Організація бойової підготовки в підрозділі, частині

1.

Українська військово-медична академія
ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ
Тема № 5 “Керівництво бойовою підготовкою підрозділу,
частини (установи)”
Заняття № 1 “Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині”
Старший викладач кафедри ЗВД (з КФП)
НІКОЛЕНКО Микола Миколайович

2.

УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК
Тема № 5:
“Керівництво
бойовою
частини (установи)”
підготовкою
2
підрозділу,
Заняття № 1: “Організація бойової підготовки в підрозділі, частині”
Навчальні питання:
1. Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги, які
ставляться до неї. Форми і методи військового навчання.
2. Організація бойової підготовки в підрозділі, частині. Зміст
основних плануючих документів.

3.

Організація бойової підготовки в
підрозділі, частині
СИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Наказ МОУ та ГШ ЗСУ від 22.02.16 №95 “Про затвердження
Концепції підготовки ЗС України”.
2. Наказ МОУ від 16.02.11 №90 “Про затвердження Тимчасової
настанови з бойової підготовки у ЗСУ”.
3. Наказ ГШ ЗСУ від 18.11.2016 №432 “Про затвердження Порядку
формування і підготовки резервів військовонавчених ресурсів”.
4. Наказ ГШ ЗСУ від 28.05.2013 №125 “Про затвердження
Тимчасової
інструкції
з
індивідуальної
підготовки
військовослужбовців Збройних Сил України”.
5. Наказ МОУ від 08.09.15 №470 “Про затвердження Інструкції з
планування підготовки органів військового управління, військ
(сил), установ Збройних Сил України” (зі змінами).
6. Наказ ГШ ЗСУ від 28.12.16 №498 “Про порядок розроблення
(уточнення) стандартів індивідуальної та колективної підготовки
Збройних Сил України”.
7. Наказ МОУ від 21.07.11 №440 “Про затвердження Інструкції про
організацію підготовки та проведення інспекційних заходів”.
8. Доктрина з організації підготовки в ЗСУ від 03.07.20
3

4.

ВСТУП
Бойова підготовка є однією з основних складових частин
повсякденної діяльності штабів, військових частин і підрозділів
Медичних сил.
Вона є основним видом підготовки Збройних Сил України
Кожен військовослужбовець повинен – пройти відповідний
курс (цикл) підготовки та бути готовим до виконання обов’язків в
бойових умовах.
Успіх в бою не приходить випадково. Він є наслідком
напруженої та складної підготовки, що проводиться для
забезпечення виконання бойового завдання з максимальним
результатом досягнення перемоги та збереження життя
військовослужбовця.
Це завдання може бути виконане лише за допомогою
постійної підготовки, що проводиться згідно стандартів
4

5.

Організація бойової підготовки в
підрозділі, частині
1
5
Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
Бойова підготовка – це цілеспрямований та організований
процес навчання військовослужбовців військових частин і
підрозділів, а також злагодження органів управління (штабів)
тактичного рівня, військових частин (підрозділів) з метою
досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням
як у мирний час, так і в особливий період
Основна мета бойової підготовки досягається підтриманням та
підвищенням рівня навченості особового складу, його
психологічної готовності до виконання завдань, злагодженості
військових частин (підрозділів) та набуття ними визначених
бойових завдань

6.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
бойова підготовка
(підготовка з
мобілізаційних
питань)
СКЛАДОВІ
(ВИДИ)
ПІДГОТОВКИ
ЗС УКРАЇНИ
6
оперативна підготовка
підготовка персоналу
ЗА СПРЯМОВАНІСЮ:
підготовка у ВВНЗ (ВНП ЗВО),
військових
коледжах
(відділенні
військової підготовки) сержантського
складу ВВНЗ
індивідуальної підготовки офіцерів, старшин, сержантів та
військовослужбовців
військових
частин
і
підрозділів
тактичного рівня
колективної підготовки штабів, військових частин і підрозділів

7.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
Індивідуальна підготовка – це цілеспрямований та
організований процес послідовних заходів навчання та
виховання всіх категорій військовослужбовців, спрямований на
формування у них потрібного рівня знань, умінь, навичок,
фахової майстерності, фізичних та психологічних якостей для
виконання обов’язків за посадою (спеціальністю) як у мирний
час, так і в особливий період
Колективна
підготовка
–
це
цілеспрямований
та
організований процес послідовних заходів підготовки органів
військового управління, військових частин (підрозділів) та
створених на тимчасовій основі тактичних груп, який
проводиться для досягнення тактичного рівня злагодженості, що
забезпечить ефективне виконання покладених на них завдань як
у мирний час, так і в особливий період
7

8.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
8
Спрямованість бойової підготовки – це орієнтація змісту,
основних завдань бойової підготовки, що вирішуються в
установлений період часу, з визначенням найбільш важливих
заходів, на яких зосереджуються основні зусилля командирів
(керівників), органів управління (штабів) і будується вся система
бойової підготовки
В И З Н А Ч А Є:
до якої війни
(збройного конфлікту)
готувати ЗС України
яким способам і формам
ведення бойових дій потрібно
вчити війська (сили)
напрямки і
перспективи їх
розвитку
Визначається виходячи з принципових положень Військової доктрини
України, Концепції підготовки Збройних Сил і з урахуванням тенденцій
розвитку військового мистецтва.
Вона формується на науковій основі з використанням досвіду збройних
конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного
обладнання військ (сил), а також досвіду підготовки армій держав членів
НАТО

9.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
9
Основними завданнями бойової підготовки є:
► підтримання готовності військових частин та їх підрозділів на рівні, що
забезпечує виконання завдань за призначенням самостійно, у складі
міжвидових угруповань, об’єднаних сил, в міжнародних місіях (операціях);
► набуття та удосконалення спроможностей управлінь (штабів) військових
частин (підрозділів) щодо планування бою (бойових дій), управління
підрозділами у ході виконання завдань;
► вдосконалення рівня злагодженості військових частин та їх підрозділів,
взаємодії з військовими частинами (підрозділами) інших видів, родів військ
(сил), ІССО під час виконання спільних завдань;
► досягнення взаємосумісності зі збройними силами країн-членів НАТО,
набуття навиків особовим складом щодо використання штабних процедур
НАТО під час прийняття рішення на бій (бойові дії) та управління підрозділами;
► опанування особовим складом нових зразків озброєння та військової
техніки, набуття знань, умінь та навичок щодо їх експлуатації і підтримання в
готовності до застосування;
► формування в особового складу високого бойового духу, психологічної
стійкості та набуття фізичної готовності до виконання завдань за
призначенням;
► впровадження передового досвіду застосування ОВТ та ведення
бойових дій.

10.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
10
Вимоги що висуваються до бойової підготовки:
► реалізація принципів бойової підготовки – тверде знання і вміле
застосування командирами (начальниками), органами управління (штабами)
принципів бойової підготовки в ході повсякденної діяльності військ (сил);
► досягнення необхідного результату (рівня) навченості - чітке визначення
командирами (керівниками) цілей і завдань БП та забезпечення ними
необхідних результатів навчання військовослужбовців, підрозділів, військових
частин, органів управління (штабів) на всіх етапах їх підготовки;
відповідність
спрямованості
бойової
підготовки
принципам
доктринальних документів, очікуємого оперативного (оперативно-тактичного)
середовища, особливостей фізико-географічних умов і оперативного
обладнання місцевості, завданням, покладеним на підрозділ, військову
частину, орган управління (штаб);
► узгодженість підготовки всіх категорій – узгодження підготовки
військовослужбовців, підрозділів, військових частин, ОУ (штабів) за цілями,
завданнями, змістом навчання, місця і часу проведення заходів;
► раціональне використання навчально-матеріальної бази бойової
підготовки;
► впровадження автоматизованих систем і засобів автоматизації в процес
організації, супроводу та аналізу результатів бойової підготовки;
► максимально можливе зниження потенційної небезпеки при проведенні
заходів бойової підготовки.

11.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
11
Необхідний рівень бойової підготовки досягається:
● знанням командувачами (командирами, начальниками) реального стану підготовленості
підпорядкованих військових організаційних структур;
● продуманим і обґрунтованим плануванням підготовки відповідно до визначених
оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей відповідно до Типового каталогу завдань з
підготовки ЗС України;
● чіткою та якісною постановкою завдань на організацію підготовки, здійсненням
контролю і наданням практичної допомоги підлеглим;
● повсякденним керівництвом бойовим навчанням і особистою участю командирів
(начальників) у навчанні підлеглих;
● виконанням розпорядку дня, регламенту службового часу, планів і розкладів занять,
недопущення їх зривів, переносів і відриву особового складу від бойового навчання;
● своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням заходів бойової підготовки;
● прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;
● створенням умов підготовки, близьких до бойової обстановки, ефективним
використанням навчально-матеріальної бази, її розвитком, вдосконаленням і підтримкою в
справному стані;
● постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців,
вдосконаленням методичної майстерності керівників занять;
● об’єктивним оцінюванням результатів проведення заходів підготовки та врахування їх у
подальшому для внесення коректив у плани підготовки;
● постійним вивченням передового досвіду підготовки у ЗС України та впровадженням
його у подальших заходах підготовки військових організаційних структур;
дотриманням заходів безпеки при виконанні навчально-бойових завдань під час проведення
заходів бойової підготовки

12.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
Суб’єкти бойової
підготовки
Об’єкти бойової
підготовки
Система
бойової
підготовки
Засоби, які забезпечують
організацію бойової
підготовки
Система бойової підготовки – це сукупність функціонально
взаємопов’язаних підсистем (елементів), які взаємодіючи між собою
сприяють досягненню основної мети бойової підготовки – нарощування
індивідуальних
спроможностей
особового
складу,
бойових
спроможностей підрозділів, військових частин, ОВУ (штабів) для
забезпечення виконання завдань за призначенням як в мирний час так і в
особливий період
12

13.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
Зміст
бойової
підготовки
–
досягнення
стандартів,
встановлених для військових частин та підрозділів, та у
відповідності до вимог керівних документів, що регламентують
порядок
підготовки
та
застосування
як
окремого
військовослужбовця так і підрозділу
Методика бойової підготовки – сукупність форм і методів
навчання та військового виховання військовослужбовців,
злагодження підрозділів, військових частин, органів управління
(штабів)
Навчально-матеріальна база бойової підготовки – сукупність
матеріальних засобів і технічних пристроїв, а також обладнаних
районів місцевості (навчальні об’єкти і поля), призначених для
забезпечення навчання військовослужбовців за встановленими
спеціальностями, злагодження підрозділів, військових частин,
органів управління (штабів)
13

14.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
БОЙОВА ПІДГОТОВКА
Складові бойової підготовки
Індивідуальна підготовка
Курсова
підготовка
Стажування
(практики)
Збори
Самостійна
підготовка
Конкурси
Конференції
Контрольні
заходи
Тренування
Заняття
Навчання
роздільні,
спільні,
спеціалізова
ні, КШТ,
мобілізаційні
теоретичні;
практичні;
тактичні,
ТСН,
тактикостройові, ІМЗ
тощо
КШ, КШМ,
мобілізаційні,
ТН, ТСН, ЛТН,
корабельні,
корабельні
комплексні,
корабельні
тактичні,
базові тощо
Заняття
лекції,
семінари, ПЗ
та ГрЗ,
групові
вправи,
літучки,
тренування
тощо
Колективна підготовка
Форми підготовки
Методи підготовки навчання
вправ;
словесно-наочний;
практичний;
ситуативно-пізнавальний
пошуковий (евристичний);
творчий (дослідницький)
Конкурси
Методи підведення підсумків
формальний;
не формальний
Вправи
Навч.
збори
Воєнні
ігри
14

15.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
15
Кожній формі навчання притаманні певні методи навчання:
● лекції – лекційний метод;
● семінару – бесіда;
● груповій вправі – вправа (тренування);
● тактичній летучці – тренування;
● штабному тренуванню – вправа (тренування);
● командно-штабному і тактичному (тактико-спеціальному)
навчанню – практична робота;
● тактико-стройовим заняттям – вправи (тренування);
● тактичним (тактико-спеціальним) заняттям – практична
робота;
● самостійній роботі – вивчення літератури та вправи
(тренування)
У ході всіх занять і навчань від 10 до 20% часу може бути
використано для пояснення і показу (демонстрації)

16.

Система бойової підготовки в підрозділі, частині. Вимоги,
які ставляться до неї. Форми і методи військового навчання
16
Сутність методів підготовки ЗС України полягає:
вправ – цілеспрямоване та планомірно організоване виконання розумових та
практичних дій (прийомів) з метою засвоєння знань, оволодіння, формування та
удосконалення практичних умінь та навичок;
словесно-наочного – у систематичному та послідовному доведенні керівником
навчального матеріалу, показу (демонстрації) предметів, що вивчаються, для
отримання тими, хто навчається, нових знань та формування відповідної уяви;
ситуативно-пізнавального – у проведенні розгляду та обговоренні реальних
(імовірних) воєнних дій (їх оперативних або тактичних епізодів), ознайомленні з
досвідом управління військами (силами) у воєнних конфліктах та розвитку навиків
інформаційно-аналітичної діяльності;
практичного (репродуктивного) – у виконанні комплексних дій, відповідно до
визначеного керівником заняття алгоритму (завчасно встановленим порядком), для
формування необхідних умінь та навичок з метою забезпечення якісного
злагодження військово-організаційних структур;
пошукового (евристичного) – у самостійному пошуку тими, хто навчається,
інформації (оптимального варіанту дій) за напрямом, який визначив безпосередній
начальник (керівник) для здобування додатково необхідних знань (виконання
отриманого завдання);
творчого (дослідницького) – у самостійному пошуку шляхів розв’язання
проблемної ситуації (виконання поставленого завдання) для здобування глибоких
та всебічних знань з використанням творчих та нестандартних підходів.

17.

Організація бойової підготовки
в підрозділі, частині
2
17
Організація бойової підготовки в підрозділі, частині.
Зміст основних плануючих документів
Бойова підготовка здійснюється за каталогом завдань
(переліком основних (навчально-бойових завдань)) та стандартами
підготовки.
Основними елементами такої системи бойової підготовки є:
“Завдання з підготовки” – чітко визначена діяльність, яку можна
виміряти, що виконується підрозділом чи військовослужбовцем;
“Умови” – фактори та середовище (обстановка) в якому задача
буде виконуватись підрозділом чи військовослужбовцем;
“Стандарт підготовки” – документ, який визначає мінімальний
прийнятний рівень виконання окремого завдання з підготовки;
“Оцінювання” – кінцевого рівня підготовки підрозділу чи
військовослужбовця щодо виконання окремого або декількох
завдань з підготовки за питаннями, які будуть визначені в
оціночному листі (CL) відповідного стандарту підготовки

18.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
18
Процес організації заходів бойової підготовки включає етапи:
► визначення спроможності (бойового завдання);
► визначення та складання необхідного переліку основних
завдань (навчально-бойових завдань) (METL) з каталогу завдань
(MET) та за необхідності супутніх завдань;
► планування підготовки;
► проведення підготовки за стандартами підготовки;
► проведення кваліфікованого оцінювання та визначення
готовності підрозділу до виконання бойового завдання;
► аналіз, узагальнення та впровадження (внесення змін та
доповнень до каталогу завдань), на підставі набутого досвіду та
результатів бойової підготовки, змін в планування і процес
підготовки військової організаційної структури, військової частини
та підрозділу

19.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
19
Планування бойової підготовки – це діяльність суб’єктів підготовки
щодо визначення основних завдань підготовки, порядку і послідовності
проведення узгоджених за місцем і часом заходів бойової підготовки, які
необхідні для набуття об’єктами підготовки визначених спроможностей
(оперативних, бойових, спеціальних, індивідуальних), всебічного
забезпечення спланованих заходів та відображення їх у планувальних
документах
Планування бойової підготовки військових частин (підрозділів)
здійснюється на підставі вказівок (директив, наказів, розпоряджень)
відповідних командувачів (командирів, начальників).
Вказівки визначають спрямованість бойової підготовки та основні
завдання. Вказівки є основою для визначення з каталогу необхідних
завдань та складання безпосередніми командирами (начальниками)
переліку основних завдань з бойової підготовки для кожної військової
організаційної структури, військової частини (підрозділу). Перелік
основних завдань розробляється з урахуванням досягнутих військовими
частинами (підрозділами) результатів бойової підготовки попереднього
періоду підготовки, укомплектованістю особовим складом, стану
озброєння та військової техніки, всебічного забезпечення

20.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
20
Вихідними даними для організації загального планування
підготовки у військових частинах є:
розпорядження вищого органу військового управління щодо організації
підготовки на навчальний рік;
завдання військових
застосування;
частин,
визначені
замислами
досягнутий рівень злагодженості військових
результатами аналізу підготовки за рік тощо);
частин
та
планами
(накази
з
накази (розпорядження, доручення) командира (начальника) щодо
організації підготовки.

21.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
Безпосередньо командирами військових частин на основі переліку
основних завдань із бойової підготовки визначається перелік
навчально-бойових завдань з бойової підготовки для кожного
підрозділу, на основі яких розробляється
підрозділу
план підготовки
даного
Переліки навчально-бойових завдань формуються в такій
послідовності:
з’ясування
основного
завдання
з
бойової
підготовки,
визначеного старшим командиром (начальником);
визначення складових елементів спільного (головного)
завдання військової частини;
визначення переліку навчально-бойових завдань, що
відповідають складовим кожного завдання, відпрацювання яких
забезпечить досягнення мети планування бойової підготовки
21

22.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
22
СТРУКТУРА ПЛАНУ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
I.
II.
III.
IV.
Індивідуальна підготовка офіцерів, сержантів (старшин) та
солдатів (матросів).
Колективна підготовка штабів.
Колективна підготовка військових частин (підрозділів).
Керівництво навчанням і вихованням.
ДОДАТКИ :
1. Склад навчальних груп та розрахунок годин і перелік тем на
командирську підготовку офіцерів, сержантів;
2. Перелік тем, їх зміст, строки проведення, розподіл засобів
посилення на тактичні (ТСЗ, КШН);
3. Перелік, строки проведення зборів спеціалістів;
4. Розрахунок потреб моторесурсів, ПММ на виконання заходів
бойової підготовки;
5. Розрахунок потреб боєприпасів та імітаційних засобів;
6. Графік виділення військовим частинам, підрозділам об'єктів НМТБ;
7. Перелік, строки виконання вправ зі стрільби та водіння;
8. Календар спортивних заходів.

23.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
Крім завдань командирами військових частин обирається
доцільна, обґрунтована послідовність підготовки особового
складу, підрозділів, управлінь військових частин, здійснюються
розрахунки обсягів витрат коштів, необхідних для проведення
заходів бойової підготовки за окремими елементами та
завданнями в цілому, порівняння їх з показниками реальних
(прогнозованих) ресурсів
23

24.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
Керуючись загальними принципами процесу прийняття
рішення, командир військової частини (підрозділу) розпочинає
процес визначення завдань на підготовку – з визначених йому
спроможностей (типових завдань за ситуаціями), яких необхідно
досягти під час підготовки
24

25.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
25
ПЕРШИЙ КРОК
Порядок роботи командира (штабу) з метою створення переліку
завдань, необхідних для виконання спільного (головного) завдання:
► з первинних джерел створення переліку завдань, необхідних для
виконання спільного (головного) завдання (наказам з підготовки,
функціональним завданням, планам бойових дій, завдань визначених
бойовими статутами) – визначити основні завдання;
► на основі спільного (головного) завдання сформулювати завдання
військової частини;
► з переліку основних завдань виділити ті, які визначають виконання
завдань старшого командира (штабу);
► такі завдання в порядку черговості внести в список, який і буде
переліком основних (додаткових супутніх) навчально-бойових завдань,
необхідних для виконання спільного (головного) завдання;
► перелік основних (додаткових супутніх) навчально-бойових
завдань, необхідних для виконання спільного (головного) завдання
військової частини надається на затвердження старшому командуванню.
Якщо старший командир (начальник) переформулював завдання,
командир повинен повторно провести аналіз і заново скласти перелік
завдань, необхідних для виконання спільного (головного) завдання.

26.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
ДРУГИЙ КРОК
Підготовка
плану
бойової
підготовки
військової
частини
(підрозділу), що включає завдання, та час на їх відпрацювання.
Результатом
планування
–
є
розробка
плану-календарю
безпосередньої підготовки, заснованої на принципі забезпечення
досягнення переліку спроможностей (навчально-бойових завдань) від
простого до складного у всіх рівнях в окремо взятому підрозділі
ТРЕТІЙ КРОК
Після того, як командир затвердив план бойової підготовки штаб
організує підготовку наказу, що включає вказівки старшого командира
(начальника), замисел на організацію бойової підготовки, завдання
посадовим особам військової частини (підрозділу) на всебічне
забезпечення заходів бойової підготовки та іншу довідкову інформацію.
По закінченні штаб доводить наказ до підпорядкованих підрозділів
26

27.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
Після доведення наказу з бойової підготовки командири підрозділів
визначають свої переліки навчально-бойових завдань, необхідні для
виконання основного завдання. А також готують плани підготовки, в яких
відображаються результати оцінки минулого циклу підготовки, завдання
підрозділу, основні заходи, а також завдання підпорядкованим
підрозділам
На рівні взводу визначаються навчально-бойові завдання взводу,
комплексні завдання.
Командир роти, плануючи підготовку, може скласти календар
підготовки, в якому записуються комплексні завдання, колективні та
індивідуальні завдання, а також завдання з підготовки командирів, які
розташовуються в логічному порядку, також як і буде проводитися
підготовка.
З безлічі навчально-бойових завдань командир роти може виділити
критичні “обов’язкові” завдання взводу. Їх важливість така ж, як і у
бойових завдань.
Виконання переліку визначених навчально-бойових завдань усіх
підрозділів сприяють виконанню головного (спільного) завдання,
поставленого старшим командиром (начальником)
27

28.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
28
Бойова підготовка організується і проводиться згідно з вимогами Настанови з
бойової підготовки у ЗС України та стандартами підготовки
Підготовка Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних
операцій ЗС України організується за циклами навчання з трьома періодами
підготовки
Основним змістом періодів підготовки є:
базовий (період відновлення боєздатності) – підготовка (відновлення
готовності) до бойового злагодження (відновлення та ремонт ОВТ, проведення
організаційних заходів, переміщення та укомплектування о/с, МТЗ), проведення
курсової (зборової, фахової) підготовки, одиночної підготовки за модульним
принципом, заходів бойового злагодження, відпустки військовослужбовців
інтенсивний (період інтенсивної підготовки) – набуття (підтримання) здатності
виконувати бойові завдання на полігонах (в районах зосередження, базових
таборах), проведення ТН (ТСН), відпрацювання тактичних завдань на незнайомій
місцевості зі здійсненням маршу у складі підрозділів, визначення рівня
боєздатності, відпрацювання курсових завдань кораблями (катерами, судами
забезпечення)
підтримуючий (період підтримання готовності до виконання завдань) –
виконання бойових завдань (у визначених районах, районах бойового чергування)
на визначених рубежах (позиціях, блокпостах), несення бойового чергування,
підтримання готовності до виконання завдань за призначенням

29.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
29
Підготовка Повітряних Сил ЗС України (авіації, зенітних ракетних,
радіотехнічних військ та спеціальних військ) організується за
одинадцятимісячним циклом навчання у відповідності з курсами бойової
підготовки (за родами авіації), програмами бойової підготовки родів військ
та спеціальних військ з урахуванням виконання завдань несення бойового
чергування
в
системі
протиповітряної
оборони
держави.
Підготовка
Військово-Морських
Сил
ЗС
України
організується:
корабельного складу – з урахуванням виконання завдань під час
походів кораблів, несення бойового чергування, заходів міжнародного
військового
співробітництва
та
термінів
судноремонту;
військ берегової оборони, морської піхоти – відповідно до циклів та
періодів підготовки у Сухопутних військах ЗС України;
морської авіації відповідно до
підрозділів Повітряних Сил ЗС України.
порядку
підготовки
авіаційних

30.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
30
Підготовка військових частин (підрозділів) оперативного (бойового),
технічного, тилового та медичного забезпечення організується відповідно до
циклів та періодів підготовки у Сухопутних військах ЗС України з урахуванням
особливостей їх функціонального призначення, особливостей підготовки та
умов обстановки. При цьому відповідні начальники (командири) можуть
уточнювати терміни та зміст їх підготовки.
Підготовка штабів та військових частин резервів організується шляхом
підготовки особового складу, призначеного до організаційного ядра військових
частин резерву. Для цього з формувачами резервів проводяться командноштабні мобілізаційні навчання з практичною подачею визначеного обсягу
мобілізаційних ресурсів на навчальні збори. Керівництво зазначеною
підготовкою здійснюватиметься у системі управління бойовою підготовкою ЗС
України
Крім того, у разі потреби, здійснюється перепідготовка офіцерів, солдатів і
сержантів на інші посади (інші спеціальності). Офіцери залучаються до
науково-практичних конференцій, семінарів, які проводяться у ЗС України
Підготовка резервів передбачає підготовку офіцерів, солдатів і сержантів у
формі зборової підготовки, перепідготовки за іншою спеціальністю, підготовки
у складі органів військового управління (штабів) та відповідних частин
(підрозділів) для забезпечення готовності до виконання визначених завдань

31.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
31
Для підготовки ЗС України використовується навчальна МТБ:
міжвидовий центр підготовки підрозділів – з можливістю проводити тактичні
навчання з бойовою стрільбою з посиленою механізованою (танковою, десантною,
морської піхоти) бригадою при підтримці повітряного та морського компоненту з
відпрацюванням всього комплексу тактичних дій;
міжнародний центр миротворчості та безпеки – з можливістю проводити
підготовку бригади, починаючи з індивідуальної підготовки, до тактичного навчання
з бойовою стрільбою бригади, що підсилюється
полігони оперативних командувань та ДШВ та ССО – з можливістю проводити
всі заходи індивідуальної та колективної підготовки до батальйону (дивізіону)
включно;
морські полігони – з можливістю проводити підготовку окремих кораблів та
корабельних груп, в тому числі з бойовою стрільбою;
авіаційні полігони – з можливістю практичного застосування авіаційних засобів
ураження по наземних цілях; полігони військових частин – з можливістю проведення
всіх заходів індивідуальної та колективної підготовки, в тому числі тактичних
навчань з бойовою (без бойової) стрільби до роти (батареї) включно;
стрільбища – з можливістю виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї та
озброєння бойових машин (із вкладними стволами) на об’єднаних вогневих
містечках
полігони (морські ділянки) – для ведення вогню далекобійними засобами;
полігони та тренажерні комплекси ВВНЗ (ВНП ВНЗ) і навчальних центрів для
підготовки військових фахівців.

32.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
Оцінювання рівня бойової підготовки військової частини
(військовослужбовця, підрозділу) здійснюється за критеріями –
ефективність
індивідуальних,
лідерських
(командирських)
і
колективних спроможностей, відповідно до прийнятих (визначених)
індивідуальних спроможностей військовослужбовців та бойових
(спеціальних) спроможностей штабу, військової частини (підрозділу)
виконати завдання (бойового завдання) за призначенням
Під критерієм “ефективність” слід розуміти – кваліфіковане
виконання завдання; базове виконання завдання; обмежене
виконання завдання і неможливість виконання завдання
Рейтинги підготовки підрозділу (військовослужбовця):
“T” - повністю підготовлений (завдання виконуються на
професійному рівні);
“T-” - підготовлений (кваліфіковане виконання завдання);
“P” - практично підготовлений (базове виконання завдання);
“P-” - недостатньо підготовлений (обмежене виконання завдання);
“U” - ненавчений (неспроможний виконувати завдання).
32

33.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
33
“T” (Fully Trained - повністю підготовлений).
Рейтинг бойової підготовки “T” означає, що підрозділ є повністю
підготовлений. Він досяг рівня готовності згідно стандарту на 90% або більше у
показниках ефективності та лідерських показниках, та довів на 100% всі
критичні показники ефективності. Завдання оцінюється ззовні та відповідає
кінцевим вимогам, що зазначені у розділі 6 Інструкції до Наказу Генерального
штабу Збройних Сил України від 09.01.2019 № 14 “Про порядок розроблення
(уточнення) стандартів (завдань) індивідуальної (колективної) підготовки
Збройних Сил України”.
“T-” - (Trained – підготовлений)
Рейтинг бойової підготовки “T-” означає, що підрозділ підготовлений. Він
досяг підвищеного рівня готовності без значних недоліків, отримав залік на
80% чи більше у показниках ефективності та лідерських показниках, та досяг
на 100% всіх критичних показників ефективності. Недоліки у підрозділі
потребують проходження мінімальної підготовки для досягнення стандартів
підготовки. Завдання оцінюється ззовні та відповідає кінцевим вимогам, які
були зазначені у розділі 6 Інструкції до Наказу Генерального штабу Збройних
Сил України від 09.01.2019 № 14 “Про порядок розроблення (уточнення)
стандартів (завдань) індивідуальної (колективної) підготовки Збройних Сил
України”.

34.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
34
“P” ((Practiced –практично підготовлений)
Рейтинг бойової підготовки “P” означає, що підрозділ є практично
підготовленим. Він досяг базового рівня готовності з недоліками, отримав залік на
65% чи більше у всіх показниках ефективності, досягнув на 80% та більше у
лідерських показниках ефективності, та виконав на 100% всі критичні показники
ефективності. Недоліки підрозділу потребують значної підготовки для досягнення
стандартів підготовки. Задання не оцінюється ззовні та відповідає вимогам, які булі
зазначені у розділі 6 Інструкції до Наказу Генерального штабу Збройних Сил України
від 09.01.2019 № 14 “Про порядок розроблення (уточнення) стандартів (завдань)
індивідуальної (колективної) підготовки Збройних Сил України”.
“P-” ((Marginally Practiced - недостатньо підготовлений)
Рейтинг бойової підготовки “P-” означає, що підрозділ має недостатню
підготовку. Він має обмежений рівень готовності з багатьма недоліками, отримав
залік на 51% чи більше показників ефективності виконання завдання, досягнув
менше ніж 80% всіх лідерських показників ефективності виконання завдання, та
виконав менше ніж на 100% всіх критичних показників ефективності виконання
завдання. Недоліки підрозділу потребують повного проходження підготовки для
досягнення стандартів підготовки. Завдання не оцінюється ззовні та не відповідає
вимогам, зазначених у розділі 6 Інструкції до Наказу Генерального штабу Збройних
Сил України від 09.01.2019 № 14 “Про порядок розроблення (уточнення) стандартів
(завдань) індивідуальної (колективної) підготовки Збройних Сил України”.

35.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
35
“U” (Untrained – ненавчений)
Рейтинг бойової підготовки “U” означає, що підрозділ не
підготовлений. Підрозділ не може виконати завдання. Він досяг
менше ніж 51% показників ефективності виконання завдання,
менше ніж на 80% в лідерських показниках виконання завдань, та
менше ніж на 100% в усіх критичних показниках ефективності
виконання завдання. Підрозділ потребує проходження підготовки
для досягнення стандартів підготовки.
Для проведення об’єктивної оцінки підрозділів командири всіх
рівнів використовують встановлені критерії та стандарти
підготовки, що дають можливість визначити рівень виучки, якої
досягнув підрозділ (військовослужбовець) у спеціальній підготовці
Оцінювачі
спостерігають
вміння
виконувати
завдання
військовослужбовцем (підрозділом) та дають оцінку кожного етапу
виконання завдання, використовуючи систему оцінювання
“виконано” / “не виконано”

36.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
36
Зовнішнє оцінювання – це оцінка рівня виконання завдань
підрозділом. Всі підрозділи проходять через зовнішнє оцінювання
для отримання сертифікації та відповідних залікових оцінок
Оцінка (сертифікація) дають змогу отримати кінцеве визначення
готовності військовослужбовця, командира, або підрозділу до
виконання бойових завдань згідно опублікованого стандарту
підготовки
На індивідуальному рівні, командири спостерігають виконання
завдань військовослужбовцем та записують результати виконання
завдань згідно індивідуального завдання. Командири також
використовують результати цих оцінок для навчально-виховної
роботи з військовослужбовцями, з метою підтримки рівня
виконання та/або покращення рівня виконання завдання

37.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
37
Зовнішнє оцінювання включає в себе наступні ключові вимоги:
● командир на два рівні вище затверджує оцінювання та забезпечує
необхідними ресурсами (наприклад, командир бригади затверджує та надає
ресурси зовнішнього оцінювання роти);
● командир забезпечує підрозділ всім необхідним для проведення
оцінювання,
та
очікує
рівень
підготовки
підрозділу
“повністю
підготовлений” або, як мінімум – “підготовлений”;
● старший командир (на рівень або два вище) проводить підготовку та
перевірку оцінювачів. Керівник групи оцінювачів може бути з підрозділу цієї
ж військової частини, що і підрозділ, який проходить оцінку;
● старший командир забезпечує проведення оцінювання виконання
підрозділом колективного завдання під час ТН (ТСпН, ТЗ (ТСпЗ), ЛТН, бойові
навчання) тощо;
● загальна оцінка бойової підготовки та готовності є головним вихідним
документом для початку об’єктивного оцінювання;
● старший командир, на два рівні вище, контролює проведення
підсумкового заходу з підведення підсумків;
● безпосередній командир обговорює з підлеглим командиром
підрозділу рівень підготовки до виконання бойових (навчально-бойових)
завдань який очікувався та загальний (наявний на даний час (час
перевірки)) рівень готовності підрозділу до виконання бойових завдань.

38.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
38
Оцінювання бойових спроможностей - проводиться з метою визначення рівня
готовності військової частини (підрозділу) до виконання поставлених завдань
відповідно до визначених стандартів.
Порядок проведення оцінювання бойових (спеціальних) та індивідуальних
спроможностей військовослужбовця визначено у ВКДП 7-00(03).01 “Інструкції про
порядок розроблення (уточнення) стандартів та завдань з підготовки ЗС України”
Розділ 6. Порядок оцінки за стандартом підготовки ЗС України. Наказу Генерального
штабу ЗС України від 09.01.2019 № 14 “Про порядок розроблення (уточнення)
стандартів (завдань) індивідуальної (колективної) підготовки ЗС України”.
Мета оцінювання досягається виконанням таких завдань:
● набуття та підтримання військовими частинами (підрозділами) бойових
спроможностей за стандартами підготовки з урахуванням особливостей
функціонування;
● досягнення оперативної сумісності з органами військового управління і
військовими частинами (підрозділами, кораблями) держав – членів НАТО;
● впровадження досвіду взаємодії військових частин (підрозділів) з іншими
утвореними відповідно до законів України військових формувань, виконання
бойових завдань різнорідними угрупуваннями військ (сил), набутого в ході
проведення антитерористичної операції на сході Держави;
● моніторинг впровадження у Збройних Силах України стандартів підготовки;
● своєчасним інформуванням керівного складу МОУ та ГШ ЗС України щодо
реального стану набуття військовими частинами (підрозділами) бойових
спроможностей, їх готовності до виконання визначених завдань.

39.

Організація бойової підготовки в підрозділі,
частині. Зміст основних плануючих документів
39
Оцінювання проводиться, як окремо для встановлення рівня набуття
бойових спроможностей військовою частиною (підрозділом), так і під час
проведення інспекційних заходів (перевірок), оцінки бойової та
мобілізаційної готовності.
Оцінка стану бойової підготовки в/ч (підрозділу) включає:
► оцінку рівня підготовки органу управління (штабу);
► оцінку підрозділів;
► оцінку рівня індивідуальної підготовки підпорядкованих
військових частин (підрозділів).
Оцінка бойових спроможностей включає: самооцінку, оцінку першого
рівня (сертифікація) та оцінку другого рівня (для корабельного складу –
самооцінку першого рівня, оцінку першого рівня, самооцінку другого
рівня, оцінку другого рівня) – для визначення рівня набуття бойових
спроможностей. Вона є складовою частиною оцінки стану бойової
підготовки.
Самооцінка проводиться з метою визначення рівня навченості
підрозділу під час періоду інтенсивної підготовки. Оцінка першого рівня
(сертифікація) проводиться з метою оцінювання набуття бойових
спроможностей наприкінці періоду інтенсивної підготовки. Оцінка другого
рівня проводиться з метою оцінювання набутих бойових спроможностей
у період підтримання навченості.

40.

ЗАКЛЮЧЕННЯ
40
Організації бойової підготовки здійснюється згідно наступних керівних
документів:
1. Наказ Міністра оборони України «Про завдання будівництва та підготовки
Збройних Сил України у новому навчальному році» (щорічно).
2. План підготовки ЗС України у новому навчальному році.
3. Директива Начальника ГШ ЗС України «Про заходи щодо виконання
завдань підготовки ЗС України у новому навчальному році».
4. Організаційно — методичні вказівки Командувача видом ЗС щодо
підготовки військ у новому навчальному році.
5. Накази Начальників родів військ «Про підсумки підготовки з'єднань та
частин та завдання на новий навчальний рік».
6. Наказ командувача ОК «Про підсумки підготовки з'єднань та частин та
завдання на новий навчальний рік».
7. Наказ командира військової частини № 1 «Про організацію бойового
навчання та служби військ у новому навчальному році».
8. План бойової підготовки корпусу (з'єднання частини).
9. Програми бойової підготовки для усіх категорій військовослужбовців.
Наказ Міністра оборони України з організації бойової підготовки є
таємним. Проте, у відкритих джерелах є документи, що регламентують
організацію занять з окремих видів бойової підготовки

41.

Завдання на самостійну підготовку
З теоретичної підготовки:
● з'ясувати тему та навчальні питання, джерела інформації по темі
лекції
● поновити знання з питань щодо організації бойової підготовки частин
(підрозділів) військ (сил) ЗС України
З практичної підготовки:
● дати визначення поняттям “бойова підготовка”, “індивідуальна
підготовка”, “колективна підготовка”, “спрямованість бойової підготовки”,
“система бойової підготовки”
● визначити спрямованість бойової підготовки
● розкрити основний зміст періодів бойової підготовки
● назвати керівні документи які регламентують бойову підготовку
● назвати вихідні дані для організації планування бойової підготовки
● назвати мету бойової підготовки та основні завдання
● записати основні поняття з питань бойової підготовки в робочі
зошити
41

42.

Українська військово-медична академія
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ