Навчальна мета
ВИСНОВОК:
5.57M
Category: warfarewarfare
Similar presentations:

Концептуальні засади гуманітарного та соціального забезпечення, виховної роботи в ЗС України та інших формуваннях. (Тема 1.1)

1.

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
“ВІЙСЬКОВЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ”
Тема 1. Вступна лекція. Концептуальні засади соціального і
гуманітарного забезпечення та виховної роботи в Збройних
Силах України.
Заняття 1. Концептуальні засади гуманітарного та соціального
забезпечення, виховної роботи в Збройних Силах України та
інших формуваннях.

2. Навчальна мета

• знати: суть, основні напрямки та завдання
виховної роботи.
• бути ознайомленим: із динамікою розвитку
системи виховної роботи та моральнопсихологічного забезпечення в Збройних
Силах України.
Виховна мета
• виховувати у курсантів: риси, необхідні
військовому керівнику для професійної
діяльності;
• почуття свідомої військової дисципліни,
відповідальності і цілеспрямованості,
спираючись на загальнолюдські цінності.

3.

1. Предмет навчальної дисципліни, її наукова основа,
роль і місце у системі підготовки курсантів
2. Форми і методи проведення занять з дисципліни
3. Рейтингова система оцінювання навчальних
досягнень курсантів з навчальної дисципліни
4. Динаміка розвитку системи виховної роботи,
соціальної і гуманітарної політики в ЗС України
5. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної
політики, виховної роботи на сучасному етапі
розвитку ЗС України

4.

список використаних
джерел
1 Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших
військових формуваннях України. Указ Президента України
№ 981/98 від 04.09.1998 р.
2
Концепція кадрової політики в Збройних Силах України.
Наказ МО України від 27.11.2007 року № 659.
3 Програма реалізації Концепції кадрової політики в
Збройних Силах України. Наказ МО України від 31.03.2008
року № 129.
4 Військове навчання та виховання. Навчально-методичний
посібник. ВІІ ПДАТУ,

5.

1
ПРЕДМЕТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ НАУКОВА
ОСНОВА, РОЛЬ І МІСЦЕ У СИСТЕМІ
ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ

6.

Предметом вивчення навчальної
дисципліни “Військове навчання та
виховання” є :
основні
положення
філософії,
військової педагогіки і психології,
соціології,
українознавства,
етики,
естетики,
ергономіки
та
інших
суспільних наук. При цьому вихователі
повинні
вивчати
та
постійно
вдосконалювати
свої
знання
із
суспільних
наук,
вміло
використовувати
їх
у
практичній
діяльності,
володіти
відповідними
навичками та вміннями виховання
підлеглих

7.

Науковою
основою
дисципліни є :
навчальної
наукове узагальнення, повнота і глибина
використання досягнень науки; глибина
аналізу,
теоретичних
узагальнень
та
доказів; раціональний об’єм, актуальність
та новизна навчальної інформації; науковий
характер фактів та доказів; систематизація
наукових знань за спеціальністю, загальна
культура.

8.

Методичною основою викладання
“Військове навчання та виховання”
є:
цілеспрямований, активний, всебічний процес
впливу на свідомість, підсвідомість та поведінку
військовослужбовців з метою формування в них
національної
та
громадянської
свідомості,
патріотизму, вірності українському народу та
Збройним Силам України, усвідомлення кожним
захисником Вітчизни особистої відповідальності за
виконання вимог Конституції та Законів України,
Військової присяги і статутів, наказів командирів,
особистої
відповідальності
та
безумовної
готовності до виконання військового обов’язку.
Навчальна дисципліна базується на основі діючого
законодавства
України:
Конституції,
Законів
України, Воєнної доктрини, Указів Президента
України,
нормативно-правових
документів
Кабінету Міністрів України, які є невід’ємною
складовою повсякденної діяльності військ (сил)

9.

Вивчення всього курсу здійснюється відповідно
до навчального плану. На лекціях, семінарських
та практичних заняттях необхідно домагатися
глибокого засвоєння студентами програмних
питань, відпрацьовувати у них вміння усного
викладення матеріалу, опанування навичками,
що необхідні для їх майбутньої професійної
діяльності. Для проведення практичних занять
розробляються
необхідні
завдання.
На
практичних і самостійних заняттях студенти
забезпечуються нормативно-правовими актами,
керівними
документами,
навчальними
посібниками.

10.

2
ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ
З ДИСЦИПЛІНИ

11.

На всіх заняттях формувати і розвивати
у
студентів
глибоке
розуміння
пріоритетного
напрямку
діяльності
органів військового управління, всіх
командирів (начальників) на розвиток у
військовослужбовців високої моральнопсихологічної готовності до захисту
суверенітету, територіальної цілісності й
недоторканості
України,
якостей
громадянина-патріота,
правової
свідомості, особистої відповідальності за
виконання військового обов’язку.

12.

ЛЕКЦІЇ
є одним з найважливіших
видів навчальних занять і
складають
основу
теоретичної
підготовки
студентів. Їх мета – дати
систематизовані
основи
наукових
знань
з
дисципліни, розкрити стан
і перспективи прогресу в
конкретній області науки,
сконцентрувати увагу на
найскладніших і ключових
питаннях.
ПРАКТИЧНІ
ЗАНЯТТЯ
проводяться
з
метою
вироблення
навичок
по
застосуванню вимог керівних
документів
у
повсякденній
діяльності
щодо
організації
виховного процесу у Збройних
Силах
України
та
інших
військових
формуваннях.
Практичне
заняття
включає
проведення
попереднього
контролю знань, умінь і навичок
студентів, постановку загальної
проблеми викладачем.

13.

САМОСТІЙНІ
ЗАНЯТТЯ
є основним засобом засвоєння
навчального матеріалу у час, коли
студенти
не
охоплені
обов’язковими
навчальними
заняттями. Час на самостійні
заняття повинен становити не
менше 1/3 загального обсягу
навчального плану. Самостійна
робота студента забезпечується
системою навчально-методичних
засобів,
передбачених
для
вивчення конкретної навчальної
дисципліни: підручники, навчальні
та методичні посібники, конспекти
лекцій, тощо.
КОНСУЛЬТАЦІЇ
є
одною
з
форм
керування
роботою
студентів та надання їм
допомоги в самостійному
вивченні
навчального
матеріалу. Консультації
проводяться регулярно в
години
самостійної
підготовки.

14.

ЛЕКЦІЇ – 18 ГОД.
Предмет вивчається на
третьому та четвертому курсах
протягом двох семестрів.
Навчальний процес передбачає
наступні форми вивчення
дисципліни:
ГРУПОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ – 4 ГОД.
КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ – 2 ГОД.
САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ –12 ГОД.

15.

Для досягнення основної мети навчання програмою
передбачені наступні форми навчання
- Репродуктивний метод, головною ознакою якого
являється доведення і повторення способу діяльності,
згідно завдання керівника занять.
- Індивідуальна форма, коли студенти виконують
завдання послідовно, одне за одним.
- Фронтальна форма навчання коли всі студенти під
контролем керівника занять виконують одне й те ж
завдання;
- Проблемне викладання, це коли керівник заняття
ставить проблему перед тими, хто навчається, сам її
вирішує, але при цьому показує шляхи вирішення,
розкриває хід своєї думки

16.

4
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ,
СОЦІАЛЬНОЇ І ГУМАНІТАРНОЇ
ПОЛІТИКИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

17.

Моральнопсихологічний стан
(МПС )
це
“...якісна
визначеність
особистості, колективу, яка
характеризує направленість і
динаміку психічних процесів,
між особистісних відносин у
колективі;
виступає
конкретною формою прояву та
реалізації
потенціалу
духовного і морального духу
армії,
важливою
характеристикою військ.
Моральний дух
це духовна готовність і
здатність
військовослужбовців
переносити
випробування
війни
(бойових дій), труднощі
військової
служби,
досягати перемоги над
ворогами.

18.

Морально-психологічний
потенціал
це сукупність духовних
можливостей особового складу,
його свідомості, професійної
підготовленості, які можуть стати
фактором перемоги під час бою.

19.

НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ВИХОВНОЇ
РОБОТИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
відсутність єдиної системи поглядів на завдання,
напрями та порядок управління духовними процесами;
недосконалість нормативно-правової бази військовогуманітарної діяльності;
нагальна
потреба
розвитку
кадрового,
інтелектуального, технічного, науково-аналітичного
потенціалу органів виховної роботи, підвищення їх
престижу, авторитету і статусу.

20.

Метою Концепції було:
забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і
психологічної підготовки військовослужбовців;
координація зусиль та опрацювання однакових поглядів
на
проблему
виховання
військовослужбовців,
визначення ролі органів виховної роботи, що
створюються при управліннях військових формувань;
створення та вдосконалення психолого-педагогічних
засобів,
форм
і
методів
виховання
військовослужбовців, узгодження дій державних і
військових органів управління щодо цілеспрямованої
підготовки молоді до військової служби;
викладення систематизованих найбільш суттєвих завдань
щодо реалізації основних напрямів кадрової політики в
Збройних Силах, спрямованих на досягнення якісно нового
рівня кадрового забезпечення військ (сил) в умовах
повного
їх
переходу
на
комплектування
військовослужбовцями за контрактом.

21.

Виховна робота в Збройних силах та
інших військових формуваннях України
Це система організаційних, морально-психологічних,
інформаційних, педагогічних, правових, культурнопросвітницьких і військово-соціальних заходів,
спрямованих на формування й розвиток у воїнів
професійно необхідних психічних якостей, моральної
самосвідомості, що має забезпечити високу бойову й
мобілізаційну готовність органів управління,
з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни
та правопорядку, згуртування військових колективів.

22.

інформаційно-пропагандистське
забезпечення
Основними складовими виховної роботи є
культурно-виховна і просвітницька
робота; військово-соціальна робота
МПЗ бойової та моб. Готовності військ (сил),
Бойового чергування, бойової служби, оперативно
Та бойової підготовки, специфічної діяльності
Військових формувань
МПЗ військової дисципліни та профілактика
правопорушень

23.

5
ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ
НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНОЇ І ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ,
ВИХОВНОЇ РОБОТИ
НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЗС УКРАЇНИ

24.

Морально-психологічне
забезпечення
діяльності військ
це система заходів, спрямованих на
формування і підтримання високого
морального духу армії, МПС і
дисципліни особового складу,
правопорядку військового, на
згуртування військових колективів і
протидію інформаційнопсихологічному впливу противника.

25.

Морально-психологічне
забезпечення підготовки та ведення
операцій (бойових дій)
це один із основних видів всебічного
забезпечення військ(сил), метою якого
є формування та підтримка моральнопсихологічного стану особового складу,
бойових та психологічних якостей,
необхідних для успішного виконання
бойових завдань.

26.

мобілізація
військовослужбовців
на
виконання конкретних бойових завдань,
формування свідомого ставлення до них,
прогнозування
динаміки
моральнопсихологічного
стану
військ
(сил),
збереження його стійкості та керованості;
Основним
змістом
морально-психологічного
забезпечення є:
досягнення
високої
бойової
активності
особового
складу
військ (сил), його спроможності
втримувати нервово-психологічні
навантаження
і
зберігати
боєздатність
в
умовах
дій
психотравмуючих
факторів
сучасного бою;
зрив психологічних операцій
противника, прогнозування та
профілактика
негативного
інформаційно-психологічного
впливу;
організація
комплексного
захисту
психологічних
(психофізіологічних)
властивостей
військовослужбовців,
реабілітації психотравмованих.

27.

Основними складовими морально-психологічного
забезпечення є:
інформаційно-пропагандистське забезпечення;
психологічне забезпечення;
воєнно-соціальна робота;
культурно - виховна робота;
інформаційно-психологічна протидія.

28.

Інформаційно пропагандистське
забезпечення
це
система
цілеспрямованих заходів
щодо
формування
стійкого
і керованого
морально-психологічного
стану
на
підставі
оперативного
інформування особового
складу про зміст воєннополітичної
обстановки,
покладені
на
війська
(сили) завдання та умови
їх здійснення.

29.

Психологічне
забезпечення
це комплекс заходів щодо
формування, підтримання ти
відновлення
у
особового
складу психологічних якостей,
які
забезпечують
високу
психологічну
стійкість
військовослужбовців,
готовність виконувати бойові
завдання в будь-яких умовах
обстановки.
Воєнно-соціальна
робота
це
діяльність
щодо
створення та забезпечення
необхідних
соціальних та правових
умов
для
виконання
особовим складом військ
(сил) бойових завдань.

30.

Культурно-виховна робота
це діяльність, яка спрямована на
відновлення моральних, психічних
та фізичних сил особового окладу,
його мобілізацію на виконання
бойових
завдань,
задоволення
духовних
(культурних.)
потреб
військовослужбовців.

31.

Інформаційнопсихологічна протидія
це
комплекс
заходів
стосовно
прогнозування,
профілактики
та
зриву
інформаційнопсихологічного
впливу противника
нейтралізації його
намагань
дезінформувати та
деморалізувати
особовий
склад
наших військ (сил),
дезорганізувати
його
бойову
діяльність.

32.

Гуманітарна
політика у
Збройних Силах
це цілеспрямована діяльність
органів військового управління
щодо забезпечення навчання,
виховання,
психологічної
підготовки
військовослужбовців
і
працівників,
їх
духовного,
культурного
та
фізичного
розвитку,
реалізації
конституційних прав і свобод.
Соціальна політика у
Збройних Силах
це
діяльність
органів
військового управління щодо
розвитку
і
управління
соціальною
складовою
з
метою
задоволення
соціальних потреб та інтересів
військовослужбовців, членів
їхніх сімей і працівників,
соціальної
реабілітації,
підтримки
та
захисту
військовослужбовців і осіб,
звільнених у запас або у
відставку.

33.

Основними принципами гуманітарного і
соціального розвитку є:
• - верховенство права, законність і гуманність, повага до
людини, її конституційних прав і свобод;
- забезпечення соціального і правового захисту громадян, які
перебувають на службі у Збройних Силах, а також членів їхніх
сімей;
- гласність, відкритість демократичного цивільного контролю;
- виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових
традиціях Українського народу, орієнтація на ідеали демократії
і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
- заборона створення і діяльності у Збройних Силах
організаційних структур політичних і партій;
- наукові підходи до планування, здійснення та оцінки
результатів діяльності органів військового управління щодо
гуманітарного і соціального розвитку;
- взаємодія органів військового управління на основі чіткого
розмежування повноважень, відповідальності у питаннях
реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у

34.

Метою гуманітарного і соціального
розвитку є:
•- утвердження особистості військовослужбовця, працівника Збройних
Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його прав і свобод,
духовного і фізичного здоров'я, впровадження у військових та трудових
колективах взаємовідносин, що базуються на військових статутах,
законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду,
громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше
розкриття їх здібностей в інтересах гармонійного розвитку громадянпатріотів, високопрофесійних військових спеціалістів, свідомих
захисників Батьківщини;
•- задоволення соціально-економічних потреб та інтересів
військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил, а
також соціальна і професійна адаптація військовослужбовців та осіб,
звільнених із Збройних Сил у запас або у відставку;

35.

Основні напрями діяльності органів по роботі з
особовим складом:
• - морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та
виховна профілактика правопорушень, правове виховання,
моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ
(сил);
- психологічна робота у військах (силах);
- гуманітарна підготовка та інформаційно-пропагандистське
забезпечення військ (сил);
- культурно-виховна і просвітницька робота, духовне виховання
особового складу;
- військово-соціальна робота у військах (силах);
- забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди
відповідно до штатно-табельної потреби, кіно-, відео- та
радіообслуговування особового складу;
- підготовка спеціалістів гуманітарного профілю та аналіз їх
професійної діяльності;
- визначення потреби асигнувань на утримання об’єктів гуманітарної

36.

Основні завдання виховної роботи на сучасному етапі:
1. Формування у офіцерів патріотичних світоглядних позицій,
2.
3.
4.
5.
6.
навчання їх сучасним технологіям управління військовими
колективами.
Оздоровлення морально-психологічного клімату в військових
колективах, зміцнення дисципліни і правопорядку.
Основні зусилля з питань прийняття на військову службу
громадян зосередити на збереженні військових традицій,
підвищенні престижу військової служби в Збройних Силах та
можливості залучення кваліфікованих фахівців.
Підготувати єдиний механізм проведення професійнопсихологічного відбору та вивчення відповідності рівня
фізичної підготовленості кандидатів для прийняття на
військову службу за контрактом.
Відбір громадян на військову службу за контрактом
проводити з урахуванням встановлених вимог до кандидатів.
Організація та проведення рекламних і пропагандистських
заходів з молоддю та відбору кандидатів для вступу до ВВНЗ,
проходження військової служби за контрактом.

37. ВИСНОВОК:

Товариші студенти, підводячи підсумки заняття, ми з
вами можемо зробити висновок, що реалізація
Державної програми розвитку Збройних Сил України
на 2014 - 2017 роки потребує активізації досліджень
практично всіх складових частин та напрямків
виховання військовослужбовців у зв’язку з новими
умовами трансформації ЗС України, зокрема,
наприклад, публікацій з проблем військовопатріотичного, морального, екологічного, фізичного,
сімейного виховання, що обумовлено не тільки
відсутністю розробки цих проблем в нашій військовій
науці, але й зростанням їх ролі в сучасному
українському суспільстві і Збройних Силах,
загостренням потреб практики у військах.

38.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що є предметом навчальної дисципліни.
2. Форми і методи проведення занять з навчальної
дисципліни.
3. Що таке виховна робота в Збройних Силах України.
4. Основні складові виховної роботи в Збройних Силах
України.
5. Морально-психологічне забезпечення діяльності
військ.
6. Основні складові морально-психологічного
забезпечення.
7. Основні завдання виховної роботи на сучасному
етапі.

39.

Дякую за увагу.
English     Русский Rules