Види і стадії наукових досліджень та підготовка наукових кадрів

1.

Тема 2. Види і стадії
наукових досліджень та
підготовка наукових кадрів

2. План

2.1. Суть та види наукових досліджень.
2.2. Стадії наукових досліджень.
2.3. Наукові ступені і вимоги до їх здобувачів.
2.4. Порядок присвоєння вчених звань в Україні.

3. Поняття наукового дослідження

2.1. Суть та види наукових
досліджень.
Поняття наукового дослідження
Формою існування і розвитку науки є наукове дослідження.
Науковим дослідженням є цілеспрямоване пізнання,
результатом якого є система понять, законів і теорій.
У широкому розумінні наукове дослідження представляє
собою діяльність, що спрямована на вивчення об’єкту з
метою визначення закономірностей його будови, виникнення,
розвитку та подальшого застосування отриманих корисних
знань у практику.

4. Класифікація наукових досліджень

Ті, що не
фінансуються
Госпдоговірні
Бюджетні
Експресдослідження
Короткострокові
Довгострокові
Теоретичне
Емпіричне
Прикладні
Фундаментальні
Класифікація наукових досліджень
Наукові дослідження

5. Класифікація наукових досліджень

В залежності від сфери використання результатів наукові
дослідження поділяють на:
Фундаментальні наукові дослідження представляють собою
наукову теоретичну та (або) експериментальну діяльність, що є
спрямованою на здобуття нових знань про закономірності розвитку
та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.
Прикладні наукові дослідження представляють собою наукову і
науково-технічну діяльність, спрямовану на вживання нових знань
для досягнення практичних цілей і вирішення конкретних завдань.
Наукові дослідження
наукового результату.
здійснюються
з
метою
отримання

6. Результати наукових досліджень

Науковий результат – це нове знання, що було здобуте у процесі
фундаментальних або прикладних наукових досліджень та є
зафіксованим на носіях наукової інформації.
Науковий результат фундаментальних досліджень: принципово
нові знання про закономірності розвитку природи, суспільства,
людини, їх взаємозв´язку.
Форми наукового результату:
рекомендації щодо постановки прикладних досліджень для
визначення можливостей практичного використання отриманих
наукових знань; наукові публікації тощо.
Науково-прикладний результат – нове практичне або
технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене
випробування, що введене або може бути введеним у практику.
Форми науково-прикладного результату:
звіт, ескізний проект, конструкторська або технологічна
документація на науково-технічну продукцію, натурний зразок тощо.

7. Класифікація наукових досліджень

В залежності від методів дослідження, що використовуються,
наукові дослідження поділяють на:
Теоретичне дослідження – це дослідження, яке базується на
використанні логічних і математичних методів і спрямоване на
з'ясування сутності досліджуваного об'єкту на підґрунті знань,
фактів, виявлених у процесі вивчення реальної дійсності.
Кінцева мета теоретичного дослідження – це розробка концепцій
і теорій.
Приклад: дослідження сутності цінової політики підприємства.
Емпіричне дослідження – це фактологічне дослідження, що
спрямоване, переважно, на виявлення зв'язків в досліджуваному
об'єкті і спирається на дані спостережень і експериментів.
Приклад:
дослідження
особливостей
цінової
політики
підприємства в умовах кризи.

8. Класифікація наукових досліджень

За тривалістю наукові дослідження поділяються на:
довгострокові – ті, які розраховані на кілька років;
короткострокові – річні;
експрес-дослідження – менше 1 року .

9. Класифікація наукових досліджень

Наукові дослідження
класифікуються на:
за
джерелами
фінансування
бюджетні – здійснюються за кошти державного бюджету,
госпдоговірні - здійснюються відповідно з укладеними
договорами за кошти організації - замовника;
ті, що не фінансуються.

10. Загальні вимоги до наукових досліджень

1. Наукове дослідження вимагає від науковця виконання різних
видів робіт: вивчення літературних джерел, проведення
експериментів, опублікування результатів і т.п. Ці види робіт
утворюють певну послідовність етапів, що підпорядковується
правилам формування нового наукового знання.
2. Наукове дослідження є процесом, що потребує значних витрат
часу, інтелектуальних та матеріальних ресурсів науковця. Задля
окупності понесених витрат важливим у процесі наукового
дослідження є його актуальність та попит з боку суспільства
(виробничих підприємств, наукових кіл, громадськості і т. п.).
3. Значущість результату дослідження визначається його
новизною, достовірністю і корисністю.

11. Стадії наукових досліджень

2.2. Стадії наукових досліджень
(підготовча,
основна,
завершальна).
Стадії наукових досліджень
Наукові дослідження складаються з трьох стадій:
1) підготовча (або організаційна). Ця стадія характеризується
вивченням стану об’єкту і організаційно-методичною підготовкою
дослідження.
Вивчення стану об’єкту дослідження характеризується наступними
складовими:
конкретизація (з’ясування місця теми у науковій роботі, вибір і
обґрунтування об’єкту дослідження);
попереднє визначення теоретичних посилань (встановлення
теоретичних засад дослідження; з’ясування історії та сучасного
стану проблеми);
збір та відбір інформації для дослідження, обґрунтування гіпотез.
Організаційно-методична підготовка дослідження передбачає
складання:
програми і плану дослідження,
техніко-економічного обґрунтування,
методики,
робочого плану дослідження.

12. Стадії наукових досліджень

2) основна (дослідна) стадія. Дана стадія характеризується створенням
нової інформації та виконанням дослідження із використанням
теоретичних і емпіричних (конкретно-наукових) методів.
Створення нової інформації означає:
- проведення спостереження і вибір критеріїв оцінки;
- збір та обґрунтування інформації за допомогою комп’ютерної техніки
з метою перетворення цієї інформації (алгоритмізація і постановка
задач, введення інформації, програмне забезпечення, виведення
перетвореної інформації).
Процес досліджень супроводжується застосуванням теоретичних і
емпіричних методів:
- доведення гіпотез;
- попередні рекомендації;
- науковий експеримент;
- коригування попередніх висновків та рекомендацій;
- оприлюднення попередніх висновків і пропозицій.

13. Стадії наукових досліджень

3) завершальна (підсумкова) стадія.
Дана стадія характеризується проведенням узагальнень,
апробацією та реалізацією результатів дослідження.
Узагальнення
і
апробація
результатів
дослідження
супроводжуються підсумуванням результатів дослідження, їх
колективним обговоренням, рецензуванням та експертизою.
Реалізація результатів дослідження містить:
попереднє впровадження результатів дослідження,
коригування та їх доопрацювання,
реалізацію результатів дослідження у повному обсязі.

14. Наукові ступені в Україні

2.3. Наукові ступені і вимоги до
їх здобувачів.
Наукові ступені в Україні
Порядок присудження наукових ступенів в Україні визначається
Постановою КМУ від 24.2013 р. № 567, термін дії якого закінчується
31.12.2020 р. У теперішній час одночасно діють Положення про
підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів (Постанова КМУ
від 01.01.1999 р. №309) і «Порядок підготовки здобувачів вищої
освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у ЗВО» (Постанова
КМУ від 23.03.2016 р. №261).
В Україні присуджуються наступні наукові ступені:
доктор філософії (кандидат наук);
доктор наук.
Науковий ступінь доктора або кандидата наук присвоюється
спеціалізованою вченою радою на основі результатів прилюдного
захисту дисертацій.
Міністерством освіти і науки України проводиться експертиза
дисертаційних робіт, розглядаються атестаційні справи здобувачів
та видача дипломів доктора і кандидата наук на підставі рішень
спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку президії МОН.

15. Дисертація

Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною
науковою роботою, яка виконана особисто здобувачем у вигляді
спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії.
Підготовлена до захисту дисертація містить у собі висунуті
здобувачем наукові результати, що обґрунтовані з теоретичної або
експериментальної
точки
зору,
наукові
положення
та
характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок
здобувача у науку.
До дисертації, яка має прикладне значення, додатково мають
додаватися відомості та документи, що підтверджують
практичне використання отриманих здобувачем результатів (акти
і довідки про впровадження).
Теми дисертацій пов’язуються з основними науково-дослідними
роботами, що виконуються ЗВО (науковими установами) і
затверджуються
вченими
(науково-технічними)
радами
з
призначенням наукового консультанта або наукового керівника
відповідно при підготовці докторської чи кандидатської дисертації.

16. Дисертація доктора наук

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є
кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої
становить 11–13, а для суспільних і гуманітарних наук – 15-17
авторських аркушів.
Докторська дисертація:
обов’язково містить наукові положення та обґрунтовані з
наукової точки зору результати у певній галузі науки, які
вирішують важливе наукове або науково-прикладне завдання по
відношенню до яких здобувач є суб’єктом авторського права;
може бути подана до захисту за однією або двома
спеціальностями однієї галузі науки і повинна відповідати за
кожною спеціальністю певним вимогам.

17. Дисертація кандидата наук

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є
кваліфікаційною науковою роботою, обсяг основного тексту якої
становить 4,5–7, а для суспільних і гуманітарних наук – 6,5–9
авторських аркушів.
Кандидатська дисертація:
має містити нові та науково обґрунтовані результати
досліджень проведених здобувачем, які розв’язують окреслену
наукову проблему, що має суттєве значення для певної галузі
науки;
подається до захисту тільки за однією спеціальністю.

18. Публікація наукових результатів

Основні наукові результати дисертації в обов’язковому порядку
мають відображати особистий внесок здобувача у їх досягнення та
бути опублікованими здобувачем у вигляді статей у наукових
фахових виданнях України або інших держав, монографій,
посібників.
Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях
здобувача визначає спеціалізована вчена рада.

19. Автореферат дисертації

Докторська і кандидатська дисертації супроводжуються окремими
авторефератами обсягом відповідно 1,3–1,9 і 0,7–0,9 авторського
аркуша, які подаються державною мовою.
Автореферат дисертації видається друкарським способом з
обов’язковим зазначенням вихідних відомостей видання у кількості,
визначеній спеціалізованою вченою радою і надсилається членам
спеціалізованої вченої ради та зацікавленим організаціям не пізніше
ніж за місяць до захисту дисертації.

20. Академічна доброчесність

Якщо у дисертації використовувалися ідеї або розробки, що
належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці,
здобувач має відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з
обов’язковим зазначенням визначеного особистого внеску у такі
праці або розробки.
У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей,
наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на
джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії
проходження без права її повторного захисту.
Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора
чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело,
є підставою для прийняття рішення про позбавлення його
наукового ступеня.

21. Вчені звання в Україні

2.4.
Порядок
присвоєння
вчених звань в Україні.
Вчені звання в Україні
Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2016 р.
№13 затверджено Порядок присвоєння вчених звань науковим і
науково-педагогічним працівникам. Цей наказ встановлює
основні критерії оцінки науково-педагогічної або наукової
діяльності здобувачів вчених звань та формування атестаційних
справ.
В Україні присвоюються наступні вчені звання:
професор
доцент
старший дослідник (до 2016 р. - старший науковий
співробітник)
Рішення про присвоєння вчених звань приймаються вченими
радами ЗВО та наукових установ за результатами таємного
голосування.
Розгляду атестаційних матеріалів на кафедрі ЗВО має
передувати проведення відкритої лекції для студентів.
Відповідно до законодавства рішення вчених рад затверджує
атестаційна колегія МОН. Атестати затвердженого зазка видаає
також МОН.

22. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання професора

присвоюють працівникам ЗВО, у тому числі закладів
післядипломної освіти, які здійснюють освітню діяльність за
відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та
вищих духовних навчальних закладів:
1) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;
2) яким присвоєно вчене звання доцента або старшого
дослідника (старшого наукового співробітника);
3) які пройшли навчання, стажування або працювали у ЗВО,
науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до
Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які
фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні
сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це
підтверджують;

23. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання професора

4) які викладають навчальні дисципліни державною мовою
та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науковометодичному рівні, що підтверджено висновком кафедри ЗВО;
5) які мають:
- стаж роботи не менше ніж 10 років на посаді асистента,
викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача
кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі
(одного ЗВО) на посаді доцента, професора, завідувача кафедри,
зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом)
з погодинною оплатою. Для наукових працівників, які
займаються науково-педагогічною діяльністю, стаж роботи може
становити не менше 15 років на посадах наукових та науковопедагогічних працівників;

24. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання професора

- навчально-методичні та наукові праці, які опубліковані після
захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних
(міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше
двох публікацій у періодичних виданнях, включених до
наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є
перекладами з інших мов;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації
з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн ЄС або
кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий
ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або не менш як 10
праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних
виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of
Science, та не є перекладами з інших мов.

25. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання професора

Існують особливі критерії присвоєння вченого звання
професора:
- для працівників наукових установ (напр., монографія
англійською мовою, 3 статті у базах Scopus або WoS,
підготовка не менше 3 докторів філософії);
- для науково-педагогічних працівників ЗВО, зокрема
кандидатів наук (напр., 10 років стажу, 4 статті у
базах Scopus або WoS, підготовка не менше 3 докторів
філософії).

26. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання доцента

присвоюється працівникам ЗВО, у тому числі закладів
післядипломної освіти, які здійснюють освітню діяльність за
відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та
вищих духовних навчальних закладів, які здійснюють науковопедагогічну діяльність, та:
1) яким присуджено науковий ступінь доктора філософії
(кандидата наук), доктора наук;
2) які пройшли навчання, стажування або працювали у ЗВО,
науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить
до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками / виконавцями
проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають
відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи,
які це підтверджують, або взяли участь у роботі не менш як
однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару),
проведеної у країні, що входить до ОЕСР та/або ЄС;

27. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання доцента

3) які викладають навчальні дисципліни державною
мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на
високому
науково-методичному
рівні,
що
підтверджено висновком кафедри ЗВО;
4) які мають:
-стаж роботи не менше ніж п’ять навчальних
років на посадах асистента, викладача, старшого
викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, у
тому числі останній календарний рік на одній
кафедрі (в одному ЗВО, зокрема за сумісництвом або
за трудовим договором (контрактом) з погодинною
оплатою;

28. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання доцента

- навчально-методичні та наукові праці, які опубліковані
після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних
(міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не
менше однієї публікації у періодичних виданнях,
включених до наукометричних баз Scopus або Web of
Science, та не є перекладами з інших мов;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської
рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов
країн ЄС або кваліфікаційні документи (диплом про вищу
освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих
мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані
англійською мовою у періодичних виданнях, включених до
наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є
перекладами з інших мов.

29. Вчене звання старшого дослідника

присвоюється працівникам ЗВО або наукових установ,
зарахованих на посади після обрання за конкурсом чи в порядку
атестації, зокрема за сумісництвом:
1) яким присуджено науковий ступінь доктора філософії
(кандидата наук), доктора наук;
2) які мають:
- стаж наукової роботи не менш як п’ять років на посаді
старшого наукового співробітника, провідного наукового
співробітника, головного наукового співробітника, доцента,
професора, заступника завідуючого (начальника) та завідуючого
(начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором,
лабораторією), завідуючого кафедрою, призначені на посади
ректора, проректора з наукової роботи, директора, заступника
директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови
успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного
року;

30. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання старшого дослідника

- наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у
вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих
фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у
періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз
Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов;
- сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації
з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн
Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про
вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих
мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською
мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних
баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов;

31. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання старшого дослідника

3) які пройшли навчання, стажування або працювали у ЗВО,
науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до
ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями
проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають
відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи,
які це підтверджують, або взяли участь у роботі не менш як
однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару),
проведеної у зазначених країнах.

32. Критерії оцінки діяльності здобувача вченого звання старшого дослідника

Вчене звання старшого дослідника може бути присвоєно за
спеціальністю, яка належить до іншої галузі, ніж галузь, у якій
здобувачеві присуджено науковий ступінь доктора філософії
(кандидата наук), за умови, що опубліковані наукові праці містять
отримані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, які у
сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має
істотне значення для відповідної галузі знань.

33.

Питання для самоперевірки знань
1. Надати визначення поняття «наукове дослідження».
2. Надати характеристику підготовчої стадії наукових
досліджень.
3. Надати характеристику основної стадії наукових
досліджень.
4. Які вимоги пред’являються до дисертацій?
5. Які вимоги висуваються до претендентів на вчене
звання професора та доцента?

34. Ваші запитання?