Політика Національної поліції України щодо запобігання і протидії корупції

1.

Політика
Національної поліції
України щодо запобігання
і протидії корупції

2.

На позачерговій сесії
Верховної Ради Української
Радянської Соціалістичної
Республіки 24 серпня 1991
року ухвалено Акт
проголошення незалежності
України яким проголошено
незалежність України та
створення самостійної
української держави —
України. Тим самим було
покладено край юридичному
існуванню Української
Радянської Соціалістичної
Республіки.
24 серпня 1991 року

3.

01 грудня 1991 року
Під час проведення 1
грудня 1991 року
всеукраїнського
референдуму Акт
проголошення незалежності
України було підтримано в
усіх 27 адміністративних
регіонах України.

4.

28 червня 1996 року
На 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання 28 червня 1996 року
ухвалений Основний закон держави України - Конституція України

5.

22 листопада 2004 року
Із-за гальмування
реформ, низького рівня
життя, глибокого
соціального
розчарування, високої
корумпованості всіх
сфер життя,
елементарного
порушення прав
громадян, відсутності
вільної преси тощо,
22 листопада 2004 року
в Україні почалася
Помаранчева революція
- кампанія протестів,
мітингів, пікетів,
страйків та інших актів
громадянської
непокори.

6.

з 21 листопада 2013
до лютого 2014 року
З 21 листопада 2013 до лютого
2014 року, в Україні відбулись інші
політичні та суспільні зміни – які
отримали назву «Революція
Гідності» та які були викликані
відходом політичного керівництва
країни від законодавчо
закріпленого курсу на
Європейську інтеграцію.

7.

з 21 листопада 2013
до лютого 2014 року
Аспектами соціального
напруження визначались
невдоволенням через зростаючу
політичну корупцію та цинізм
стосовно власного народу,
тіньову економіку, зростання
корупції та хабарництва,
безвідповідальність влади та її
авторитарний характер.

8.

з 21 листопада 2013
до лютого 2014 року
Однією з фундаментальних
цінностей Революції Гідності
стала нульова терпимість до
корупції.
Під час акцій протесту загинуло
понад 100 чоловік.

9.

з 14 квітня 2014 року по теперішній час
14 квітня 2014 року
виконуючий
обов'язки
Президента
України, спікер
Верховної ради
підписав указ про
початок
антитерористичної
операції на сході
України

10.

11.

План першочергових заходів з подолання корупції,
затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 2 липня 2014 року № 647-р.
з жовтня 2014 року
Законом України від 14 жовтня 2014 року були затверджені Засади державної антикорупційної
політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки та відповідно до якої визначено
необхідність ухвалити новий стратегічний документ, який би визначив першочергові заходи із
запобігання та протидії корупції
Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року визначив правові та
організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок
застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків
корупційних правопорушень.
З метою створення ефективної загальнодержавної системи запобігання та протидії корупції на основі нових
засад формування та реалізації антикорупційної політики, розроблено Державну програму щодо
реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на
2015-2017 роки, та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265
Національною поліцією України розроблено та наказом від 22.03.2016 № 231 затверджено
Антикорупційну програму Національної поліції України на 2016 рік
Наказом НПУ від 01.04.2016 № 264 затверджено Склад комісії з координації та моніторингу
виконання заходів, передбачених Антикорупційною програмою НПУ
Наказом НПУ від 03.06.2016 № 469 Департамент внутрішньої безпеки визначено уповноваженим
підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції в Національній поліції України.

12.

Згідно із приміткою до статті 45 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, корупційними
злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини:
передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення
шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини,
передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу
Глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає
адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією
Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків
Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю
Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з
виконанням службових повноважень
Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції
Стаття 172-9-1. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з
маніпулюванням офіційним спортивним змаганням

13.

За вчинення корупційних (діяння, що містить ознаки корупції) або пов’язаних з корупцією
правопорушень (діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги,
заборони та обмеження), відповідно до статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»,
особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону (особи, уповноважені на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування), притягаються до кримінальної, адміністративної,
цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку
Підставою накладення
кримінальної
відповідальності є
наявність у діях особи
складу злочину.
Основними
покараннями є:
громадські роботи;
виправні роботи;
обмеження волі;
позбавлення волі на
певний строк;
довічне позбавлення
волі тощо.
Види
адміністративних
стягнень закріплені в
Кодексі України про
адміністративні
правопорушення. До них
належать: попередження,
штраф, оплатне
вилучення предмета,
конфіскація предмета,
позбавлення спеціального
права, виправні роботи,
адміністративний арешт на
строк до 15 діб.
Цивільно-правова
відповідальність установлена законом
негативна реакція
держави на цивільне
правопорушення, що
виявляється в
позбавленні особи певних
цивільних прав чи
накладенні на неї
обов'язків майнового
характеру.
Дисциплінарна
відповідальність –
відповідальність робітників
і службовців за порушення
трудової дисципліни, яке
виражається у накладенні
стягнень адміністрацією
підприємства чи установи
(усне зауваження, догана,
звільнення з посади,
звільнення з органів
внутрішніх справ тощо)

14.

прокуратури
(ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»)
Спеціально уповноважені суб’єкти
у сфері протидії корупції
Органи
Національне
антикорупційне
бюро України
Національне
агентство з питань
запобігання
корупції
Національна
поліція
України
Спеціалізована
антикорупційна
прокуратура.
Функції: здійснення нагляду за
додержанням законів НАБУ;
представництво інтересів
держави в суді у випадках
пов’язаних із
корупційними
або пов’язаними з
корупцією правопорушеннями.
Урядовий
Уповноважений
з питань
антикорупційної
політики
формування та
забезпечення
реалізації державної
антикорупційної політики в
органах виконавчої влади
З 27 листопада 2018 року
запрацював
правоохоронний орган
України - Державне
бюро розслідувань

15.

16.

Завдання з протидії корупційним правопорушенням у складі
Національної поліції України
виконують безпосередньо
наступні підрозділи:
Органи досудового розслідування: Головне слідче управління Національної поліції;
слідчі управління головних управлінь Національної поліції в місті Києві, областях та слідчих
відділів (відділення) територіальних органів поліції, одним із завдань яких є забезпечення
швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень,
віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції (у тому числі тих, які відповідно
до Кримінального Кодексу України вважаються корупційними злочинами)
Департамент захисту економіки - міжрегіональний територіальний орган у складі
кримінальної поліції, який відповідно до Положення про Департамент, здійснює оперативнорозшукову діяльність, виконують завдання з протидії корупційним правопорушенням і
правопорушенням пов'язаним з корупцією серед посадових осіб органів державної влади і
самоврядування, взаємодіють з органами досудового розслідування
Департамент внутрішньої безпеки
- міжрегіональний територіальний орган у
складі кримінальної поліції Національної поліції України, який відповідно до Положення про
Департамент, виконує завдання з виявлення, попередження та припинення кримінальних
правопорушень та корупційних діянь, що готуються або вчинені працівниками органів та
підрозділів Національної поліції України

17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 706 «Питання
запобігання та виявлення корупції» затверджено Типове положення про
уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції
Наказом
зазначено постановою Кабінету Міністрів України
вирішено утворити (визначити) та забезпечити
функціонування підрозділів (осіб) з питань
запобігання та виявлення корупції
Національної поліції
України від 23.02.2017
№ 160 визначено
уповноваженим
підрозділом з питань
запобігання та
виявлення корупції
в НП України
Управління з
питань
запобігання
корупції та
проведення
люстрації
в Міністерствах (18 шт.)
інших центральних органів
виконавчої влади
обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних
державних адміністрацій
підзвітні і підконтрольні та повинні повідомляти про факти, що
можуть свідчити про вчинення корупційних правопорушень, а також
спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Спеціально
уповноважені
суб’єкти у сфері
протидії корупції
Урядовий
Уповноважений
з питань
Антикорупційної
політики

18.

Основними завданнями уповноваженого
підрозділу є:
підготовка,
забезпечення та
контроль за
здійсненням заходів
щодо запобігання
корупції;
надання методичної та
консультаційної допомоги
з питань дотримання вимог
антикорупційного
законодавства;
участь в інформаційному та науководослідному забезпеченні здійснення
заходів щодо запобігання та виявлення
корупції, а також міжнародному
співробітництві в зазначеній сфері;
проведення
організаційної та
роз’яснювальної
роботи із
запобігання,
виявлення і протидії
корупції;
здійснення контролю за
дотриманням
антикорупційного
законодавства.
здійснення контролю за дотриманням
вимог законодавства щодо врегулювання
конфлікту інтересів;
Втручання у діяльність уповноваженого підрозділу під час здійснення ним своїх повноважень, а
також покладення на уповноважений підрозділ обов’язків, що не належать або виходять
за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань, забороняється

19.

Посилення гарантій захисту
викривачів фактів корупції
перекладено обов’язок доказування у справах
про застосування до інформаторів (викривачів)
репресивних заходів на відповідача
перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну,
правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та
інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України
«Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;
закріплено можливість інформувати про факти корупції анонімно
передбачено обов’язок державних органів створити механізми для
отримання та перевірки повідомлень про факти корупції (в тому числі
анонімних) зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні вебсайти, засоби електронного зв’язку
особа або член її сім’ї не може бути звільнена, чи
піддана з боку керівника іншим негативним заходам
впливу (переведення, атестація, зміна умов праці) у
зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього
Закону іншою особою
26.04.2019 № 1189 Національне агентство з питань запобігання корупції розробило
та схвалило проект Закону України «Про захист викривачів корупції».

20.

Проект Закону передбачає такі основні аспекти захисту викривачів:
захист інформації про викривача
обов’язковий захист життя, житла, здоров’я та
майна викривача правоохоронними органами
заборона порушення трудових прав викривачів
право на безоплатну правову допомогу
відновлення прав і законних інтересів
викривачів та відшкодування збитків і шкоди,
завданих викривачам

21.

Особливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення
обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
:
Стаття 25. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з
іншими видами діяльності
1. Особам, зазначеним у пункті 1частини першої статті 3 цього
Закону, забороняється:
1) займатися іншою
оплачуваною
(крім викладацької,
наукової і творчої
діяльності, медичної
практики,
інструкторської та
суддівської
практики із спорту)
або
підприємницькою
діяльністю, якщо
інше не
передбачено
Конституцією або
законами України;
Стаття 172-4 КУпАП -
Порушення обмежень щодо
сумісництва та суміщення з іншими
видами діяльності
Порушення особою встановлених
законом обмежень щодо зайняття
іншою оплачуваною
діяльністю (крім викладацької,
2) входити до складу
правління, інших виконавчих чи
контрольних органів, наглядової
ради підприємства або організації,
що має на меті одержання
прибутку (крім випадків, коли
особи здійснюють функції з
управління акціями (частками,
паями), що належать державі чи
територіальній громаді, та
представляють інтереси держави
чи територіальної громади в раді
(спостережній раді), ревізійній
комісії господарської організації),
якщо інше не передбачено
Конституцією або законами
України.
наукової та творчої діяльності, медичної
та суддівської практики, інструкторської
практики із спорту) або
підприємницькою діяльністю
–
Порушення особою встановлених
законом обмежень щодо входження
до складу правління, інших
виконавчих чи контрольних органів, чи
наглядової ради підприємства або
організації, що має на меті одержання
прибутку (крім випадків, коли особа
здійснює функції з управління акціями
(частками, паями), що належать
державі чи територіальній громаді, та
представляє інтереси держави чи
територіальної громади в раді
(спостережній раді), ревізійній комісії
господарської організації), -

22.

Особливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення
встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків
:
Стаття 23. Обмеження щодо одержання подарунків
1. Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших
осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого
самоврядування;
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають
загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких
подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату,
Стаття 24. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними
1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі
надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані
невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу,
підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

23.

Особливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення
вимог фінансового контролю:
Стаття 45. Подання декларацій осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування
1. Особи, зазначені у п.1, п.п. «А» п. 2 частини першої статті 3 цього
Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення
на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи,
уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування (далі - декларація), за минулий рік
Стаття 46. Інформація, що зазначається в декларації
Стаття 47. Облік та оприлюднення декларацій
1. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру
декларацій осіб, що формується та ведеться Національним
агентством.
Стаття 48. Контроль та перевірка декларацій 1. Національне
агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами
декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання;
2) щодо правильності та повноти заповнення;
3) логічний та арифметичний контроль.
2. Національне агентство проводить повну перевірку
Стаття 49. Встановлення своєчасності подання декларацій
Стаття 51. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування
Стаття 52. Додаткові заходи здійснення фінансового контролю
Стаття 52-1. Особливості здійснення заходів фінансового
контролю стосовно окремих категорій осіб
Стаття 172-6 КУпАП -
Порушення вимог фінансового
контролю
Несвоєчасне подання без поважних
причин декларації…..
Неповідомлення або несвоєчасне
повідомлення про відкриття
валютного рахунка в установі банкунерезидента або про суттєві зміни у
майновому стані
Подання завідомо недостовірних
відомостей у декларації особи, …
Примітка. Відповідальність за цією статтею
за подання завідомо недостовірних
відомостей у декларації особи,
уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування,
стосовно майна або іншого об’єкта
декларування, що має вартість, настає у
випадку, якщо такі відомості відрізняються
від достовірних на суму від 100 до 250
мінімальних заробітних плат.

24.

Особливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення
вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:
потенційний конфлікт інтересів -
наявність у особи приватного інтересу у
сфері, в якій вона виконує свої службові
чи представницькі повноваження, що
може вплинути на об’єктивність чи
неупередженість прийняття нею рішень,
або на вчинення чи невчинення дій під
час виконання зазначених повноважень;
відповідальність за який ст. 172-7 КУпАП не
передбачено
реальний конфлікт інтересів
- суперечність між приватним
інтересом особи та її службовими
чи представницькими
повноваженнями, що впливає
на об’єктивність або
неупередженість прийняття
рішень, або на вчинення чи
невчинення дій під час виконання
зазначених повноважень
Стаття 28. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
1. Особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного
конфлікту інтересів;
Стаття 29. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту
інтересів
Стаття 30. Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття
рішення чи участі в його прийнятті
Стаття 32. Перегляд обсягу службових повноважень
Стаття 33. Здійснення повноважень під зовнішнім контролем
Стаття 34. Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту
інтересів
Стаття 172-7
КУпАП Порушення вимог
щодо запобігання
та врегулювання
конфлікту
інтересів
Неповідомлення
особою у встановлених
законом випадках та
порядку про наявність у
неї реального
конфлікту інтересів Вчинення дій чи
прийняття рішень в
умовах реального
конфлікту інтересів Дії, передбачені
частиною першою або
другою, вчинені особою,
яку протягом року було
піддано
адміністративному
стягненню за такі ж
порушення, -

25.

Особливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за
невжиття заходів щодо протидії корупції
Суб’єкт даного адміністративного
правопорушення спеціальний
Суб’єктом адміністративного правопорушення,
передбаченого ст. 1729 КУпАП може бути:
1) посадова чи службова особа органу державної
влади, його структурного підрозділу;
2) посадова особа місцевого самоврядування,
структурного підрозділу органу місцевого
самоврядування;
3) посадова особа юридичної особи публічного
права, її структурного підрозділу, яка не зазначена
в Законі України «Про запобігання корупції», але
одержує заробітну плату за рахунок державного чи
місцевого бюджету.
Стаття 172-9 КУпАП Невжиття заходів щодо
протидії корупції
Невжиття передбачених законом
заходів посадовою чи службовою
особою органу державної влади,
посадовою особою місцевого
самоврядування, юридичної
особи, їх структурних підрозділів у
разі виявлення корупційного
правопорушення.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у
цій статті є також особи, зазначені
в частині третій статті 17 Закону
України «Про запобігання впливу
корупційних правопорушень на
результати офіційних спортивних
змагань»

26.

Департамент внутрішньої безпеки
Забезпечено організацію, координацію та контроль за проведенням в структурних підрозділах апарату
територіальних (у тому числі міжрегіональних) органах, визначених Антикорупційною програмою
Національної поліції заходів із запобігання та виявлення корупції, найбільш пріоритетними з яких є:
забезпечено участь працівників уповноважених підрозділів
Національної поліції України у тренінгах та семінар-нарадах
з керівниками підрозділів (відповідальними особами)
завершується проведення атестування поліцейських із
залученням громадськості
з метою запобігання службовим зловживанням
реалізуються цільові оперативно-профілактичні
відпрацювання органів та підрозділів Національної поліції
України, особливо у сферах діяльності, що містять
підвищений ризик утворення корупційних схем;
проводяться комплексні інспектування, цільові та
контрольні перевірки службової діяльності органів і
підрозділів Національної поліції України;
під час проведення процедур закупівель забезпечено їх
відкритість, змагальність між учасниками процедур,
дотримання принципів справедливої конкуренції, а також
ефективне використання бюджетних коштів;
проводиться постійний моніторинг громадської думки та
інформації, яка публікується в ЗМІ, інтернет-мережі щодо
питань антикорупційної діяльності;
здійснюється систематичне інформування громадськості про
вжиті заходи в сфері боротьби з корупційними ;

27.

Оцінка ефективності антикорупційної діяльності
Профілактика
+
Попередження
Тренінг антикорупційних
підрозділів
=
=
Зменшення
кількості правопорушень
Покращення документування
Збільшення реєстрації
правопорушень
Заохочення викривачів
(інформаторів) та їх тренінг
=
Збільшення інформації
Збільшення реєстрації
правопорушень
СУСПІЛЬНА ДУМКА
Департамент внутрішньої безпеки