2_5253822352604566275

1. ТЕМА1: Історія України та українського війська від найдавніших часів до початку ХХ ст.

ЗАНЯТТЯ №19: УКРАЇНА В РОКИ
ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

2. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Початок війни. Плани держав –
учасників воюючих блоків щодо
українських земель.
2. Воєнні дії Першої світової війни на
українських землях.
3. Легіон УСС(Українських січових
стрільців)

3. Очікувані результати заняття

• З’ясувати становище українських земель напередодні війни, плани
воюючих держав щодо України.
• Охарактеризувати ставлення населення та політиків до війни.
Створення та діяльність Головної Української Ради та Союзу
Визволення України. Участь українців в арміях воюючих держав.
Формування Легіону Українських січових стрільців та визначити
значення цієї подіїї..
• Вивчити основні поняття і терміни уроку.
• Покращити вміння працювати з історичною картою.
• Запам’ятати ключові дати теми.
• Сформувати вміння аналізувати документи.
• Давати оцінку змінам ,що відбулися в національно-визвольному русі з
початком Першої світової війни.

4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Бойко О. Історія України: Навч. посіб. – К., 2008.
Історія українського війська: Курс лекцій / [П.П. Ткачук, А.І. Харук, І.Я. Соляр та інші].
– Львів: НАСВ, 2016. – 168 с.
• Історія України та українського війська: Практикум / [П.П. Ткачук, А.І. Харук, І.Я.
Соляр та інші]. – Львів: НАСВ, 2018. – 284 с.
• Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред.
В.М.Литвина. – К: Знання, 2006
• Гордiєнко В. Українськi Сiчовi Стрiльцi / В. Гордiєнко. – Львiв, 1990. – 48 с
• Думiн О. Історія Леґіону Українських Січових Стрільців. 1914–1918 [Текст] / О. Думiн
// Дзвін. – 1991. – № 11–12.
Лазарович М. В. «Гей, ви, стрільці січовії…» (Формування українського стрілецького
руху в Галичині: причини, передумови, наслідки) [Текст] / М. В. Лазарович. – Тернопіль
: Джура, 2004. – 80 с. : іл
• Литвин М. Українськi сiчовi стрiльцi [Текст] / М. Литвин, К. Науменко. – К. : Знання,
1992. – 48 с..
Перша світова війна: події та факти. До 100-річчя завершення Першої світової
війни .
• Published Nov5,2018 .https://issuu.com/ndcgpzsu1/docs/Науково-дослідний центр
гуманітарних наук
Міністерства оборони України.

5.

• МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ (ЛОГІСТИЧНЕ) ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
підручники, навчальні посібники, практикум, тексти
історичних документів,презентація , ноутбук,
мультимедийний проектор.
• Поняття: Світова війна,панславізм,геополітичні
плани,ГУР,СВУ,Легіон Українських січових стрільців.
• Дати:1серпня 1914р. Німеччина оголосила війну
Росії,1914-1918рр.-Перша світова війна,1 серпня 1914
р.-створення ГУР,4 серпня 1914 р.-створення
СВУ,серпень 1914 р.-створення Легіону УСС.
• Персоналії:
• Р.Залозецький-Сас, К.Левицький,
• М.Павлик, С.Петлюра, А.Жук, Д.Донцов,
• В.Дорошенко, М.Галущинський.

6. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЛЕКЦІЇ

• 1. До яких країн входили українські землі напередодні Першої світової
війни?
• 2. Які українські землі відійшли до Російської імперії після розподілів
Речі Посполитої в к. ХVIII ст?
• 3. Які українські землі були включені до складу Австрійської імперії в
к. ХVIII ст.?
• 4. Кому належала Бессарабія за Бухарестським мирним договором
1812 року?
• 5. Які українські території втратила Росія після Кримської війни 18531856 рр.?
• 7. Чи повернула Бессарабію Російська імперія після війни з
Османської імперії 1877-1878 роки?
• 8. Яким був національний склад населення в українських землях?

7.

8.

9.

10.

11.

1. Початок війни. Плани держав – учасників воюючих
блоків щодо українських земель.
Перша світова війна — світова війна, глобальний збройний
конфлікт, що розвивався перш за все в Європі від 28 липня
1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38
держав із населенням 1,5 млрд мешканців.
Під час неї загинуло понад десять мільйонів солдатів і
цивільного населення, 21 млн. поранених.
Через російську армію пройшли від 3,5 до 4 мільйонів
українців, через австро-угорську – від 250 до 700 тисяч.
Сотні тисяч із них загинули, понад 1 мільйон дістали
поранення,
каліцтва
й
контузії.
https://24tv.ua/persha_svitova_zabuta_viyna_ukrayinskoyi_istoriy
i_n1060379
Від
самого
початку
боїв
влітку
1914
територія Галичини, Буковини, Волині, а також, хоча
меншою мірою, Центральної України стала одним з
основних театрів воєнних дій.

12.

13.

14.

15.

16.

• 28 червня 1914 р. у м. Сараєво сербський студент Гаврило Принцип
убив спадкоємця австро-угорського престолу, ерцгерцога Франца
Фердинанда. Сараєвське вбивство спричинило низку наступних
подій у міжнародній політиці, внаслідок яких виникла
повномасштабна війна.
• 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. У
відповідь Росія розпочала загальну мобілізацію.
• 1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії та розпочала
вторгнення в країни Бенілюксу.
• 3 серпня Берлін оголосив війну Парижу.
• 4 серпня у війну вступила Велика Британія, оголосивши війну
Німеччині.
• 6 серпня Австро-Угорщина заявила, що перебуває у стані війни з
Росією.
• Країни Четвертного союзу (Центральні держави; АвстроУгорщина, Німеччина, Болгарія і Італія до 1915р. та Османська
імперія) вступили у воєнне протистояння із країнам Антанти
(Велика Британія, Франція, Росія, Італія та Болгарія з 1915р., США
з 1917р.) за розподіл сфер впливу у світі.

17.

18.

• Українське питання в планах іноземних
держав
Основними причинами початку Першої світової
війни було різке загострення економічних,
політичних і військово-стратегічних інтересів
між імперіями. Більшість із них вважали за
необхідне здійснити переділ уже поділеного на
той час світу. На міжнародній арені існувало два
ворогуючих військово-політичних блока:
• Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина,
Італія) та Антанта (Великобританія, Франція,
Росія).

19.

Німеччина не хотіла миритись із залежністю її
промисловості від поставок сировини із Росії та США.
З її боку було бажання відтіснити Росію з України на
схід і використати українську територію як плацдарм
для просування до нафтоносних районів.
• Росія мала свої інтереси у Галичині, Буковині й
Закарпатті.
Вони
вписувалися
в
доктрину
необхідності «приєднати» до Росії давні «руські
землі»(ідеологія«панславізму»)Виписати визначення.
• Австрія передбачала декілька можливих варіантів
вирішення українського питання, а саме: приєднати
українські землі до імперії, передати їх майбутній
Польській державі, створити «санітарний» кордон
проти впливів Росії, віддати Україну під протекторат
Німеччини. Угорці хотіли зберегти свої позиції у
Закарпатській Україні.

20.

• Румунія прагнула включити Бессарабію і частину
Буковини до складу майбутньої Великої Румунії.
• Поляки розраховували на приєднання до майбутньої
Польської держави галицьких земель як «історично
польських».
• Широкі плани щодо України розроблялись
у Німеччині як з боку військових, так і з боку
промисловців і політиків. Так, один з найвпливовіших
німецьких промисловців Август Тіссен заявляв: «Росія
повинна віддати нам прибалтійські провінції..., частину
Польщі і Донецький басейн з Одесою, Кримом і
Приазов'ям...». У 1897 р. німецький публіцист Пауль
Рорбах писав: «Хто володіє Києвом, той має ключ від
Росії». Особливо привабливою Україна з її
сировинними і продовольчими запасами стала для
Німеччини на завершальному етапі війни, коли власні
ресурси були вичерпані

21.

• ВИСНОВОК
• Від самого початку боїв влітку 1914
територія Галичини, Буковини, Волині, а також, хоча меншою мірою,
Центральної України стала одним з основних театрів воєнних дій.
Австро-Угорщина претендувала на розширення володінь у Західній
Україні (Волинь і Поділля), Німеччина — на протекторат над рештою
української території (крім неї — на Прибалтику, Білорусь, Кавказ, щоб
мати сухопутний торговельний шлях до Персії й Середньої Азії).
Російська імперія претендували на всі українські землі у складі АвстроУгорщини, прагнучи розширити кордони до Карпат, вважаючи Східну
Галичину, Закарпаття й Північну Буковину «исконно русскими
территориями».
• Крім того, і Австро-Угорська, і Російська імперії прагнули
використовувати війну для придушення національно-визвольного
руху українського народу.
• Трагедія українців полягала ще й в тому, що розділені між імперіями,
вони змушені були воювати один з одним (у російській армії
нараховувалося 3,5 млн українців, в австрійській — 250 тис).

22. 2. Військові дії під час Першої світової війни на території України(1914–1918 рр.)

• Перша світова війна почалася 1 серпня 1914 р., коли
Німеччина оголосила війну Росії. Після цього
західноукраїнські землі перетворилися на театр воєнних
дій.
• 18 серпня 1914 р. почався успішний наступ 8-ї російської
армії під командуванням О. Брусилова. За досить
короткий термін Росії вдалося просунутись значно у
перед.
• З 23 серпня до кінця вересня 1914 р. тривала Галицька
битва, в ході якої австро-угорські війська зазнали
поразки. Галичина і Буковина опинилися під окупацією
Російської імперії. В березні 1915 р. російська армія
захопила фортецю Перемишль, яка перебувала в
облозі протягом шести місяців. На захоплених
територіях російська сторона утворила ГалицькоБуковинське генерал-губернаторство на чолі з
графом Г. Бобринським

23. Генерал від кавалерії  О.БРУСИЛОВ

Генерал від кавалерії
О.БРУСИЛОВ

24. Бо́бринський Георгій Олександрович – генерал-ад’ютант У 1914–1915 рр. під час окупації російськими

Бо́бринський Георгій Олександрович – генерал-ад’ютант
У 1914–1915 рр. під час окупації російськими
військами Галичини і Буковини очолював ГалицькоБуковинське генерал-губернаторство.

25.

Окупаційна влада проводила широкомасштабну русифікацію, українські гімназії,
газети, журнали, книги, видавництва, бібліотеки знищувались.
Було закрито «Просвіту» та заборонено українські політичні партії, спортивні
молодіжні організації тощо. (2 серпня 1914 р . у Львові засновано Головну
Українську Раду, до якої увійшли представники трьох головних українських партій:
Націонал-демократичної, Радикальної і Соціал-демократичної. Головою Ради
обрано К. Левицького, заступниками М. Павлика, М. Ганкевича і С. Барана. Саме
цей орган мав на час війни представляти і захищати інтереси українського народу,
який перебував у складі Австро-Угорщини. Важливим політичним кроком Головної
Української Ради було рішення про створення у Львові у складі австро-угорської
армії добровільного Легіону Українських січових стрільців (УСС). 4 серпня1914 р.
у Львові з ініціативи Д. Донцова та В. Дорошенка і підтримки Німеччини
утворений Союз Визволення України. 5 жовтня 1914 р. СВУ висловила гасло
побудови самостійної української держави у вигляді монархії (гетьманату) з
конституційним устроєм під егідою Габсбургів. 5 травня 1915 р. була створена
Загальна українська рада (ЗУР). Її лідером був К. Левицький. Організація
виступала за розмежування Галичини на Західну із центром у Кракові та Східну із
центром у Львові за національним принципом; об'єднання всіх українських земель
у межах Австро-Угорщини в єдиний коронний край із правами територіальної та
культурно-національної автономії)
Крім того почалися репресії проти українських політичних та культурних діячів.
Переслідувань зазнала греко-католицька церква, так, наприклад, А. Шептицького
було депортовано у глиб Росії.

26.

27.

• В квітні 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких і
австро-угорських військ, а вже у травні 1915 р.
відбувся Горлицький прорив російського фронту.
22 червня 1915 р. австро-німецькі війська вступили
до Львова. До жовтня 1915 р. тривав швидкий відступ
російських військ, а ж поки вони не зупинилися на
лінії Кам'янець-Подільський – Тернопіль – Кременець
– Дубно.
• 22 травня 1916 р. розпочалася наступальна
операція російських військ Південно-Західного
фронту під командуванням генерала О.
Брусилова. Тривала вона до початку червня. В її
результаті російським військам вдалося знову
захопити Східну Галичину (без м. Львова), Північну
Буковину та частину Західної Волині. Ця подія
увійшла в історію під назвою «Брусиловський
прорив».

28.

• У червні 1917 р. відбувся новий наступ
російських сил на львівському напрямку. Проте
він закінчився провалом. Росія втратила
Галичину та Буковину.
• лінія фронту стабілізувалася до укладення
Брестського мирного договору (27 січня1918 р.)
• Після цього війна набула позиційного характеру.
Військові дії виснажували супротивні сторони. І в
Росії, і в Австро-Угорщині значно посилились
опозиційні настрої.
• у лютому 1917 р. в Російській імперії відбулася
демократична революція, наслідком якої стало
повалення царату (імперії) та приходу до влади
Тимчасового уряду. Тепер українцям відкрилась
можливість для відновлення своєї державності.

29.

30.

• ВИСНОВОК
• Перша світова війна закінчилася перемогою
Антанти – Франції, Великої Британії, США, Італії,
Японії та їхніх союзників. Вона призвела до краху
чотирьох імперій – Російської, Австро-Угорської,
Німецької та Османської.
• Відбувся черговий переділ світу, сформувалася
Версальсько-Вашингтонська система міжнародних
відносин, виникла Ліга Націй (попередниця ООН).
На мапі Європи з’явилися нові або відродилися
старі держави: Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва,
Польща, Чехо-Словаччина, Австрія, Угорщина,
Держава Словенців, Хорватів і Сербів (Югославія).
На переважній частині колишньої Російської імперії
запанував комуністичний більшовицький режим.
https://24tv.ua/persha_svitova_zabuta_viyna_ukrayins
koyi_istoriyi_n1060379

31.

• Більшість мобілізованих українців брали участь у бойових діях
на російсько-австрійсько-німецькому фронті, що пролягав
теренами Волині, Галичини, Закарпаття, Поділля, Буковини,
Бессарабії. Тут відбулися такі грандіозні воєнні операції,
як Галицька битва (1914),
• Зимова битва в Карпатах (1915),
• стратегічний розвиток Горлицького прориву (1915),
Брусиловський або ж Луцький прорив (1916),
• "наступ Керенського" (1917),
• операція "Фаустшлаг" (1918).
• Без участі українців не обходився практично жоден театр
воєнних дій по цілому світу. "Австрійські" українці масово
воювали на Балканах, у північній Італії, на флоті в
Середземномор’ї. "Російські" українці – на всьому просторі від
Балтійського до Чорного морів, на Закавказзі та в Ірані, у складі
експедиційного корпусу в Македонії та у північній Франції.
Представники української діаспори билися у лавах армій
Канади, Австралії, США.
https://24tv.ua/persha_svitova_zabuta_viyna_ukrayinskoyi_istoriyi_
n1060379

32.

• Перша світова і розпад імперій дали безпосередній поштовх до
початку Української національної революції 1917–1921 років.
Під час неї постали Українська Народна Республіка, Українська
Держава, Західно-Українська Народна Республіка. Хоча їм не
вдалося втриматися надовго, українці здобули безцінний досвід
державотворення.
• Повстанська боротьба тривала в Україні і по завершенні
революції, а представники політичної та військової еміграції до
кінця життя залишалися носіями ідеї української незалежності.
На чужині продовжував діяти Державний Центр УНР, який в
серпні 1992 року передав свої повноваження урядові
незалежної України.
• Останні ветерани Першої світової відійшли у засвіти відносно
недавно – на початку 2010-х років. Це були канадець Джон
Бебкок (1900–2010), американець Френк Баклз (1901–2011),
австралієць Клод Шулз (1901–2011) і британка Флоренс Грін
(1901–2012). Останнім учасником зі складу російської армії
вважається уродженець Полтавщини Мусій Кричевський. Він
помер у Донецьку 26 грудня 2008-го на 112-му році життя

33. 3. ЛЕГІОН УСС

БОЙОВИЙ ШЛЯХ ЛЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
З ініціативи ГУР у серпні — вересні 1914 р. у м. Стрий на Львівщині був
сформований легіон Українських січових стрільців (УСС), до складу якого ввійшли
представники молодіжних воєнізованих організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» (2,5 тис.
осіб) на чолі з командуючим М. Галущинським.
ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (Легіон УСС) – українське добровольче
військове формування у складі австро-угор. армії в роки Першої світової війни.
Січові стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні, відзначившись у боях
за Ужоцький перевал (вересень 1914 р.), гору Маківка (квітень —
травень 1915 р.), гору Лисоня (вересень 1916 р.) у Карпатах. Потрапивши в оточення
під Бережанами, полк УСС припинив існування. Українські січові стрільці стали першим
військовим формуванням в Україні після втрати нею державності. Від 1914 до 1917 року
єдиною національною українською військовою частиною був легіон Українських січових
стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії. За весь час бойових дій через його лави
пройшли понад 9 тисяч осіб. Втрати вбитими, пораненими й полоненими перевищили 3
тисячі. У складі легіону була й жіноча чота (жінки-стрільці й санітарки – щонайменше 36
осіб).
В подальшому "усуси" стали активними учасниками Української революції, однією з
найкращих формацій українського війська. Відіграли важливу роль у перемозі
антигетьманського повстання Директорії УНР, у створенні Галицької армії.
https://24tv.ua/persha_svitova_zabuta_viyna_ukrayinskoyi_istoriyi_n1060379

34.

• В російській армії українізовані частини та з’єднання почали виникати
тільки з початком революції в 1917 році. Першими постали українські
полки імені Богдана Хмельницького та Павла Полуботка.
• Влітку 1917-го на Поділлі було сформовано 1-й український корпус під
командуванням генерала Павла Скоропадського. Українізовані
частини і з’єднання невдовзі стали основою для створення Армії
Української Народної Республіки.

35.

36. УКРАЇНЦІ- ГЕРОЇ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Яків Гандзюк
ЯКІВ ГАНДЗЮК
В боях 9 разів діставав поранення і
контузії, зокрема й тяжкі:
шрапнеллю у праву частину тулуба,
кулею в кисть лівої руки навиліт,
контузію важким артилерійським
снарядом із глибокою втратою
свідомості. За бойові заслуги був
підвищений до генерал-майора і
нагороджений Георгіївською
зброєю.
Президент Франції Раймон
Пуанкаре вшанував його однією з
найвищих військових нагород своєї
держави – Військовою медаллю
(Médaille militaire). З початком
революції Яків Гандзюк вступив до
Армії УНР і в лютому 1918 року був
розстріляний більшовиками в
Києві. Ще живого генерала позвірячому добивали багнетами.

37.

Павло Скоропадський
Нащадок давнього гетьманськостаршинського роду Павло
Скоропадський (1873–1945)
відзначився вже на самому початку
війни.
19 серпня 1914 року в бою під
Краупішкеном (нині Ульяново
Калінінградської області РФ) він на
чолі лейб-гвардії Кінного полку попри
жорстокий артилерійський,
кулеметний і гвинтівковий вогонь
німців захопив їхні позиції та завдав
противникові значних втрат. За це
Скоропадського удостоїли ордена
Святого Георгія 4-го ступеня.
Під час революції в 1918 році він став
Гетьманом Української Держави.
https://24tv.ua/persha_svitova_zabuta_
viyna_ukrayinskoyi_istoriyi_n1060379

38.

Олександр Козаков
Дворянин із Херсонської
губернії Олександр
Козаков (1889–1919) став
найкращим повітряним асом
Російської імперії, особисто
збивши 17 німецьких і
австрійських літаків. Кавалер
російських, британських,
французьких орденів.
31 березня 1915 року в небі над
Польщею здійснив другий (після
Петра Нестерова) в історії
повітряний таран. Козакову
вдалося не лише знищити
німецький аероплан, але й
здійснити вдалу посадку –
вперше у світовій практиці, адже
Нестеров під час виконання
тарану загинув.
https://24tv.ua/persha_svitova_zab
uta_viyna_ukrayinskoyi_istoriyi_n1
060379

39.

• Софія Галечко
• Уродженка Лемківщини Софія
Галечко (1891–1918) з початком
війни добровільно вступила до
легіону Українських Січових
Стрільців.
Служила санітаркою,
розвідницею, стрільцем,
отримала звання фенріха
(хорунжої). Відзначилася у боях
проти росіян у Карпатах (зима
1914-15) та у бою за гору
Маківку, була нагороджена
срібною медаллю "За
хоробрість".
• Трагічно загинула потрапивши у
вир під час купання в річці
Бистриця Надвірнянська.

40.

• Петро Франко
• Молодший син славетного
українського письменника Івана
Франка, Петро Франко (1890–
1941) служив поручником УСС.
Особливо відзначився в боях
проти росіян під Семиківцями
на Теребовлянщині восени 1915
року. Нагороджений
офіцерською "Медаллю
Воєнних Заслуг".
• Під час Української революції
був організатором авіації
Галицької армії.
• У міжвоєнний час став
викладачем, науковцемхіміком, писав художні твори.
За основною версією,
розстріляний радянськими
спецслужбістами.

41.

• Ярослав Окуневський
• Виходець із родини
буковинських
священиків Ярослав
Окуневський (1860–1929) став
адміралом, очолював медичну
службу австро-угорського
військово-морського флоту.
Розробив медичний статут
флоту, який, з невеликими
змінами, чинний і досі у
багатьох європейських країнах.
• Був кавалером орденів АвстроУгорщини, Німеччини, Іспанії,
Китаю.
• Жертвував значні кошти на
легіон УСС, керував Українською
санітарною місією у Відні. 1919
року організував поставки
життєво необхідних
медикаментів для Армії УНР.

42.

Пилип Коновал
Селянин із Поділля Пилип
Коновал (1888–1959) напередодні війни
емігрував до Канади. Вступив
добровольцем до Канадського
експедиційного корпусу
Протягом року брав участь у
"траншейній війні" на півночі Франції,
отримав звання капрала. Здійснив
подвиг наприкінці серпня 1917 року в
бою за висоту 70 поблизу міста Ланс:
особисто "зачистив" два кулеметних
гнізда, вбив щонайменше 16 німців (за
іншими даними – 56), захопив один
кулемет, а другий знищив гранатами.
Цим самим надав можливість своєму
батальйону продовжити наступ.
Удостоєний Хреста Вікторії – найвищої
військової нагороди Великої Британії,
яку йому в Лондоні особисто вручив
король Георг V (дідусь Єлизавети ІІ).
Єдиний в історії кавалер Хреста Вікторії
родом зі східної Європи. Меморіальні
дошки на честь хороброго українця
встановлені в кількох містах Канади і
Франції, а в Лансі 2017 року відкрили
Алею Коновала.

43.

• Основні дати:
• 1 серпня 1914 р. – початок Першої світової війни (1914–
1918 рр.).
2 серпня 1914 р. – у Львові засновано Головну
Українську Раду (ГУР).
4 серпня1914 р. – у Львові утворений Союз Визволення
України (СВУ).
23 серпня – вересень 1914 р. – тривала Галицька битва.
5 травня 1915 р. – була створена Загальна українська
рада (ЗУР).
Травень 1915 р. – відбувся Горлицький прорив.
22 травня – початок червня 1916 р. – Брусиловський
прорив.