План
Етапи становлення біостатистики
Основні завдання медичної статистики:
Загальна організація медичної та державної статистики в Україні
Основні розділи медичної статистики:
Основні розділи медичної статистики:
Основні розділи медичної статистики:
Основні теоретичні принципи медичної статистики
ВИДИ ТАБЛИЦЬ:
Класифікація графічних зображень
Лінійні діаграми
Радіальна діаграма
Стовпчикові діаграми
Внутрішньостовпчикові і секторні діаграми
Картограми
КРИТЕРІЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ
Показники динамічного ряду:
Показники динамічного ряду:
Показники динамічного ряду:
Показники динамічного ряду:
Методи вирівнювання динамічного ряду:
Практичне значення методу стандартизації:
Кореляційно - регресивний аналіз
Кореляційна залежність
Кореляційна залежність
Кореляційна залежність
3.36M
Category: informaticsinformatics

Застосування медичної статистики у практичній діяльності медичних працівників

1.

доц. Качала Л.О.

2. План

1. Визначення основних понять статистики.
2. Предмет та зміст медичної статистики. Основні
розділи.
3. Аналітична статистика: абсолютні, відносні,
середні величини, їх визначення та застосування у
діяльності ЛПЗ.
4. Динамічні ряди – визначення, показники
динамічного ряду, мета і способи вирівнювання
динамічного ряду.
5. Метод стандартизації, застосування в практиці
охорони здоров’я.
6. Кореляційно - регресивний аналіз, застосування у
практичній діяльності ЛПЗ.

3.

“Хто володіє інформацією, той
володіє світом”
Д. Ротшильд, У. Черчілль

4.

Одним із головних у соціальній медицині є
статистичний
метод,
який
найчастіше
і
використовується у соціально – медичних та
організаційних дослідженнях.
Статистичним цей метод називається тому, що
користується основними положеннями статистики
– теорією ймовірності та законом великих чисел.
Слово “статистика” латинського походження,
походить від слова “status” – держава, “statista” –
особа, що займається державною справою.

5.

Статистика відноситься до суспільних наук.
Вона вивчає масові суспільні явища і складені із
них кількісні закономірності. Це об’єднує
статистику з іншими суспільними науками –
історією, політологією, економікою та іншими.

6.

Явищам суспільного життя притаманна
кількісна визначеність, яка виражається в тому, що
у кожний певний момент часу має певні кількісні
характеристики, які постійно змінюються.
Ця кількісна сторона масових суспільних явищ
і складає предмет пізнання статистичної науки. Це
має величезне явище для вирішення багатьох
соціально – економічних та медичних питань, тому
що достовірні дані статистики володіють великою
доказовою силою.

7.

Статистика є наймогутнішим знаряддям
соціального пізнання. Вона допомагає виявити
важливі закономірності різноманітних явищ і
процесів
в
економіці,
соціальному житті
суспільства в цілому та у медицині зокрема.
До неї звертаються як для підтвердження
певних положень, так і для спростування
сумнівних.
Запам’ятайте, чим більш розвинуте і
цивілізоване суспільство, тим ввічливіше воно
відноситься до статистики.

8.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну
сторону масових суспільних явищ в нерозривному
зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах
місця і часу.

9. Етапи становлення біостатистики

Перший етап – початковий (стародавні часи середина XVII ст.)
Другий етап – описовий (кінець XVII ст. –
початок XVIII ст.)
Третій етап – математичний (XVIII ст. – XX ст.)

10.

Медична статистика – наука і практична
діяльність, що вивчає показники стану здоров’я
населення, його медичного забезпечення та
результати діяльності закладів охорони здоров’я
у безпосередньому зв’язку з чинниками
навколишнього середовища при провідному
значенні соціальних факторів.
Головна мета медичної статистики допомогти виявити соціальні фактори, вивчити і
пояснити їх.

11. Основні завдання медичної статистики:

1.Обґрунтування
нормативно-організаційних
потреб у наданні окремих видів допомоги.
2.Визначення закономірностей рівня здоров’я та
якості медичної допомоги.
3.Узагальнення результатів діяльності установ,
лікарів, оцінка їх ефективності.
Останнє сприяє плановості в управлінні та
контролю за діяльністю медичних закладів.

12.

Всі ці задачі вирішуються не тільки
кількісними вимірюваннями, але і викриттям
закономірностей, де спрацьовує один із основних
законів статистики – закон великих чисел
Чебишева. Цей закон діє лише при достатньо
великій кількості спостережень, тобто при масових
дослідженнях.

13. Загальна організація медичної та державної статистики в Україні

14. Основні розділи медичної статистики:

І. Аналітична статистика:
Варіаційний
аналіз – розрахунок похідних
величин (відносних і середніх), оцінка
достовірності отриманих даних.
Динамічний аналіз – вивчає зміни явищ у часі,
тобто динаміку
процесу
за
допомогою
динамічних рядів і показників динамічного ряду.
Кореляційний аналіз – вивчає взаємозв’язок між
явищами
за
допомогою
кореляційнорегресивного аналізу з розрахунком коефіцієнтів
кореляції і регресії.

15. Основні розділи медичної статистики:

II. Статистика здоров’я населення:
1. Демографічні показники (народжуваність,
смертність,
природний приріст, середня
очікувана тривалість життя та ін.).
2. Статистика захворюваності.
3. Статистика інвалідності.
4. Статистика фізичного розвитку.

16. Основні розділи медичної статистики:

III. Статистика організації охорони здоров’я
вивчає показники якості та ефективності
діяльності лікувально - профілактичних
закладів.

17. Основні теоретичні принципи медичної статистики

1. Дослідженнями в медичній статистиці повинен
займатися лише лікар, який пройшов
відповідну підготовку.
2.Необхідно
володіти
загальною
теорією
статистики
з
основними
правилами
групування, зведення матеріалу, методиками
його аналізу.
3. Необхідно володіти основами математичної
логіки, яка ґрунтується на теорії ймовірності і
законі великих чисел.

18.

Кожний медичний працівник повинен добре
знати теоретичні основи статистики, вміти
правильно використати статистичні методи та
оцінити інформацію за різними розділами
діяльності.

19.

Статистичне дослідження – це науковоорганізаційний процес, в якому за єдиною
програмою проводиться спостереження за
певними явищами і процесами, збір,
реєстрація первинних даних, їх обробка та
аналіз.
Завданням статистичного дослідження є
збір об’єктивної, достовірної та повної за
об’ємом базисної інформації.

20.

Мета статистичного
дослідження
відповідає на запитання:
“ Для чого вивчати? ”.
Завдання відповідає на питання:
“ Що робити? ”.

21.

Крім мети необхідно визначити, що
саме підлягає обстеженню, тобто
встановити об’єкт або статистичну
сукупність осіб чи явищ, що
складається з одиниць (фактів), які
підлягають вивченню.

22.

Об’єкт спостереження – це
статистична сукупність осіб чи явищ,
які являються носіями необхідної
інформації.
При цьому сукупність – це велика
кількість
відносно
однорідних
елементів взятих разом в певних
межах часу і простору.

23.

Одиниця спостереження – це
складова
частина
сукупності,
первинний
елемент
об’єкту
спостереження
(окрема
особа,
окреме явище), які являються
носіями ознак, що обліковуються
(вік, стать, стаж, діагноз тощо).

24.

Мал. 1. Структура статистичної сукупності

25.

Ті ознаки, які обліковуються називаються
обліковими. Всі облікові ознаки поділяються на
:
атрибутивні (описові) – стать, діагноз
кількісні (цифрові) – вік, зріст, число днів
лікування
Як атрибутивні, так і кількісні поділяються в
свою чергу на факторні і результативні:
факторні ознаки – під впливом яких
змінюються інші залежні від них ознаки із
зміною
величини
факторної
ознаки
відбувається
відповідне
зростання
або
зниження числових значень результативної
ознаки.

26.

До факторних ознак відносять стать, вік,
професія, освіта, тобто ознаки, які прямо чи
опосередковано можуть вплинути на результативні
ознаки.
До результативних ознак можна відносити
діагноз, його наслідок (видужання, смерть чи
інвалідність), масу тіла, зріст, рівень білка,
холестерину, гемоглобіну тощо.

27.

У залежності від характеру проведення
спостереження методи дослідження
розрізняються:
За часом
За ступенем охоплення
За способом збору інформації

28.

За часом поділяються на:
1) поточне статистичне дослідження – це
спостереження безперервне протягом
певного часу ( наприклад, захворюваність
по мірі звернення в поліклініку,
народжуваність по мірі народження
кожної дитини і т.д.)
2) одночасне (одномоментне) - одночасні
спостереження відображають стан явища
на певний момент часу, який називається
критичним моментом спостереження
(наприклад, перепис населення 00 год. з
4 на 5.12.2001 р.)

29.

За ступенем охоплення
матеріалу
статистичні спостереження
поділяються на
суцільні та несуцільні.

30.

Суцільне дослідження – це дослідження
всіх,
без
винятку,
одиниць
спостереження, які входять до складу
сукупності,
що
вивчається.
При
суцільному
дослідженні
формується
генеральна сукупність. Це потрібно для
встановлення абсолютних розмірів явищ(
чисельність населення, кількість ліжок,
кількість хворих на СНІД та ін.).
Проведення такого дослідження потребує
значних витрат, це дуже громіздкий,
економічно невигідний метод.

31.

Несуцільне дослідження – не вимагає
повного обліку всіх одиниць сукупності,
а задовольняється певною їх частиною,
яка відібрана за певними критеріями і
формує вибіркову сукупність.
Для роботи з нею необхідні такі умови:
достатня
кількість
спостережень,
відносна
однорідність
і
репрезентативність.

32. ВИДИ ТАБЛИЦЬ:

У простій таблиці наводиться числовий розподіл
даних за однією ознакою.
Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому
препарату
Число ударів пульсу за хвилину
Всього
Кількість хворих

33.

У груповій таблиці може бути один підмет і декілька
присудків, тобто ознак, абсолютно не зв’язаних між
собою.
Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки
за віком та статтю
Діагноз
Стать
чоловіки
Всього
жінки
Вік
15-19
20-29
Разом
30-39
40 та ст.

34.

У комбінаційній таблиці також можу бути
один підмет і декілька присудків, але
пов’язаних між собою.
Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та
статтю в зв’язку з нозологічними формами патології
Діагноз
15-19
чоловіки
Всього
жінки
20-29
чоловіки
30-39
жінки
чоловіки
жінки
40
та старше
чоловіки
жінки
Разом
чоловіки
жінки

35.

Табличне
зведення
статистичного
матеріалу часто потребує наочного
зображення у вигляді графіків. Графік, на
відміну від таблиці, більш наочно показує
загальну картину розподілу, тенденцію
розвитку явища, простежує більш виразні
зв’язки між показниками, полегшує
сприйняття матеріалу, допомагає краще
зрозуміти
закономірності
та
взаємозв’язки окремих явищ, зробити
висновки наочними.

36. Класифікація графічних зображень

Графіки
поділяються на
картограми і картодіаграми.
діаграми,
Діаграми в свою чергу поділяються на
лінійні, площинні, об’ємні, фігурні.

37. Лінійні діаграми

Мал. 2. Рівні народжуваності в Україні за 1992-1998 роки
(на 1000 населення)

38. Радіальна діаграма

Мал. 3. Помісячні коливання викликів швидкої допомоги до
дітей при захворюваннях на пневмонію (%)

39. Стовпчикові діаграми

Мал. 4. Середня тривалість лікування дорослого населення на ліжках
різних профілів, Україна, 1997 рік (ліжко - дні).

40. Внутрішньостовпчикові і секторні діаграми

Хвороби органів дихання
Інфекційні хвороби
Травми
Хвороби вуха, горла і носа
Хвороби органів травлення
Хвороби органів зору
Хвороби шкіри
Хвороби органів кровообігу
Інші хвороби
Мал. 5. Структура загальної
захворюваності
в місті Н. (у відсотках)
Атеросклеротичні та дегенеративні
хвороби серця
Судинні ураження ЦНС
Злоякісні новоутворення
Травми
Інші хвороби
Мал. 6. Структура причин смерті населення Західної
Європи за певний період часу

41. Картограми

Мал. 7. Комплексна оцінка областей України за рівнем смертності
населення при інфекційних захворюваннях за 1987 - 1997 роки

42.

При
проведені
статистичного
дослідження можливі помилки
різного характеру:
Реєстраційні
Методичні
Репрезентативні
Логічні

43.

Абсолютні величини –
це характеристика всього
досліджуваного явища
за окремою ознакою.
Вони є результатом первинного обліку,
первинної реєстрації у відповідних
облікових документах.

44.

Абсолютні величини характеризують
розміри явища, що вивчається на
певний період: чисельність
населення, число народжень, число
лікарів, число лікарняних ліжок
тощо.
Вони необхідні для оперативного
управління в охороні здоров’я.

45.

Відносні величини – це узагальнююча
характеристика явища за якісною ознакою.
Приклад: У місті А. протягом року померло 950 чол., у місті
Б. – 1050 чол. При цьому, в місті А. мешкає 65000 чол., а у
місті Б. – 90000 чол.
та

46.

Відносні величини поділяються на:
1. Показник інтенсивності;
2. Показник екстенсивності;
3. Показник співвідношення;
4. Показник наочності.

47.

Показник інтенсивності є найважливішим
видом відносних величин. Він характеризує
рівень, частоту, поширеність явища у
середовищі, де воно проходить і з яким тісно
зв’язане.
Формула:

48.

Показник екстенсивності відображає питому
вагу, структуру, розподіл, склад явища. Він
показує, яку частку, відсоток кожна частина
складає у всьому явищі, розраховується у
відсотках:
Формула:

49.

Показник
співвідношення

це
співвідношення двох явищ, не пов’язаних
між собою. Наприклад, забезпеченість
населення ліжками, лікарями.
Формула:

50.

Показник наочності – відображає зміни, які
відбуваються з тим, або іншим явищем у часі.
Показує у скільки разів або на скільки % змінилося
явище у динаміці за певний період часу.
Наприклад, смертність у районі А в минулому році –
14,7‰, в поточному – 15,2‰. Смертність за минулий
рік – 100%, поточний – х
Висновок: рівень смертності в районі А збільшився
на 3,4%.

51.

Середні величини – це узагальнена
характеристика явища за кількісною
ознакою.
Середні величини можна визначити за
двох обов’язкових умов - це наявність
достатнього числа спостережень і якісно
однорідних сукупностей.

52.

Варіаційний ряд – це ряд числових значень якоїнебудь певної ознаки (варіант), які відрізняються
одна від одної по своїй величині та розташованих в
ранговому порядку.
Основними елементами варіаційного ряду є:
1. варіанта (v, x) – кількісна характеристика вивченої
ознаки;
2. частота варіант (р, f) - з якою зустрічається кожна
варіанта;
3. загальне число спостережень (n або Σf) – сума
частот.

53. КРИТЕРІЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ

амплітуда – різниця між max та min варіантами.
середнє квадратичне відхилення (стандартне відхилення),
яке в статистиці позначається символом (сигма).
№ 1 – 3,1 ± 0,3 дня № 2 – 3,2 ± 0,9 дня
М ±
коефіцієнт варіації (С). Використовують його не як кількісну
характеристику, а як якісну характеристику різноманітності ознак,
які мають різні по величині ознаки або їх розмірність.
Критерії оцінки різноманітності за коефіцієнтом варіації:
низький рівень – до 10%, середній рівень – 10-20%, високий –
вище 20%.

54.

Оцінка достовірності результатів дослідження
базується
на
теоретичних
основах
репрезентативності

представництва
у
вибірковій сукупності всіх облікових ознак
одиниць спостереження, які складають генеральну
сукупність.
Оцінка достовірності необхідна для того, щоб по
частині явища можна було б судити про явище в
цілому, про його закономірність.

55.


Оцінка достовірності передбачає послідовне
визначення таких величин:
М – середня арифметична.
m – середня помилка середньої арифметичної
(помилка репрезентативності).
довірчі межі та довірчий інтервал середніх величин
tm.
t – критерій достовірності.
р – імовірність безпомилкового прогнозу;
t і р визначають на етапі планування
статистичних досліджень.

56.

Динамічний ряд – це ряд однорідних
величин, які характеризують зміни явища
в часі і розташовані в хронологічному
порядку через певні проміжки часу.
Складовими елементами ряду динаміки є
його рівні (числа) та показники часу
(роки, квартали, місяці) чи моменти
(періоди часу).

57. Показники динамічного ряду:

1.Абсолютний приріст
даним рівнем ряду і
основу (попереднім).
для характеристики
процесу.
– це різниця між
тим, що взято за
Використовується
швидкості зміни

58. Показники динамічного ряду:

2.
Темп росту – це відношення даного
рівня ряду до рівня ряду, взятого за
основу
(тобто)
до
попереднього,
виражене у відсотках. Використовується
для характеристики процесу одного
періоду по відношенню до попереднього.

59. Показники динамічного ряду:

3.
Темп приросту – це відношення
абсолютного приросту за даний період
часу до рівня попереднього періоду,
виражене у відсотках. Використовується,
як
і
абсолютний
приріст,
для
характеристики
швидкості
зміни
процесу. Обидва ці показники можуть
бути як позитивними, так і негативними
(спад).

60. Показники динамічного ряду:

4.
Абсолютне значення 1% приросту –
це відношення абсолютного приросту до
темпу приросту. Використовується при
порівнянні динамічних рядів з різними
вихідними рівнями.

61. Методи вирівнювання динамічного ряду:

1.
2.
3.
Укрупнення (збільшення) періодів;
Розрахунок групової середньої;
Розрахунок ковзної середньої.

62.

Метод стандартизації - це метод
розрахунку
стандартизованих
показників, які заміняють інтенсивні чи
середні величини в тих випадках, коли їх
порівняння
неможливо
із-за
неоднорідності. Як це робиться? Шляхом
вилучення (елімінування) факторів, що
впливають на неоднорідність.

63. Практичне значення методу стандартизації:

дозволяє
порівняти
частоту
(рівень)
однотипних
явищ
у
неоднорідних групах;
дозволяє
оцінити
вплив
досліджуваного фактора на величину
загальних інтенсивних показників.

64. Кореляційно - регресивний аналіз

У природі існують 2 форми зв’язку:
1.
функціональний – характеризує строгу залежність
ознак і зміна одної ознаки викликає зміну іншої на
певну фіксовану величину. Такий взаємозв’язок часто
має місце при вивченні хімічних, фізичних явищ (закон
Бойля-Маріотта), в математиці, геометрії (зміна
радіуса на певну величину призводить до зміни
довжини кола також на певну фіксовану величину).
2. кореляційний – проявляється лише при масовому
співставленні вивчених явищ. В кожному окремому
випадку він може не проявитися.
Цей зв'язок характерний для соціально-медичних
процесів клінічної медицини. Наприклад, вага та зріст
дітей, тяжкість патології та терміни лікування, число
еритроцитів, вміст гемоглобіну тощо.

65.

Визначення характеру зв’язку між певними
параметрами проводять шляхом розрахунку
коефіцієнта кореляції (r y/x).
Кореляційна залежність поділяється за формою,
направленістю і силою, тобто вказує на якісний
зв'язок.

66. Кореляційна залежність

За формою поділяється на:
прямолінійна форма зв’язку – це коли рівномірна
зміна одного параметра відповідає рівномірним
змінам іншого (при незначних коливаннях);
криволінійна форма зв’язку – це коли рівномірна
зміна одного параметру відповідає нерівномірним
змінам іншого, при цьому нерівномірність має
певну закономірність.

67. Кореляційна залежність

За направленістю зв’язку поділяється на:
прямий
(позитивний) зв'язок – це коли динаміка
параметрів є одно направленою – збільшення одного
параметра
обумовлює
збільшення
іншого
(зростання екологічного навантаження обумовлює
збільшення захворюваності населення (+);
зворотний (негативний, від’ємний) зв'язок – це
коли динаміка параметрів є різнонаправленою –
збільшення
одного
параметра
обумовлює
зменшення іншого (при збільшенні віку дітей
спостерігається зниження рівня захворюваності або
із
зниженням
t0
повітря
збільшується
захворюваність на ГРВІ серед населення) – (-).

68. Кореляційна залежність

По силі зв'язок поділяється на:
відсутній, коли коефіцієнт кореляції = 0;
слабкий – від 0,01 до 0,29 коефіцієнт
кореляції;
середній – від 0,3 до 0,69 коефіцієнт
кореляції;
сильний – від 0,7 до 0,99 коефіцієнт
кореляції;
повний, коли коефіцієнт кореляції = 1.

69.

Коефіцієнт кореляції вказує лише на форму
і силу зв’язку, тобто характеризує зв'язок
по якості, дає якісну характеристику.
Але не дає можливості судити про те, як
кількісно змінюється величина одної по
мірі зміни другої ознаки. Відповідь на це
питання дає застосування регресійного
аналізу з розрахунком коефіцієнта
регресії.

70.

Коефіцієнт регресії - Rу/х – абсолютна
величина,
на
яку
в
середньому
змінюється ознака при зміні іншої ознаки
на одиницю.

71.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
English     Русский Rules