Україна у міжвоєнний період (20-30 рр. ХХ ст.)

1. Україна у міжвоєнний період (20-30 рр. ХХ ст.)

УКРАЇНА У
МІЖВОЄННИЙ
ПЕРІОД
(20-30 РР. ХХ СТ.)
ЛЕКЦІЯ 6

2. вступ

ВСТУП
Між першою та другою світовими війнами
Україна опинилася у складі різних держав:
Галичина – у складі Польщі,
Буковина – у складі Румунії,
Закарпаття – у складі Чехословаччини,
більша частина України (УРСР) – у складі СРСР.

3. план

ПЛАН
1. Формування СРСР. Вступ України до Радянського
Союзу
2. Нова економічна політика (неп)
3. Індустріалізація. Колективізація сільського
господарства
4. Політика коренізації в Україні
5. Формування тоталітарного режиму
6. Західноукраїнські землі в 20-30 рр.

4. література

ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. –К.: Академія, (Альмаматер), 2001. – 656 с.
2. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів: Світ, 1996. –
488 с.
3. Історія України. Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія – К.:
Альтернатива, 1997. – 419 с.
4. Кульчицький С.В. Особливості індустріалізації народного
господарства УРСР. Сторінки історії української РСР. Факти.
Проблеми. Люди. – К., 1990.
5. Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко
та ін. –К.: Вища школа, 2000.
6. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1994.
7. Турченко В. Новейшая история Украины. – К., 1995.
8. Україна в ХХ столітті (1900-2000): Зб. Докум. і матер. – К., 2000.

5. Формування СРСР. Вступ України до Радянського СоюзУ

1922
ФОРМУВАННЯ СРСР.
ВСТУП УКРАЇНИ ДО
РАДЯНСЬКОГО
СОЮЗУ

6. Проголошення УРСР

ПРОГОЛОШЕННЯ УРСР
6 січня 1919 р. утворена
Українська Соціалістична
Радянська Республіка (УСРР).
10 березня 1919 р. – І
конституція УСРР, яка
проголосила:
- встановлення радянського
ладу, перемогу «диктатури
пролетаріату»;
- перехід від буржуазного ладу
до соціалізму;
- ліквідацію приватної власності;
- свободу слова, зібрань, союзів
тільки для трудового народу

7. Формування СРСР

ФОРМУВАННЯ СРСР
30 грудня 1922 р.
утворено Союз
Радянських
Соціалістичних
Республік –
СРСР:
Російська
СФРР,
Українська
СРР,
Білоруська
СРР,
Закавказька
СФРР Грузія,
Вірменія
Азербайджан

8. Вступ України до Радянського СоюзУ

ВСТУП УКРАЇНИ ДО
РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
26 січня 1924 р. – І конституція
Радянського Союзу. Союзні
республіки були позбавлені права
на зовнішню політику і торгівлю. Їх
повноваження обмежувалися
сільським господарством,
внутрішніми справами, охороною
здоров’я та соціальним
забезпеченням.
1925 р. прийнята ІІ Конституція
УСРР: закріпила вступ Радянської
України до Радянського Союзу.
Союз РСР перетворився на
жорстко централізовану,
унітарну державу. Україна
втратила рештки державного
суверенітету, стала
адміністративною одиницею
Радянського Союзу.

9. Нова економічна політика (неп)

1921-1928
НОВА
ЕКОНОМІЧНА
ПОЛІТИКА
(НЕП)

10. Причини переходу до непу

ПРИЧИНИ ПЕРЕХОДУ ДО НЕПУ
Закінчення бойових
дій, перехід до
мирного
будівництва;
Економічна криза;
Незадоволення
селянства
продрозкладкою,
збройні виступи
проти існуючої
влади, необхідність
нового підходу до
відносин села і
міста.

11. Неп передбачав реалізацію таких заходів:

НЕП ПЕРЕДБАЧАВ РЕАЛІЗАЦІЮ
ТАКИХ ЗАХОДІВ:
• заміна продрозкладки продподатком;
• дозвіл на вільну торгівлю надлишками
сільськогосподарської продукції;
• продаж у приватні руки і передача в оренду дрібних і
частини середніх підприємств;
• децентралізація управління промисловістю;
• запровадження госпрозрахунку;
• використання товарно-грошових відносин;
• відмова від карткової системи.

12. наслідки

НАСЛІДКИ
• відродження
приватної
ініціативи;
• пожвавлення
торгівлі;
• зростання
особистої
зацікавленості
трудящих в
результатах праці
• поліпшення
економічної
ситуації.

13. Однак неп було згорнуто

ОДНАК НЕП БУЛО ЗГОРНУТО
Неп був реакцією на об’єктивні обставини - кризовий
стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою,
протести селян і робітників.
Коли проблема економічної відсталості була вирішена і
країна вийшла з економічної кризи, неп згорнули.
Радянське керівництво перейшло до адміністративнокомандної економіки.

14. Політика коренізаціі в Україні

1923-1938
ПОЛІТИКА
КОРЕНІЗАЦІІ В
УКРАЇНІ

15. Основні положення

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
• підготовка та висування
управлінських кадрів
корінної національності
радянських республік,
• врахування національних
чинників при формуванні
партійного і державного
апарату,
• організація мережі закладів
освіти та культури,
книговидавничої справи
мовами корінних
національностей,
• глибоке вивчення
національної історії,
відродження і розвиток
національних традицій,
культури.
В Україні політика
коренізаціі отримала
назву українізації

16. результати

РЕЗУЛЬТАТИ
Значна частина шкіл, технікумів, дитячих будинків стали
україномовними. У 1930 р. чисельність шкіл з українською мовою
навчання становила 85%.
Тираж україномовних газет зріс у 5 разів (до 90%), зросла кількість
книжкової продукції українською мовою.
Зросла вага українців в партії та комсомолі.
На українську мову було переведено 75% діловодства державних
установ.
Значних успіхів досягли література і мистецтво завдяки діяльності
М.Хвильового, Г.Косинки, М.Рильського, В.Сосюри, Л.Курбаса,
О.Довженка, Г.Верьовки та ін.
Забезпечувалися інтереси неукраїнського населення республіки –
росіян, євреїв, поляків, німців, болгар (національних меншин).
Наприкінці 1920 – на початку 1930-х рр. політика українізації почала
здавати позиції під тиском адміністративно-командної системи.
Почалася боротьба з «крайнощами» під гаслом боротьби з
«буржуазним націоналізмом». Посилилися репресії проти активних
учасників українізації. 1938 р. українізацію остаточно згорнули.

17. Індустріалізація

1925
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

18. Індустріалізація

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ
курс, спрямований
на прискорений
розвиток
промисловості
Мета: ривок у
розвитку індустрії,
ліквідація
економічного
відставання СРСР
від передових країн
Заходу.

19. Індустріалізація

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ
Модернізацію проводили
швидкими темпами, плановими
методами – п’ятирічками.
Прагнучи якнайскоріше
підняти економіку, сталінське
керівництво
ставило нереальні та
економічно
необґрунтовані плани,
спиралося на ентузіазм
народу,
організовувало масові
соціалістичні змагання,
рухи передовиків і
ударників праці.
Однак план жодної п’ятирічки
не був виконаний.
1929 р. проголошено курс на
форсовану індустріалізацію.

20. Особливості індустріалізації в Україні

ОСОБЛИВОСТІ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В
УКРАЇНІ
• Інвестування в промисловість республіки, особливо
на початку індустріалізації, значної частини коштів.
• Будівництво і реконструкція в Україні великих
промислових об’єктів – «Криворіжсталь»,
«Запоріжсталь», «Азовсталь», Дніпрогес, Дніпробуд.
• Територіальна диспропорційність розміщення
промислих підприємств. Посилювалися традиційні
індустріальні регіони – Донбас і Подніпров’я, проте
помітно відставала промисловість Правобережжя.
• Поява в промисловому комплексі республіки нових
галузей - молочна, маргаринова, комбікормова,
хлібопекарська.
• Модернізація легкої та харчової промисловості
значно відставала від важкої індустрії. Це призвело
до серйозних диспропорцій в народному господарстві.

21.

Наслідки
успіхи
«ціна» зрушень
з аграрної країни республіка
перетворилася в
індустріально-аграрну
привілейоване становище
підприємств групи «А» порівняно з
групою «Б»
Україна посіла друге місце в
Європі за виплавкою чавуну і
виробництву машин; третє
місце за виробництвом сталі,
четверте місце в світі за
видобутком вугілля
урбанізація
будівництво сотень проектів було
розпочате, але незавершене
зламано механізм саморегуляції
економіки
початок масових репресій
пограбоване та поневолене село

22. Колективізація сільського господарства

1927
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА

23. Колективізація сільського господарства

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО
1929 р. – перехід до
ГОСПОДАРСТВА
політики суцільної
колективізації.
Здійснювалася
форсованими
насильницькими
методами.
Аби зламати опір
заможних селян,
проводилася політика
«ліквідація куркульства
як класу»:
розкуркулення,
депортації –
виселення
селянських родин
на Північ і до
Сибіру.
Так було знищено
найбільш працездатних
і заможних господарів.

24. Наслідки колективізації

НАСЛІДКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
• на селі було
утверджено
командну
економіку з
підпорядкуванням
колгоспів
державній владі
• тривала
дезорганізація і
деградація
аграрного сектора
• ліквідовано
куркульство як
клас
• голодомор 19321933 рр.

25. Формування тоталітарного режиму

1929
ФОРМУВАННЯ
ТОТАЛІТАРНОГО
РЕЖИМУ

26. СРСР перетворився на тоталітарну державу з режимом особистої влади Сталіна

СРСР ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ТОТАЛІТАРНУ
ДЕРЖАВУ З РЕЖИМОМ ОСОБИСТОЇ ВЛАДИ
СТАЛІНА
1. Утвердження монополії комуністичної ідеології. Право на істину
визнавалося лише за марксизмом.
2. Монополізація влади більшовицькою партією, усунення з
політичної арени інших політичних партій. До Конституції СРСР 1936
р. вперше увійшло положення про керівну і спрямовуючу роль
комуністичної партії.
3. Зрощення правлячої партії з державним апаратом: ключові пости у
владних структурах могли належати лише членам комуністичної
партії.
4. Встановлення жорсткого контролю держави над суспільним
життям.
5. Встановлення монопольного контролю партійно-державного
апарату над економічною сферою. Одержавлення всіх форм
власності, централізація керівництва економікою, утворення
адміністративно-командної системи.
6. Масові репресії.

27. висновки

ВИСНОВКИ
Таким чином, у міжвоєнний період Українська РСР
перебувала у складі Радянського Союзу з тоталітарним
комуністичним режимом.
Модернізація України, яку здійснювали комуністи,
супроводжувалася примусовою колективізацією,
голодомором, масовими репресіями.

28. Західноукраїнські землі

1920-1930-І РР.
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ

29. Західноукраїнські землі

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
Уряд Польщі забороняв
вживання української мови
в державних установах.
Румунська влада
здійснювала політику
тотальної румунізації: було
заборонено вживання
української мови,
українська преса,
закривалися українські
школи.
Аграрні реформи,
проведені у 1919 р., мали на
меті передачу землі
польським, румунським і
чеським колоністам.

30. Західноукраїнські землі

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
У 1929 р. була утворена
Організація українських
націоналістів (ОУН).
Її керівником у 1929-1938 рр. був
Євген Коновалець. Мета –
утворення незалежної соборної
української держави будь-яким
способом, у тому числі
терористичними методами
боротьби.
Отже, західноукраїнські землі в
20-30 рр. ХХ ст. були об’єктом
соціально-економічного і
національного гноблення.
Колонізаторська політика Польщі,
Румунії і Чехословаччини
викликала широкий національновизвольний рух.

31. Контрольні питання

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1.
Коли було утворено СРСР?
2.
Які республіки увійшли до складу Радянського Союзу?
3.
Назвіть основні причини переходу до непу.
4.
Назвіть основні заходи нової економічної політики.
5.
Назвіть наслідки нової економічної політики.
6.
Основні положення політики коренізації.
7.
Назвіть результати політики українізації.
8.
Поясніть термін «індустріалізація».
9.
Коли розпочалася політика форсованої індустріалізації в
УРСР?
10. Назвіть успіхи індустріалізації.
11. Назвіть негативні наслідки політики індустріалізації.

32. Контрольні питання

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1.
Дайте визначення терміну «п’ятирічки».
2.
Розкрийте зміст політики колективізації.
3.
Коли розпочалася суцільна колективізація?
4.
Якими були результати політики колективізації в Україні?
5.
Назвіть дату голодомору в Україні.
6.
До складу яких держав входили українські землі в міжвоєнний
період?
7.
Коли в СРСР утверджується тоталітарний режим?
8.
Назвіть основні риси тоталітарного режиму.
9.
Окресліть становище західноукраїнських земель у складі
іноземних держав у міжвоєнний період.
10. Коли була утворена Організація українських націоналістів?
11. Хто очолив ОУН?