Ренесанс в українській культурі

1. Тема 4 Ренесанс в українській культурі.

2. 1. Ренесанс – загальноєвропейське і українське надбання. 2. Ренесанс в Українській культурі.

3. Ключові слова та поняття:

аристократизм, гуманізм, реформація,
протестантизм, братства, братські школи,
Острозький культурний центр, полемізм,
полемічна література

4. 1. Ренесанс – загальноєвропейське і українське надбання.

Під Ренесансом (від франц. Renessanse Відродження) слід розуміти перехідну епоху в
розвитку європейської культури від середньовіччя
до нового часу, що охоплює період кінця ХІІІ –
ХVI ст. включно. Це означає, що в культурі
Відродження присутні елементи як
середньовічної, так і новочасної культури.
Ґрунтом ренесансної культури були нові
економічні відносини, що стали формуватися
перш за все в Італії наприкінці ХІІІ ст. В цей час
текстильне мануфактурне виробництво Флоренції,
Мілану, Болоньї значно випереджає країни
Європи, тут використовується вільнонаймана
праця.

5.

Формуються і нові суспільно-політичні
відносини. Швидко зростають соціальні
прошарки майбутніх буржуа – торгівці, банкіри,
лихварі, багаті ремісники, юристи. Значно
збільшується кількість вільних міських жителів.
Перетворення, що відбувались в суспільному
житті, приводили до влади нових людей. Їх
основними чеснотами стають не знатне
походження і титули, а підприємливість,
сміливість, відвага, активна творча натура. Ці
люди були чужі всіляким релігійним забобонам та
куртуазним манерам.

6.

Характерною рисою ренесансної культури є
аристократизм. Це культура суспільних верхів,
буржуазної аристократії, тонкого шару інтелігенції.
Культурні осередки виникають при дворах освічених
монархів, пап, крупних аристократів, що виступають в
ролі меценатів, оточують себе інтелектуальною і творчою
елітою.
Слід відзначити і таку характерну рису ренесансної
культури, як її всебічна пройнятість мистецтвом. Для
людини Відродження мистецтво мало таке саме всеосяжне
значення, як для людини ХVIII ст. – філософія, ХІХ ст. –
наука, ХХ ст. – техніка. Образами мистецтва забарвлені
навіть політика, господарство, війна і дипломатія.
Очевидно, що недостатня розвиненість наукових знань,
мовної культури, пов’язаної із формуванням нації,
залишали за мистецтвом головну царину реалізації
творчого потенціалу Відродження. Серед видатних митців
і сьогодні відомі всьому світу Леонардо да Вінчі,
Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті, скульптор
Данателло, архітектори Брунеллескі і Палладіо,
художники Дюрер, Веронезе, Тиціан.

7. Архітектура європейського Ренесансу: Мал. 1 Флоренція. Собор Санта Марія дель Фьоре.

8. Архітектура європейського Ренесансу: Мал. 2 Брунелескі. інтер’єр церкви Сан Лоренцо.

9. Архітектура європейського Ренесансу: Мал. 3 Аркади ренесансного дворику у Флоренції.

10. Мал.4 Церква Святого духа у Флоренції.

11. Мал. 5 Мікеланджело. Ватиканська Пьета.

12. Мал. 6 Лютня – один з популярних інструментів Ренесансу.

13. Мал. 7 Беноццо Гоццоли. Поклонение волхвов.

14. Мал.8 Ганс-Гольбейн молодший. Портрет Генріха VIII

Мал.9 Ганс-Гольбейн
молодший.
Джейн Сеймур.

15. Мал.10 Ганс Гольбейн молодший. Танок Смерті.

16. Мал. 10 Пітер Брейгель Старший. Тріумф смерті.

17. Мал. 11 Маска лікаря часів чумної епідемії. У “клюві” засоби від міазмів – трави. Зверху на одяг лікар носив темний плащ з

вощеної тканини, а у руках –
палицю – аби не торкатися
чумного хворого.

18. Живопис європейського Ренесансу: Мал. 12 Рафаель. Сикстинська мадонна.

19. Живопис європейського Ренесансу: Мал. 13 Ботічеллі. Весна. Народження Венери.

20. Живопис європейського Ренесансу: Мал. 14 Брейгель. Сліпі.

21. Живопис європейського Ренесансу: Мал. 14 Альбрехт Дюрер. Автопортрет.

22. Скульптура європейського Ренесансу: Мал. 15 Донателло. Кондотьєр Гаттамелата (Падуя).

23. Скульптура європейського Ренесансу: Мал. 16 Мікеланджело. церква Сан Лоренцо: надгробок Джуліани Медичі.

24.

Найхарактернішою рисою Відродження є
розвиток гуманізму. Гуманізм (від лат. humanus –
людський, людяний) - це система ідей і поглядів
на людину як найвищу цінність. В його основі –
прагнення до свободи особистості, утвердження
поваги до гідності і розуму людини, вільний вияв
природних людських почуттів і здібностей.
Гуманісти стверджували самоцінність земного
життя, можливість людини саме в ньому (а не
потойбічному світі) досягти вищого блаженства.

25. 2. Ренесанс в Українській культурі.

Ренесанс в українській культурі був своєрідним і як
історичний етап хронологічно не збігався з італійським
або західноєвропейським Відродженням. Ренесанс почав
торувати свій шлях в українських землях вже на початку
XVI ст. Однак лише в другій половині XVI ст. та в перші
роки XVII ст. прояви Ренесансу стали досить помітними.
Причина такого відставання була насамперед пов'язана із
занепадом внаслідок монголо-татарської навали однієї з
найрозвинутіших держав Середньовіччя - Київської Русі.
На українських землях була на довгий час загальмована
культурна еволюція. Були знищені головні культурні
центри, втрачена культурна еліта.

26.

Специфічна ренесансність української культури кінця XVI - початку
XVII ст. полягала саме у прагненні звільнитись від польської
"культурної опіки", у формуванні культури національного
відродження, що так яскраво виявилось у діяльності братств, у
розвитку полемічної літератури, православної освіти та
книгодрукування.
Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського
Відродження позначився на українських землях вже на початку XVI
ст. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де
відбудовуються старі та закладаються нові міста, основою яких часто
були магнатські фортеці, такі як Броди, Жовква, Бережани,
Меджибож, Тернопіль та ін. Регулярне планування відповідно до
ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам'янцяПодільського. У плані кожне місто мало вигляд прямокутника,
поділеного на частини - місця проживання основних громад - руської,
польської, вірменської. У центрі кожної частини - ринкова площа, від
якої паралельно розходяться вулиці, у центрі міста - велика площа з
ратушею. У Львові основні в'їзні брами сполучалися широкими
магістралями, що було одним з найпрогресивніших прикладів у
тогочасному європейському містобудуванні.

27. Український ренесанс в архітектурі: Мал. 17 Львів. Чорна кам’яниця.

28. Український ренесанс в архітектурі: Мал. 19 Двір з аркадами чорної кам’яниці.

29. Український ренесанс в архітектурі: Мал. 19 Підгірці. Замок.

30.

Поширенню ренесансної культури в українських
землях сприяв насамперед розвиток освіти.
Наприкінці XV-XVI ст. помітно зростає прошарок
українців, що здобули освіту в кращих
західноєвропейських університетах Краківському, Празькому, Болонському та ін. У
списках студентів Краківського університету того
часу знайдено понад сто імен вихідців з України.
Деякі з них були провідниками
загальноєвропейського ренесансу. Зачинателями
гуманістичної культури в Україні і визначними
гуманістами XV-XVI ст. вважаються Юрій
Дрогобич, Павло Русин та Станіслав Оріховський.

31.

Таким чином, ренесанс в українській культурі став результатом
складного і тривалого процесу взаємодії вітчизняної та зарубіжної
культури. І хоч українські митці не сформували цілісної ренесансної
культури або стилю, проте, творчо переробили кращі досягнення
західної Європи, насамперед Італії, використали їх для розвитку
власної нації, формування власної державності. ”Так само, як Січ
здолала створити на території чужої держави мілітарну республіку, пише Є.Маланюк, - так суспільство здолало школами, братствами і
безупинною боротьбою – створити “державу в державі” – “Руську
річ посполиту”.
Своєрідність і драматизм Ренесансу в Україні полягає і в тому,
що своєї вершини він досягає а період кризи західного гуманізму,
панування контрреформації, національних і релігійних воєн, в одній із
яких український народ виборював своє право на існування.
Зазнавши свіжого подиху європейського Ренесансу українська
культура розвивалась своїм шляхом, трансформуючись в культуру
національного відродження, що стала основою державного
відродження в добу Хмельницького та Мазепи.