Колізійні прив'язки

1.

Виконала: студентка IV курсу
3 групи
Коломієць Яна

2.

1. Поняття колізійної норми
2. Прив’язка, як частина колізійної норми.
Типи колізійних прив’язок

3.

Колізійна норма – це норма, яка визначає,
право якої країни необхідно застосовувати при
вирішенні питання прав і обов’язків сторін у
правовідносинах, ускладнених
іноземним
елементом.
Сукупність колізійних норм є
колізійним правом конкретної країни. Колізійні
норми є найскладнішою і найбільш об’ємною
частиною МПрП.

4.

Колізійна норма
складається з
двох частин:
об’єм або обсяг колізійної
норми – це визначення
комплексу відносин, до яких
дана колізійна норма
застосовується
прив’язка – вказівка на
той правопорядок,
що має бути застосований
до відповідного
комплексу відносин

5.

При безлічі способів вибору застосовного права, що
визначаються колізійними нормами різних держав, кожен з
них є тим не менше лише однією з варіацій обмеженого числа
загальних колізійних формул, які склалися в процесі
багатовікового розвитку колізійного права і взаємних впливів.
Ці гранично узагальнені і концентровані правила (формули)
прикріплення (вибору права) отримали в доктрині МПрП
найменування «типи колізійних прив’язок».

6.

Особистий закон (lex personalis)
відноситься до фізичної особи
Закон громадянства
(«lex patria») - відсилка
йде до права держави, до
якої особа належить за
своїм громадянством
Закон місця проживання
(«lex domicilii») – відсилка
йде до права держави,
на території якої особа
вважається такою, що має
постійне місце
проживання.

7.

Закон «національності» юридичної особи (Lex
sociatatis) – вирішує правове положення іноземної
юридичної особи. Вказує на належність юридичної
особи до правової системи певної держави.

8.

Варіанти визначення національності
юридичних осіб:
1) теорія інкорпорації: особистим законом юридичної особи
вважається право тієї держави, в якій ця особа зареєстрована
(Великобританія, США і т. д.);
2) теорія осілості: юридична особа належить тій державі, на
чиїй території знаходиться його адміністративного центру
(Франція, Бельгія, Україна);
3) теорія ефективного (основного), місця діяльності
(місцезнаходження комерційного підприємства): юридична
особа має національність тієї держави, на чиїй території воно
веде основну господарську діяльність (Сирія, Алжир);

9.

4) теорія контролю: юридична особа має національність тієї
держави, з території якого контролюється та управляється
його діяльність;
5) змішаний критерій: як доповнюючі один одного
встановлюються прив’язки до права держави інкорпорації,
місця знаходження і місця здійснення діяльності,
застосовується і теорія контролю (Італія, Канада, Єгипет).

10.

Закон місцезнаходження речі (lex rei sitae)
Передбачає необхідність застосування права держави, на
території якого знаходиться річ, що є об’єктом відповідного
правовідношення. Зазвичай в обсязі колізійних норм з таким
типом прив’язки міститься вказівка на правовідносини, що
виникають у зв’язку з появою, зміною або припиненням
права власності на майно і інших речових прав, визначенням
їх обсягу, а також правового положення тих або інших
матеріальних об'єктів.

11.

Закон місця здійснення акту (lex loci actus)
Даний тип колізійної прив’язки обумовлює застосування
права тієї держави, на території якого здійснена операція
цивільно-правового характеру. Ця формула прикріплення
носить узагальнювальний характер і у вказаному вигляді
практично не застосовується, оскільки категорія «акт
цивільно-правового характеру» поняття достатньо широке і
охоплює значне коло міжнародних неміждержавних
невладних відносин. Тому прив'язка lex loci actus знаходить
свою конкретизацію в різних колізійних нормах залежно від
того, про якого роду акт йде мова.

12.

Серед основних різновидів закону місця
здійснення акту слід виділити:
1) закон місця здійснення договору (lex loci contractus). В даному
випадку підлягає застосуванню право тієї держави, де
поміщений договір. Ця прив'язка використовується в
основному при визначенні витікаючих з нього прав і
обов'язків сторін.
2) право, що встановлює форму акту цивільно-правового
характеру, також в основному визначає прив'язка, що
надсилає до закону місця його здійснення (locus regit actum).
Слід мати на увазі, що стосовно зовнішньоекономічних
операцій встановлюється обов'язковість дотримання простої
письмової форми, невиконання якої має своїм наслідком їх
недійсність.

13.

3) закон жесту виконання зобов'язання (lex loci solutionis).
Відповідно до цього типу прив'язки для регулювання
договірних зобов'язань сторін застосовується право тієї
держави, де підлягає виконання зобов'язання, витікаюче з
договору, або сам договір. Якщо таких місць декілька, то
повинно бути застосоване право країни, де виконується
основне зобов'язання (основна частина договору).
4) закон місця спричинення шкоди (lex loci delicti commissi).
Як відзначають англійські дослідники Дж. Чешир і П. Норт,
«значення визначенні компетентного закону для деліктних
зобов'язань обумовлено тим, що внутрішнє право окремих
країн часто по-різному відповідає на питання про тягар
доведення провини причинителя шкоди, про відповідальність
за випадок, про значення провини потерпілого і на інші
питання даного роду зобов'язань.

14.

5) закон місця здійснення шлюбу (lex loci celebrationis). Цей
тип прив'язки використовується, як правило, при регулюванні
питань, пов'язаних з формою укладення шлюбу. У інших
різновидах
шлюбно-сімейних
правовідносин
вказана
колізійна прив'язка застосовується значно рідше.

15.

Закон, вибраний сторонами
правовідношення (lex voluntatis)
Застосовується у сфері договірних зобов'язань. В даному
випадку переважну більшість законодавчих актів різних
держав і міжнародних договорів виходитимуть з того, що
при визначенні права, що підлягає застосуванню, воля
сторін повинна бути вирішальною.
І лише в тому випадку, якщо вона ніяк не виражена,
повинні застосовуватися інші типи колізійних прив'язок.

16.

Закон прапора (lex flagi).
Ця прив'язка застосовується головним чином при
регулюванні відносин, що виникають у сфері торгового
мореплавання. З принципу lex flagi виходять, наприклад,
багато положень Кодексу торговельного мореплавства
України.

17.

Закон суду (lex fori)
Обумовлює необхідність застосування закону країни,
де розглядається суперечка. Відповідно до цього типу
прив'язки, судовий орган, не дивлячись на наявність
іноземного елементу а даній справі, застосовуватиме при
його дозволі тільки своє право.

18.

Закон з яким дане правовідношення
найтісніше зв'язане (Proper Law of the Contract).
Ця формула прикріплення склалася і застосовується
переважно в доктрині і практиці міжнародного
приватного права англосакських країн при регулюванні
договірних правовідносин. Норми, що містять подібну
прив'язку, отримали найменування «гнучкі» колізійні
норми.

19.

Отже, колізійна норма – це норма, яка визначає, право якої
країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і
обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним
елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом
конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і
найбільш об’ємною частиною МПрП.
Колізійна норма складається з двох частин:
a) об’єм або обсяг колізійної норми – це визначення комплексу
відносин, до яких дана колізійна норма застосовується;
б) прив’язка – вказівка на той правопорядок, що має бути
застосований до відповідного комплексу відносин.
Існують різні типи колізійних прив’язок.