Судження, як форма логічного мислення в юридичній діяльності

1.

Тема № 3
Судження як форма
логічного мислення в
юридичній діяльності
Гончарова В.О., ХНУВС, 2019

2.

План лекційного заняття
1. Сутність судження та його роль в юридичній
діяльності.
2. Види суджень і умови їхньої істинності.
3.
Відношення між судженнями. Логічні правила
визначення істинності юридичних суджень.
4. Логіка запитань і відповідей в юридичній
практиці (на самостійне вивчення).

3.

Питання № 1.
Сутність судження
та його роль в юридичній
діяльності

4.

Судження твердження або заперечення
в досліджуваному понятті
ознак іншого поняття

5.

Наприклад,
гр-н С. скоїв грабіж

6.

Силогістика працює з так
званими категоричними
атрибутивними
судженнями

7.

Категоричні висловлювання
безапеляційно стверджують
про те, що якась ситуація
існує або не існує:
«Пішов дощ»

8.

Гіпотетичні висловлювання
говорять про можливість
наявності або відсутності
якоїсь ситуації у світі:
«Можливо, піде дощ»

9.

Термін «атрибутивний»
означає, що ці висловлювання
говорять про
наявність або відсутність
у предмета або класу предметів
деякої властивості

10.

Наприклад:
«Парк біля нашого будинку
великий»

11.

Судження має
граматичну форму речення

12.

Як правило,
судження викладаються в
формі
оповідальних речень
Однак можливі виключення

13.

Наприклад, в оповідальних реченнях типу:
«Варто встановити ознаки
складу злочину»
міститься питання в схованій формі

14.

У той же час в окремих
питальних і окличних
реченнях у завуальованій
формі може міститися
судження

15.

Наприклад, обвинувачуваний говорить про
співучасника:
«Звідки я знав, що він почне
відбирати речі насильно?»
маючи на увазі:
«Я не знав, що він почне
відбирати речі насильно»

16.

Або суспільний захисник заявляє в суді:
«Ну, який він злочинець!»
у змісті:
«Він не злочинець»

17.

Логічна структура судження
суб'єкт (S)
зв'язка
предикат (Р)
(предмет судження)
(знак →)
(присудок судження)
відображає
предмет думки
позначає
відбиває
твердження або
властивості
заперечення тих предмету думки
або інших ознак
(терміни: «є»,
«суть» і т.п.)

18.

Наприклад, у вислові
суб'єкт (S)
«Діяння, скоєне М.,
зв'язка (→)
утворює
предикат (Р)
вбивство»

19.

Судження описується в вигляді формул
Стверджувальні
судження
S → Р (S є Р)
Заперечувальні
судження
S → Р (S не є Р)

20.

Питання № 2.
Види суджень і умови їхньої
істинності

21.

Критерії поділу суджень на види
за ступенем ймовірності
за ступенем складності
за якісно-кількісною характеристикою

22.

За ступенем ймовірності
у цих судженнях
ознака, зазначена в предикаті,
може стверджуватися або
заперечуватися з різним
ступенем ймовірності

23.

За ступенем ймовірності
дійсності
види
суджень
необхідності
можливості

24.

Судження дійсності
у цьому судженні
твердження або заперечення
ознаки розглядається як дійсна
характеристика об'єкта

25.

Наприклад, судження:
«Підсудний скоїв хуліганство»

26.

До суджень дійсності
відносяться
виділяючі судження
виключаючі судження

27.

Судження необхідності
у цьому судженні твердження
або заперечення ознаки являє
собою необхідну
характеристику об'єкта

28.

Наприклад, судження:
«Усі розкрадання скоюються
навмисно»

29.

Судження можливості
у цьому судженні твердження
або заперечення ознаки
розглядається як можлива
характеристика об'єкта

30.

Наприклад, судження:
«Можливо, підсудний скоїв
грабіж»

31.

За ступенем складності
судження в
залежності від обсягу поняття,
зазначеного в його предметі

32.

За ступенем складності
види
суджень
прості
складні

33.

Просте судження −
це судження, яке має один
предмет і один предикат

34.

Складне судження −
це судження, утворене з
декількох простих, що з'єднані
між собою логічними союзами

35.

У залежності від структури
складного судження
єднальне
види
суджень
розподільне
умовне
еквівалентне

36.

Єднальне судження −
це таке складне судження, у
якому з'єднано кілька простих
логічними союзами
(«і», «а», «так», «а також»,
«незважаючи на», «хоча й...»,
«однак» і т.п.)

37.

Єднальне судження буде
істинним при істинності
кожного простого судження та
неістинним − при
неістинності хоча б одного
простого судження

38.

Наприклад, судження:
«Гр-н П. скоїв злочин і був
затриманий через три доби»

39.

Розподільне судження −
це таке складне судження, що
містить у собі кілька
альтернативних простих
суджень, пов’язаних логічними
союзами
(«або... або» та йому подібні)

40.

Розподільне судження
буде неістинним при
неістинності усіх простих
суджень

41.

Розподільні судження
види
суджень
розподільновиключаючі
єднальнорозподільні

42.

Розподільно-виключаюче −
це таке складне судження, коли
прості судження виключають
один одного

43.

Усе судження буде істинним,
якщо істинним буде
тільки одне із простих суджень

44.

Наприклад, судження:
«Злочин може бути скоєно або
навмисно, або необережно»

45.

Єднально-розподільне −
це таке складне судження, коли
одне просте судження не
виключає повністю інше

46.

Таке судження істинно при
істинності, принаймні,
одного простого судження

47.

Наприклад, судження:
«Вбивство скоїв гр-н Н.,
або гр-н П.»

48.

Умовне судження −
це таке складне судження, в якому
прості судження можуть бути
зв'язані між собою таким чином,
що одне з них виявляється
умовою істинності іншого
(логічний союз «якщо..., то»)

49.

Істинність або неістинність
усього судження визначається
істинністю або неістинністю
основного судження

50.

Наприклад, судження:
«Злочин кваліфікується як
розбій, якщо встановлено
застосування насильства,
небезпечного для життя або
здоров'я»

51.

Еквівалентне судження −
це таке складне судження, що
включає в себе судження,
пов'язані подвійною (прямою і
зворотною) умовною залежністю
(логічний союз
«якщо й тільки якщо..., то»)

52.

За якістю
види
суджень
стверджувальні
заперечувальні

53.

За кількістю
одиничні
види
суджень
часткові
загальні

54.

Одиничне судження −
це судження, в якому щонебудь затверджується або
заперечується про один
елемент якогось класу

55.

Наприклад:
«Гр-н І. скоїв злочин»

56.

Часткове судження −
це судження, в якому у
предметі говориться про
частину елементів

57.

Наприклад:
«Деякі склади злочинів є
матеріальними»

58.

Загальне судження −
це судження, в якому у
предметі представлено весь
клас елементів

59.

Наприклад,:
«Усі розкрадання −
навмисні злочини»

60.

Формули суджень
• одиничного − «S є (не є) Р»
• часткового − «Деякі S є (не є) Р»
• загального − «Усі S є (не є) Р»

61.

За якісно-кількісною
характеристикою
загальностверджувальні (А)
типи
суджень
загальнозаперечувальні (Е)
частковостверджувальні (І)
частковозаперечувальні (О)

62.

Загальностверджувальні
судження −
це судження, загальні за
обсягом і ствердні за змістом
(«Усі S є Р»)

63.

Загальнозаперечувальні
судження −
це судження, загальні за
обсягом і заперечні за змістом
(«Жодне S не є Р»)

64.

Частковостверджувальні
судження −
це судження, часткові за
обсягом і ствердні за змістом
(«Деякі S є Р»)

65.

Частковозаперечувальні
судження −
це судження, часткові за
обсягом і заперечні за змістом
(«Деякі S не є Р»)

66.

Питання № 3.
Відношення між
судженнями. Логічні
правила визначення
істинності юридичних
суджень

67.

Логічний квадрат

68.

Таблиця істинності та
неістинності суджень

69.

істинне
неістинне
істинне
неістинне

70.

неістинне
неістинне
істинне
істинне

71.

істинне
або
неістинне
істинне
неістинне
істинне або
неістинне

72.

неістинне
істинне або
неістинне
істинне
або
неістинне
істинне

73.

неістинне
істинне або
неістинне
істинне
або
неістинне
істинне

74.

істинне
або
неістинне
істинне
неістинне
Істинне або
неістинне

75.

неістинне
неістинне
істинне
істинне

76.

істинне
істинне
неістинне
неістинне

77.

Дякую за увагу!
У Вас є питання?