Господарсько-правові зобов’язання та договори

1. Лекція 5. Господарсько-правові зобов’язання та договори

1.
2.
3.
4.
5.
План
Поняття, види та підстави виникнення
господарсько-правових зобов'язань.
Виконання, припинення та розірвання
господарських зобов'язань. Недійсність
господарського зобов'язання.
Поняття, ознаки та види господарських
договорів.
Зміст і форма господарського договору.
Порядок укладання, зміни і розірвання
господарських договорів.

2. 1. Поняття, види та підстави виникнення господарсько-правових зобов'язань

3.

Господарське зобов’язання — це зобов’язання,
що виникає мiж суб’єктом господарювання та
іншим учасником (учасниками) вiдносин у сферi
господарювання з пiдстав, передбачених
законом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана
сторона, у тому числi боржник) зобов’язаний
вчинити
певну
дiю
господарського
чи
управлiнсько-господарського
характеру
на
користь iншого суб’єкта (виконати роботу,
передати майно, сплатити грошi, надати
iнформацiю тощо), або утриматися вiд певних
дiй, а iнший суб’єкт (управнена сторона, у тому
числi кредитор) має право вимагати вiд
зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (ст.
173 ГКУ).

4. Ознаки господарського зобов'язання:

особливий суб'єктний склад учасників;
виникають в сфері господарювання;
виникають з підстав, визначених ГКУ;
передбачають дії господарського чи
управлінсько-господарського характеру.

5. Види господарських зобов'язань

Майново-господарські зобов'язання
• цивiльно-правові зобов’язання, що виникають мiж учасниками
господарських вiдносин при здiйсненнi господарської дiяльностi, в силу
яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дiю на
користь другої сторони або утриматися вiд певної дiї, а управнена
сторона має право вимагати вiд зобов’язаної сторони виконання її
обов’язку
Організаційно-господарські зобов'язання
• господарські зобов’язання, що виникають у процесi управлiння
господарською дiяльнiстю мiж суб’єктом господарювання та суб’єктом
організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов’язана
сторона повинна здiйснити на користь другої сторони певну
управлiнсько-господарську (органiзацiйну) дiю або утриматися вiд
певної дiї, а управнена сторона має право вимагати вiд зобов’язаної
сторони виконання її обов’язку

6. Підстави виникнення господарських зобов'язань:

безпосередньо iз закону або iншого нормативноправового акта, що регулює господарську дiяльнiсть;
з акту управлiння господарською дiяльнiстю
з господарського договору та iнших угод, передбачених
законом, а також з угод, не передбачених законом, але
таких, якi йому не суперечать
внаслiдок заподiяння шкоди суб’єкту або суб’єктом
господарювання, придбання або збереження майна
суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок iншої
особи без достатніх на те пiдстав
у результатi створення об’єктiв iнтелектуальної власностi
у результатi iнших дiй суб’єктiв, а також внаслiдок подiй, з
якими закон пов’язує настання правових наслiдкiв у сферi
господарювання.

7. 2. Виконання, припинення та розірвання господарських зобов'язань. Недійсність господарського зобов'язання

8. Компоненти належного виконання господарського зобов’язання

Виконання
у належний
час (строк)
Виконання
належною
особою
Виконання
у належний
спосіб
Виконання
у належному
місці

9. Загальні правила належного виконання:

застосування
господарських
санкцiй
до
суб’єкта, який порушив зобов’язання, не
звільняє цього суб’єкта вiд обов’язку виконати
зобов’язання в натурi;
управнена сторона має право не приймати
виконання зобов’язання частинами;
зобов’язана сторона має право виконати
зобов’язання достроково;
зобов’язана сторона має право вiдмовитися вiд
виконання зобов’язання у разi неналежного
виконання другою стороною обов’язкiв, що є
необхiдною умовою виконання.

10. Основні засоби забезпечення зобовязань:

неустойка;
порука;
гарантія;
застава;
притримання;
завдаток;

11. Підстави припинення зобов’язань:

виконання, проведене належним чином;
зарахування зустрiчної однорiдної вимоги або
страхового зобов’язання;
поєднання управненої та зобов’язаної сторiн в
однiй особi;
за згодою сторiн;
через неможливiсть виконання
в iнших випадках, передбачених
законодавством.

12. Умови недійсності господарського зобов'язання:

якщо
господарське
зобов’язання
не
вiдповiдає вимогам закону;
якщо господарське зобов’язання вчинено з
метою, яка завiдомо суперечить iнтересам
держави i суспiльства;
якщо господарське зобов’язання укладено
учасниками
господарських
вiдносин
з
порушенням
хоча
б
одним
з
них
господарської компетенцiї.

13. Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним:

якщо господарське зобов’язання визнано недiйсним як
таке, що вчинено з метою, яка завiдомо суперечить
iнтересам держави i суспiльства
за наявностi намiру в
обох сторiн
за наявностi намiру лише у
однiєї iз сторiн
в дохід держави за
рiшенням суду
стягується все одержане
ними за зобов’язанням
усе одержане нею повинно
бути повернено другiй
сторонi, а одержане
останньою або належне їй
на вiдшкодування
виконаного стягується за
рiшенням суду в доход
держави
у разi визнання
недiйсним зобов’язання
з iнших пiдстав
кожна iз сторiн
зобов’язана повернути
другiй сторонi все
одержане за
зобов’язанням

14. 3. Поняття, ознаки та види господарських договорів

15.

Господарський договiр — це домовленiсть
суб’єкта господарювання з iншим учасником
(учасниками) вiдносин у сферi господарювання,
спрямована на встановлення, змiну або
припинення їх прав та обов’язкiв у сферi
господарювання.

16. Специфічні ознаки господарського договору:

має визначену економічну і правову мету;
стосовно господарських договорiв дiють
окремi правила щодо пiдстав їх укладання i
змiсту господарських договiрних зобов’язань;
закон обмежує коло суб’єктiв, якi можуть бути
суб’єктами господарських договорiв.

17. Класифікація господарських договорів:

1. За кількістю сторін:
двосторонні;
багатосторонні;
2. За способом встановлення волі сторін:
договори, зміст яких розробляється сторонами;
договори приєднання;
3. За часом набрання чинності:
реальні;
консенсуальні;
4. За змістом:
прості;
складні;
5. За предметом:
про
про
про
про
передачу майна у власність;
передачу майна у користування;
виконання робіт;
надання послуг.

18. 4. Зміст і форма господарського договору

19.

Зміст господарського договору становлять умови
договору, визначені угодою його сторін,
спрямованою на встановлення, зміну або
припинення господарських зобов'язань, як
погоджені сторонами, так і ті, що приймаються
ними як обов'язкові умови договору відповідно
до законодавства.

20. Умови господарського договору

істотні
предмет
ціна
строк
факультативні
інші умови,
погоджені
сторонами
та не
віднесені
законодавс
твом до
істотних
захисні
застереження
умови про
розподіл
між
сторонами
можливих
ризиків
(щодо ціни,
якості та
кількості
товару
тощо)

21.

Форма господарського
договору
усна
проста
письмова
нотаріальна
у формі
обміну
документами

22. Специфічні форми господарських договорів:

Примірний договір
•договір,
рекомендований
органом
управління суб'єктам
господарювання
для
використання
при
укладенні
ними
договорів,
коли сторони мають право за взаємною згодою
змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або
доповнювати його зміст.
Типовий договір
•договір, затверджений Кабінетом Міністрів України, чи
у
випадках, передбачених законом, іншим органом державної
влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового
договору, але мають право конкретизувати його умови.
Уніфіковані (стандартні) форми договірних документів

23. 5. Порядок укладання, зміни і розірвання господарських договорів

24.

Укладання господарського договору – це
зустрiчнi договiрно-процедурнi дiї двох або
бiльше
суб’єктiв
господарювання
щодо
вироблення умов договору, якi вiдповiдають їх
реальним намiрам та економiчним iнтересам, а
також
юридичне
оформлення
договору
(надання цим умовам певної форми) як
правового акта.

25. Загальна модель укладення договору:

Оферта
Врегулювання
розбіжностей
(оформлення
протоколу
розбіжностей)
Акцепт

26. Стадії укладення господарського договору:

1. Сторона, яка одержала проект договору, у разi згоди з
його умовами оформляє договiр i повертає один
примiрник договору другiй сторонi або надсилає
вiдповiдь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний
строк пiсля одержання договору.
2. За наявностi заперечень щодо окремих умов договору
сторона, яка одержала проект договору, складає
протокол розбiжностей, про що робиться застереження у
договорi, та у двадцятиденний строк надсилає другiй
сторонi два примiрники протоколу розбiжностей разом з
пiдписаним договором .
3. Сторона, яка одержала протокол розбiжностей до
договору, зобов’язана протягом двадцяти днiв:
розглянути його,
вжити заходiв для врегулювання розбiжностей з другою
стороною та включити до договору всi прийнятi
пропозицiї,
тi
розбiжностi, що залишились неврегульованими,
передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода
другої сторони.

27. Загальна модель перегляду договору:

Надсилання
пропозицій про
розірвання/зміни
договору іншій
стороні
Розгляд
пропозиції (20
днів)
Досягнення/недос
ягнення згоди
щодо
розірвання/зміни
договору
Передання справи
до суду

28.

© А. Чернявський