Українська культура у ХХ - початку ХХІ ст

1. Українська культура у ХХ – початку ХХІ ст.

1. Історичні умови розвитку культури.
2. Здобутки та втрати української культури у ХХ ст.
3. Культура незалежної України.

2. Умови розвитку культури у 1917-1921 рр.

• Свобода творчості, скасовано обмеження на національнокультурний розвиток
• Складна політична й економічна ситуація, пов'язана з війною та
революцією
• Боротьба національної та нової пролетарської культури
• Перетворення культурної сфери на засіб ідеологічної боротьби
• Загибель та еміграція діячів культури і науки, нищення культурних
та історичних пам'яток.

3. Освіта у 1917-1920 рр.

- Поступова українізація освіти, створення мережі українських
гімназій;
- Відкрито університети в Києві та Кам'янці-Подільському;
- У російських університетах Києва, Харкова, Одеси відкрито
українознавчі кафедри;
- 24 листопада 1918 р. відкрито Українську академію наук, перший
президент В. Вернадський.

4. Мистецтво

.
• 1917 р. засновано Українську академію мистецтв, перший ректор
– Михайло Бойчук
• М. Бойчук заснував у 1909 р. у Парижі майстерню
неовізантійського мистецтва, яка стала початком його школи. В
творах «бойчукістів» було поєднано український фольклор та
найкращі досягнення церковного мистецтва Візантії і Київської
Русі.
• Бойчукісти освоювали техніку настінних розписів «аль фреско»
(по мокрому) і «аль секко» (по сухому) барвниками,
розведеними воском.

5. Георгій Нарбут -1886-1920 рр.

Український художник-графік,
ілюстратор, автор перших
українських державних знаків
(банкнот і поштових марок).
Один із засновників і
ректор Української Академії
Мистецтв.

6. Георгій Нарбут

• Виграв конкурс на кращий ескіз українських паперових грошей.
• Оформлюючи купюру, художник застосував орнаменти в дусі
українського бароко
• Створив ескізи українських грошей номіналом 10, 100 і 500
гривень. Друкувалися вони в Берліні, звідки їх доставляли в
Україну літаками.
• Найціннішою вважається ескіз Нарбутової банкноти номіналом
100 гривень.
• Усього в 1917—1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових
знаків-карбованців, гривень і шагів.

7. Георгій Нарбут

• Він є автором перших марок Української Народної
Республіки.
• Цю копітку працю він поєднував з ілюструванням
періодичних видань, книжок, створенням станкових
графічних композицій.

8.

9.

10.

11. М. Бойчук (1882-1937 рр.)

• Засновник самобутньої школи
українського
мистецтва «бойчукізм», лідер
групи «бойчукістів».
• Один із
засновників монументального
мистецтва України XX ст.
Представник »Розстріляного
відродження».

12. Особливості «бойчукізму»

• творення національного стилю, який характеризується
композиційною ясністю, високою пластичною культурою й
вивершеною майстерністю;
• вироблення «концепції монументального стилю, в якому
органічно переплетено орнаментальна площинність, що властиво
фрескам Візантії, зі строгою і врівноваженою, ритмічною й
колірною гармонією народного іконопису та українських
народних картини».
• творам властиві простота рисунка, граційна ритмічність
композицій, раціональне розташування мас і ліній.

13. Учні школи М. Бойчука

.
Графічна напрям
• Софія Налепинська-Бойчук, Іван Падалка
Виробничий дизайн
• Василь Седляр, Оксан Павленко
Монументальний розпис
• Григорій Комар

14. Мозаїка святий Іоан (М. Бойчук, 1910р.)

15. Пророк Ілля (М. Бойчук, 1914 р.)

16. Дівчина (М. Бойчук, 1915 р.)

17. Шевченківське свято, 1920 р.

18. Український авангардизм

• Течія в українському модерному мистецтві 1910-1930 рр.,
сформована в процесі синтезу європейського модернізму з
традиціями народного мистецтва.
• Представлена творами кубістів, футуристів, фовістів.

19. О. Богомазов «Космос», 1910 р.

20. О. Богомазов «Ліс», 1914 р.

21. О. Богомазов «Кавказ», 1914 р.

22. Малевич К. «Супрематична композиція», 1916 р.

23. В. Єрмилов «Рельєф», 1920 р.

24. В. Єрмилов «Декоративна композиція», 1912 р.

25. Політика УСРР щодо освіти

• Підпорядкувати освіту цілям комуністичного виховання;
• 1920 р. створено Комісію УСРР у боротьбі з неграмотністю (голова
- Г. Петровський);
• Уведено обов'язкове безкоштовне навчання дітей 7-16 років і
1920 р. створено загальноосвітню трудову семирічну школу;
• Скасовано викладання Закону Божого, гуманітарні дисципліни
викладали на основі ідей соціалізму;
• 1920 р. – закриття університетів і на їх основі створено інститути
народної освіти

26. Освіта у 20-30 х рр.

• 1921р. - боротьба з неписемністю, створення комісії.
• 1923 р. – створення пунктів ліквідації неписемності.
• Наслідок: 70% містян і 50% селян навчили грамоти.
• Уведено обов'язкову початкову освіту. У 1930-хрр. Обов'язкова
початкова освіта у сільські місцевості.
• Запроваджено безкоштовне навчання в загальних школах –
семирічках. Обов'язкова у містах.
• Українізація вищої освіти.
• Збільшено кількість середніх спеціальних та вищих навчальних
закладів.

27.

28.

29. НАУКА

• Діяльність науковців під особливим контролем влади.
• Вчені:
• В. Вернадський – заклав основи геохімії
• О. Богомолець – основоположник української наукової школи
патофізіології, автор праць з ендокринології.
• Л. Писаржевський – створив основи електронної хімії.

30. «Розстріляне відродження»

• Риси розвитку культури 1920-30-х років
• Культурне будівництво розглядалалося як один із напрямків соціалістичного
будівництва, на якому необхідно було здійснити “революцію в умах трудящих”.
• Швидкими темпами створювалися умови для розвитку масової тоталітарної
культури.
• Мета культурної революції:
• 1)Утвердження марксистської ідеології
• 2)Створення державної системи освіти
• 3)Забезпечення загального мінімуму освіти
• 4)Формування соціалістичної інтелігенції
• 4)Утвердження методу соціалістичного реалізму в літературі та мистецтві
• 5)Розвиток науки і техніки

31. Поняття «Розстріляне Відродження»

• Першим сформулював Єжи Гедройц.
• У 1958 році він в своєму листі до українського літературознавця
Юрія Лавріненка, який працював на замовлення Гедройца над
антологією української літератури 1917-33 рр., запропонував
назвати роботу саме так.
За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася
компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на
терені Вітчизни вплив інших культур, російської зокрема
(на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000
письменників).

32.

33. Сандармох

34. Репресії

• 1933 по 1937 рік.
• Початком масового нищення української інтелігенції
вважається травень 1933 року, коли 12– 13 відбулися
арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у
недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
• У 1934 році, репресій зазнали 97 із 193 членів Спілки
письменників України. Були заарештовані і згодом розстріляні Г.
Косинка, Д. Фальківський, К.Буревій, М. Зеров, Л. Гомін.

35. Репресії

• Жовтень-листопад 1937 р. – розстріли в урочищі Сандармох
в'язнів Соловецького табору – 1111 осіб
• Серед розстріляних - Микола Куліш, Матвій
Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян
Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій
Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса
Слісаренко, Михайло Яловий та інші.
• За один день було страчено понад 100 представників української
інтелігенції.

36. Репресії - втрати

• 30 тисяч осіб.
• За кількістю друкованих українських письменників до і після
репресій, за оцінкою Об'єднання українських письменників
«Слово», яку було надіслано 20 грудня 1954 року Другому
Всесоюзному з'їздові письменників, 1930 року друкувалися 259
українських письменників, а вже після 1938 року – з них
друкувалися лише 36 (13,9%).

37. Архітектура

• Функціоналізм – напрям в архітектурі, що базується на відповідності
форми споруди її функціональному призначенні. Виник у Німеччині у
1920- рр.
• Основні вимоги функціоналізму: обумовленість зовнішнього виду
будівлі її конструкцією і внутрішнім плануванням, які, своєю чергою,
визначаються її практичним призначенням (функцією).
• Конструктивізм - напрям в архітектурі та образотворчому мистецтві 2030-х рр. ХХ ст., який характеризується суворістю, геометризмом,
лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.
• Арт-деко — мистецька течія першої половини XX століття. З'явилася і
розвивалася в архітектурі, декоративному мистецтві, моді та
живописі. Є синтезом модерну і неокласицизму.

38. Будинок Держпрому, 1925-1928 рр.

39. Архітектори- С. Серафимо, М. Фельгер та ін.

40. Дніпрогес

41. Будинок уряду 1936-1937 рр. І. Фомін, П. Абросимов

42. Будинок Верховної Ради В. Заболотний, 1936-1939 рр.

43. Палац Україна (арх. О. Маринченко, П. Жилицький)

44. Універмаг (Київ, арх. Л. Мецоян, Д. Фрідман), 1936-1939 рр.

45.

46. Олімпійський стадіон

47. Культура доби незалежності

• 18 вересня 1991 р. - постанова «Про прапор України» _ офіційно
прапор країни.
• 15 січня 1992 р. – офіційно затверджено гімн «Ще не вмерла
Україна».
• 19 лютого 1992 р. затвержено Державний Герб України - золотий
Тризуб на синьому щиті.
• Лютий 1992 р. - прийнято «Основи законодавства про культуру».

48. Постмодернізм

• світоглядно-мистецький напрям, що виник та існує з 1970 р, р.,
поширився з США та Західної Європи.
• Риси:
• Деканонізація традиційних цінностей
• Деконстркція еститичного суб'єкта
• Змішування високих та низьких жанрів
• Театралізація всіх сфер культурного буття

49. Постмодернізм в літературі

• Юрій Андрухович
• Юрій Іздрик
• Любко Дереш
• Олеся Ульяненко
• Оксана Забужко
• Владислав Кураш

50. І. Марчук – геній сучасності, нар. 1936 р.

• Народний художник України,
лауреат Національної премії
України ім. Шевченка.
• Доробок 5000 творів.
• Провів понад 150
персональних і близько 50
колективних виставок.
• Засновником нових стилів у
мистецтві, зокрема
«пльонтанізму».

51. Волошки,

52.

53. Весна вже в дорозі

54. Човни цвітом поросли, 1981 р.

55. А до весни ще довго, 2011 р