4.46M
Category: historyhistory

Особливості релігійного життя на українських землях 16 століття

1.

2.

*Головною причиною
занепаду православної
церкви в Україні була
втрата власної держави.
Щоб протидіяти польському
католицизмові, який через
розгалужену мережу
католицьких колегіумів і
друкарень невпинно
поширював вплив на нові
східні землі, Українська
православна церква мусила
виробити власну систему
освіти.

3.

*Становище
Української
православної церкви
ускладнювалося й
зовнішніми
обставинами.
Захоплений турками
1453 р.
Константинополь
утратив статус
православ'я, а відтак
не міг надати
потрібної підтримки
православній церкві
України.

4.

*Натомість із кожним роком
дедалі потужнішою
ставала Московська
митрополія, яка прагнула
перебрати славу згаслого
Константинополя.
Проголошення 1589 р.
самостійності
Московського патріархату і
надання його главі титулу
патріарха Московського та
всієї Русі надзвичайно
занепокоїло українців,
оскільки промовисто
свідчило про наміри
Московського царства
щодо українських земель.

5.

*Реформація - соціально-
політичний рух XVI – XVII ст.,
спрямований проти
католицької церкви.
Реформаційний рух поклав
початок новому напрямкові
християнського вчення протестантизмові.
Протестантська церква
оголошувала свою
незалежність від влади папи
Римського.

6.

* Реформація
охопила багато
європейських країн.
Не оминула вона й
Польщі та Великого
князівства
Литовського, у
складі яких
перебували
українські землі.
Уряди обох держав
спробували
перешкоджати
поширенню
реформаційних ідей

7.

*У 1520 р. з'явилася грамота
Сигізмунда І, яка під
загрозою ув’язнення й
конфіскації майна
забороняла завозити з-за
кордону книжки Лютера.
Справа істотно змінилася
після перетворення
Тевтонського (Прусського)
ордену на світську державу
із спадковим монархом.
Державною релігією в
Пруссії було проголошено
лютеранство.

8.

*Територіальна
близькість Пруссії до
Польщі й Литви
зумовила швидке
поширення на їхніх
землях реформаційних
ідей та нових віровчень.
Річ Посполита стала, за
висловом сучасників,
притулком єретиків - так
католицька церква
називала людей
некатолицької віри.

9.

*Вплив реформаційних
ідей засвідчує й
діяльність православних
братств.
Найавторитетнішим було
Львівське Успенське
братство. Року 1586
Антіохійський патріарх
Йоаким затвердив статут
Львівського братства.

10.

*Незабаром Львівське
братство домоглося
ставропігії. Кількість
братств невпинно
зростала. Число
братчиків
збільшувалося за
рахунок представників
різних станів - міщан,
духівництва, шляхти,
селян, причому як
чоловіків, так і жінок.

11.

*Попервах братства
проводили доброчинну
діяльність - допомагали
братчикам, які
опинилися в скруті,
дбали про забезпечення
храмів книжками,
іконами, свічками,
влаштовували храмові
свята тощо.

12.

*Наприкінці XVI - у
першій половині XVII
ст. в Україні діяло
близько 30 братських
шкіл, які, на відміну
від початкових
парафіяльних, давали
середню освіту. Діячі
братського руху
прагнули поліпшити
становище церкви.

13.

*Гедеон Балабан -
львівський єпископ (15651607). З 1590 р. брав
участь у підготовці унії із
Римом, однак напередодні
Берестейського собору
зайняв позицію князя
Костянтина Острозького,
ставши противником ідеї
об'єднання церков. Мав
напружені стосунки з
Львівським
ставропігійним братством.

14.

*Кирило Терлецький -
церковний діяч, з 1572 р.
- єпископ пінський і
турівський. З 1585 р. луцький і острозький. У
1589 р. разом з Іпатієм
Потієм їздив до Риму,
зустрічався з папою
Римським і визнав його
зверхність над
українською
православною церквою

15.

*Михайло Рогоза - один з
організаторів
Берестейської унії (1596).
З 1590 р. як київський
митрополит вів таємні
переговори з польським
королем про унію
православної церкви з
католицькою.
English     Русский Rules