Лекція 1. Українська культура. Сутність, принципи дослідження та витоки

1. Лекція №1 Українська культура: сутність, принципи дослідження, витоки

1.
План
засади історії
Теоретичні
української
культури.
2. Культурна спадщина давніх слов'ян.

2. «Ми неповні, незавершені тварини, які доповнюють, завершують себе за допомогою культури ..., за допомогою її конкретних форм: культурою вищи

«Ми неповні, незавершені тварини, які
доповнюють, завершують себе за допомогою
культури ..., за допомогою її конкретних форм:
культурою вищих класів або нижчих,
академічною або комерційною...»
Питання, що виникають:
Культура (від
К. Гірц
Що таке «матеріальна
латинського – cultura –
культура» і «духовна
виховання, розвито) культура»?
система матеріально «Що таке «елітарна
культура» і «масова
духовних продуктів,
культура»?
створених людьми для
У який спосіб різняться
забезпечення успішної
між собою , культурні
життєдіяльності,
надбання, створені у різних
розвитку соціуму та
соціальних групах
(стратах), що утворюють
окремої особистості
суспільство

3. Історія культури - класична наука, що досліджує процес історичного становлення та розвитку культурних

Ця наука досліджує:
інтелектуальні та образні рефлексії епохи –
вербальні і невербальні «тексти» культури;
авторські інтерпретації світоглядних,
соціальних та інших проблем, втілених у
відповідних філософських, релігійних,
міфологічних, художніх, епістолярних та інших
творах;

4. Один з основних методів аналізу культури: порівняльно-історичний - виявлення загальних закономірностей розвитку культури в різних країна

Один з основних методів аналізу культури:
порівняльно-історичний - виявлення загальних
закономірностей розвитку культури в різних країнах і
спільнотах відповідно до історичних реалій
Принципи дослідження історії культури:
Діахронний – виклад явищ, фактів, подій у хронологічній
послідовності;
Синхронний – порівняльне дослідження у обраному проміжку
часу;
Порівняльний – виявлення загальних та особливих
закономірностей, тенденцій розвитку, сфери взаємовпливу
культур;
Типологічний – виявлення типологічної близькості історикокультурних процесів;
Психологічний – виявлення суб’єктивних механізмів
функціонування культури;
Біографічний – тлумачення явищ культури через відображення
біографій її творців;
Цивілізаційний – осмислення явищ культури через інтегративні
галузі спеціалізованих гуманітарних і природничих знань у
контексті культурної епохи.

5. Культура України постає в одночасній актуалізації минулого й теперішнього досвіду, саме тому завжді актуальною для професійної кульутри

минулого й теперішнього досвіду, саме тому завжді
актуальною для професійної кульутри є спадщина
культури традиційної
О.К.Толстой – С.А.Миллер
(лист від 03.11.1853)
«Мой двоюродный брат
(Л.М.Жемчужников) приехал из
Малороссии и привез с собой
такие великолепные
национальные мотивы! Они мне
перевернули сердце!.. [слушая их
…] ты бы постепенно видела
открывающуюся перед тобой всю
историю Малороссии, ты бы лучше
поняла характер народности, чем
читая Гоголя или Конисского…
Никакая национальная музыка не
выразила свою народность с
таким величием и силой, как
малороссийская музыка …»
Т. Л. Бойчук. Жінки біля яблуні.
1921.

6. Саме значущість традиційного досвіду для становлення української культури дозволила дослідникам схарактеризувати її сутність за допомо

Саме значущість традиційного досвіду для становлення
української культури дозволила дослідникам
схарактеризувати її сутність за допомогою архетипів –
символічних схем, утворених на основі прадавніх
уявлень та збережених у свідомості окремого індивіду
на генетичному рівні
Архетип серця або кордоцентризм – метафора
внутрішнього, психологічного життя людини, перевага
емоційного над раціональним у продуктах культури.
Архетип божественної мудрості або Софійність –
розуміння світу як творіння Бога, просякнутого
божественною красою та Мудрістю, коли реальні речі
трактувалися не тільки в їхньому природному статусі, а й як
символи, знаки цієї Божої Премудрості.
Архетип поля - втілення перемоги обжитої, обробленої
землі над степом, осілої цивілізації над кочовою стихією.
Архетип слова - спочатку, за християнською традицією, - як
засіб апостольської місії, вже з кінця 16 століття
перетворюється на меч духовний.
Архетип матері-землі або антеїзму - метафора рідної
землі, що дарує життя, та водночас – шанування Матері –
Великої Богині, що ототожнювалась із Природою, Землею,
Плодючістю.

7. Визначальними для розуміння специфіки української культури також є:

Наявність значущого фактора культурної стратифікації,
коли продукти культури, вироблені у межах різних страт
(соціальних груп) різнилися ціннісними орієнтаціями,
світоглядними позиціями, спрямованістю діяльності в
різних галузях культурного практики.
Наявність у культурі України фактору «кордону», коли
культурні продукти, тут створені, можна зрозуміти
тільки у межах и широкого історичного контексту
взаємних зв'язків та співдії західного і східного світів;
Наявність кількох конфесій у межах лише християнської
культурної традиції (православ'я, католицизм,
уніатство). При цьому довга історія та успішна еволюція
греко-католицької церкви, що поєднує східно- та
західнохристиянську традиції, є, за словами Я. Грицака,
переконливим аргументом на користь того, що різні
цивілізації можуть творити плідні синтези

8.

Історичні передумови
етногенезу українців
визначаються у чітких
культурно-географічних межах
однієї і тієї самої території.. За
археологічними пам’ятками, на
цій території лишався певний
автохтонний антропологічний
субстрат, який, хоч і не був
слов'янським, проте сприяв
безпосередній трансляції
індоєвропейської культурної
традиції.
Мисливські поселення доби
пізнього палеоліту (40 – 10 тис.
р. до н.е.)
1. Добранічівська стоянка у
Яготинському районі.
2. Ударний музичний комплекс з кісток
мамонта (Мізин), найдавніший в Європі.

9. Доба становлення родової общини – доба неоліту (кінець VI – початок IV тис. до н.е.) та доба енеоліту або мідно-кам'яного віку ( IV – III тис. до н.е

Доба становлення родової общини – доба неоліту
(кінець VI – початок IV тис. до н.е.) та доба
енеоліту або мідно-кам'яного віку
( IV – III тис. до н.е.)
Петрогліфи Кам'яної могили
Артефакти трипільської культури

10. Доба бронзи, коли було віднайдено технологію штучного металу

Один з основних образів
скіфської міфології - образ
богині із кінцівками у формі
зміїв, родоначальниці всього
живого, богині водної стихії і
родючості, покровительки
рослинного світу.
У Б.О. Рибакова читаемо:
«Земля, вспаханная и
засеянная, уподоблялась
женщине (или деве),
„понёсшей во чреве своемˮ.
Дождь олицетворялся грудью
женщины или ужом,
выползающим во время
дождя».

11. За прийнятою більшістю археологів та лінгвістів схемою вже на рубежі III-II тис. до н.е. індоєвропейська спільнота почала розділятися на окре

За прийнятою більшістю археологів та лінгвістів схемою вже
на рубежі III-II тис. до н.е. індоєвропейська спільнота почала
розділятися на окремі етнокультурні та мовні групи, одну з
яких складали германо-балто-слов’яни. Між продуктами
культури найдавнішої праслов'янської спільноти та тими, що
їх було створено за часів подальшого розвитку слов'ян, є
багато спільного, тому що традиція не переривалася
1.Керносівський
ідол. III тис. до н.е.
2.Збруцький ыдолю
III-VI тис. до н.е.

12. Композиція зображень з використанням орнаментації (на першому ідолі) та поєднання антропоморфних образів засвідчує формування певного «о

Композиція зображень з використанням
орнаментації
(на першому ідолі) та поєднання
антропоморфних образів засвідчує формування
певного «образу світу» у цих антропоморфних
зображеннях

13. Складна структура комплексу, унікальність фігури ідола змушують розглядати Збруцьке святилище як центр, до якого тяжіло населення велико

Складна структура комплексу, унікальність фігури ідола
змушують розглядати Збруцьке святилище як центр, до
якого тяжіло населення великої округи. Складникам
поганського культу цілком відповідало Збруцька статуя, яке,
за висловом Б. А. Рибакова, являє собою цілий «філософський
трактат, написаний різцем і пензлем на сірих гранях
вапнякового каменю»
1. Частина залишків святилища
на горі Богіт, Гусятинський
арйон тернопільської обл.
2. Схема святилища.

14. З 2-й половини I тис. до н. е. до сер. I тис. Н. е. на території України проживали племена, діяльність яких вчені в тій чи іншій мірі пов'язують з ф

З 2-й половини I тис. до н. е. до сер. I тис. Н. е.
на території України проживали племена,
діяльність яких вчені в тій чи іншій мірі
пов'язують з формуванням ранньослов'янської
культури
Зарубинецька культура (відкрито
1899 р. В. Хвойкою біля Зарубинці
Канівського району Черкаської
області) - кінець III в. до н.е. - II ст.
н.е. Представлена на великій
території (Середнє Подніпров'я,
Прип'ятське Поліссі, Верхнє
Подніпров'я, Південне Побужжя,
Верхнє Подесення).
Численні археологічні знахідки
(ножі, серпи, коси і залишки
пшениці, ячменю, кістки домашніх
тварин) свідчать про
землеробський і скотарський
характер цієї культури.
Форми фібул (застібок)
зарубинецької культури

15. «Черняхівська культура» (межа II - III в. н.е. до IV вв. н.е.) - видатне явище «варварського світу»

Черняхівська культура
склалася на основі різних
етнічних груп. Вона
поширилася на значній
території від верхів'їв
Західного Бугу до Північного
Донця, від приток Дніпра,
Прип'яті та Сейму до
Нижнього Дунаю і
Чорноморського узбережжя.
Саме з черняхівської і
київської культурами деякі
вчені пов'язують початок
становлення праукраїнців

16. Простежується прямий зв'язок між черняхівської культурою і культурами раннього слов'янського середньовіччя, наприклад, пеньківської, хоч

Простежується прямий зв'язок між черняхівської
культурою і культурами раннього слов'янського
середньовіччя, наприклад, пеньківської, хоча б в
антропоморфних фібулах

17. Найбільшою знахідкою початку XX століття став Мартинівський скарб, вперше досліджений О. Спіциним у роботі «Древності антів» (1928)

Деякі вчені (О. Спіцин і А.
Приходнюк) стверджували про його
зв'язки зі старожитностями
пеньківської археологічної культури
на території України, пам'ятки якої
охоплюють територію лісостепової
зони від Сіверського Дінця до
Пруту. Можливо, предмети
Мартинівського скарбу були
військовими трофеями, здобутими
військовою верхівкою, як інші
скарби племені антів, з якими
пов'язують Пеньківську
археологічну культуру.

18. Фігурка коня. Срібло і золото; лиття і карбування. Пеньківська культура, VI-VII ст. Мартиновський клад.

19. Використання антропоморфних та зооморфних образів у певній послідовності дає можливість зробити висновки про те, що у центрі композиції в

Використання
антропоморфних та
зооморфних образів у певній
послідовності дає можливість
зробити висновки про те, що у
центрі композиції відтворено
момент священного шлюбу
між богами чи героями,
можливо, першопредками
Зображення на накладці пихов для
меча, знайденої в могильнику
Пшеворскої культури села Гринів на
Львівщині (20-ті – 40-і рр н. е.),

20. Литература по теме:

1. Історія української культури : у 5 т. / Б. Є. Патон
(голов. ред.) ; НАН України. – К. : Наукова думка,
2001. - Т. 1. : Історія культури давнього населення
України / Ред. П. П. Толочко. – 2001. – 1135 с. : кол.
іл.
2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури:
навч. посібник / за ред. А. В. Яртися. – Львів : Світ,
2005. – 568 с.
3. Попович М. В. Нарис історії культури України /
М. В. Попович. – К. : АртЕк, 2001. – 728 с .: іл.
4. Шейко В. М. Історія української культури:
навчальний посібник / В. М. Шейко,
Л. Г. Тишевська. – К. : Кондор, 2006. – 264 с.
 5. Феномен української культури: зб. наук. праць;
[відп. ред. В. Шинкарук, Є. Бистрицький]. – К. :
Фенікс, 1994. – 470 с.