Іван Драч. «Балада про соняшник» - поетичний роздум про суть мистецтва

1. ІВАН ДРАЧ. «БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК» — ПОЕТИЧНИЙ РОЗДУМ ПРО СУТЬ МИСТЕЦТВА

ПОЕТИЧНИЙ РОЗДУМ
ПРО СУТЬ МИСТЕЦТВА

2.

3. «Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим,

відчутнішим.
Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На
небі життя побачив його зразу, почав розуміти
тільки недавно», — пише Іван Драч.
Та не в дивацтві суть —
а в здивуванні,
У вмінні всюди диво світу світлом
Осяяти: потужним світлом серця.
I. Драч

4.

Художнику — немає скутих
норм.
Він — норма сам, він сам в
своєму стилі…
І. Драч

5.

В українській поезії він є
продовжувачем традицій Михайла
Коцюбинського, Павла Тичини.
М. Коцюбинський
П. Тичина

6.

Навчався на фiлологiчному факультеті
Київського унiверситету, але навчання
не закiнчив, був виключений пiд тиском
каральних органiв.

7.

Протягом 1962–1988 pp. виходили його збiрки:
«Соняшник» (1962), «Протуберанцi серця»
(1965), «Балади буднiв» (1967), «До джерел»
(1972), «Корiнь i крона» (1974), «Київське небо»
(1976), «Шабля i хустина» (1981), «Драматичнi
поеми» (1982), «Телiжинцi» (1985),
«Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця»
(1988).

8.

Збiрка I. Драча
«Корiнь i крона»
була вiдзначена
Державною премією
України iм.
Т. Шевченка в 1976 р.

9. «Балада про соняшник»

10. В  соняшника  були  руки  й  ноги,

В соняшника були руки й ноги,

11. Було  тіло  шорстке  і  зелене.

Було тіло шорстке і зелене.

12. Він  бігав  наввипередки    вітром,

Він бігав наввипередки
вітром,

13. Він  вилазив  на  грушу   і  рвав  у  пазуху  гнилиці.

Він вилазив на грушу
і рвав у пазуху гнилиці.

14. І  купався  коло  млина

І купався коло млина

15. і  лежав  у  піску,

і лежав у піску,

16. І  стріляв  горобців  з  рогатки.

І стріляв горобців з рогатки.

17. Він  стрибав  на  одній  нозі, Щоб  вилити  з  вуха  воду,

Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,

18. І  раптом  побачив  сонце, Красиве  засмагле  сонце

І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце

19. В  золотих  переливах  кучерів, У  червоній  сорочці  навипуск,

В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,

20. Що  їхало  на  велосипеді,

Що їхало на велосипеді,

21. Обминаючи  хмари  у  небі…

Обминаючи хмари у небі…

22. І  застиг  він  на  роки  і  на  століття В  золотому  німому  захопленні:

І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:

23. -Дайте  покататись,  дядьку! А  ні,  то  візміть  хоч  на  раму. Дядьку,  хіба  Вам  шкода?!

-Дайте покататись, дядьку!
А ні, то візміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!

24.

Поезіє,

25.

сонце моє оранжеве!

26.

Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,

27.

Щоб стати навіки
соняшником.

28.

29.

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада (модерна).
Провідний мотив: талант
бачити красу в повсякденні.
Віршовий розмір: верлібр.

30.

Домашнє завдання
1. Окреслити творчу еволюцію І. Драча.
2. Написати відгук на «Баладу про соняшник».
3. Підготувати повідомлення про М.
Вінграновського: «Життя і творча діяльність
поета», «Збірка інтимної лірики «Цю жінку я
люблю».

31. ДЖЕРЕЛО:

• www.ukrtvory.com.ua/9tu151.html