Зміна пір року на Землі

1.

2. ЗМІНА ПІР РОКУ НА ЗЕМЛІ

3. Зміна пір року – вічне й постіне явище природи.

Причина його полягає в русі Землі навколо
Сонця.
Шлях, по якому в космічному просторі
рухається земна куля, має форму
витягнутого кола, овалу. У центрі
цього овалу Сонце.

4.

Перехід від теплої пори року (весна, літо) до холодної
(осінь, зима) відбувається не тому, що Земля то
наближається до Сонця, то віддаляється від нього.
Але сьогодні так думають багато людей!
Річ у тім, що Земля, крім обігу навколо Сонця,
обертається навколо уявної осі (лінії, що проходить
через Північний і Південний полюси). Пори року
змінюються саме завдяки обертанню.Спочатку
один бік Землі повернений до Сонця, потім – інший.
Літо настає на тому боці, який повернений до
Сонця.

5. Цікаво!

На більшій частині земної кулі чотири пори року –літо, осінь,
зима, весна. Але є місця, де тільки дві пори року.
В Антарктиді й Арктиці рік буває лише дві пори року. Улітку
сонце не заходить, а взимку не сходить. В близьких до
Екватора частинах земної кулі буває теж дві пори року.
Після довгого спекотного сухого періоду настає сезон
дощів.

6. Давньогрецька  легенда «Як з’явились пори року»

Давньогрецька легенда
«Як з’явились пори року»

7.

Юна прекрасна Персефона
була дочкою Зевса й
богині родючості
Деметри.
У неї закохався
владика
підземного
царства – Аїд – і
вирішив викрасти

8.

Якось Персефона збирала квіти
на лузі. Зненацька з-під землі
виросла квітка з чудовим
ароматом. Її пахощі
наповнили всю долину.
Персефона підбігла до квітки
й зірвала її. У ту ж мить земля
розверзлась під її ногами…
Аїд підхопив дівчину й
помчав на своїй золотій
колісниці в підземне царство.
Персефона встигла тільки
зойкнути.

9.

Її крик почула Деметра.
Вона поспішила в долину,
але там уже нікого не
було. Ридаючи, Деметра
вирушила на пошуки
дочки. Довго блукала по
землі, але ніде не могла її
знайти.

10.

Тоді прийшла вона до бога
Геліоса.
-Усе ти бачиш, променистий
Геліосе! Ніщо не може зникнути
без тебе. Благаю, скажи, де моя
донька?
-Даремно ти шукаєш її на землі,
Деметро! Аїд викрав твою дочку й
відвіз у царство мертвих. Тепер
Персефона – королева підземного
царства.

11.

Стиснулося серце Деметри від
горя. Покинула вона Олімп,
вдягла темні шати і стала
скитатись по землі, проливаючи
гіркі сльози. Висохла земля,
стали гинути сади, ліси й поля,
зникли квіти й плоди.
Голод прийшов на землю, і люди,
плачучи, волали до богів. Але
Деметра не слухала їх. Тоді Зевс
став просити богиню, щоб вона
повернулася на Олімп.
-Не повернуся, поки Персефона
не буде зі мною!

12.

І Зевс послав до Аїда Гермеса,
велівши владиці підземного
царства відпустити
Персефону.
Не міг Аїд противитися волі
Зевса. Але, відпускаючи
Персефону на землю, він
запропонував їй з’їсти
зернятко граната, і вона з’їла
його. Тепер Аїд знав, що
дружина не покине його
назавжди, адже гранатове
зернятко було символом
шлюбу.

13.

Деметра радісно зустріла дочку й повернулася з
нею на Олімп. Ізнову ожила земля, зазеленіли
поля й ліси, зацвіли сади. Пробудилася природа,
раділи люди, і все живе славило могутню
Деметру. Але Персефона не могла залишитися
назавжди з матір’ю. Дві третини року вона живе
з нею, а одну третину проводить у підземному
царстві зі своїм чоловіком. І тоді знову
засмучується Деметра, ллє сльози, а на землі
никне все живе й наступає зима. Але от
повертається Персефона до матері – і знову
приходить весна, і розцвітає земля.