Мовностилістичні засоби сленгу неодноразово були предметом зацікавлення дослідників у царині усно-розмовного мовлення, а також
Варто зазначити, що сленгові слова є невід'ємним атрибутом усіх аналізованих нами газетних видань. Вживання їх відбувається з
2.00M
Category: ukrainianukrainian

Сленгова лексика у газетному мовленні

1.

Сленгова лексика у
газетному мовленні

2. Мовностилістичні засоби сленгу неодноразово були предметом зацікавлення дослідників у царині усно-розмовного мовлення, а також

МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ СЛЕНГУ НЕОДНОРАЗОВО
БУЛИ ПРЕДМЕТОМ ЗАЦІКАВЛЕННЯ ДОСЛІДНИКІВ У ЦАРИНІ
УСНО-РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ, А ТАКОЖ ГАЗЕТНОПУБЛІЦИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ

3.

Особливе місце сленгова лексика
посідає й у мові публіцистики.
Активний процес демократизації
суспільного життя безперечно
позначився на газетному мовленні,
яке сьогодні стало більш розкутим,
відкритим, живим.

4.

•З МЕТОЮ РОЗКРИТТЯ ІДІОСТИЛЕТВОРЧИХ ФУНКЦІЙ СЛЕНГУ У
ГАЗЕТНІЙ МОВІ ДОРЕЧНИМ Є ЗДІЙСНЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО
АНАЛІЗУ СЛЕНГОВОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО ФУНКЦІОНУЄ В МОВІ
ТИПОЛОГІЧНО СХОЖИХ ВИДАНЬ. АДЖЕ ОХОПЛЮЮЧИ ОДИН І
ТОЙ ЖЕ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ ЗРІЗ, МАЮЧИ ОДНАКОВІ
СПРЯМУВАННЯ, ТЕРИТОРІЮ ПОШИРЕННЯ, ПЕРІОДИЧНІСТЬ,
КОЖНА ГАЗЕТА Є РЕПРЕЗЕНТАНТОМ ІНДИВІДУАЛЬНОГО,
НЕСХОЖОГО З ІНШИМИ ВИДАННЯМИ СТИЛЮ.

5.

Саме тому об'єктом нашого зацікавлення
послугували видання "Голос України", "День",
"Молодь України" та "Україна молода", що
обмежуються простором України, виходять з
однаковою періодичністю (кваліфікуються як
щоденні), а за основним спрямуванням є
виданнями суспільно-політичного характеру.
Хронологічні рамки, обрані нами – газети, що за
часом виходу охоплюють початок ХХІ ст. і до
сьогодні.

6. Варто зазначити, що сленгові слова є невід'ємним атрибутом усіх аналізованих нами газетних видань. Вживання їх відбувається з

ВАРТО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО СЛЕНГОВІ СЛОВА Є
НЕВІД'ЄМНИМ АТРИБУТОМ УСІХ АНАЛІЗОВАНИХ
НАМИ ГАЗЕТНИХ ВИДАНЬ. ВЖИВАННЯ ЇХ
ВІДБУВАЄТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ
ПОЛІТЕМАТИЧНОСТІ СТАТЕЙ І РУБРИК.

7.

Частовживаними у виданні "Україна молода" є
рубрики зі сленговими назвами: "Наркота",
"Небо в клітинку", "Розбір польотів", "Шухер!" і т.
ін. (Л. Ставицька вважає, що "поява їх у газетних
рубриках навряд чи допустима", тоді як
безпосереднє вживання цього шару лексики в
текстах публікацій все ж можливе). Мова статей
такого характеру відзначається особливою
насиченістю сленгом.

8.

В урядових та законодавчих матеріалах, що розміщені
на шпальтах газети "Голос України" сленгові засоби є
недопустимими. Мова цих публікацій представлена
книжним (офіційно-діловим) стильовим різновидом.
Відповідно, сленгізми в цьому виданні є
малофункціональними. На обмежене їх вживання вказує
й той факт, що "Голос України" – це газета, яка є органом
Верховної Ради України, а отже повинна тяжіти до
стриманості, офіційності викладу. Важливо врахувати
також те, що газета "Україна молода" спочатку
задумувалась як видання молодіжне, що так чи інакше
віддзеркалилось на мовностильових особливостях її.
Таких розрізнювальних ознак є багато. Ми зупинилися
на кількох із них.

9.

• МАТЕРІАЛ, ПРЕДСТАВЛЕНИЙ СЛЕНГОВОЮ ЛЕКСИКОЮ, ЯКА ФУНКЦІОНУЄ В
МОВІ СУЧАСНОЇ ПРЕСИ, ДАЄ ПІДСТАВИ ДЛЯ ДЕЯКИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ.
СЛЕНГІЗМИ Є ЗАСОБОМ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ІДІОСТИЛЮ ГАЗЕТИ.
ВИКОРИСТАННЯ СЛЕНГУ ЯК ІДІОСТИЛЕТВОРЧОГО ЗАСОБУ ГАЗЕТНОГО
ВИДАННЯ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ЧАСТОТНОМУ ЗВЕРНЕННІ ДО ЦЬОГО ШАРУ
ЛЕКСИКИ, ХОЧА ЗАДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПЕРЕВАЖНО ОДНИХ І ТИХ ЖЕ ЗАВДАНЬ:
СТВОРЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОГО ЕФЕКТУ, СТВОРЕННЯ
НЕВИМУШЕНОСТІ ВИКЛАДУ З МЕТОЮ МАКСИМАЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ НАЙТОНШИХ
СМИСЛОВИХ ВІДТІНКІВ – ІРОНІЇ, ФАМІЛЬЯРНОСТІ, НЕСХВАЛЕННЯ ЧОГОСЬ І
Т.П. ЧАСТОТНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СЛЕНГУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕМАТИКОРУБРИКАЦІЙНОЇ ДОБІРКИ ГАЗЕТИ, ЗОКРЕМА ВІД МІРИ ВИЯВУ ТА ПЕРЕВАГ ЇХ В
КОНКРЕТНОМУ ВИДАННІ.
English     Русский Rules