Суспільний лад давніх германців

1.

ТЕМА:
ОСНОВНІ
ВІДОМОСТІ ПРО
ДАВНІХ
ГЕРМАНЦІВ

2.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ
• Джерела відомостей про давніх
германців
• Особливості буття германців і римлян
• Суспільний лад і уклад давніх германців
• Міфологія і релігія давніх германців
• Міфопоетична модель світу давніх
германців

3.

4.

1. ДЖЕРЕЛА ВІДОМОСТЕЙ ПРО ДАВНІХ
ГЕРМАНЦІВ
археологічні дані;
свідчення давніх авторів;
приклади давньогерманської поезії;
свідчення сучасних і давніх германських мов;
германські запозичення в інших мовах

5. Згадки давніх авторів

• IV ст. до н.е. – Піфей – грецький купець
(згадується лише у переказах)
• І ст. до н.е. – Цезар (“Записки про Гальську
війну” 52 р. до н.е.)
• І ст. н.е. - Страбон, Плутарх (уривчасті,
випадкові дані)
• І ст. н.е. – Пліній Старший (“Природна
історія” 77 р. н.е.)
• І ст. н.е. - Корнелій Тацит (“Germania” 98 р.
н.е.)

6.

СТРАБОН
називає германців “свевами”
“свеви займалися
землеробством і
скотарством”

7.

ПЛУТАРХ
“германці – це
войовниче плем’я,
яке не займається
нічим окрім війни”

8. ЗГАДКИ ПРО ПІЗНІШУ ІСТОРІЮ ГЕРМАНЦІВ

• Йордан (IV ст.) – Історія походження готів
• Григорій Турський (VI ст.) – виникнення
Фракійської держави
• Беда Високоповажний (VIII ст.) – історія
англійського народу
• Павло Диякон (VIII ст.) – історія лангобардів

9.

ВАЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ВІДОМОСТЕЙ ПРО
ГЕРМАНЦІВ
Давньогерманська
поезія
Лексичні
запозичення
Власні імена
Топоніміка і
гідроніміка

10.

ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ “ГЕРМАНЦІ”
• лат. germani – “справжні, істинні”, щоб не
плутати із кельтами інші племена почали
називатися “германцями”
• вел. ger – позначає “територіальну
близькість”, тобто ті племена, що жили
поблизу кельтів, на основі ознаки
сусідства почали називати
“германцями”

11.

ТАЦИТ
“Слово “Германія” – нове і нещодавно увійшло до вжитку,
оскільки ті, хто першими перейшли Рейн і прогнали галлів,
зараз відомі під іменем тунгрів, тоді йменувалися
германцями. Таким чином, назва племені
поступово перемогла і поширилась
на весь народ. Спочатку здебільшого
через острах його називали іменем
переможця, проте пізніше, після того
як назва укорінилася, народ сам почав
називати себе германцями”

12.

НАЗВИ ГЕРМАНЦІВ
Свеви
Тунгри
Тевтонці
Варвари
Деякі історики (Діодор Сицилійський) взагалі
не розділяли давніх германців і кельтів та
називали їх узагальнюючим словом “варвари”.

13.

2. ГЕРМАНЦІ Й РИМЛЯНИ
• II ст. до н.е. – перші набіги
германців на римські
території
• І ст. до н.е. – Цезар
неодноразово зіштовхувався
з германцями, проте набіги
були не катастрофічними
• І ст. н.е. – V ст. н.е. – постійні війни між римлянами і
германцями
• 476 р. – падіння Римської імперії від навал германців

14.

Щоб захистити себе від германців, римляни
будують Римський вал (лімес) через усю
Західну і Східну Європу.

15.

3. Суспільний лад і господарський уклад
давніх германців
Сім’я – рід - плем’я
Патріархат із пережитками матріархату
На чолі – старійшини – кунінги
герм. * kuningaz / kunungaz – д.а. cyning – а. king
- д.в.н. König
- дісл. Konungr
спочатку слово означало “член роду”, згодом
набуваючи додаткового значення “знатний
член роду”

16.

ЦЕЗАР
“у германців немає
перерви ні в обробці землі,
ні в придбанні
військових знань і
досвіду”

17. ОСНОВНА ЗЕМЛЕРОБСЬКА ЛЕКСИКА

Індоєвропейського походження:
герм.*arjan – орати
гот. hōha - соха
* plōg - плуг
* sē(i)- сіяти
Власне германська лексика:
д.в.н. Segansa – коса
Латинські запохичення:
лат. secula (серп) – н. Sichel, а. sickle

18. Зв’язок понять “худоба”, “гроші”, “багатство”

дісл. fē (“майно, худоба, гроші”) – д.в.н. Fihu
- д.а. feoh, а. fee
д.а. sceatt– “гроші, багатство”
гот. skatts– “гроші”
д.с. skatt – “гроші, худоба”

19.

РЕМЕСЛА
Реміснича діяльність представлена багатьма
мовними фактами
гот. spinnan - а. spin
д.а. wefan – а. weave
гот. neþla – д.а. nædl, а. needle

20.

4. МІФОЛОГІЯ І РЕЛІГІЯ ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ
Тив (бог війни): герм. tīwaz – гр. Zeus - лат. deus рос. диво – д.інд. - div- (небо)”
Вотан / Водан (заступник воїнів і
поезії): *wōdinas – пов’язане з
н. Wut (лють) – герм. * wōdas
(одержимий, лютий)
Донар / Тор (бог грому
і землеробів):
д.в.н. Donar –
від герм. þunraz (грім)

21.

Нерсус (покровителька родючості матері-землі):
Nerthus
Фрея (покровителька
родючості матері-землі,
дружина Водана): Freyja

22.

ВІДГОЛОСКИ ІМЕН БОГІВ У СУЧАСНИХ
ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ
неділя – день сонця – а. Sunday
понеділок – день місяця – а. Monday
вівторок – день Тива – н.Dienstag, а. Tuesday
середа – день Водана – а. Wednesday
четвер – день Тора – а. Thursday, н. Donnerstag
п’ятниця – день Фреї – а. Friday, н. Freitag
субота – день Сатурна – а. Saturday

23.

ІДЕЯ СТВОРЕННЯ СВІТУ
В ДАВНЬОГЕРМАНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ І РЕЛІГІЇ
Туісто (Tuisto – однокореневе слово зі словом
“два”, витлумачується як “двостатевий”) –
бог і прабатько германців
Манн (Mannus) – син Туісто і батько
Ingo (інгвеони)
Isko (іскевони / іствеони)
Irmino (ерміони / герміони)

24.

5. МІФОПОЕТИЧНА МОДЕЛЬ СВІТУ
ясен Іггдрасиль

25.

проекції
міфопоетичної
моделі світу

26.

Запитання
1. Де проживали давні германці?
2. Якими були соціальні відносини?
3. Якими були стосунки з римлянами і
кельтами?
4. Чим займалися германці?
5. Якою була германська релігія?
6. Яким уявляли світ давні германці?

27.

Домашнє завдання
1. Графічно представити пантеон богів
давніх германців.
2. Звичаї і побут германців
3. “Беовульф” і особливості
світосприйняття давніх германців
4. “Старша Едда” і особливості германської
міфології. Модель світу

28.

Дякую за увагу!