Similar presentations:
Культура України кінця XVIII –першої половини XIX століття
1. Культура України кінця XVIII –першої половини XIX cт.
2. Освіта України в першій половині XIX ст.
1802 р. –міністерство народноїосвіти . Реформовано систему
освіти. Царизм гальмував
розвиток освіти. В Україні діяло 3
ліцеї: Кременецький ,
Рішельєвський , Ніжинський.
Харківський (1805 р.) та
Київський (1834) університети
надавали вищу світську освіту.
3. Наука
Видатні вчені :Ректор Харківськогоуніверситету з 1813 р. по 1820 р.
Тимофій Осиповський підготував
,,Курс математики”. Його учень,
Михайло Остроградський
,очолював кафедру математики
в паризькому коледжі Генріха IV,
засновник Петербурзької
наукової математичної школи
,член Академії наук Нью-Йорка
,Італії , Росії. Член-кореспондент
Паризької академії наук .Учений –
медик –Іван Орлай. Природничі
науки –Остап Волощак.
4. Релігійне життя в Україні
1832р. ліквідовано Василіанський орден. 1833р. У Російській імперіїскасували уніатство і навернули до православ'я .Галичина-уніати.
Закарпаття –зазнавало тиску з боку угорських властей. Деякі переселились
, а ті ,які залишилися чинили опір .Лідером українського руху на Закарпатті
став Олександр Духнович – історик, поет ,педагог.(Будитель Закарпаття).
Буковина –православ'я.
5. Архітектура
Класицизм. Формувалисяархітектурні ансамблі
.Середина XIX ст.-стилізовані
реставрації . Із 30-х років XIX
cт.-російсько-візантійський
стиль, Самсонівська церква
на полі Полтавської битви.
Перший Київський театр –А
.Меленський . Палацовопаркова архітектура.
,,Софіївка” в Умані та
,,Олександрія”в Білій
Церкві.На зх.-укр. землях
проект Шадлера –Львівський
університет.
6. Мистецтво
Реалізм і демократизація. Портрет-Д. Левицький, В. Боровиковський , В. Тропінін ,М. Гоголь ,Є.Гребінка , І. Сошенко. Видатний художник Тарас Шевченко. У західній Україні- Лука Долинськийрозписи та ікони для собору Святого Юри у Львові. Перший музичний драматичний твір -,,Наталка
полтавка” (1819) ,Григорій Квітка –Основ’яненко ,,Сватання на Гончарівці”(1836), ,,Москальчарівник”.Найвідоміший перемишльський хор-М. Вербицький ,автор музики сучасного гімну
України.
7. ,,Історія Русів”(1760-1820)
Дмитро Бантиш-Каменський -1822 р., написана наоснові архівних документів батька Миколи Бантиша
–Каменського. Це була історія України від
найдавніших часів до кінця XVIII ст. Друга назва :
,,Історія Малої Росії”.Найвизначніший твір пройнятий
українською національною ідеєю. У якій: за часів
Київської Русі та Гетьманщини і протягом всієї історії
була незалежною державою ,мала зв’язки з іншими
країнами на засадах рівності.
8. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ
–ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА
МАТИЦЯ
Культ.-освіт. т-во в Галичині. Засноване 16 лип. 1848 у Львові і після певних модифікацій
затверджене (25 жовт. 1848) 1-м з'їздом діячів укр. к-ри (Собором руських учених 1848).
Зразком для нього послужили "Матиці" ін. слов'ян. народів, насамперед сербів і чехів. Його
першим головою був М. Куземський, провідними діячами – Я. Головацький , Б. Дідицький , А.
Петрушевич . Мета т-ва – видання для народу популярних книг із різних галузей знань. Будучи
протягом 20 років єдиною українською інституцією культ.-освіт. характеру, т-во на початку
діяльності значну увагу приділяло виданню шкільних підручників і посібників, книг заг.-освіт.
змісту. Проте з плином часу свою культ.-освіт. функцію занедбало, а згодом майже повністю
від неї відмовилося, зосередившись, гол. чин., на наук.-видавничій діяльності та налагодженні
контактів з іноз. т-вами й установами в дусі ідеологічних настанов москвофільства. Осн.
серійні видання: "Галицкий исторический сборник", 1853, 1854, 1860; "Научный сборник", 1865–
68; "Литературный сборник", "Научно-литературный сборник", 1901–06, 1908, в яких
публікувались істор. праці Я.Головацького, М.Костомарова, А.Петрушевича, В.Площанського
та ін., спочатку друкувались "язичієм", згодом – рос. літ. мовою. Видавнича діяльність т-ва мала
незначний заг.-культ. і громад. ефект і тому зазнавала критики від нац. зорієнтованої
громадськості. Занедбану ним ділянку освіти народу незабаром оживили "Просвіта" (1868) і
т-во ім. М. Качковського (1874). В 30-х рр. 20 ст. Г.-р. м. припинила існування.
9. Собор руських учених
1848 — перший з’їзд укр. діячів науки, освіти і к-ри Галичини. Відбувся у Львові 19—25жовтня 1848, під час революції 1848—49 в Австрії. Скликаний за ініціативою
письменника М. Устияновича та заст. голови Головної руської ради І. Борисикевича
з метою об’єднати наук., літ. і освітні сили та визначити гол. напрями їхньої діяльності
щодо підвищення освіт. рівня народу. У ньому взяли участь 118 осіб, серед них —
письменники, учителі, журналісти, дрібні службовці, юристи, студенти та
представники духовенства — здебільшого однодумці і послідовники "Руської трійці".
На пленарних засіданнях виступали з промовами І. Борисикевич, письменники
Я.Головацький , І.Гушалевич , Й.Левицький , Й. Лозинський, Р. Мох, М. Устиянович та
ін. Їхні виступи, за словами очевидця, "дихали свободою і патріотизмом". На
засіданнях секцій вироблено пропозиції про заснування господарського та
історичного т-в, охорону пам’яток історії та культури, видання популярного
підручника історії України. Секція шкіл накреслила програму розвитку українського
шкільництва. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо мови
письменства. Більшість висловилася за літ. мову, близьку до народної,
"гражданський" шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам
церковнослов’янської мови, які були в меншості, свободу використання в наук.
працях церковнослов’янської мови і етимологічного правопису. Згодом це
негативно позначилося на книговидавничій справі. На засіданні 25 жовтня 1848
засновано Т-во нар. освіти, члени якого увійшли до складу правління ГалицькоРуської матиці.