Повні та неповні речення

1.

Презентація
з української мови
на тему: “Повні та неповні речення ”
класу
Учениці 4 (8-А) гімназичного
Камбур Юлії

2.

Повні речення
У повному реченні є всі потрібні члени речення. Воно
зрозуміле й поза контекстом.
У повних реченнях наявні всі головні та другорядні
члени, необхідні для завершеності будови і повноти
вираження значення (Христя засвітила невеличкий
каганець і постановила його на комині (П. Мирний)).

3.

Неповні речення
У неповному — бракує одного або більше потрібних членів, які
встановлюються з контексту або ситуації.
Неповними називаються такі двоскладні чи односкладні речення, у яких
пропущено один чи кілька членів (головних або другорядних), які зрозумілі з
контексту або ситуації. Неповнота будови та змісту таких речень не заважає
їм виступати засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не
порушує їхньої смислової завершеності. Найчастіше в мовленні вживаються
неповні речення з пропущеним присудком (В зелене Журавне летять
журавлі, а лебеді — [летять] у Лебедин (П. Воронько)).

4.

Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи, що й повні. Вони
також можуть бути поширеними чи непоширеними, двоскладними або односкладними.
Слід мати на увазі, що двоскладне речення з пропущеним підметом чи присудком
лишається двоскладним, хоча промовляється й пишеться лише один головний член.
Пропущений член неповного речення можна відтворити: 1) з попереднього речення чи
з частини того самого складного речення (Брехня стоїть на одній нозі, а правда —
[стоїть] на двох [ногах](Нар. тв.)); 2) з наступного речення (Хай жестами [скажу]. Але
сказати мушу); 3) зі змісту самого неповного речення, тобто на пропущений член
указують слова, синтаксично залежні від нього (Не в службу, а в дружбу [допоможи]);
4) із ситуації мовлення: усі учасники спілкування знають, про що йдеться, тому те чи
інше слово може випускатися (До бібліотеки [ти йдеш]?).
У неповних реченнях на місці пропущеного члена (найчастіше присудка) за наявності
паузи ставиться тире (Колос повний гнеться, а пустий — догори стирчить (Нар.
тв.)).

5.

У неповному реченні можуть бути неназвані :
а) підмет: Вона одразу підвелася. Підвелася [вона], може, аж надто квапливо (О. Гончар).
Що то — голод? [Голод —] Невелике слово, а страшне (М. Коцюбинський);
б) присудок: Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе [тягнеться] серце, стороно
моя (В. Сосюра). Я [кинувся] в двері, а вона [подалася] за мною в сад (Марко Вовчок);
в) обидва головні члени: Час летів, немов [він летів] по крилах, і, мов сон, життя минало
(Леся Українка). У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня —[багатство відіграє]
панівну [роль] (Ю. Мушкетик);
г) будь-який другорядний член: В дитинстві ми всі ще такі, як [нас] задумала доля (О.
Забужко). Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки [в неї] не лий уже,
більше [в ній] не вміститься (О. Довженко);
ґ) кілька членів речення: Він виривався на волю, наче птах [виривається на волю] з клітки

6.

Вправа №1
Назвати неповні речення.
Я виріс на Дніпрі. Який це чарівний край! Яка течія, які береги, яка природа
навколо! Гляньте ось на ці краєвиди. Але це не те, що навколо мого Канева, біля
Дніпра, що залишилося в моїй пам'яті. Недавно я бачив чудовий український фільм.
Тут, у Каннах, на фестивалі. І раптом — Дніпро, його розлога течія... Я почув
навіть знайомий мені плюскіт води об берег (Г. Костюк).

7.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!