1.10M
Category: warfarewarfare
Similar presentations:

Тема 1. Введення в предмет Тактична підготовка. Збройні Сили України. Заняття 1. Тактика як складова частина Воєнного мистецтва

1.

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Кафедра тактики та загальновійськової підготовки
Кандидат військових наук
Доцент кафедри тактики та загальновійськової підготовки
ЗАЙЦЕВ Дмитро Володимирович
Лекція
Тема 1. Введення в предмет Тактична підготовка.
Збройні Сили України.
Заняття 1.
Тактика як складова частина Воєнного мистецтва.

2.

Порядок та час проведення заняття
Навчальна мета:
1. Проінформувати про послідовність викладання предмету Тактична підготовка за
семестрами навчання, звітність.
2. Визначити поняття Тактика, що є складовою частиною Воєнного мистецтва.
3. Довести основні тактичні поняття, визначення та терміни, що застосовуються у
військовій справі.
Час:
2 години.
Вид заняття:
лекційне.
Метод проведення заняття: лекційне викладання матеріалу.
Навчальні питання:
1. Тактика як складова частина воєнного мистецтва – 35 хв.
2. Основні тактичні поняття, визначення та терміни – 35 хв.

3.

Література загального доступу
1. Конституція України – 80 с.
2. З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про Збройні Сили України”, 1992, N 9, ст.108 та внесені до
нього зміни
3. З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, 2010, N 40, ст.
527 та внесені до нього зміни
4. З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про оборону України”, 1992, № 9, ст.106 та внесені до нього
зміни
5. Указ Президента України “Про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020” № 5/2015 від
12 січня 2015 р.
6. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони
України від 2 вересня 2015 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України”»
№555/2015 від 24 вересня 2015 р.
7. Біла книга 2015: оборонна політика України. – К.: Заповіт, 2015, ст. 104
8. Періодичні видання "Військо України", "Народна армія" тощо
9. http://www.mil.gov.ua (офіційний сайт МО України)
10. http://www.niss.gov.ua (офіційний сайт НІ стратегічних досліджень)
11. http://www.Catalog_2000

4.

Література, яка є в бібліотеці ВІ КНУ імені Т.Шевченка
1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ, “Паливода”, МО України, 2015.
2. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІІ, “Паливода”, МО України, 2015.
3. Зайцев Д.В., Пахарєв С.О., Луценко С.О. Робота командира бою в основних
видах бою. Навч. посібн. К.: ВІКНУ, 2014 – 144 с.
4. Мірошніков С.В., Каленський А.А. Тактична підготовка солдата,
механізованого відділення і взводу: Навч.-метод. посібн., К.: Видавництво
географічної літератури "Обрії", 2008. – 128 с.
5. Вішняков В.В., Дробаха Г.А., Каленський А.А., Смірнов Є.Б. Тактика.
Підручник. К.: ВПЦ "Київський університет", 2009. – 535 с.
6. Казанцев О.Ю., Шваб В.К. Озброєння підрозділів Сухопутних військ Збройних
Сил України (у схемах і таблицях). К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – 71 с.
7. Шмаль С.Г. Військова топографія. Вид. IV, доповнено та перероблено. К.:
ВІКНУ, 2012. – 512 с.
8. Чепуренко В.В. Збірник навчально-методичних матеріалів для підготовки до
комплексного державного екзамену з предмету "Тактична підготовка". К.: ВІ КНУ,
2008. – 53 с.
9. Черенков Є.О. Атлас першої допомоги в червоній та жовтій зонах на війні та
при надзвичайних ситуаціях. Навч. посібн. Бориспіль: Загін швидкого реагування
Червоного Хреста України, 2016 – 59 с.

5.

ІСТОРІЯ
Після проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності та пізнішого
розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала
одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною
зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки.
24.08.1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття
під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах
військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення
одного з ключових відомств — МО України.
Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3
артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346
бойових машин), бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових
вертольотів, 3 повітряні армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема
армія ППО.
Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176
міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 од. тактичної
ядерної зброї.
На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні
нараховувала близько 700 тисяч чол.

6.

Вступ
Кабінет Міністрів України відповідно до плану заходів та методичних
рекомендацій у 2014 та 2015 роках організував і провів комплексний огляд
сектору безпеки і оборони України
За його результатами у травні 2015 р. затверджено Стратегію національної
безпеки України розраховану на реалізацію до 2020 р. пріоритетів політики
національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію
між Україною та ЄС і Стратегією сталого розвитку “Україна-2020”.
Метою Стратегії є створення нової системи забезпечення національної безпеки і
оборони, спроможної гарантувати державний суверенітет і територіальну
цілісність України від усього комплексу можливих загроз, насамперед збройної
агресії, а саме:
- мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для
відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародновизнаного державного кордону України, гарантування мирного
майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної,
соціальної, правової держави;
- утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення
нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку,
забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування
умов для вступу в НАТО

7.

Тимчасова окупація Російською Федерацією частини території
України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя,
розпалювання Росією збройного конфлікту в східних регіонах
України та руйнування системи світової та регіональної безпеки і
принципів міжнародного права зумовлюють перегляд та уточнення
доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної
політики України.
Указ президента України
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 02 вересня 2015 року
"Про нову редакцію Воєнної доктрини
України“
від 24 вересня 2015 року № 555/2015

8.

Основні аспекти Воєнної доктрини України:
• визначає Російську Федерацію воєнним противником України
та умови звільнення тимчасово окупованих територій України;
виходить
із
високої
імовірності
великомасштабного
застосування проти України воєнної сили як головної загрози
національній безпеці України у воєнній сфері;
• підтверджує відмову від політики позаблоковості та
відновлення стратегічного курсу на євроатлантичну інтеграцію;
• визначає ознаки виникнення збройного конфлікту всередині
України, у тому числі інспірованого іноземними державами;
• враховує збільшення ролі інф.-психологічних операцій;
• наголошує на потребі удосконалення системи мобілізаційної
підготовки і мобілізації та значного збільшення професійної
складової у ЗС України та інших військових формуваннях;
• формулює заходи з підготовки держави до оборони,
необхідні
для
відновлення
державного
суверенітету
та
територіальної цілісності держави, а також завдання розвитку
оборонного та безпекового потенціалу України як необхідної умови
відсічі збройної агресії.

9.

Удосконалення нормативно-правової бази
Удосконалення нормативно-правової бази як необхідна умова
підвищення обороноздатності держави тривало за 3-ма напрямами:
- зміцнення оборони держави;
- проведення воєнної реформи;
- удосконалення системи всебічного забезпечення Збройних Сил.
За результатами підготовлених у 2015 р. проектів нормативно-правових актів
ухвалено 21 закон України, 19 указів Президента України, 53 постанови та 48
розпоряджень Кабінету Міністрів України, що дало змогу:
• законодавчо визначити чисельність Збройних Сил;
• забезпечити підготовку та призов громадян на строкову службу;
• посилити відповідальність в/сл за порушення військової дисципліни у ЗС;
• удосконалити матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил, посилити
співробітництво з НАТО у сферах підтримки та постачання, зв’язку та інформації;
• поліпшити соціальний захист громадян України, які проходять військову службу
під час особливого періоду;
• адаптувати законодавство до норм міжнародного права щодо поводження з
військовополоненими та інтернованими особами в особливий період;
• врегулювати питання забезпечення національного персоналу, який бере
участь у ММО із підтримання миру і безпеки, вогнепальною (стрілецькою) зброєю
та боєприпасами;
• провести на території України навчання за участю підрозділів ЗС інших держав.

10.

Військове будівництво – це сукупність економічних,
політичних і власне військових заходів, які здійснюються
вищим державним і воєнним керівництвом, спрямованих
на забезпечення збройного захисту держави.
Шляхи будівництва Збройних сил любої держави
залежить від багатьох факторів, зокрема:
- політичного устрою держави;
- географічного положення;
- чисельності населення;
- можливостей економіки;
- розвинутої інфраструктури;
- освітнього рівня населення;
- рівня воєнних загроз з боку зовнішніх викликів тощо.

11.

Функціональні компоненти системи реагування у сфері
національної безпеки включають:
1. Сили оборони.
2. Сили безпеки.
3. Недержавні установи, що можуть залучатися в
інтересах безпеки і оборони України.
До Сил оборони відносяться Збройні Сили.
До сил безпеки відносяться:
МВС України;
Національна гвардія України
Державна прикордонна служба України;
Військові підрозділи Управління державної
охорони України;
Військові підрозділи СБУ;
Оперативно-рятувальна служба цивільного
захисту;

12.

1 навчальне питання
Тактика як складова частина
Воєнного мистецтва.
.

13.

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ
“ВІЙНА”, “ЗБРОЙНА БОРОТЬБА”, ”ВОЄННІ ДІЇ”
Збройна боротьба
це основна форма боротьби у війні, яка
являє собою сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних воєнних дій армій та
спеціальних дій інших військових
формувань.
основним змістом збройної
боротьби є
воєнні дії
спеціальні дії
Збройних Сил
інших військових
формувань
держави
Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням
протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами
з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається
у формі бойових дій між їхніми збройними силами.
13

14.

ВОЄННІ ДІЇ
це організоване застосування зброї і техніки військовими формуваннями
супротивних сторін у збройній боротьбі
Рівні воєнних дій
ТАКТИЧНИЙ
ОПЕРАТИВНИЙ
ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНИЙ
СТРАТЕГІЧНИЙ
ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНИЙ
Види воєнних дій
НАСТУП
ОБОРОНА
Форми воєнних дій
Бій з'єднань, частин і
підрозділів
Операція оперативного
об'єднання
Операція стратегічного
об'єднання
Види боїв
Загальновійськовий, протиповітряний,
повітряний, морський, вогневий
14

15.

В тактиці розрізняють два види бою — оборона і наступ.
Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника,
завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти)
місцевості тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.
Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру
місцевості оборона може бути позиційною та маневреною.
Позиційна оборона
— основний вид оборони. Вона найбільш повно
відповідає головній меті оборони. Ведеться шляхом завдання максимальних втрат
противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів
місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків, і передусім там,
де втрата території недопустима.
Маневрена оборона
застосовується з метою завдання противнику втрат,
виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно
намічених { ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками.
Вона допускає залишення деякої частини території.
У ході маневреної оборони підрозділи у взаємодії з іншими правоохоронними
органами змушують противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка
позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови
для його розгрому активними контратаками.
Оборона повинна бути стійкою й активною. Вона повинна бути протитанковою,
протиповітряною і протидесантною, глибоко ешелонованою і готовою
до тривалого ведення бою

16.

Наступ проводиться з метою розгрому (знищення)
противника і оволодіння важливими районами
(рубежами, об'єктами) місцевості.
Зміст (сутність) наступу - ураження противника всіма
наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в
глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили,
захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів)
місцевості.
Розгром противника, який протистоїть, та оволодіння
важливими районами (рубежами, об'єктами) досягаються вмілим
застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням
результатів ударів авіації і вогню артилерії, своєчасним
нарощуванням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплень,
обходів і проведенням атак у фланг і в тил противнику.
Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або
відходить. Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного
бою, а на того, що відходить — шляхом його переслідування.

17.

ВОЄННА НАУКА
система знань про закономірності,
принципи, форми, способи підготовки і
ведення війни
17

18.

ВОЄННА НАУКА ВКЛЮЧАЄ
1. Воєнну історію, яка досліджує питання і
закономірності розвитку воєнної науки у своїх
областях.
2. Загальну теорію - досліджує систему законів
збройної боротьби у взаємодії з загальними
законами війни.
Визначає предмет, структуру, категорії, методи
воєнної науки, її роль і місце в загальній системі
знань про війну
й армію.
3. Теорія будівництва
Збройних
сил досліджує
проблеми визначення бойового складу Збройних
сил, співвідношення в них видів Збройних сил,
родів військ, спеціальних військ, підтримки військ
у бойовій готовності, найбільш доцільні
організаційні структури, підготовку кадрів,
резервів, проходження служби, розквартирування 18

19.

ВОЄННА НАУКА ВКЛЮЧАЄ
4. Теорія воєнної економіки й тилу збройних
сил вивчає:
- воєнно-стратегічний характер війни та вимог до
економіки;
- військові аспекти забезпечення її живучості;
- основи мобілізації й приведення економіки з
мирного на воєнний стан;
- економічне забезпечення дій збройних сил.
Вона покликана вивчати закономірності й
принципи організації та функціонування тилу
збройних сил, штабу тилового забезпечення
збройних сил у мирний та воєнний час, організацію
та
діяльність
стратегічного
тилу,
його
взаємозв’язок
з воєнною економікою, тилове19

20.

ВОЄННА НАУКА ВКЛЮЧАЄ
5. Теорія військового виховання і навчання
розробляє форми і методи оперативної,
мобілізаційної, бойової підготовки, формування у
воїнів високих бойових якостей, злагодження
підрозділів і частин.
6. Теорія управління збройними силами
досліджує закони управління та здійснення їх на
практиці, тенденції розвитку за принципами
управління, форми й методи роботи командувачів
(командирів) та їх органів управління (штабів) в
інтересах підвищення ефективності стратегічного
планування, підготовки та ведення операцій
(бойових дій).
20

21.

ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО
Оперативне
мистецтво
Стратегія
Тактика
21

22.

Сучасне розуміння тактики
ТАКТИКА
- теорія і практика підготовки і ведення
бою з'єднаннями, частинами і підрозділами
Теорія вивчає:
Закономірності, характер, способи підготовки і ведення
бою з'єднаннями, частинами і підрозділами
Теорія розробляє:
1. Теоретичні положення основ, підготовки і ведення бою з'єднаннями,
частинами і підрозділами
2. Тактичні вимоги до організації, озброєння і техніки з'єднань, частин і
підрозділів та обладнання місцевості для ведення бою
Практика включає:
Підготовку та ведення бою з'єднань, частин і підрозділів
22

23.

СТРУКТУРА ТАКТИКИ
ЗАГАЛЬНА
ТАКТИКА
ТАКТИКА
ТАКТИКА
УЧАСТІ РОДІВ ВІЙСЬК,
РОДІВ ВІЙСЬК,
СПЕЦІАЛЬНИХ ВІЙСЬК
СПЕЦІАЛЬНИХ
ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ
ВІЙСЬК ТА
ФОРМУВАНЬ У
ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ
ЗАГАЛЬНОФОРМУВАНЬ
ВІЙСЬКОВОМУ БОЮ
Загальна тактика - досліджує закономірності
загальновійськового бою і виробляє рекомендації
по його підготовці і веденню.
Основу загальної тактики складає тактика
Сухопутних військ

24.

Завдання загальної тактики
1. Розробка і проведення в життя заходів, що
забезпечують постійну бойову готовність
підрозділів, частин, з'єднань до виконання бойових
завдань у складних умовах обстановки.
2. Розробка й удосконалення засобів ведення
бойових дій, дослідження природи сучасного бою,
його характерних рис, закономірностей, принципів.
3. Вивчення сил і засобів противника, його поглядів,
засобів ведення різноманітних видів бою,
виявлення сильних і слабких сторін.
24

25.

2 навчальне питання
Основні тактичні поняття,
визначення та терміни.
.

26.

АВАНГАРД - механізований, танковий підрозділ, що
направляється вперед від механізованої з’єднання.
АРЬЄРГАРД - механізована (танкова) частина (підрозділ), що
виділяється від бригади (батальйону) для прикриття відходу
головних сил з метою затримати наступаючого противника,
забезпечити відрив від нього головних сил та їх організований
відхід. Є елементом бойового порядку військ.
АРТИЛЕРІЙСЬКА ГРУПА - артилерійські підрозділи, частини
та з'єднання, що виділяються на час бою (операції) для виконання
завдань в інтересах загальновійськової частини та
підпорядковуються їх командиру. Розрізняють: корпусну, бригадну.
АТАКА - стрімкий, рішучий, швидкий рух в бойовому порядку
підрозділів, частин, з'єднань в поєднанні з вогнем найсильнішої
напруги з метою знищення противника. Це найбільш рішучий
період наступальних дій.

27.

БАТАЛЬЙОН - основний тактичний підрозділ в Сухопутних,
аеромобільних військах. Батальйон є складовою частиною бригади
або може бути окремим.
БАТАРЕЯ - вогневий тактичний підрозділ в артилерії. Входить до
складу дивізіону, може бути окремою.
БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ – завдання, що поставлене старшим
командиром підрозділу, частини, з'єднання для досягнення
визначеної мети в бою до визначеного строку.
БОЙОВА ЛІНІЯ - бойовий порядок механізованої роти (взводу)
діючого на БМП (БТР) та танкової роти (взводу) в наступі.
БОЙОВИЙ НАКАЗ - одна з форм доведення бойових завдань до
військ.
БОЙОВИЙ ПОРЯДОК - це шикування з'єднань, частин та
підрозділів з їх засобами посилення для ведення бою.
ВЗАЄМОДІЯ - узгодження за цілями, завданнями, місцем, часом
та способах виконання завдань дії військ для досягнення мети
бою.

28.

ВІДХІД - вимушене чи передбачене залишення підрозділами
зайнятих районів та відхід в нові райони, що розташовані у
глибині оборони. Здійснюється, як правило, в умовах обмеженої
видимості, з метою виводу військ з-під удару переважаючих сил
противника, заняття більш вигідного положення для наступних
дій, виграшу часу та звільнені сил для інших напрямків.
ВИХІД 3 БОЮ - бойові дії військ пов'язані з початком їх відступу
з рубежу безпосереднього контакту з противником на відстань, що
забезпечить свободу послідуючого маневру. Здійснюється за
наказом старшого начальника, переважно вночі, передує відходу
чи перегрупуванню військ.
ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ - для наступу, займається військами у
вихідному районі при наступі з положення безпосереднього
зіткнення з противником. Підрозділи розташовуються в бойових
порядках відповідно з рішенням про наступ в готовності перейти в
атаку, а також до відбиття можливої атаки противника.

29.

ВИХІДНИЙ ПУНКТ - місце на маршруті, з проходженням якого
головою колони з маршовою швидкістю починається відлік
початку маршу. Він призначається для підрозділів (частин), що
здійснюють марш по одному маршруту.
ВИХІДНИЙ РАЙОН - ділянка місцевості, яка займається
підрозділами, частинами та з'єднаннями при підготовці наступу,
форсуванні природної перешкоди та десантування.
ВИХІДНИЙ РУБІЖ - умовна лінія, від якої війська починають
виконання поставленого завдання. Призначається для забезпечення
одночасності дій військ під час наступу, на марші та при
форсуванні водної перешкоди.
ДЕГАЗАЦІЯ - розклад ОР до нетоксичних продуктів та очищення
поверхні об'єктів та місцевості з метою зниження отруєння до
необхідних норм.
ДЕЗАКТИВАЦІЯ - очищення радіоактивних речовин зі зброї,
військової техніки, місцевості тощо, а також з води, необхідної для
вживання особовим складом. Є частиною спеціальної обробки.

30.

ДОЗОР - орган розвідки чи похідної охорони, що висилається від
підрозділів та частин з метою здобути дані про противника,
місцевість, радіаційний та хімічний стан, попередити неочікуваний
напад на війська, що охороняються. Склад дозору залежить від
завдань, які необхідно виконати та умов місцевості.
ДРУГИЙ ЕШЕЛОН - елемент бойового порядку, що призначений
для збільшення зусиль в ході бою (операції). Може
використовуватися в повному складі чи частиною сил для заміни
військ першого ешелону, що мають бойові втрати, для знищення
резервів противника, дій на новому напрямку та для знищення
повітряних десантів противника.
ЗАМИСЕЛ - основа рішення на майбутні бойові дії. В ньому
визначається напрямок головного та інших ударів (район
розташування основних зусиль), послідовність та способи
знищення противника, порядок його вогневого ураження,
угруповування та бойовий порядок.

31.

НАЙБЛИЖЧЕ ЗАВДАННЯ - полягає в знищені вогневих засобів
противника, знищенні його сил на визначеній смузі та оволодінні
рубежем, захоплення якого забезпечує наступ та виконання
наступного завдання.
ПОДАЛЬШЕ ЗАВДАННЯ - частина бойового завдання
підрозділу, яке виконується після найближчого завдання. Воно
може складатися у завершенні розгрому противника в
призначеному районі, розвитку наступу та оволодінні рубежем чи
об'єктом в глибині. Для виконання наступного завдання в
основному в бій вводиться 2-й ешелон чи резерв.
1-Й ЕШЕЛОН - елемент бойового порядку підрозділів, які перші
вступають у бій та призначений для виконання оперативних
(тактичних) завдань в операції (бою).
ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК - побудова підрозділів, частин з їх
засобами посилення для здійснення маршу. Повинен забезпечити
високу швидкість руху, швидке розгортання військ в передбойові
та бойові порядки, надійність та сталість управління військами.

32.

СИСТЕМА ВОГНЮ В ОБОРОНІ - включає: райони, ділянки та
рубежі масованого, зосередженого та загороджувального вогню,
зони суцільного вогню усіх видів зброї на підступах до оборони,
перед переднім краєм, на флангах та в глибині оборони, а також
маневр вогнем для швидкого його масування на будь-який
загрожуючий напрямок.
СМУГА НАСТУПУ - смуга місцевості, в межах якої об'єднання
(з'єднання, частина) виконує оперативні (бойові) завдання в
наступі. Обмежується справа та зліва розмежувальними лініями.
СМУГА ОБОРОНИ - смуга місцевості, що призначена для
оборони чи обороняється об'єднанням чи з'єднанням. Обмежується
переднім краєм, з тилу - глибиною оперативної побудови
(бойового порядку) військ, з флангів-розмежувальними лініями.
СМУГА ВОГНЮ - смуга місцевості, я якій передбачається
ураження противника вогнем механізованого (танкового)
підрозділу (роти, взводу, відділення). Призначається командиром
при організації системи вогню.

33.

СТОРОЖОВА ЗАСТАВА - орган сторожової охорони (як правило
в складі посиленого взводу, що виділяється від сторожового загону
або посиленої роти, яка охороняється.
СТОРОЖОВИЙ ПОСТ - орган сторожової охорони в основному
в складі відділення (танку), який виділяється від сторожового
загону (застави) чи від підрозділів, розташованих на місці.
Час "Ч" - умовна позначка часу досягнення переднього краю
оборони противника атакуючими частинами (підрозділами),
початку форсування водної перешкоди, викиду повітряного
(морського) десанту. Встановлюється з метою узгодження дій та
забезпечення своєчасності нанесення удару різними родами військ.
Від “Ч”, нульового значення часу, ведеться планування дій військ,
коли справжній час їх початку ще не встановлено чи його
необхідно з метою маскування приховати, ас до початку дій
позначається як "Ч"- … (наприклад, "Ч"- 0.20), а після - як "Ч"+….

34.

ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ – інженерні засоби і споруди,
встановлені або влаштовані на місцевості перед боєм або у ході
бою для затримання або зупинки просування противника.
Інженерні загородження бувають – протипіхотні, протитанкові,
протитранспортні, протидесантні.
ОКОП – польова фортифікаційна споруда відкритого типу для
ведення вогню та захисту особового складу та техніки від засобів
ураження противника.
ТРАНШЕЯ – відкрита фортифікаційна споруда (рів з
одностороннім або двостороннім бруствером, стрілецькими,
кулеметними та іншими чарунками (площадками).
ХІД СПОЛУЧЕННЯ – фортифікаційна споруда відкритого типу у
вигляді вузького яру з бруствером призначений для прихованого
пересування особового складу між траншеями, окремими
спорудами на позиціях, пунктами управління, а також для
сполучення з тилом.
ПОЗИЦІЯ – смуга (ділянка, район) місцевості, зайнята або
призначена для зайняття підрозділами для ведення бою.

35.

ЗАВАЛ – штучна перешкода, загородження або руїна, яка
створюється з метою нанесення противнику втрат або заборони
пересування та здійснення маневру.
ЗОНА ЗАРАЖЕННЯ – район місцевості (акваторії) або область
повітряного простору, заражені радіоактивними, хімічними
речовинами або біологічними збудниками хвороб в небезпечних
для військ та населення межах.
ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ – район вимушеного затоплення
місцевості з метою затримки наступу противника, сковування його
маневру, або змушення його залишити зайняту ним територію,
зруйнувати мостові та паромні переправи.
ЗОНА РУЙНУВАНЬ (завалів, пожеж) – район місцевості, в
межах якого внаслідок ядерних вибухів та звичайних боєприпасів
виникають масові руйнування, утворюються лісові, кам’яні,
земляні та інші завали, виникають пожежі. Розрізняють зони
суцільного (повного), сильного та слабого руйнування.

36.

БЛІНДАЖ – оборонна споруда для захисту особового складу від
кулеметного, артилерійського, мінометного вогню, від напалму і
зброї масового ураження. Б. владнують із залізобетону, дерева,
каменя, земленосних мішків, конструкцій промислового
виробництва.
ПЕРЕКРИТА ЩІЛИНА – найпростіше укриття особового складу.
Складається з відрізка траншеї глибиною в середньому 150 см і
перекриття, виготовленого, як правило, з підручних матеріалів. В
якості перекриття можуть використовуватися дошки, листи металу,
стовбури дерев тощо, зверху перекриття засипається шаром грунту.
Дана споруда захищає від куль, осколків снарядів і авіабомб,
прямих влучень підствольних і ручних гранат, мінометних мін
калібром до 82 мм, снарядів калібром до 45 мм.
ВОГНЕВЕ УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА – узгоджений,
одночасний або послідовний вогневий вплив на противника
вогневими та ударними засобами різних родів військ та
спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів у
звичайному спорядженні.

37.

Завдання на самостійну підготовку
а) з теоретичної підготовки
З`ясувати тему та навчальні питання заняття, джерела інформації по темі
лекції.
Поновити знання з питань щодо: організаційних та функціональних структур
ЗС України, функції та завдань Мо України та ГШ ЗС України.
б) з практичної підготовки
Дати визначення поняттям “воєнна наука”, “воєнне мистецтво”, “воєнна стратегія”,
“оперативне мистецтво”, “тактика”.
Визначити співвідношення воєнної науки, воєнного мистецтва, стратегії, оперативного
мистецтва, тактики. Розкрити структуру тактики.
Назвати фактори, які викликають на зміни в принципових положеннях воєнного
мистецтва взагалі і тактики зокрема.
Назвати положення, які окреслюють зміст воєнного мистецтва і тактики.
Що є об’єктом і предметом дослідження тактики?
Назвати завдання теорії тактики. Назвати завдання практики тактики.
Записати основні тактичні поняття в робочі зошити.
в) щодо підготовки до семінарського заняття
1. Доопрацювати текстуальну частину лекції.
2. Студентам ________________ , __________________ підготувати фіксовані
виступи (реферати) за темою: “Проблемні питання розвитку ЗС України в
перспективі до 2020 року”

38.

Тема 1. Введення в предмет Тактична підготовка.
Збройні Сили України.
Заняття 1. Тактика як складова частина
Воєнного мистецтва.
Час – 2 навчальних години
Метод проведення заняття – лекційне викладення матеріалу
Лектор – полковник запасу Зайцев Дмитро Володимирович
Питання?
English     Русский Rules