УСС. Легіон українських січових стрільців

1.

Легіон
українських
січових
стрільців
Нелегкий, але героїчний
бойовий шлях пройшов
легіон Українських
січових стрільців

2.

У перший день Першої
світової війни, 1 серпня 1914
року, лідери трьох
найбільших галицьких партій
утворили Головну Українську
Раду (ГУР, голова – К.
Левицький). Третього серпня ГУР
видаламаніфест до українського
народу в Галичині, закликаючи
до боротьби за визволення
України

3.

Однією з перших справ, якою
зайнялась ГУР, було створення
Української бойової управи
(очолив К. Трильовський), а та, в
свою чергу, спрямувала
свою діяльність на організацію в
австрійській армії окремого
українського формування, що
мало стати зародком
української національної армії.

4.

Австрійське командування дало згоду на
формування українського легіону під
назвою "Українські січові стрільці"
Для формування легіон на
початку вересня перевели
в Закарпаття,тут було утворено
три стрілецькі курені.
Командиром легіону
став директор Рогатинської
приватної української гімназії М.
Галущинський. Перший курінь
очолив підстаршина
Д. Вітовський, майбутній
керівник збройного повстання 1
листопада 1918 р. у Львові. Ядро
легіону становили члени
довоєнного січового,
сокольського і пластового руху.

5.

В перші бої легіон УСС вступив в
кінці вересня 1914 р. в районі
Ужоцького перевалу. В кінці 1914 –
на поч. 1915 р. стрільці охороняли
карпатські перевали. "Усуси"
проявили зразковий героїзм у
битвах з російськими частинами на
горі Маківка у травні 1915 р. під
Галичем у червні 1915 р. і над р.
Стрипою влітку - восени 1916 р.
близько 1 тис. стрільців потрапило в
полон, пізніше з них було
сформовано полк Січових стрільців
на чолі з Є. Коновальцем – полк,
який брав активну участь в
національнодемократичній революції 1917-1920
рр.

6.

Перший раз назва
«січові стрільці» була
використана під час
Першої світової війни
при формуванні у
Австро-Угорщині
військових підрозділів з
галичан (ядро їх
становили активісти
довоєнного січового,
сокілського і пластового
руху).
По здобутті Києва 1 березня 1918 року, один Курінь Січових
Стрільців залишився в Києві для охорони порядку і
розгорнувся в полк Січових Стрільців у складі двох піших і
одного запасного куренів, кінної розвідки і гарматної батерії;
він нараховував 3 000 старшин і вояків (у тому ч. бл. ⅓
наддніпрянців). По відмові полку Січових Стрільців
продовжувати військову службу після гетьманського
перевороту, його роззброїли німці і Січові Стрільці розійшлися
по Україні, при чому значна частина їх перейшла на службу до
Запорізької дивізії

7.

Галицько-Буковинський
Курінь Січових Стрільців був
організований у Києві у
листопаді 1917 з колишніх
полонених українців, що
вийшли з австро-угорської
армії, з метою захищати
Центральну Раду перед
наступом більшовиків;
командир — сотник
Олександр Лисенко;
у грудні-січні брав участь у
боях під Бахмачем і в Києві,
далі захищав уряд УНР під час
відступу до Житомира.
Відтоді й аж до кінця
існування формації Січових
Стрільців нею незмінно
командував полковник Євген
Коновалець.
Наприкинці січня
1918 ГалицькоБуковинський Курінь Січових
Стрільців брав участь у
придушенні Січневого
повстання в Києві.

8.

Окремий загін Січових Стрільців став на чолі
повстання проти гетьмана Скоропадського після
проголошення ним федерації з Росією, й у
вирішальному бою під Мотовилівкою (18 листопада
1918) Січові Стрільці перемогли гетьманських
дружинників. Під час облоги Києва Січові Стрільці
розгорнулися насамперед у Дивізію Січових Стрільців,
на початку грудня в Осадний корпус Січових Стрільців,
до складу якого, крім Дивізії Січових Стрільців (11 000

9.

У кінці лютого Корпус Січових Стрільців відтягнено у запілля для
реорганізації, після якої він нараховував 500 старшин і 7 000 вояків, але в
наслідок бою під Бердичевом (21 — 29 березня 1919) він зменшився до 300
старшин і 4 500 вояків. Не зважаючи на дальші бої в районі Шепетівки й
Крем'янця, корпус, завдяки новому поповненню, збільшився у червні до 319
старшин і 8 067 вояків (у тому числі 5 172 бойового складу) без гарматних
полків і батерій, що були у складі УГА (2 і 6 гарматні полки Січових Стрільців)
або Армії УНР (4 полк, 12 батерія).

10.

До складу Групи Січових Стрільців входило 6 полків піхоти, 6
полків артилерії, кінний полк з 2 дивізіонів, автоброневий
дивізіон, 4 — 5 панцерних потягів, об'єднаних у панцерний
дивізіон, Кіш Січових Стрільців, Скорострільний вишкіл Січових
Стрільців, технічні, ремонтні й обозні частини. Незмінним
командиром корпусу був полковник Євген Коновалець
У формації Січових Стрільців Армія
УНР диспонувала військовою
частиною, яка виділялася своєю
організованістю і боєздатністю. Як
головна підпора протигетьманського
повстання, Січові Стрільці мали
великий вплив на Директорію УНР,
але після від'їзду В. Винниченка за
кордон цей вплив зменшився. По війні
керівні старшини Січових Стрільців
були творцями і чоловими постатями
УВО — ОУН.

11.

Після великих втрат залишки полку УСС
вивели в тил на доукомплектування,
після чого в лютому 1917 він повернувся
на фронт (очолив полк М. Тарнавський).
У 1918 р. у складі австрійської армії
полк УСС здійснив похід на Україну під
командуванням сина австрійського
ексгерцога Стефана-Вільгельма
Габсбурга, якого, до речі, українці
називали Василем Вишиваним (він знав
українську мову і навіть писав
українською мовою вірші). Пізніше
Січові стрільці відіграли визначну роль в
революційних подіях 1918 р. та
творенні ЗУНР.

12.

Отже, оцінюючи значення УСС, слід
пам'ятати про те, що в силу своєї
малочисельності вони, звичайно, не
вирішували долю Першої світової війни, на
фронтах якої вели активні бойові дії
мільйонні армії, тому немає підстав, а
врешті, й необхідності перебільшувати їх
значення і роль у військових подіях 1914–
1918 рр. Але це ні в якій мірі не применшує
ролі і значення УСС.

13.

1. Це були перші військові формування українців після
знищення українських козацьких полків Катериною II,
вони стали зародком майбутньої армії.
2. УСС складалися з найкращих представників
українського галицького суспільства – вчених, літераторів,
журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді
тощо. Тому не дивно, що вони залишили після себе
добре задокументовану історію легіону та багату
літературно-пісенну спадщину.
3. Ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала
інтегральною частиною національної свідомості
галицьких українців XX століття.
4. Велика пропагандистсько-виховна робота серед
населення краю.
5. Їх героїзм та самопожертва служили прикладом
наступним поколінням борців.
6. Діяльна конструктивна участь УСС у революційних
подіях 1917–1920 рр. (до речі, на територіях, які були під
контролем УСС, не зареєстровано жодного факту
насильства щодо цивільного населення тощо).

14.

15.

16.

Біля Меморіалу Українських Січових Стрільців на горі Маківка, що у Сколівському районі,
відбулися урочисті заходи із відзначення 98-ої річниці перемоги легіону Українських
Січових Стрільців в складі австрійської армії над російською імператорською армією.

17. Пам'ятник Січовим Стрільцям у Львові