Similar presentations:
Франческо Петрарка. Історичні персоналії
1. Франческо Петрарка
Історичні персоналії2. Франческо Петрарка
Франческо Петрарка – італійський поетта літописець, ранній гуманіст.
Народився 20 липня 1304 року.
Помер 19 липня 1374 року.
3. Портрет
4.
Франческо Петрарка народивсяв Ареццо, поблизу Флоренції в
родині флорентійського
нотаріуса. Він змалку
подорожував з батьком.
Петрарка вивчає право в
університетах Монпельє та
Болоньї, але більше
цікавиться літературою та
письменництвом. В Авіньйоні
працює клерком в кількох
конторах.
5. Діяльність
Франческо Петрарка розпочинає власну літературну діяльність.Серед творів Петрарки – трактати, поеми, сонети, канцони,
секстини, балади, мадригали, листи, афоризми та інші
жанри. Твори Петрарки розділяються на дві частини:
латиномовні (вони, в основному, мають історичне значення)
та італійську поезію (яка, в основному, і зумовила всесвітню
славу поета). Петрарку вважають родоначальником
гуманістичної культури епохи Відродження, поряд з Данте і
Боккаччо – творцем італійської літературної мови.
6. Твори
Збірка “Канцоньєре”(“Книга пісень”) –
лірична сповідь
Петрарки, поетична
історія його кохання. У
збірці 365 творів. Роботу
над нею поет розпочав
ще у 1330-ті роки, а
закінчив незадовго до
смерті.
7.
Найвідоміші твори латинською мовою:філософський трактат „Моя таємниця, або Книга
бесід про презирство до світу” (1343), цикл
дидактичних поем („Тріумф кохання”, „Тріумф
цноти”, „Тріумф Смерті”, „Тріумф Слави”, „Тріумф
Часу”, „Тріумф Вічності”); поема „Африка”;
лірична збірка „Буколіки”; автобіографія „Лист до
нащадків”.
8.
Справжнім засновником гуманізму іренесансної літератури став поет
Фраическо Петрарка. Він розвивав
гуманістичні ідеї в ліричних віршах (1341 р.
увінчаний в Римі лавровим вінком як
найвидатніший поет Італії), в латинських
прозаїчних творах, трактатах, численних
листах. Одним з центральних в етиці
Петрарки було поняття «гуманітас» (від
лат. humanitas — людська природа,
духовна культура). Воно стало основою
побудови нової культури, що дала сильний
поштовх розвитку гуманітарних знань
(особливо етики), звідси і термін
«гуманізм» (з XIX ст.). Петрарка кинув
виклик схоластиці , він критикував її
структуру, недостатню увагу до проблем
людини, підпорядкованість теології. Отже,
програма становлення нової культури в
головних рисах була накреслена
Петраркою,а її розробку завершили його
друзі і послідовники.