Українська культура 20—30-х років

1.

Презентація на тему:
Українська культура 20—30-х років.
Виконав студент 1 курсу:
Скребнєв М.М.

2.

3.

У 20-ті роки важливим напрямком культурного
будівництва була ліквідація
неписьменності населення. У 1923 р. в Україні
було створено товариство
"Геть неписьменність", яке очолював голова
ВУЦВК Г. Петровський.
Активістів лікнепу, більшість яких були вчителі,
назвали по-воєнному —
культармійцями. Держава не лише
забезпечувала безкоштовне навчання в
гуртках лікнепу, а й надавала певні пільги тим,
хто навчався.

4.

У 1924 р. розпочалась підготовка до
запровадження чотирирічного
обов'язкового навчання дітей. У містах це
завдання було виконано за
кілька років. Проте в цілому в Україні в 1927/28
навчальному році поза
школою ще залишалось 35 % дітей шкільного
віку.

5.

Інтенсивно розвивалася мережа освітянських
закладів. У 1925 р. в УСРР
діяло близько 18 тис. шкіл, 145 технікумів, 35
інститутів, 30
робітфаків. Важливою передумовою успішного
розвитку освіти стала
українізація, що відкривала для українців
доступ до знань за допомогою
рідної мови. Цей фактор, а також стабілізація
суспільно-економічного
життя за часів непу позначилися на
досягненнях у сфері культури. Так,
наприкінці 20-х років частка неписьменних
серед дорослого населення
скоротилася з 76 до 43 %.

6.

Творчість українських митців мала велике
значення для піднесення
національної свідомості українського народу.
Завдяки політиці
українізації істотно підвищилась питома вага
українців у складі
керівного персоналу, особливо в сільській
місцевості. Перевага українців
серед представників культури й освіти
пояснювалася великим їх відсотком
у наймасовішій категорії фахівців цієї галузі —
учителів, особливо
сільських.

7.

Під керівництвом ЦК КП(б)У відбулася
організаційна підготовка І з'їзду
письменників України. З'їзд розпочався в червні
1934 р. у Харкові, а
після перенесення столиці продовжив роботу в
Києві. На ньому було сформовано Спілку
письменників України. У творчі спілки
об'єдналися
також працівники мистецтва.

8.

За допомогою спілок письменників, художників,
композиторів ідеологічні
відділи партійних комітетів придушували в
зародку будь-які відхилення
від регламентованого мислення і лінії
поведінки. Зовнішньо поважаючи
національні форми культури, власті посилено
прагнули уніфікувати зміст
культурного процесу за ідеологічними
стандартами так званого
соціалістичного реалізму.

9.

Популярними у читачів України стають вірші П.
Тичини, М. Рильського, М.
Бажана, А. Малишка, В. Сосюри, М. Семенка,
твори прозаїків А. Головка,
І. Ле, П. Панча, Ю. Смолича, Ю. Яновського,
драматургів І. Кочерги, М.
Куліша, І. Микитенка, О. Корнійчука.

10.

Досягнення української культури могли б бути
набагато вагомішими, якби
не втрати, яких вона зазнала не тільки від
репресій і утисків
командно-адміністративної системи, а й від
тотального наступу на духовну
спадщину українського народу, насамперед на
релігію і пов'язані з нею
історичні пам'ятки. Так, весною 1936 р. поварварському було зруйновано
Михайлівський Золотоверхий собор XII ст.
Загалом до 1939 р. понад 70 %
церков в Україні були закриті або зруйновані.

11.

Такими були досягнення і трагічні сторінки
української культури 20-30-х
років. Письменники української діаспори
назвали 30-ті роки добою
"розстріляного відродження".