Перспективи вітчизняної економіки 2021: вплив пандемії Covid-19

1.

Перспективи вітчизняної економіки
2021: вплив пандемії Covid-19

2.

ВВП України впав приблизно на п’ять відсотків у 2020 році.
Основною причиною, звичайно, була пандемія COVID-19, яка
змусила український уряд згорнути більшу частину економіки
у другому кварталі.
У 2021 році розумно очікувати, що економіка зросте
приблизно на п’ять відсотків, але це буде лише відновленням.
Це прогнозоване зростання відображає суму, на яку
економіка скоротилась минулого року, і причини цього
полягають не тільки в локдаунах. Порівняно з іншими
країнами, Україна непогано впоралась під час кризи
коронавірусу, але це не через економічну політику уряду.

3.

Ключовою причиною відносно стійких економічних показників
України у 2020 році був макроекономічний розвиток країни,
що був кращим, ніж очікувалось. Під кінець року міжнародні
валютні резерви зросли до 28,5 мільярдів доларів США.

4.

Зростання валютних резервів стало можливим тому, що
Україна отримала несподівано вигідні результати від
зовнішньої торгівлі. Умови торгівлі для України суттєво
покращилися у 2020 році, бо зросли ціни на первинний
експорт, такий, як сільськогосподарські товари, залізну руду
та сталь, тоді як ціни на імпорт енергії впали. Це дало змогу
Україні досягти поточного позитивного сальдо, що дорівнює
чотирьом відсоткам ВВП, тоді як зазвичай у неї дефіцит
близько трьох відсотків ВВП. Цей одноразовий ефект навряд
чи повториться.

5.

З початком 2021 року макроекономічна стабільність країни
здається міцною, але мало хто наважується інвестувати в
Україну. Без судової реформи або збільшення інвестицій
мало підстав очікувати будь-якого економічного росту понад
доходи очікуваного відновлення після пандемії коронавірусу.

6.

Стан України під час пандемії
У 2020-2021 роках одним з головних чинників впливу на економічні процеси виявився фактор
розповсюдження пандемії COVID-19. У відповідь на пандемію COVID-19 відбулись суттєві зміни у
життєдіяльності багатьох держав світу, у тому числі і в України.
Так, було запроваджено надзвичайний стан в цілому в країнах або в окремих регіонах чи сферах; майже
у всіх країнах запроваджено санітарно-епідеміологічні заходи (карантинні зони, перевірка температури,
скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів); встановлено
обмеження виїзду/в’їзду до країн та пересування всередині країн; посилено роль державного
управління в надзвичайних умовах; встановлені обмеження трудової діяльності; введені нові дистанційні
форми праці та освіти. Такі безпрецедентні кроки спричинили уповільнення економічного розвитку у
країнах світу, у т.ч. ЄС.

7.

Стан України під час пандемії
Максимального негативного ефекту від
жорстких протиепідеміологічних заходів в
Україні було найбільш відчутно у період
локдауну – у квітні-травні 2020 року. У ІІІIV кварталах 2020 року, зважаючи на
послаблення карантинних заходів,
спостерігалось певне пожвавлення
економічної діяльності. В цілому за рік
зменшення ВВП України становило 4,0 %,
що навіть менше, ніж прогнозувала
більшість експертів, але є максимально
близьким до консенсус-прогнозу – 4,2%.
Загалом, Україна, порівняно із багатьма країнами світу, має відносно менше погіршення
показників за підсумками 2020 року. Так, якщо порівняти результати економічної активності у
2020 році України з країнами ЄС (27), то Україна у 2020 році показала менші від’ємні темпи та
кращі показники динаміки ВВП, ніж, наприклад, такі країни-сусіди, як Угорщина та Словаччина,
що за підсумком року мали глибше падіння, ніж Україна.

8.

Макроекономічні наслідки карантину
1. Зниження рівня продуктивності праці, який і до цього не відповідав потенціалу української економіки. У
цілому динаміка продуктивності демонструє низхідний тренд,темпи приросту продуктивності зменшилися з
3,5 % у 2016 р. до -3,1 % у 2020 р. Негативне значення приросту продуктивності праці у 2020 р. досягнуто
вперше з 2015 р. .
2. Згортання інвестицій. У 2020 р. рівень валового нагромадження основного капіталу склав 13 % ВВП, що на
4,6 в. п. менше, ніж у 2019 р. У січні-грудні 2020 р. обсяги капітальних інвестицій скоротилися на 38,2 %
порівняно з 2019 р.
3. Зростання втрат практично всіх видів економічної діяльності, внаслідок чого істотно звузився фінансовий
ресурс в економіці. Різке скорочення доданої вартості у 2020 р. фіксувалося у сільському господарстві (-11,5
%), транспорті, складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності (-16,4 %), сфері тимчасового
розміщування й організації харчування (-28,5 %), професійній, науковій та технічній діяльності (-12 %),
діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (-12,4 %), сфері мистецтва, спорту,
розваг та відпочинку (-12,7 %).

9.

Макроекономічні наслідки карантину
4. Критичне зменшення запасу капіталу у підприємств. Наслідки локдауну та діяльності підприємств у період
адаптивного карантину призвели до зменшення обсягу власного капіталу, обмеживши джерела його
утворення, а саме: внески власників у вигляді грошей та інших активів та накопичення суми прибутку, що
залишається на підприємстві. Зменшення розміру власного капіталу спостерігалось у підприємств у сфері
операцій з нерухомим майном, у професійній, науковій та технічній діяльності, в освіті, у сфері
адміністративного та допоміжного обслуговування, у транспорті, складському господарстві, поштовій та
кур’єрській діяльності, у промисловості. Зменшення запасу капіталу у підприємств стало наслідком погіршення
в результаті коронакризи фінансових результатів підприємств і, відповідно розміру прибутку, що є одним із
джерел формування власного капіталу.
5. Зниження рівня використання фізичного капіталу (зокрема, літаків, спортивних споруд та готелів та ін.).
Суб’єкти господарювання, які здійснили інвестиції у фізичний капітал, несуть втрати не лише унаслідок
запроваджених обмежень на міжнародний і внутрішній рух людей, а також економічну діяльність у багатьох
секторах економіки, а й через необхідність витрат на підтримання таких об’єктів у функціональному стані.

10.

Макроекономічні наслідки карантину
6. Зменшення обсягів банківського кредитування окремих сегментів бізнесу продовжує суттєво впливати на
розмір фінансового ресурсу для відновлення економіки. За даними НБУ 2 , чистий кредитний портфель
підприємств у 2020 р. зменшився на 4,0 % у гривні та 1,1 % в іноземних валютах. За цей період зменшився
загальний обсяг корпоративних кредитів, у т. ч. суб’єктам великого підприємництва – на 2,9 %, малого
підприємництва – на 1,2 % та мікропідприємництва – на 10,8 %. Збільшення кредитного портфелю
демонстрували лише суб’єкти середнього підприємництва (+4,8 %) завдяки проведенню операцій із
реструктуризації боргу, задоволенню потреби в запасах і оборотному капіталі.
7. Збільшення боргового навантаження. Необхідність фінансування достатньо високого рівня дефіциту
державного бюджету, що спостерігався у 2020 р. (5,2 % ВВП) та запланований у 2021 р. (майже 5,5 % ВВП), має
наслідком зростання частки державного та гарантованого державою боргу – у 2020 р. він сягнув 60,8 % ВВП
(порівняно з 50,3 % у 2019 р.), а у 2021 р. планується на рівні 62,3 % ВВП. При цьому, можливості виходу на
зовнішні ринки для України все ще залишаються обмеженими, що вимагає переорієнтації запозичень на
внутрішній ринок і, як наслідок, призводить до посилення ефекту витіснення, оскільки банки залишаються
основними покупцями ОВДП (524,7 млрд грн станом на 01.04.2021 р.). Крім того, поступове зростання
вартості запозичень на внутрішньому ринку створює додаткове навантаження на держбюджет у
майбутньому: за результатами 2020 р. частка видатків на обслуговування держборгу склала лише 9,4 %, а вже
у 2021 р. планується на рівні майже 12 %.

11.

Відновлення української економіки
Український ВВП зростатиме, починаючи з другого кварталу, і він збільшиться за підсумками
2021 року. Із цим погоджується як уряд, так і українські та західні аналітичні центри.
Втім, економісти називають чинники, які можуть як посприяти відновленню української
економіки, так і завадити йому. Більшість із них українці можуть відстежувати самостійно.

12.

Чинники що сприятимуть відновленню
економіки
Подальше послаблення карантинних обмежень.
Прискорення вакцинації від коронавірусу.
Проведення економічних реформ та поліпшення інвестиційного клімату
Співпраця України з МВФ та з іншими донорами
Вихід із кризи світової економіки
Підвищення цін на світових ринках продовольства, металу та корисних копалин
Зниження цін на світових ринках нафти і газу.
Запуск ринку землі аграрного призначення, а відтак – збільшення інвестицій у сільське господарство.
До того ж, економічне зростання буде більш помітним через те, що 2021 рік порівнюватимуть саме з 2020
роком, коли пандемія призвела до різкого падіння більшості галузей. Економісти називають це «ефектом
низької статистичної бази». Якщо ж порівнювати з «нормальним» 2019 роком – то зростання виглядатиме не
таким потужним: це визнають і недержавні експерти, і фахівці Нацбанку.

13.

Перспективи розвитку після Covid-19
2020 рік, коли розпочалася пандемія коронавірусу, став кризовим для переважної більшості
країн світу, і Україна не була винятком.
2021 рік, на думку міжнародних фінансових організацій, стане роком відновлення.
Так, у доповіді Світового банку «Перспективи світової економіки» за червень 2021 року.
Йдеться, що ВВП України у 2021 році вийде на зростання 3,8%, а у 2022-му та 2023 роках
зростатиме по 3,1%.
За даними Світового банку, у 2021 році очікується зростання світової економіки на 5,6% - це
найвищий показник темпів відновлення після рецесії за останні 80 років, переважно
обумовлений стрімким підйомом економічної активності у кількох великих країнах.

14.

Список використаних джерел
1.Інфляційний звіт (квітень 2020) / Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2020-Q2.pdf
2. УКРАЇНА ПІСЛЯ КОРОНАКРИЗИ – ШЛЯХ ОДУЖАННЯ (2020)/Центр економічних і соціальних
досліджень Центр регіональних досліджень .
3. Стимулювання економіки та подолання наслідків пандемії Covid-19: Механізми дії
державної влади (2021)/О.М. Петроє, Л.І. Федулова
4. Україна: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОГНОЗ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
УКРАЇНИ НА 2019-2021 РОКИ/ ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ТА
МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ