Similar presentations:
Основнi риси фiлософiї Нового часу
1. Основні риси філософії Нового часу
1. Гносеологізм – світоглядна настанова, яка виходить з того, що
теоретичне пізнання є вищим, сенсом життя людини (основна риса ф/с
Нового часу) (на перше місце виходить наука про пізнання світу. На
перший план матеріалістична спрямованість філософії, це
обумовлюється орієнтацією на науку).
2. Деїзм – Бог дає перший поштовх, а потім усувається від справ.
Всесвіт розвивається відповідно до природних законів.
3. Механіцизм – розуміння природних процесів і людини,
різноманітні форми розвитку зведені до механічного руху. “Людина –
машина” – крайнє вираження механіцизму Нового часу. Перетворення
світу на основі зведення його до простих механізмів.
4. Матеріалізм – який спирається на великі відкриття природних
наук розповсюджених на явища природи.
5. В теорії пізнання виявляються взаємообумовлені напрями:
емпіризм і раціоналізм.
2. XVI-XVII
МікроскопБарометр
Створення
приладів
Телескоп
Підзорна
труба
3. Головний інструментарій відкриттів
РетортиТермометр
и
Ваги
Барометри
Мікроскоп
и
Інструменти
для
анатомування
4. Виникнення академій
- у Рим (1603 р. - Товариство вчених, Академія Лікеїв);- Флоренція (1657 р. - Академія дослідів);
- Лондон (1660 р. - Лондонське королівське товариство для
розвитку знань (майбутня Британської академії наук);
- Париж (1666 р. - Академія наук);
- Берлін (1700 р. - наукове товариство, в майбутньому
Академія наук);
- Київ (1701 р. — Києво-Могилянська академія (братство));
- Петербург (1725 р. — Російсько-ІІетербурзька академія
наук)
5. Представники класичної філософії
Ф. БеконР. Декарт
Т. Гоббс
Г. Лейбніц
Дж.
Берклі
Дж. Локк
Д. Юм
Б. Спізона
Б. Паскаль
6. Німецька класична філософія
І. КантЛ. Фейєрбах
Г. Гегель
Й. Фіхте
Ф. Шейлінг
7. Філософія епохи Просвітництва
ВольтерЖ. Ламетрі
К.
Гельвецтей
Ж.-Ж.
Руссо
П. Гольбах
І. Гердер
Монтеск’є
Д. Дідро
Г. Лесінг
8.
ЕмпіризмРаціоналізм
• (грец. еmpeiria – досвід) філософський напрям, який визнає
чуттєвий досвід основним і
єдиним джерелом і змістом знання.
• (лат. rationalis – розум) –
філософський напрямок, який
визнає розум основою пізнання.