De viro avaro Один чоловік, сидів біля річки, плакав і жалівся, тому що сокира, якою будував корабель, впала у воду. Тоді бог
2.95M
Category: mythologymythology

Тексты мифов (латынь)

1. De viro avaro Один чоловік, сидів біля річки, плакав і жалівся, тому що сокира, якою будував корабель, впала у воду. Тоді бог

річки, який почув плач чоловіка,
виринув і спитав: «Чому плачеш? "- запитав він. Тоді чоловік відповів:" На
жаль, моя сокира впала у воду, я ремісник, і не можу купити нову сокиру, у
мене немає грошей ". Тоді бог занурився в воду, і, трохи згодом, з'явився
(знову), несучи золоту сокиру. "Це та сокира, що ти втратив? Якщо дізнаєшся
свою сокиру, візьми ії». Чесна людина заперечував, що це його сокира. Тоді
бог приніс іншу срібну сокиру. Коли і цю сокиру не взяв тесля, він приніс
йому ту саму, яку той впустив, і тесля визнав його своїм. Бог, зворушений
чесністю людини, дав йому три сокири.
Тесляр, радіючи, поспішив додому і розповів все сусідові. Тоді сусід його
поспішив до річки, навмисно кинув у воду свою сокиру і, сівши біля річки,
заплакав. Потім точно так же з'явився бог, несучи золоту сокиру, і запитав:
«Це твоя? ". Той відповів, що це його сокира. Але бог, розгніваний, сказав:«
Ти жадібна і брехлива людина і не отримаєш ні золоту, ні свою сокиру ", - і
занурився в хвилі. Так жадібна людина сама позбавила себе сокири.

2.

Vir pauper ad fluvium sedens , flebat et lamentabat, nam securis in
aquam exciderat. Tum fluvii deus, qui fletum viri audiverat: "Cur
ploras?" – interrogavit. Tum vir : " securis mea excidit in aquam; faber
sum, et securim novam emere non possum". Tum paulo post deus venit,
duas secures gerens.Prima secures aurea erat,secunda-argentea.Sed
faber secures,quas deus gesserat,non accepit. Deus probitate viri
commotus tres secures probo donavit.
Faber laetus domum properavit et vicinis omnia narravit. Tum vicinus
ad fluvium properavit et securim sua sponte in aquam dimisit .Et ad
fluvium sedens lamentavit. Tum deus emersit, auream securim gerens
et: "Estne tua?" – interrogavit.» Mea est»,-clamavit.Tum deus iratus:»
Homo es avarus,neque auream neque tuam securim habebis».

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

De Prometheo
(Про Прометея)
Прометей, який за допомогою Мінерви створив людей з землі і
води, надав людському роду великі благодіяння. Прометея часто
запрошували на свої бенкети. І тому Прометею стало відомо
рішення Юпітера знищити всіх людей. Тоді він з'явився на небо,
викрав вогонь, який Юпітер заборонив давати людям і подарував
його людям. Хоча гнів Юпітера був великий, він не забрав
людський рід. Але Юпітер наказав Вулкану прикувати Прометея
залізними ланцюгами до скелі в Кавказьких горах,щоб кожен день
орел клював його печінку. Та частина печінки, яку орел з'їдав за
день, вночі відростала. Таким чином він завдавав Прометею
величезні страждання. Згодом Геракл убив орла стрілою і звільнив
Прометея.

10.

Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex terrā et aquā fecĕrat, de
genĕre humāno bene meruit. Di saepe Prometheum ad epūlas suas
invitabant. Ităque consilium Iovis, qui omnes homĭnes necāre
constituerat, Prometheo notum erat. Prometheus Aliquando in caelum
venit, ignem, quem luppĭter hominibus negaverat, de Olympo subduxit et
hominibus donavit. Quamquam ira Iovis magna erat, genus humānum
non delevit. Prometheum autem Vulcānus jussū Iovis in monte Caucăso
ferreis catēnis ad saxum all igavit cotidiēque aquĭla iecur Promethei
devorabat. Jecŏris pars, quam aquĭla interdiu devoraverat, noctu
crescebat. Ita Prometheus ingentes dolōres tolerabat. Postea Hercŭles
aquĭlam sagittā necavit, Prometheumque liberavit.

11.

12.

13.

14.

15.

Galli Romam expugnant
Успішно атакували галли Рим, наш Римі, в четвертому столітті до епохи був у
великій небезпеці. Французькі війська римлян до річки Алії протиріччя з ними
прямує. Багато римляни були вбиті. Римляни тоді тільки в Капітолій, щоб
захистити з'єднання. Трохи після французького короля в ворота чоловіків
прорвалися. Після підпал будівель, Капітолій без взаємодії. Для Маркуса
Manlius Капітолію активно захищали або здалися. В даний час велика дефіцит
кукурудзи давила римлян. Так назвали перемир'я з французами зробив. Він
зажадав ціни на золото, князь великий галлів. "Якщо золото, - сказала вона, pependeritis, евакуювати. Не має значення, якщо ви дозволите, ні люди, ні
жінки, ні жаліти дитину." Роман золото доставляється. Французи, однак, не
були задоволені з виправданням. Тоді матрони, одна з окрас власного Галлії, і
благав "бути убитим, - сказала вона, - її чоловіка і синів, тим то це наш
обов'язок, щоб скинути всі прикраси". Як інші виніс традиції, правитель з
галлів, після того як він повісив трубку, золото, золото меч, додав він і сказав:
"Горе переможеним"
English     Русский Rules