133.69K
Category: pedagogypedagogy

Методика викладання психології

1.

Методика викладання психології
як наука і навчальний предмет
1. Специфіка курсу «Методика
викладання психології».
2. Завдання методики викладання
психології.

2.

• Методика викладання психології
представляє собою науку про методи
викладання психології і про її теоретичні
засади.
• Методика викладання психології як наука
спирається на теорію навчання і являє
собою, таким чином, інтегровану
дисципліну.

3.

• Методика викладання психології
знаходиться на стику двох наук - психології
та педагогіки.
• . Загальна дидактика розглядає питання
навчання незалежно від того, в яких
навчальних закладах воно здійснюється.
Приватна дидактика розглядає ті ж
проблеми стосовно тієї чи іншої навчальної
дисципліни.

4.

• завдання та специфіка викладання психології в різних типах
навчальних закладів (ВНЗ, середніх спеціальних закладах,
школах тощо);
• зміст і принципи його побудови у відповідності зі специфікою
навчального закладу;
• форми і методи викладання психології в навчальній і поза
навчальній роботі,
• підвищення кваліфікації викладача психології через участь в
предметній комісії,
• особливості його діяльності на кафедрі психології в ВНЗ - ці та
інші питання будуть розглянуті в курсі «Методика викладання
психології».

5.

• Методика викладання як наука - це сфера
дослідницької діяльності, спрямована на
виробництво та систематизацію нових
знань про принципи, закономірності
процесу навчання психології.

6.

• Довгий час, за традицією, основою підготовки
викладачів вважалося озброєння їх знаннями предмету
своєї спеціальності (в даному випадку - психології).
• Така одностороння підготовка викладачів не давала
хороших результатів, так як, володіючи великими
знаннями в психології, викладач не завжди вмів
донести їх до студентів.
• Усунення цієї прогалини в освіті викладачів стало
актуальним в даний час, коли психологія вводиться в
навчальні плани багатьох шкіл, ліцеїв, коледжів і т.д.

7.

Складові методики викладання психології
• Методика викладання психології як наука характеризується
наступними складовими:
• - Вчені з їх знаннями, здібностями, науковою кваліфікацією
та досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці;
• - Наукові установи, їх обладнання;
• - Методи науково-дослідної роботи:
• - Наукові поняття і категорії;
• - Система наукової інформації, а також різноманітні
експериментальні майданчики;
• - Сума знань, які у ролі чи причини, або засобу або
результату наукового виробництва (статті, книги тощо).

8.

• . Досягнення вершин науки починається з
вивчення її основ. Ці основи лежать в
навчальних предметах. Наприклад, щоб
стати вченим-психологом, необхідно
вивчити психологію як навчальний предмет,
щоб стати вченим у галузі методики
викладання психології, необхідно починати
з вивчення методики як навчального
предмета.

9.

• Навчальний предмет визначається, поперше, як система знань, по-друге, як
система видів навчально-пізнавальної
діяльності по засвоєнню цих знань.
• Таким чином, в даний час методика
викладання психології виступає у двох
планах: як наука і як навчальний предмет.

10.

Методика викладання як наука і як
навчальний предмет
• . Наука включає всі знання про свій предмет. Її
завдання повніше і глибше вивчити його, а
головна функція - дослідницька. Наука виявляє
певну турботу і про навчання, але ця її функція
не є домінуючою.
• Навчальний предмет містить не всю науку, а
лише її основи, вони спеціально підібрані з
урахуванням завдань навчання, віку, підготовки
учнів. Його основна функція - навчальна.

11.

Методика викладання як наука і як
навчальний предмет
• При конструюванні навчального предмета
відбувається не просто відтворення науки, а й
уточнення понять, систематизація та кількісний
відбір знань.
• Навчальний предмет інтегрує в собі те, що є
продуктивним в науці і є основою для перевірки
наукових положень. Наукові поняття, категорії
після їх творчої переробки в навчальному
предметі можуть використовуватися в науковому
побуті в уточненому, перетвореному вигляді.

12.

.
Завдання методики викладання психології
• 1. Методика викладання психології як наука
розглядає питання про цілі і завдання
навчання психології. Без відповіді на це
питання вона не може вирішувати інші
питання. Певний час метою навчання
вважалося озброєння студентів, учнів
психологічними знаннями, вміннями та
навичками (уміння експериментувати,
аналізувати, діагностувати тощо).

13.

Завдання методики викладання
психології
• В даний час все більше зростає роль науки, зростає
обсяг знань, в деяких ситуаціях наука відстає від
практики і не може давати їй рекомендації.
• Тому важливим є прагнення самостійно здобувати
знання, формування у них умінь самостійної
навчальної діяльності: умінь аналізувати,
виділяти головне, узагальнювати, порівнювати
тощо, тобто удосконалювати свою освіту протягом
всієї своєї діяльності в якості викладача психології.

14.

• Ця загальна мета навчання психології реалізується в
цілій системі завдань:
• - Для майбутнього фахівця в галузі психології метою її
засвоєння є придбання професійних знань, умінь і
навичок (вміння діагностувати, коригувати,
попереджувати появу тих чи інших психічних проявів);
• - Для інших категорій учнів метою вивчення психології
стає оволодіння знаннями та вміннями, необхідними
для виконання основної професійної діяльності. Так,
юристу необхідно знати психіку підслідного та інших
учасників слідчих дій, керівнику - психіку підлеглих.

15.

• Трохи інакше визначає цілі вивчення
психології Б.Ц. Бадмаев. На його думку,
метою вивчення психології є «здобуття
наукового орієнтування в психології
людини при реальній взаємодії з ним».
• Таким чином, проблема цілей є
центральною, вона визначає зміст, форми і
методи навчання психології.

16.

• В даний час, в методиці викладання
психології розглядаються багато принципів
загальної дидактики: принцип
розвивального навчання; принцип
оптимізації; принцип посилення практичної
спрямованості; систематичності; наочності,
доступності тощо.

17.

• Принципи навчання або дидактичні
принципи - це вихідні положення, що
визначають весь процес навчання. Як
вказує Карандашев В.М. - Принципи
навчання - це керівні ідеї в організації
навчальних занять, науково обґрунтовані
рекомендації, що регулюють процес
навчання.

18.

• Методика викладання психології як наука
визначає зміст психологічної освіти, обсяг знань
необхідний учням на різних щаблях їх
підготовки: у школі, коледжі, ВНЗ. У цьому
питанні в даний час є багато проблем. Науковці
та практики створюють наскрізні плани «школа
→ коледж → вуз», в яких визначають зміст
навчання психології на кожному етапі. Створена
чимала кількість програм і підручників. Часто
практики створюють свої авторські програми.

19.

Всі ці плани, програми спираються на такі принципи формування змісту:
• - Принцип відповідності змісту навчального
предмета психології сучасному стану науки.
Періодично складаються нові програми, в
які включені, як усталені, академічні
знання, так і результати останніх
досліджень з психології. Особливо великі
зміни зазнають програми з вікової та
педагогічної психології;

20.

• - Принцип структурної єдності змісту освіти
на різних рівнях його формування. Сутність
даного принципу полягає у забезпеченні
єдності підходу до конструювання змісту
освіти з боку представників різних
навчальних предметів (міжпредметні
зв'язки)

21.

• Наприклад, тип вищої нервової діяльності і
темперамент вивчають психологія та анатомія,
формування понять - педагогічна психологія,
методики викладання окремих навчальних
предметів. Порушення принципу структурної
єдності призводить до того, що
перевантажується свідомість студентів
фактами, які сприймаються ними як нові (у
новій інтерпретації), або студенти висловлюють
сумнів у правильності цих фактів;

22.

• - Принцип обліку змістовної і процесуальної
сторін. Це означає, що при проектуванні
змісту навчального предмета психології
необхідно враховувати методи,
закономірності, принципи навчання,
відображати в програмах і підручниках
разом з змістом способи його передачі і
засвоєння, рівні його засвоєння, пов'язані з
ним дії.

23.

• 4. Методика викладання психології як наука
розглядає питання про форми і методи
навчання. Питання про методи навчання є
головним у теорії навчання, і більшість
методичних пошуків практиків пов'язані з
прийомами і методами навчання. У
дидактиці в даний час існує велика кількість
класифікацій методів навчання (Ю.К.
Бабанський, І.М. Лернер, М.І. Махмутов).

24.

• У практиці роботи навчальних закладів іноді можна
відзначити односторонній підхід при відборі методів
навчання, що полягає в універсалізації того чи іншого
методу.
• Наприклад, експеримент на уроці психології перетворює
його на розвагу; з'явилися методи проблемного навчання викладачі ними захопилися, забуваючи, що вони гарні в
розвитку мислення, його самостійності, але слабо сприяють
розвитку мови, придбання знань, умінь і навичок; часто не
маючи належної кваліфікації для складання тестів,
викладачі використовують їх в якості перевірки знань.

25.

• Останнім часом з'явилося багато цікавих
методів навчання, що не засновані на
примусі: пізнавальні ігри, аналіз життєвих
ситуацій, навчальні дискусії, методи
емоційного впливу, методи педагогіки
співробітництва.

26.

• 5. Методика викладання психології як наука
розглядає питання про тих, кого вчити
психології. Це питання найбільш
актуальним останнім часом. Все більше
число шкіл включає психологію в навчальні
плани. Є цікавий досвід, пов'язаний з
навчанням психології дітей початкових
класів.

27.

• Головне завдання даного курсу: розкрити як
традиційні, так і інноваційні (активні)
методи навчання та проаналізувати
можливості їх використання у викладанні
психології.

28.

1. Методы и формы активного обучения,
используемые в методике преподавания психологии
• Говоря об активных методах обучения,
прежде всего, имеют в виду новые формы,
методы и средства обучения, получившие
название активных: проблемные лекции,
семинары-дискуссии, деловые игры,
методы математического моделирования.
Сюда же включают комплексное курсовое и
дипломное проектирование,
производственную практику и т.д.

29.

• Управление обучения происходит по
средствам организации всей учебной
ситуации, в которой находятся участники
педагогического взаимодействия. В.Я.
Ляудис выделяет четыре наиболее
значимых фактора учебной ситуации:

30.

• 1. Объективное содержание учебного
предмета, структурированное и
операционализированное в цепях его
усвоения.
• 2. Система учебных взаимодействий
обучаемых с преподавателем и
взаимодействий между самими
обучаемыми.

31.

• 3. Процедуры, организующие процесс
усвоения содержания учебных предметов,
а также усвоение обобщенных способов
учебной деятельности.
• 4. Динамика взаимосвязи указанных
переменных на протяжении всего процесса
усвоения [

32.

• Под учебно-воспитательной ситуацией
следует понимать тот или иной тип
взаимосвязи, соотнесения всех указанных
выше переменных в динамике их развития
в учебном процессе. Данная ситуация и
выступает единицей управляющих
воздействий педагога, реализуемых с
помощью того или иного метода обучения.

33.

• Под учебно-воспитательной ситуацией
следует понимать тот или иной тип
взаимосвязи, соотнесения всех указанных
выше переменных в динамике их развития
в учебном процессе. Данная ситуация и
выступает единицей управляющих
воздействий педагога, реализуемых с
помощью того или иного метода обучения.

34.

• Преподавание психологии опирается,
прежде всего, на известные в мировой
педагогической практике методы обучения.
Рассмотрим их более подробно.

35.

• Методы словесного обучения относятся к
числу наиболее распространенных во всех
системах обучения. Устное изложение
знаний преподавателем является мощным
средством, направляющим познавательную
и практическую деятельность
обучающегося.

36.

• Преподаватель не только передает знания,
но и формирует интерес к предмету,
обучает анализу и обобщению фактов,
умению ставить вопросы и самостоятельно
размышлять. Основные методы словесного
обучения, применяемые в преподавании
психологии: рассказ, беседа, объяснение.

37.

• Рассказ используется для подготовки
учащихся к восприятию нового учебного
материала, которое может быть, в свою
очередь. проведено другими методами, а
также для резюмирования по
определенной теме.

38.

• Ценность рассказа и его главные
характеристики заключаются в том, что
изложение ведется по четкому логическому
плану, последовательно, с вычленением
существенного, с применением
иллюстраций, кратко, занимательно,
эмоционально.

39.

• Беседа применяется при закреплении и
осмыслении уже имеющихся у учащихся
представлений и знаний. Предметом беседы
являются как наблюдения за феноменами
психологической культуры. так и вопросы,
требующие уточнения или подробного выяснения.
В процессе беседы выявляется имеющийся у
учащихся объем знаний. проверяется прочность и
сознательность усвоения учебного материала.
развивается самостоятельность суждений.

40.

• Объяснение — важный метод сообщения
новых знаний, суть которого в словесном
истолковании отдельных понятий и
терминов. Объяснение основывается на
формулировке темы, кратком раскрытии
плана и цели ее изучения и используется
прежде, чем учитель переходит к рассказу
по новой теме, или в процессе работы с
новым учебным материалом.

41.

• Ценность применения проблемного метода
обучения определяется тем, что здесь
обучаемые вместе с педагогом ставят и
решают учебную проблему. Основной путь
постановки учебной проблемы — создание
проблемной ситуации, признаком которой
является переживание, а содержанием —
противоречие.

42.

• Благодаря проблемным и
информационным вопросам, а также
гибкому обсуждению удается раскрывать
сложнейшие темы, такие как «Образ «Я»,
«Установка», «Творчество».

43.

• Организацию проблемного обучения
рекомендуется вести не столько путем
ознакомления с историей возникновения
научной проблемы, лабораторией научного
поиска, анализом и оценкой научных, сколько
при помощи создания реальных проблемных
ситуаций с решением конкретных проблемных
задач. Основными приемами в данном случае
являются проблемные вопросы и эвристическая
беседа.

44.

• Применение метода семантического погружения
при обучении психологии связано с тем, что
некоторые психологические понятия
чрезвычайно трудно излагать теоретически.
Однако не знакомить с ними нельзя, поскольку
они являются ключевыми для психологии и ни
один психологический феномен практически
невозможно раскрыть, минуя их. Это такие
фундаментальные многоуровневые понятия, как
«мотивация», «рефлексия» и др.

45.

• Сразу их не объяснишь. Должно пройти
время, нужно вжиться в контекст. Эти
понятия должны как бы наращиваться по
мере продвижения в учебном материале.
При работе с понятием в контексте оно
называется, но ему не дается дефиниция.

46.

• Понятие, приобретая контекстное звучание,
оказывается встроенным в определенную
систему знаний. Потом, когда оно усвоено
настолько, что при объяснении феномена
обучающийся вынужден им пользоваться и
у него уже появилась потребность его
сформулировать, понятие можно
раскрывать и определять.

47.

• Метод проектов заключается в том, что
преподаватель выстраивает программу
личностного развития учащегося совместно
с ним и на основе выявления его личностно
значимого интереса. Для его выявления
рекомендуется следующий прием.

48.

• На одном из первых занятий предлагается
написать сочинение на тему «Самое-самое». После
того как учащиеся сдадут сочинение
преподавателю, вступить с ними в личный
разговор, служащий как бы продолжением этого
сочинения. Таким образом, в большинстве случаев
обнаруживается личностно значимый интерес
учащегося, актуальный для него на данный момент
времени. Сферой исследования может быть любая
психологическая или педагогическая проблема

49.

• Метод наблюдения, являясь одновременно методом
познания и психологического исследования, дает
возможность целенаправленного восприятия
психических явлений и более широкого сбора
информации. Наблюдения за поведением, проявлением
психических состояний человека и психологических
свойств личности, развитием психики в онтогенезе — это
источник спонтанного формирования психологической
культуры личности. Данный метод позволяет изучать
закономерности психической жизни человека в
естественных для него условиях.

50.

• Методы экспериментальной и дифференциальной
психологии можно использовать в качестве ключа
к самопознанию. Экспериментальный метод
имеет огромное дидактическое значение,
поскольку это преимущественно метод
самодеятельности, творческой изобретательности.
Ничто не содействует в такой степени развитию
систематического научного мышления, как
экспериментальный метод проверки и
доказательства.

51.

• Методы экспериментальной и дифференциальной
психологии можно использовать в качестве ключа
к самопознанию. Экспериментальный метод
имеет огромное дидактическое значение,
поскольку это преимущественно метод
самодеятельности, творческой изобретательности.
Ничто не содействует в такой степени развитию
систематического научного мышления, как
экспериментальный метод проверки и
доказательства.

52.

• активные групповые методы социального тренинга:
дискуссионные методы (обсуждение конфликтов,
анализ ситуации морального выбора);
дидактические игры (поведенческое научение,
интонационно-речевой тренинг, видеотренинг):
творческие игры (игровая психотерапия,
психодраматическая коррекция, трансактный метод
осознания коммуникативного поведения);
сензитивный тренинг (тренировка самопонимания.,
межличностной чувствительности и эмпатии);

53.

• · метод творческого самовыражения (через
литературное, научное, художественное и
другие виды творчества);
• · методы психической саморегуляции и
тренировки психических функций
(аутогенная тренировка, психофизическая
гимнастика, приемы эмоциональной
разгрузки):
• · метод экспрессии.
English     Русский Rules