Національний Авіаційний Університет Кафедра військової підготовки ПМК тактики та загальновійськової підготовки
Завдання на самостійну роботу
5.64M
Category: warfarewarfare
Similar presentations:

Читання топографічної карти і визначення відстані по ній

1. Національний Авіаційний Університет Кафедра військової підготовки ПМК тактики та загальновійськової підготовки

Лекція
З дисципліни “Військова підготовка”
(розділ ”Військова топографія”)
Тема 1. Читання топографічної карти і визначення
відстані по ній.
Заняття 1. Читання топографічної карти і
визначення відстані по ній.

2.

Мета заняття вивчити:
1. Доповісти студентам що вивчає «військова
топографія» та що таке місцевість, її вплив на
бойові дії. Види масштабів топокарт, призначення
топокарт.
2. Навчити студентів читати топографічну карту,
вимірювати відстані по ній, визначати місце
знаходження об’єктів та порядок зображення
рельєфу місцевості та місцевих предметів на
топокарті.
3. Ознайомити студентів які задачі виконує
командир за допомогою топокарти при підготовці
до бою та в ході його ведення.

3.

Навчальні питання:
1. Масштаб топографічних карт.
2. Зображення рельєфу місцевості і місцевих
предметів на картах.
3. Вивчення рельєфу місцевості і місцевих
предметів. Визначення стрімкості схилу.
4. Вивчення і оцінка місцевості, з
урахуванням
досвіду
ведення
антитерористичної операції.

4.

Література:
1. Шмаль С.Г. Військова топографія.- Київ,:
Видавництво Паливода, 2008. – стр. 10-26, 5073, 119-136, 198-216.
2. Шмаль С.Г. Військова топографія.- Київ,:
Видавництво Ліра-К, 2020. – стр. 10-123, 124-140.

5.

1 Питання: Масштаб топографічних карт.
Карта це зменшене зображення на площині всієї
земної поверхні або окремої її частини за
визначеним математичним законом.
Карти, які детально зображають поверхню земної
суші, на яких всі лінійні розміри зменшені менше як у
100000
раз,
називаються
топографічними.
Топографічні карти мають дуже велике значення при
вирішенні багатьох наукових, проектних завдань
пов’язаних з вивченням місцевості при проектуванні
і будівництві різного роду споруд та інших об’єктів.

6.

Командири і штаби за допомогою карт:
- управляють
військами
у
бойовій
обстановці;
- вивчають і оцінюють місцевість;
- орієнтуються на місцевості;
- здійснюють водіння військ, польоти
бойових літаків та інше.
Для
зображення
якої-небудь
дільниці
місцевості на площині (папері), необхідно всі
лінії і відстані, що існують на земній поверхні,
зменшити в однакове число разів (висловити
у будь-якому масштабі).

7.

Всі карти із зображенням поверхні Землі, у тому числі
морів і океанів, називаються географічними.
Карти масштабу 1 : 1 000 000 і більш великі, що детально
відображають
поверхню
земної
суші,
називаються
топографічними.
Масштабом карти називається відношення довжини лінії
на карті до довжини її на ліній місцевості.
Масштаб карти підписується під південною рамкою карти
у вигляді відношення двох чисел, в чисельнику якого стоїть
одиниця, а в знаменнику число, що показує у скільки разів
зменшена лінія місцевості при зображенні її на карті.
Наприклад: на картах масштабів 1:25000, 1:50000,
1:100000, кожна відстань зменшена відповідно, у 25000,
50000, 100000 разів. Такий вигляд масштабів називається чисельний.
В державах СНД масштабний ряд топографічних карт
складається із 6 масштабів: 1:25000, 1:50000, 1:100000,
1:200000, 1:500000, 1:1000000.

8.

Класифікація
карт
Точні
вимірювальні
карти
(великомасштабн
і)
Оперативнотактичні карти
(середньомасшта
бні)
Оперативні карти
(дрібномасштабн
і)
Класифікація топографічних карт
Розміри аркушів
Масштаб Назва карт
рамок
Площа, яка
накривається
аркушем
За
За
карти на
широтою довготою широті 540,
кв. км
1 : 25000
(в 1 см 250 м)
1 : 50000
(в 1 см 500 м)
Двадцятип’яти
тисячна або
чвертькілометрова
карта.
П’ятдесятитисячна
або півкілометрова
карта
5’
7,5”
75
10’
15’
300
1 : 100 000
(в 1 см 1 км)
1 : 200 000
(в 1 см 2 км)
Стотисячна або
кілометрова карта.
Двохсоттисячна або
двокілометрова
карта
20’
30’
1200
40’
10
5000
1 : 500 000
(в 1 см – 5 км)
1 : 1 000 000
(в 1 см 10 км)
П’ятисоттисячна
або
п’ятикілометрова
карта.
Мільйонна або
десятикілометрова
20
30
44 000
40
60
175 000

9.

.
Величиною масштабу називають відстань на місцевості, яка
відповідає одному сантиметру карти.
Ця величина підписується під чисельним масштабом карти.
Наприклад: для карти масштабу 1:50000 1 см. Відповідає 500 м. на
місцевості.
Для
визначення відстані по карті між двома об’єктами,
користуються чисельним масштабом, для чого необхідно заміряти
відстань по карті в сантиметрах і помножити на величину масштабу.
Наприклад: зміряна по карті масштабом 1:50000 відстань дорівнює
3 см. Величина масштабу 500 м. Помноживши 3см. на 500 м.
отримаємо, що відстань на місцевості буде дорівнювати 1500 м.
Лінійним масштабом називається графічне зображення
чисельного масштабу у вигляді прямої лінії з поділками для відліку
відстані. Відстані на карті можуть бути заміряні такими способами:
• лінійкою ( за допомогою чисельного масштабу)
• циркулем – вимірювачем
• курвіметром
• підручними (ниткою, смужкою паперу).

10.

.
Оформлення лінійних і числових масштабів на топографічних картах
Вимірювання
відстаней
за
лінійним
масштабом за
допомогою
циркуля

11.

Точність вимірювання відстаней по карті. Точність вимірювання і
відкладання відрізків на карті обмежена відомою межею, яка дорівнює 0,1
мм і називається крайньою граничною точністю.
Відстань на місцевості, яка відповідає 0,1 мм на карті, називається
крайньою точністю масштабу карти, це та максимальна точність, яка
теоретично можлива під час вимірювання і відкладення відстаней на даній
карті або плані.
.
Точність вимірювання відстаней
Крайня графічна
Масштаб карти Точність вимірювання
відстаней, м
помилка, м
1 : 25 000
1 : 50 000
1 : 100 000
1 : 200 000
1 : 500 000
1 : 1 000 000
13 – 25
25 – 50
50 – 100
100 – 200
250 – 500
500 – 1 000
2,5
5
10
20
50
100

12.

.
Проекція довжини нахилу на площину (карту)
Поправки до довжини лінії, що вимірюється
Кут нахилу
00
100
250
200
250
300
350
400
Довжина,
м,
горизонтальної
проекції
лінії,
яка дорівнює 100
м
100
98
97
94
91
87
82
77
Поправки, %, до довжини лінії, що вимірюється
Під час переходу від
довжини
лінії
на
місцевості
до
її
горизонтальної проекції
на карті
Під час переходу від
горизонтального на карті
до довжини відповідної
лінії на місцевості
0
-2
-3
-6
-9
- 13
- 18
- 23
0
+2
+4
+6
+ 10
+ 16
+ 22
+ 30

13.

.
Масштаб карти
1:25000
1:50000
1:100000
1:200000
1:500000
1:1000000
Точність вимірювання відстані в
метрах
13 -25
25 - 50
50 – 100
100 – 200
250 – 500
Курвіметр
500 - 1000

14.

.
Поправочний коефіцієнт для карт різного масштабу
Місцевість
Поправочний коефіцієнт для карт масштабу
1 : 50 000
1 : 100 000
1 : 200 000 1 : 500 000
Рівнинна
1,0
1,0
1,05
1,05
Пагорбкувата
1,05
1,10
1,15
1,20
Гірська
1,15
1,20
1,25
1,30

15.

.
Графічний
спосіб. На контурі в межах якого необхідно визначити
площу на око будують рівновеликий прямокутник
Заміряти його основу і висоту, перемножити одне на друге,
отримаємо площу фігури S = a x b = 800 x 300 = 240000 ( 24 га).

16.

2 ПИТАННЯ: Зображення рельєфу місцевості і місцевих предметів на
картах
Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом
місцевості, а вся решта розташованих на ній об’єктів як
природного походження, так і створених людиною, – місцевими
предметами. Всі ці об’єкти місцевості – рельєф і місцеві предмети
прийнято називати топографічними елементами.
На топографічних картах рельєф зображується горизонталями.
Сутність способу зображення рельєфу горизонталями,
полягає в тому, що всі нерівності місцевості відображаються
кривими замкненими лініями, що з’єднують точки цих нерівностей,
які мають однакову висоту над рівнем моря. Ці лінії проводять через
визначені проміжки по висоті, наприклад, через 5, 10 або 20 м. Таку
умовну лінію можна уявити собі на місцевості як шлях руху
пішохода, який йде без спуску і підйому по горі або лощині на
визначеній висоті над рівнем моря.

17.

Зображення рельєфу місцевості горизонталями

18.

Сутність зображення рельєфу горизонталями
На топографічних картах (в залежності від масштабу) прийнято такі висоти
перетину:
для карт 1:25000 - 5 м.
для карт 1:50000 - 10 м.
для карт 1:100000 - 20 м.
для карт 1:200000 - 40 м.

19.

3 Питання: Вивчення рельєфу місцевості і місцевих предметів.
Визначення стрімкості схилу.

20.

Деталі рельєфу показують на карті умовними знаками, рис.
Поряд з умовним знаком обриву, осипу, виїмки, кургану, ями дається
підпис висоти (глибини) в метрах, а рівчаків і вимоїн – підпис у вигляді
дробу: в чисельнику якого зазначається їх ширина (по верху), а в знаменнику
– глибина в метрах.
Особливими умовними знаками показують печери і гроти. Їх цифрова
характеристика підписується у вигляді дробу, в чисельнику якого зазначається
середній діаметр входу, в знаменнику – довжина печери або гроту в метрах.
Спеціальними умовними знаками показують також скелі, піщані, каменисті й
інші осипи, оповзні.

21.

Зображення певних деталей місцевості рельєфу на картах

22.

а – рівнинна
відкрита
місцевість(степова)
б – пагорбкувата
закрита
місцевість
(озерно-лісиста)

23.

в – пагорбкувата
відкрита
місцевість (піщано
- пустельна)
г–
пагорбкува
та
напівзакри
та
місцевість

24.

д–
пагорбкувата
напівзакрита
пересічена
місцевість
з–
гірська
місцевіс
ть

25.

Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем
моря. За початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря (нуль
кронштадтського водомірного посту). Висоти в метрах над рівнем моря, підписані
на картах, називають відмітками. Наприклад, на рис. одна з вершин має відмітку
231,0. Перевищення однієї точки місцевості над іншою називається відносною
висотою; вона може бути одержана як різниця абсолютних висот точок.
Абсолютні і відносні висоти точок

26.

Крутизна схилу визначається у міру зближення між собою
горизонталей на цьому схилі, тобто за величиною закладання між двома
суміжними горизонталями. Залежність між закладанням і крутизною
схилу показана на рис., чим менше величина закладання, тим крутіше
схил; чим більше величина закладання, тим схил більш похилий. Ця
залежність і покладена в основу всіх способів визначення крутизни схилів.
Залежність
між
елементами
схилу

27.

Визначення крутизни схилів за шкалою закладання

28.

4 Питання: Вивчення і оцінка місцевості, з урахуванням досвіду
ведення антитерористичної операції.
Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом
місцевості, а вся решта розташованих на ній об’єктів як природного
походження, так і створених людиною – місцевими предметами. Всі
ці об’єкти місцевості – рельєф і місцеві предмети – прийнято
називати топографічними елементами.
Топографічні елементи місцевості за ознакою однорідності їх
господарчого і воєнного призначення поділяють на такі основні
групи: рельєф, ґрунти і рослинне покриття, гідрографія (ріки, озера
та інші природні і штучні водоймища), населені пункти, дорожня
мережа, промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні
об’єкти.
Тактичні властивості місцевості, особливості даної місцевості,
які здійснюють той чи інший вплив на організацію, ведення бою і
застосування бойової техніки, називають її тактичними
властивостями. До основних з них відносять: прохідність місцевості
для бойових і транспортних машин, її захисні, маскувальні та інші

29.

Характеристика тактичних властивостей місцевості
Тактичні
властивості
місцевості
Основні топографічні елементи, які визначають властивості
місцевості
Дороги, мости і переправи, рельєф, ґрунти, рослинне покриття;
наявність і характер перешкод і природних перешкод (рік, рівчаків,
боліт і т.п.)
Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси, населені пункти, їх
Маскувальні
значення як природного маскування (прикриття) від наземного і
властивості
повітряного спостереження; наявність і характер прихованих підходів,
тобто не спостерігаються з боку противнику, шляхів підходу до
намічених пунктів і об’єктів дій
Захисні властивості Рельєф, ліси, тунелі та інші підземні споруди, міцні (цегляні, кам’яні,
залізобетонні) будівлі, особливо підвальні приміщення; їх значення як
укриття від ядерної і інших видів зброї
Властивості,
які Окремі місцеві предмети і характерні елементи рельєфу, які чітко
впливають
на виділяються серед інших об’єктів за своїм зовнішнім виглядом або
положенням на місцевості, зручні для використання як орієнтирів
умови
Прохідність
місцевості
орієнтування
Властивості,
які
впливають на умови
спостереження
і
ведення вогню
Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси і кущі, ґрунти; у населених
пунктах – найбільш високі і міцні будинки з підвальними
приміщеннями, особливо розташовані на перехрестях вулиць,
майданах; наявність і характер природних рубежів і домінуючих над
навколишньою місцевістю ділянок (командних висот), використання

30.

Тактична класифікація різновидів місцевості. У тактичному відношенні
місцевість розподіляється:
а) за ступенем пересіченості і насиченості її ріками, озерами, рівчаками,
балками і іншими перешкодами, які обмежують свободу пересування і маневру
військ, – на пересічену (сильно-, середньо- і слабопересічену) і непересічену;
б) за ступенем її закритості, підвищенням рельєфу і місцевими предметами
(лісами, лісонасадженнями, населеними пунктами), що ускладнюють огляд
місцевості, створюють маскування від спостереження і укриття від засобів
ураження противнику, – на відкриту, напівзакриту і закриту.
Вивчення місцевості по карті
Під час детального вивчення місцевості керуються такими загальними
правилами:
• місцевість вивчають і оцінюють стосовно до конкретних дій підрозділу,;
• місцевість вивчають безперервно, на місці і під час руху, вдень і вночі, з
урахуванням сезонних явищ і погоди, а також змін, які відбулися або можуть
відбутися на місцевості у результаті бойових дій. У результаті вивчення
місцевості командир повинен завжди мати найбільш повні і вірогідні відомості
про неї;
• місцевість вивчають і оцінюють не тільки „за себе”, але і „за противника”. Це
дозволяє установити вплив умов місцевості на його імовірні дії, на розташування
його бойових порядків, оборонних споруд і загороджень, а також, виявити слабкі
місця у розташуванні свого підрозділу, щоб своєчасно вжити необхідних заходів.

31.

Вивчати місцевість рекомендується у такій послідовності: у
наступі – спочатку у своєму розташуванні, а потім у розташуванні
противника, в обороні – навпаки.
Основні характеристики місцевості
Район або вид бойової
діяльності
У районі зосередження
Потрібно вивчити
Умови маскування і захисні властивості місцевості; прохідність
всередині району і природні перешкоди; стан доріг і колонних шляхів
для висування у вихідний район, шляхи обходу перешкод; орієнтири
вздовж маршрутів; рубежів розгортання; складки місцевості і
природне маскування для прихованого пересування
Умови спостереження, маскування і ведення вогню; захисні
властивості місцевості; характер підступів до розташування
противника і природних перешкод; командні висоти у розташуванні
противника і видимість з них; прохідність місцевості у глибині
розташування противника, характер укриття і природного
маскування
Під час наступу з подоланням Загальне зображення перешкоди на ділянці форсування; ширина,
глибина і швидкість течії; наявність бродів, переправ і островів;
водної перешкоди
характер ґрунту дна, берегів і плавні; підступи до водної перешкоди;
умови спостереження, ведення вогню і маскування; наявність і
характер укриття; наявність матеріалів, які необхідні для
влаштування переправ
У вихідному районі для
наступу
Під час наступу вночі
Орієнтири, які добре видимі вночі: силуети підвищених місцевих
предметів, окремих вершин та ін.

32.

Продовження таблиці
У районі оборони
Командні висоти у розташуванні противника і видимість і з них району
оборони; складки місцевості і природне маскування, яке дозволяє
противнику приховано переміщуватися і накопичуватися для атаки;
дорожня мережа у розташуванні противнику; прохідність місцевості і
характер природних перешкод перед переднім краєм; наявність
прихованих підступів з боку противнику; умови спостереження, ведення
вогню і маскування у своєму розташуванні; захисні властивості
місцевості; приховані шляхи пересування у районі оборони
Під час бойових дій у
горах
Основні шляхи і напрямки можливого руху; дороги, стежки, перевали, а
також командні висоти, з яких вони спостерігаються; характер річних
долин і гірських річок; умови ведення вогню; укриття; місця можливих
гірських обвалів, завалів і снігових лавин під час ядерних вибухів
Характер лісу – гущина, висота, товщина дерев, зімкнутість крон,
ярусність; умови орієнтування, спостереження і ведення вогню; напрямок,
довжину і ширину просік; наявність і стан лісових доріг; наявність
рівчаків, балок і висот, їх характеристика; наявність боліт, їх прохідність;
характер місцевості під час виходу з лісу
Під час бойових дій у лісі
Під час бойових дій у
населеному пункті
У смузі (напрямку)
розвідки
Загальне планування; розташування майданів (площ), напрямок і ширину
основних магістралей; розташування міцних кам’яних будівель, мостів,
телефонних і телеграфних станцій, радіостанцій, шляхопроводів, станцій
метро і залізничних вокзалів; підземних споруд і шляхи можливого
пересування під землею; ріки, канали та інші водоймища; розташування
джерел води
Прохідність по шляхах і поза дорогами; умови маскування і
спостереження; природні шляхи пересування, природні перешкоди і
шляхи їх обходу; орієнтири; можливі місця влаштування засідок;

33.

34.

Вивчення умов спостереження і маскування
Завдання і порядок вивчення умов спостереження і
маскування. Командири підрозділів вивчають умови спостереження
і маскування перш за все по карті. По ній встановлюють:
точки і висоти, найбільш сприятливі для спостереження за
противником;
видимість різних об’єктів і ділянок місцевості у розташуванні
противника на напрямках наступних дій;
поля невидимості у цьому районі;
природне маскування і складки місцевості для приховування
живої сили і техніки від наземного і повітряного спостереження;
приховані шляхи пересування у своєму розташуванні.
Вивчення захисних властивостей місцевості
Вивчення умов прохідності місцевості

35. Завдання на самостійну роботу

Вивчити матеріал заняття 1/1 та:
1.
Шмаль С.Г. Військова топографія. – Київ. :
Видавництво Паливода, 2008., с.50-73; с.74-136, .
Тема наступного заняття:
Тема 2. Розлінування і номенклатура топографічних карт.
Заняття 1. Розлінування і номенклатура топографічних карт.
1. Розлінування і номенклатура топографічних карт. Визначення
суміжних листів топографічних карт.
2. Призначення і характеристика топографічних карт.
English     Русский Rules