміни зорового нерва. ослаблення і навіть
втрата зору.

14.

1. При середній і тяжкій формах показано стаціонарне лікування,
психічний спокій, повноцінний сон.
2. Дієта: високу енергетичну цінність, обмеження споживання
збудливих харчових продуктів (кава, чай).
3. Уникнення інсоляції і використання великої кількості
медикаментів (алергенів).
4. Медикаментозна терапія:
тиреостатичні препарати (мерказоліл, карбімазол, метіазол);
β-блокатори (атенолол, анаприлін, метопролол);
кортикостероїди (преднізолон);
імунокорегуюча терапія (вілозен, ехінацея);
анаболічні стероїди (неробол, ретаболіл);
препарати калію;
вітамінотерапія;
нейролептики.
5. Лікування радіоактивним йодом.
6. Хірургічне лікування.

15.

Проблеми
Сестринські втручання
Актуальні
Дратівливість, безсоння
забезпечення психічного спокою
Тахікардія, гіпертензія
контроль показників гемодинаміки
Гіпертермія
контроль температури тіла;
застосування немедикаментозних
гіпотермічних заходів
догляд за шкірою;
контроль температурного режиму в
палаті
Сльозотеча
промивання кон’юнктивального мішка;
догляд за очима
Потенційні
Тиреотоксичний криз, офтальмопатії, гіпертонічний криз, гостра
ниркова недостатність

16.

– синдром патологічного зниження функції щитоподібної залози
незалежно від основного патологічного процесу. При цьому може
бути недостатня секреція тиреоїдних гормонів або абсолютний
дефіцит (повне випадіння функцій щитоподібної залози) –
мікседема.
генетичний фактор;
ендемічний фактор (недостатність
йоду в грунті і воді);
автоімунний фактор(імунний криз);
тиреоїдектомія, лікування
радіоактивним йодом;
порушення функції центральних
ендокринних залоз.

17.

Скарги на в’ялість, загальну слабкість, втому, різке зниження
працездатності, мерзлякуватість, зниження пам’яті, сонливість вдень і
порушення нічного сну, зниження інтересу до навколишнього, невралгії,
випадіння волосся, ламкість нігтів, зниження температури тіла.
Об’єктивно:
шкіра суха, бліда, з жовтуватим відтінком (відкладання каротину), груба,
потовщена, набрякла, лущиться;
деколи чітко виражений рум'янець в ділянці щік;
гіперкератоз долонь, підошов;
обличчя одутле, маскоподібне, амімічне, внаслідок набряку повій очні
щілини звужені;
симптом "брудних ліктів'‘;
набряки на кінцівках ущільнені, ямка при натисканні не залишається;
голос грубий, охриплий внаслідок набряку голосових зв’язок;
волосся на голові, бровах тонке, рідке, випадання волосся під пахвами і
на лобку;
нігті тонкі та ламкі;
температура тіла знижена;
збільшення маси тіла, яка пов'язана із затримкою рідини в організмі;
в крові зниження рівня тиреоїдних гормонів, підвищення рівня загального
холестерину; більш ніж у половини хворих розвивається анемія.

18.

19.

Гіпотиреоїдна кома: патологічна слабкість, гіпотермія до 35°С,
пригнічення дихання, серцевої діяльності (брадікардія,
гіпотензія, олігурія, пригнічення свідомості)
лікування у стаціонарі;
дієта з обмеженням продуктів, багатих на холестерин й сіль;
замісна терапія: тиреоїдин, трийодтиронин, тироксин,
тиреокомб;
вітамінотерапія;
симптоматична терапія: лікування анемії, ноотропні
препарати, кардіотонічні засоби, імуомодулятори;
оксигенотерапія.

20.

- захворювання щитоподібної залози внаслідок дефіциту йоду в
оточуючому середовищі
Скарги: слабкість, підвищена втомлюваність,
відчуття стискання в ділянці шиї, яке більше
проявляється в лежачому положенні, утруднення
при ковтанні, пульсуючий головний біль, напади
ядухи, сухий кашель.
Дані анамнезу: проживання в ендемічній за зобом
місцевості; одноманітне харчування, особливо при
дефіциті в їжі вітамінів і білків; попадання в питну
воду таких струмогенів, як тіосечовина, тіоурацил,
урохром; недостатнє надходження в організм
брому, цинку, кобальту, міді, молібдену. Струмогенні
речовини містяться в брукві, квасолі, моркві,
редисці, шпинаті, арахісі, манго, сої.
Дані об'єктивного обстеження: за формою
збільшення зоб може бути дифузним, вузлуватим і
змішаним.
Дані спеціального обстеження: визначення
рівня тиреоїдних гормонів, УЗД щитоподібної
залози.

21.

вживання з їжею не менше 100-200 мкг йоду на день;
препарати йоду: йодомарин, йодтироксин, калію йодид, йод
тироксин, тиреокомб.
У разі великих розмірів залози - оперативне лікування.
масова («німа») – йодування солі або інших продуктів
щоденного вживання;
групова – антиструмін (калію йодид);
індивідуальна – продукти моря.