ДНК. РНК. АТФ.
У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер речовину, яку назвав «нуклеїном».
Розалінд Франклін. Рентгеноструктурний аналіз будови молекули ДНК.
Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили в о 1953 році біофізик Френсіс Крік та біохімік
ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з
Нуклеотид ДНК має таку будову:
До складу ДНК входить дві пуринові (гуанін та аденін) та дві піримідинові (цитозин та тимін) азотисті основи:
Нуклеотиди з'єднуються в ланцюг зв'язками між дезоксирибозою попереднього, та залишком ортофосфатної кислоти наступного
Правило Чаргаффа: у ДНК будь-якого організму кількість аденінових нуклеотидів (А) дорівнює кількості тимінових (Т), а кількість
Реплікація ДНК
Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації живих організмах,
Генети́чний код  —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК) і послідовністю амінокислот в молекулі
ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ
Молекула АТФ складається із залишків нітратної основи (аденіну), вуглеводу (рибози) та трьох залишків фосфатної кислоти. АТФ -
Якщо за участю відповідного ферменту від молекули АТФ відщепляється один залишок фосфатної кислоти, АТФ перетворюється на
3.36M
Category: biologybiology

ДНК. РНК. АТФ

1. ДНК. РНК. АТФ.

2. У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер речовину, яку назвав «нуклеїном».

3. Розалінд Франклін. Рентгеноструктурний аналіз будови молекули ДНК.

4. Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили в о 1953 році біофізик Френсіс Крік та біохімік

Джеймс Вотсон.
Нобелевська премія за це відкриття була вручена Кріку, Вілкінсу, Вотсону.

5.

ДНК — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу
з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих
організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації.
Нуклеїнові
кислоти
Дезоксирибонуклеїнова
кислота
ДНК
Рибонуклеїнова
кислота
РНК

6. ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з

азотистої основи, дезоксирибози і
фосфатної групи.
Залишок
Н3РО4
Дезокси
- рибоза
Аденін
Залишок
Н3РО4
Дезокси
- рибоза
Тимін
Залишок
Н3РО4
Дезокси
- рибоза
Гуанін
Залишок
Н3РО4
Дезокси
- рибоза
Цитозин

7. Нуклеотид ДНК має таку будову:

8. До складу ДНК входить дві пуринові (гуанін та аденін) та дві піримідинові (цитозин та тимін) азотисті основи:

9. Нуклеотиди з'єднуються в ланцюг зв'язками між дезоксирибозою попереднього, та залишком ортофосфатної кислоти наступного

нуклеотида:

10.

Молекула ДНК складається з двох антипаралельних
ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль. Два
ланцюги скріплені водневими зв’язками, що
утворюються між азотистими основами, які належать
різним ланцюгам.

11. Правило Чаргаффа: у ДНК будь-якого організму кількість аденінових нуклеотидів (А) дорівнює кількості тимінових (Т), а кількість

З'єднання азотистих основ високоспецифічне: аденін (А) пов'язується
тільки з тиміном (Т), а гуанін (Г) – тільки з цитозином. Такий принцип
з’єднання називається принципом комплементарності.
Правило Чаргаффа: у ДНК будь-якого організму кількість аденінових
нуклеотидів (А) дорівнює кількості тимінових (Т), а кількість цитозинових (Ц)
кількості гуанінових (Г). Тобто: А=Т; Г=Ц.

12. Реплікація ДНК

Процес подвоєння молекул ДНК
перед поділом клітини називають
реплікацією ДНК.
Подвійна спіраль ДНК перед
поділом розплітається, і кожен
окремий ланцюг служить
основою (матрицею) для
створення другого ланцюга.
Синтез здійснюється за
принципом комплементарності. У
результаті синтезуються дві
ідентичні за будовою молекули
ДНК. Кожна дочірня молекула
містить один ланцюг з матричної
молекули і один заново
синтезований.

13.

14.

Ознаки
порівняння
Особливості
будови
молекули
Кількість
ланцюгів у
молекулв
Мономер
Будова
мономера
Азотисті основи
у складі
мономера
Реалізація
принципу
комплементарн
ості
Структура
нуклеїнових
кислот
ДНК
РНК
полімер
полімер
два
один
нуклеотид
нуклеотид
Залишок ортофосфатної кислоти,
дезоксирибоза,
азотиста основа
Залишок ортофосфатної кислоти,
рибоза,
азотиста основа
аденін (А), тимін (Т),
гуанін (Г), цитозин (Ц).
аденін (А), урацил (У),
гуанін (Г), цитозин (Ц).
А-Т; Г-Ц;
А-У; Г-Ц
І,ІІ,ІІІ
І,ІІ,ІІІ

15.

16.

Ознаки для
порівняння
т-РНК
м-РНК (і-РНК)
р-РНК
Вміст у %
Близько 10% від
загальної кількості
РНК
Близько 10 % від
загальної кількості
РНК
До 80% від
загальної
кількості РНК
Місце
знаходження
В цитоплазмі
В цитоплазмі
У складі
рибосом
Розміри
70-90 нуклеотидів
Кілька тисяч
нуклеотидів
Структури
І, ІІ.
ІІІ-у вигляді листка
конюшини
Залежить від
довжини гена. Від
сотень до тисяч
нуклеотидів
І, ІІ, ІІІ
Функції
Транспортують
амінокислот до
місця cинтезу
білка
Переписують
інформацію з ДНК
про послідовність
амінокислот у білку
Складають
основу
рибосоми
І,ІІ,ІІІ

17. Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації живих організмах,

Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації
живих організмах, сформульоване Френсісом Кріком в 1958 році і переформульоване для
приведення у відповідність з накопиченими на той час даними в 1970 році. Центральна
догма молекулярної біології постулює, що потік інформації в живих організмах
може відбуватися між нуклеїновими кислотами та від нуклеїнових
кислот до білків, але не може проходити від білків до нуклеїнових кислот.

18. Генети́чний код  —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК) і послідовністю амінокислот в молекулі

Генети́чний код —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК)
і послідовністю амінокислот в молекулі білка, яка нею кодується. Ця система правил
розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНКі РНК) надає всім
живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за
допомогою послідовності нуклеотидів.

19. ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ


Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20
амінокислот, які разом утворюють триплет, або кодон.
Безперервність — кодони не розділяються між собою, тобто інформація
зчитується безперервно. Кожний з кодонів не залежить один від одного і під
час біосинтезу зчитується повністю.
Дискретність — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до
складу двох або більш кодонів.
Специфічність — кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту.
Виродженість — одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома
різними кодонами.
Колінеарність — послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає
послідовності амінокислотних залишків у поліпептиді
Наявність термінальних кодонів, або стоп-кодонів, які не здатні кодувати
амінокислоти. Вони виконують функцію крапки. Це УАА, УГА,УАГ.
Наявність стартового кодону – він визначає початок гена. Це АУГ.
Універсальність — єдиний генетичний код, є однаковим в організмах різного
рівня складності — від вірусів до людини.

20. Молекула АТФ складається із залишків нітратної основи (аденіну), вуглеводу (рибози) та трьох залишків фосфатної кислоти. АТФ -

універсальна сполука. У її
високоенергетичних (макроергічних) хімічних зв'язках запасається значна
кількість енергії.

21. Якщо за участю відповідного ферменту від молекули АТФ відщепляється один залишок фосфатної кислоти, АТФ перетворюється на

аденозиндифосфатну
кислоту (АДФ). При
цьому звільняється
приблизно 42 кДж
енергії. Коли ж від
молекули АТФ
відщепляються два
залишки фосфатної
кислоти, вона
перетворюється на
аденозинмонофосфатну
кислоту (АМФ). При
цьому енергії
звільняється 84 кДж.
English     Русский Rules