Захворювання сiткiвки i зорового нерва

1. Захворювання сiткiвки i зорового нерва

ЗАХВОРЮВАННЯ СIТКIВКИ I ЗОРОВОГО НЕРВА
Підготувала :
студентка гр.СС40/15
Пашкіна Ксенія

2. Захворювання сітківки

ЗАХВОРЮВАННЯ СІТКІВКИ
Захворювання сітківки та зорового нерва у всіх
країнах світу займають провідне місце серед причин
сліпоти. Деякі з них мають спадковий характер,
проявляються в людей молодого віку, призводять до
втрати працездатності та інвалідності.
Патологічні зміни сітківки та зорового нерва часто
розвиваються на фоні загальних захворювань
організму, переважно серцево-судинних, ендокринних,
неврологічних, інфекційних та при патологіях
вагітності, і це вимагає узгодженого лікування таких
пацієнтів офтальмологом та лікарем іншої
спеціалізації.
Тому знання етіології, клініки, методів сучасної
діагностики та принципів лікування уражень сітківки і
зорового нерва необхідні лікарю будь-якого профілю.

3. Гостра непрохідність центральної артерії сітківки

ГОСТРА НЕПРОХІДНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АРТЕРІЇ СІТКІВКИ
Виникає раптово й супроводжується втратою зору відповідного ока.
Захворювання викликають спазм, тромбоз, емболія артерії.
Зустрічається, окрім у хворих на гіпертонічну хворобу, у молодих людей з
ендокардитом, пороком серця, хронічними інфекційними
захворюваннями.
Раптове припинення відтоку крові в сітківці призводить до різкого
порушення клітинного метаболізму, внаслідок чого проміжна речовина
та сітківка набрякають, прозорість її порушується. Зберігається прозорість
лише в області центральної ямки, де сітківка представлена тільки шаром
клітин - колбочок. Проміжна речовина в центральній ямці відсутня, тому
колір центральної ямки залишається незмінним.

4.

5.

• Раптове припинення відтоку крові в сітківці призводить до різкого
порушення клітинного метаболізму, внаслідок чого проміжна речовина та
сітківка набрякають, прозорість її порушується. Зберігається прозорість
лише в області центральної ямки, де сітківка представлена тільки шаром
клітин - колбочок. Проміжна речовина в центральній ямці відсутня, тому
колір центральної ямки залишається незмінним.
• У зв’язку з цим офтальмоскопічна картина гострої непрохідності
центральної артерії сітківки дуже характерна. На білому помутнілому
фоні сітківки чітко виділяється темно-червона центральна ямка, що
нагадує кісточку вишні. Артерії різко звужені. У дрібних артеріальних
стовбурах видно переривисті стовпчики крові. Вени не змінені або злегка
звужені. Характерне поблідніння й сіруватість диска зорового нерва.

6.

7.

• В унікальних випадках, коли між диском зорового нерва й макуляриою
ділянкою є циліоретинальна артерія, що сполучає систему центральної
артерії сітківки з війковою і здійснює додаткове живлення жовтої плями,
симптому "вишневої кісточки" не спостерігається. У центрі сітківки
залишається лише значна рожева ділянка. У таких випадках зберігається
центральний зір.
• Разом із непрохідністю головного стовбура артерії може спостерігатися
закупорка її гілок. Офтальмоскопічно в таких хворих виявляється помутніння
сітківки у відповідній зоні розгалуження судини. Зір утрачається не повністю,
виникає скотома відповідно до ділянки, яка забезпечується ураженою
артеріальною гілкою.
• Захворювання, як правило, однобічне. Прогноз у разі дійсної емболії
зазвичай поганий - зір не відновлюється. При спазмі артерії втрата зорових
функцій може бути короткочасною. При тромбозах своєчасно розпочате
лікування може значно відновити зір. У разі відсутності ефекту від лікування
результатом непрохідності центральної артерії сітківки є проста атрофія
зорового нерва.

8. Лікування непрохідності центральної артерії сітківки

ЛІКУВАННЯ НЕПРОХІДНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АРТЕРІЇ СІТКІВКИ
Лікувальні заходи включають призначення судинорозширюючих засобів, що
сприяють відновленню кровообігу й переміщенню емболу з головного стовбура
в одну з його гілок, застосування тромболітичних препаратів і антикоаіулянтів,
спрямованих на запобігання тромбоутворення і розсмоктування наявного
тромбу.
З цією метою призначають атропін 0,1% ретробульбарно, нікотинову кислоту 1%
під шкіру скроні, еуфілін 1% у вигляді внутрішньовенних вливань, розчин
нітрогліцерину на цукрі, внутрішньовенне вливання актїлізе, стрептокінази чи
інших тромболітиків під контролем коагулограми, ін'єкції фенікса, пентосану,
гемази, а також гепарину, фраксіпарину, фібринолізину які можна
застосовувати парабульбарно. Комбінація судинорозширюючих і
тромболітічних засобів обов'язкова, тому що клінічно неможливо встановити
безпосередню причину закупорки артерії.
У ранні терміни ефективне лікування за допомогою лазера.