Українські землі в другій половині 16 століття. Тема 1

1.

Тема 1.
Українські землі в
другій половині 16
століття

2.

Ми, Ягайло, з Божої ласки великий князь литовський, пан та дідич Русі, подаємо до відома усім, кого це
стосується [...]
Отож, найясніша пані, нехай високість ваша прийме до такого високо спасенного зв’язку того ж пана
Ягайла, великого князя, за сина, а найяснішу княжну Ядвігу, дочку вашу найдорожчу, королеву Польщі,
нехай пошлюбить він законною дружиною. А гадаємо, що з того була б хвала Божа, душ спасіння, людям
честь і зміцнення держави». [...]
1385 р. в м. Крево (нині
територія Білорусі) було
укладено державнополітичний союз, відомий в
історії під назвою
Кревської унії.
Яка з уній поклала початок
об’єднанню Великого князівства
Литовського
і
королівства
Польського в єдину державу

3.

4.

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили
справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за
згодою обох народів...»

5.

ЗМІСТ УНІЇ
Польща і Литва об’єдналися у федеративну державу –
Річ Посполиту («Республіка») з єдиним королем,
сеймом, грошовою системою, релігією. Литва
отримала автономію ( свій уряд, військо,
законодавство, суд). Українські землі переходили під
владу безпосередньо Польщі.

6.

Наслідки Люблінської унії для українських земель
• Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський
культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладі
• Втрата українським суспільством своєї політичної еліти
• Виникнення на укр. землях величезних латифундій польських магнатів,
закріпачення селянства.
• Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків
• На українських землях, що відійшли після Люблінської унії до Речі
Посполитої, запроваджувався адміністративно територіальний устрій за
польським взірцем.
• У Речі Посполитій на українських землях стало 6 воєводств:
• Руське (з центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам’янець),
Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ).
• Воєводства очолювали - воєводи.

7.

8.

Соціальна структура українського суспільства
Шляхта – 2,5%
Духівництво – 2,5%
Міщани – 15%
Селяни – 80%
Соціальна структура населення українських земель.
У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала
становий характер.
Соціальні стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права та
обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.
Привілей — пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.

9.

Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.

10.

11.

Характерною рисою міського життя була цехова організація.
Цех – об'єднання ремісників однієї спеціальності.
Перша згадка про існування цехової організації в українських землях датується 1386 р. - у
грамоті йдеться про цех шевців Перемишля .

12.

13.

Магдебурзьке право - звільнення міста від управління і суду державних
урядовців і феодалів та дарування права на створення органів місцевого
самоуправління
Магістрат – міська адміністрація,
яку очолював війт
Бургомістри –
помічники
війта
Райці особи, які
управляли
містом
Лавники –
засідателі
суду

14.

15.

Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був
багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і який базувався на
праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.
Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у складі
Великого князівства Литовського сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки»
(1557 p.), підписаною польським королем і великим князем литовським Сиґізмундом II
Августом. Згідно з документом, усі земельні володіння великого князя вимірювалися й
ділилися на однакові ділянки — волоки. Найкращі орні землі відводилися під
великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. За користування волокою
тяглові селяни з усіма дорослими членами своєї родини повинні були відпрацьовувати два
дні панщини у фільварку.

16.

17.

Поширення якої форми
господарювання в ХVI ст.
спонукало сучасника зробити
такий висновок:
«Братія шляхетська, побачивши
перед собою родючі українські
землі, думала не про татар та
козаків, а про нову здобич для
польського плуга»?
А зимівник
Б уход
В фільварок
Г слобода
Про який соціально-економічний процес
ідеться в Литовському статуті 1588
р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або
селянин пішов від котрогось боярина, не
переходячи до іншого [боярина], і той, від
якого піде, не шукав би того підданого або
селянина десять років, — надалі йому до
нього нема діла».
А обезземелення
Б окатоличення
В закріпачення
Г полонізація

18.

Зображеного на картині історичного
діяча називали
А «Самодержцем усієї Русі».
Б «Руським батьком козацтва».
В «Першим руським професором».
Г «Некоронованим королем Русі».

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

Реформація в Україні
Реформація – перетворення, виправлення
Протестантизм – християнські течії, що виникли в період реформації в XVI ст.
В Україні найвпливовіша протестантська течія
кальвінізм – головний постулат: Бог навіки визначив обраних для спасіння людей,
незважаючи на людські провини й заслуги.
Протестантизм не набув масового характеру в Україні (найбільша кількість
осередків – 100)
Найголовнішим здобутком Реформації в Україні:
–оновлення православної церкви;
–використання в богослужінні перекладів Святого Письма мовою народу;
–1556-1561 рр. українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє

26.

Контрреформація в Україні
Контрреформація – рух католицької церкви для боротьби з Реформацією.
Орден єзуїтів («Товариство Христове»):
боротьба проти православ’я;
основний девіз: «Усе на славу Божу»;
поширення католицизму через педагогічну діяльність(відкриття шкіл) і дипломатію

27.

Православні братства
Братства – національно-релігійні громадські організації православної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст.
Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах
опікувалися своїми церквами;
надавали позики своїм членам,;
організовували позикові каси;
рятували міщан від боргів;
організовували притулки для збіднілих і старців;
організовували в містах оборону українського міщанства;
виступали зі скаргами на утискувачів до міських магістратів;
висилали посольства до королів;
шукали допомоги в шляхти й вельмож.
Перші братства виникли у Львові: Благовіщенське (1542р.); Миколаївське (1544р.);
Найвідоміші братства:
Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.),
Київське Богоявленське братство (1615 р.)
Ставропігія — автономна православна церковна одиниця, яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а
безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами.

28.

Становище православної церкви:
криза православної церкви у зв’язку із не сформованістю української держави;
відсутність підтримки православної церкви Константинопольською патріархією;
залежність церкви від світської влади – право призначати єпископів великим
литовським князем і польським королем;
педагогічна діяльність чернечого ордену єзуїтів в школах виховували дітей в дусі
відданості католицької церкви й діти зрікалися батьківської мови, культури, віри;
1589 р. надання Московському патріархату титулу Патріархата Московського та всієї
Русі

29.

Дайте визначення поняттю
добірка текстів різних авторів, у яких
обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між
католицькою та православною церквами з метою їх
об'єднання
_______________________ —
_________________ - твори релігійного спрямування, у
яких висувалися аргументи авторів, спрямовані проти
поглядів їх противників.

30.

полемічної літератури
Першим помітним твором
в Україні
вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь
аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним
пастирем...».
Одним із перших православних письменників полемістів став ректор
Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства
небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм й папство,
захищав православ’я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи папи Григорія
ХІІІ.
Твори цього жанру значно поширилися в Україні у зв’язку з підготовкою й
укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменникамиполемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван
Вишенський, Іов Борецький, Захарія Копистенський.

31.

У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність
церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об’єднання двох
церков.

32.

Берестейська унія – об’єднання у 1596 р. католицької та української православної церкви
в єдину – греко-католицьку
Причини унії:
бажання католицької церкви розширити свою владу на українські землі;
бажання православного духовенства отримати однакові права з католицьким; припинити
ворожнечу між православними та католиками.
Зміст унії:
утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові
католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і церковнослов’янську
мову богослужіння;
греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у
правах до католицьких;
православна церква в Україні оголошувалася поза законом.
Наслідки унії:
не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків; переважна
частина українців не визнали унію й в українському суспільстві загострилось
протистояння на ґрунті віросповідання.

33.

34.

Книговидання
1574 р. – Іван Федоров у Львові видав перші книги в
Україні – «Апостол», «Буквар»;
1581 р. в Острозі І.Федоров надрукував Острозьку
Біблію церковнослов’янською мовою

35.

школи при церквах і монастирях;
єзуїтські колегіуми;
братські школи;
Освіта
70-х рр.. XVI ст. - слов’яно-греко-латинські школи:
1578р. – Острозька школа, яка крім середньої давала вищу освіту;
(Зараз Острозька академія — перший вищий навчальний заклад у
Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа)
1585 р. – слов’яно-греко-латинська школа при Львівському братстві.